Неповторні риси книг: серія нарисів

Прижиттєві видання Данила Щербаківського 1925 року

Нарис присвячено прижиттєвим виданням Данила Михайловича Щербаківського (1877–1927) за 1925 рік

На відзначення 130-річчя від дня народження визначного українського науковця представляємо нарис про видання з дарчими написами

Петра Петровича Курінного

На відзначення 145-ї річниці від дня народження Данила Михайловича Щербаківського і напередодні 150-річного ювілею Василя Григоровича Кричевського в рамках проєкту «Неповторні риси книг» представляємо нарис «Василь Кричевський та родина Щербаківських: споріднені думками».

В центрі розповіді - раритетне видання «Українське мистецтво» (2 томи - 1913-го і 1926-го років видання). На матеріалах спогадів В. М. Щербаківського та Є. М. Кричевської висвітлені деякі аспекти створення та художнього оформлення цього видання.

Рідкісні видання мистецтвознавчих праць Миколи Омеляновича Макаренка

На відзначення ювілею Миколи Омеляновича Макаренка (1877-1938) у рамках проєкту «Неповторні риси книг» представляємо нарис, присвячений мистецтвознавчій спадщині вченого, а саме – його неперевершеним працям про пам'ятки давньоруського зодчества та про фрескові розписи церков. Презентуємо також два раритети з фонду НІБ України, що їх Микола Макаренко свого часу отримав у дар та придбав для свого книжкового зібрання.

Нарис присвячений Міжнародному Дню жінки в науці та 130-річному ювілею дослідниці українського народного мистецтва Євгенії Юріївни Спаської (1892–1980).

Нарис присвячений 175- річчю з дати видання відомої праці польського славіста Лаврентія Суровецького. У нарисі розглядається екземпляр книги з написом О. М. Бодянського на адресу діяча серболужицького Відродження Я. А. Смолера.

На вiдзначення Дня слов'янської писемностi i культури пропонуємо завершальний нарис у пiдсерїї «Володимир Перетц i його учнi».

Нарис присвячений постатi Сергiя Бугославського та його дивовижним науковим досягненням у роки молодостi.

Продовжуємо знайомити iз раритетними екземплярами видань учнiв  В. М. Перетца. 3 травня – день народження одного з найбiльш вiдомих учнiв професора – Миколи Калениковича Ґудзія (1887–1965).

Пропонуємо нарис про студентськi публiкації Миколи Ґудзія у журналах та його iнскрипти на окремих вiдбитках з них.

Поповнення серії нарисів «Неповторні риси книг» науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України до 150-річчя від дня народження унікальної особистості: вченого-філолога, літературознавця, текстолога, дослідника і видавця численних пам’яток давньої й середньовічної української літератури Володимира Миколайовича Перетца (19 (31) січня 1870, Петербург – 24 вересня 1935, Саратов).

Поповнення серії нарисів «Неповторні риси книг» науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України До 160-річного ювілею Юхима Йосиповича Сіцінського та 125-річчя від дня народження його сина – Володимира Юхимовича Січинського.

Біографії високодостойних представників українського роду Сіцінських-Січинських дозволяють, як нам видається, перефразувати в позитивному ключі знаменитий рядок з «Енеїди» Івана Котляревського («Батьки, які синів не вчили…», через що опинилися в пеклі).

8 листопада 2019 року виповнюється 153 роки від дня народження видатного мовознавця Євгена Костянтиновича Тимченка, і ми продовжуємо знайомити вас із книжковими раритетами, пов’язаними з його іменем. Пропонуємо вашій увазі нарис «Нові знахідки раритетів з особової бібліотеки професора Є. К. Тимченка» .

У фонді Національної історичної бібліотеки України виявлено ще один екземпляр праці Євгена Костянтиновича з його інскриптом, адресованим Б. М. Ляпунову (Тимченко, Євген Костянтинович. Льокатив в українській мові : (з української складні) / Є. Тимченко ; Українська академія наук, Історично-філологічний відділ. – Київ : Друк. Укр. акад. наук, 1928. – 71 с. – (Збірник Історично-філологічного відділу ; № 18).

Долучаючись до відзначення 100-річного ювілею Української академії наук, ми підготували нарис про академічні видання, що вийшли друком у 1928 році. Унікальні екземпляри, які ми розглянемо, були подаровані авторами праць своїм колегам-науковцям. Влучний вираз дослідниці перших років діяльності УАН Лесі Матвєєвої: «Золотий фонд інтелекту народу» * - дав назву нашому нарису. До розповідей про книги та інскрипти додані ілюстрації.

До уваги читачів – добірка серійних видань УАН-ВУАН. Екземпляри, що розглядаються, об’єднує наявність на їхніх титульних аркушах унікальних дарчих написів.

У нарисі: «Видання з книгозбірні Федора Олександровича Колодія у фонді Національної історичної бібліотеки України» – презентуємо чотири видання з родинної бібліотеки Федора Олександровича Колодія, які зберігаються у фонді Науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань НІБУ.

Про яскраву діяльність Ф. О. Колодія як фахового військового опубліковано чимало джерел і повідомлень, особливо до 100-річчя Української революції 1917-1921 років. Бібліофільські, нумізматичні та історичні зацікавлення цього непересічного діяча поки що обійдені увагою дослідників.

До 300-річчя від дня народження видатного філософа, проповідника, письменника, ректора Києво-Могилянської академії Георгія Кониського (1717–1795) пропонуємо вашій увазі нарис «Київ - мій учитель». У нарисі презентуємо три видання з особистої книгозбірні Георгія Кониського з його власницькими написами.

Нарис присвячений визначному українському мовознавцю Євгену Костянтиновичу Тимченку (1866–1948) з нагоди його 150-річного ювілею.

Напередодні Міжнародного дня рідної мови Науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України [надалі — НДВ СЦРВ НІБУ] долучається до відзначення ювілею Є. К. Тимченка, адже має у своєму фонді низку раритетних видань, пов’язаних з його іменем.

Презентація першого нарису: «Власницький напис Костянтина Паффенгольца на примірнику книги Михайла Грушевського» відбулася 3 серпня 2016 року і була присвячена 150-річному ювілею видатного українського історика Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934).

На початку 20-го століття з метою популяризації українського питання в російському суспільстві М. С. Грушевський шукав можливості для публікації своїх праць у Російській імперії. Весною 1903 року в Парижі Михайло Сергійович читав лекції з української історії російською мовою. Саме ці лекції склали основу виданої у Санкт-Петербурзі 1904 року книги «Очерк истории украинского народа».