Шановні читачі, 30 січня 2020 року у читальній залі науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань відбулася презентація книжкової експозиції, присвяченої 150-річчю від дня народження унікальної особистості: вченого-філолога, літературознавця, текстолога, дослідника і видавця численних пам’яток давньої й середньовічної української літератури Володимира Миколайовича Перетца (19 (31) січня 1870, Петербург — 24 вересня 1935, Саратов).

Володимир навчався у Санкт-Петербурзькій гімназії, згодом закінчив Петербурзький університет. Але його життя, наукова і дослідницька діяльність тісно пов’язані з Україною. У 1903 році молодий доктор російської словесності Перетц приїхав до Києва і став викладачем у Київському університеті св. Володимира.

Разом з відомими академіками-мовознавцями Фортунатовим, Шахматовим і Коршем був автором офіційної записки Російської АН «Об отмене стеснений малорусского слова» у 1905 році, в якій обгрунтовано права на вільний розвиток української мови і літератури та свободу друку.

Працюючи викладачем, вчений згуртував навколо себе талановиту студентську молодь, заснувавши у 1907 році знаменитий «Семінарій російської філології» при Університеті св. Володимира в Києві, який продовжив свою роботу і у Санкт-Петербурзі, куди у 1914 році вже у статусі академіка, дійсного члена Російської АН переїхав В. М. Перетц. Ці молоді люди пізніше стали знаними науковцями, дослідниками-філологами і літературознавцями. У різні роки учасниками семінару були Варвара Адріанова-Перетц (дружина академіка В. М. Перетца), Олександр Багрій, Євген Тимченко, Михайло Драй-Хмара, Сергій Бугославський, Олександр Грузинський, Микола Гудзій, Павло Филипович, брати Василь та Сергій Маслови, Іван Огієнко, Олександр Назаревський, Софія Щеглова й інші. Звання «учень – учениця В. М. Перетца» назавжди визначило їхні долі.

З ім’ям Володимира Миколайовича Перетца пов’язано діяльність Товариства дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді, заснованого вченим у 1921 році. Треба сказати, що В. М. Перетц був дійсним членом Всеукраїнської академії наук. Так ось Товариство дослідників української історії, писемності та мови під головуванням вченого працювало спочатку як комісія ВУАН, у 1928 році перетворилось на філію Всеукраїнської академії наук. Воно об’єднало великий гурт відомих дослідників: Іван Рибаков, Іван Абрамов, Володимир Боцяновський, Дмитро Абрамович, Софія Щеглова, Павло Потоцький, Варвара Адріанова-Перетц, Сергій Маслов та ін.

Очолюючи з 1927 р. Комісію давнього українського письменства ВУАН, академік В. М. Перетц переймався складанням бібліографії давнього письменства. Для здійснення розшуків в архівах та бібліотеках пам'яток давньої і середньовічної літератури, підготовки їх до друку та філологічного дослідження він об’єднав не лише київських, але й ленінградських і московських вчених.

Загалом, В. М. Перетц є автором понад 300 праць з літературознавства, джерелознавства, історіографії, археології, бібліографії, третину з них написано під час перебування у Києві.

Доля вченого та багатьох його учнів склалася, на жаль, трагічно: у сумнозвісні 1930-ті роки його було репресовано. У 1934 році вченого виключили з Академії наук, його було заарештовано НКВС за так званою «Справою славістів», безпідставно звинувачено у контрреволюційній діяльності і організації «Російської національної партії». Вченого засудили і вже хворим після допитів на Луб’янці він був відправлений на заслання до Саратова, де у вересні 1935 року помер. Реабілітований 9 липня 1957 року президією Ленінградського облсуду.

З метою вшанування наукової, дослідницької та педагогічної діяльності цієї непересічної особистості і підготовлено виставку, на якій представлено раритетні видання праць Учителя і його учнів.

Отже, повернемося подумки у 1903 рік. 33-річний науковець і викладач з Петербурга Володимир Миколайович Перетц, обраний за конкурсом професором кафедри російської мови й словесності Університету св. Володимира, прибув до Києва, де водночас із курсом давньої російської літератури – 11–13 ст. – вперше почав викладати й історію українського письменства (до І. Котляревського). На той час він був уже відомим знавцем давньої руської і давньої української рукописної традиції, автором солідних досліджень.

Прийняли його, як він писав Олексію Шахматову, в цілому дружньо. Але декан історико-філологічного факультету Університету Т. Д. Флоринський (1854–1919), за словами Володимира Миколайовича, «безраздельно царил» в факультете». Це засмучувало Володимира Перетца, який був природженим педагогом, «стремившимся к работе с молодежью, но молодежью отзывчивой и заинтересованной».

Не зустрівши розуміння в Університеті, він знайшов· вихід у тому, щоб працювати поза стінами університету: в 1907 році· В. М. Перетц заснував власний центр наукової роботи — домашній «Семинарий русской филологии», який упродовж багатьох років об’єднував талановитих молодих дослідників - студентів університету и слухачок Вищих жіночих курсів. В архівах та бібліотеках вони розшукували рукописні й друковані пам’ятки давньої руської і української літератури, робили текстологічний аналіз цих творів. Результати своїх досліджень учасники Семінарію оприлюднювали та обговорювали на його засіданнях. За спогадами учасників, зібрання проходили на квартирі у Володимира Миколайовича, на четвертому поверсі· будинку № 74, який на той час розташовувався на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці (нині - вул. Саксаганського), зазвичай щосереди ввечері, і, починаючись о 8-й годині, часто· тривали до ночі.

На виставці представлені праці як Наставника, так і його учнів (з дарчими та власницькими написами). Це праці учасників Семінарію: Варвари Адріанової-Перетц, Сергія Бугославського, Олександра Грузинського, Миколи Ґудзія, Сергія· Маслова, Олександра Назаревського, Євгена Рихлика, Володимира Розова, Антоніни Сичевської, Феоктиста Сушицького, Євгена Тимченка, Степана Чебана, Софії Щеглової.

Іван Огієнко (митрополит Іларіон) представлений складеним ним словником з власницьким написом не з’ясованої наразі особи, здійсненим у 1926 році. Ми також не могли не долучити й працю професора Степана Гаєвського (релігійне ім’я – Сильвестр) із чулою присвятою автора Учителеві.

Значна частина книг та окремих відбитків статей, представлених на виставці, має· підзаголовок: «из Филологического семинария проф. В. Н. Перетца».

Звітний збірник «Семинарий русской филологии при Императорском Университете св. Владимира под руководством проф. В. Н. Перетца. 1907–1912», в якому викладено історію створення Семінару, подано матеріали екскурсій та відряджень, а також усі доповіді й друковані праці його учасників за п’ять років, промовисто свідчить про плідну діяльність цього наукового осередку.

Особливої уваги читачів, на наш погляд, заслуговує посібник В. М. Перетца «Краткий очерк методологии и истории русской литературы : пособие и справочник для преподавателей, студентов и для самообразования» 1922 року видання, який вважається бібліографічною рідкістю. Видання· починається з присвяти автора 33-м його учням, трьох з яких на той час· уже не було серед живих.

Цією експозицією ми вшановуємо пам’ять Володимира Миколайовича Перетца та всіх його учнів. Саме вони утримали в 20-му столітті українське мово- і літературознавство на рівні служби не ідеологічній доктрині, а власне науці.

Книги Володимира Миколайовича Перетца,

представлені на виставці

1. Перетц, Владимир Николаевич.

Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI—XVIII вв. / В. Н. Перетц ; Отделение русского языка и словесности Академии наук СССР. – Ленинград, 1926. - (Сборник Отделения русского языка и словесности Академии наук СССР. Т. 40. № 2).

2. Перетц, Владимир Николаевич.

Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI—XVIII вв. : 2-3 / В. Н. Перетц ; Акад. наук СССР.· - Ленинград : [Изд-во Акад. наук СССР], 1928-1929. - (Сборник по русскому языку и словесности Акад. наук СССР.; Т. 1. Вып. 1, 3).

3. Перетц, Владимир Николаевич.

Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI—XVIII вв. / [Предисл. В. П. Адриановой-Перетц] ; Акад. наук СССР. Отд-ние литературы и языка. Комис. по истории филол. наук. - Москва ; Ленинград : Изд-во Акад. наук СССР. [Ленингр. отд-ние], 1962. - 255 с., 1 л. портр.

4. Перетц, Владимир Николаевич.

Италианские комедии и интермедии представленные при дворе императрицы Анны Иоанновны в 1733-1735 гг. : тексты / В. Н. Перетц. - Петроград, 1917. - VIII, 489 с.

5. Перетц, Владимир Николаевич.

Краткий очерк методологии истории русской литературы : пособие и справочник для преподавателей, студентов и для самообразования / В. Н. Перетц. - Петроград : Аcademia, 1922. - 164 с

6. Перетц, Владимир Николаевич.

Малорусские вирши и песни в записях XVI-XVIII веков. XV-XXII / В. Н. Перетц. - Санкт-Петербург : Тип. Императ. академии наук, 1899. - 156 с. – [Примірник належав П. П. Потоцькому, про що свідчать провенієнції: екслібрис та вензель].

7. Перетц, Владимир Николаевич.

Новый труд по истории украинского театра / В. Н. Перетц. - Санкт-Петербург : Сенат. тип., 1911. - 42 с. – [Рецензія на монографію В. І. Рєзанова «Из истории русской драмы. школьные действа XVII-XVIII вв. и театр иезуитов· - Москва, 1910); мicтить численні бiблioгpaфiчні пocилaння].

8. Семинарий русской филологии при Императорском Университете св. Владимира под руководством проф. В. Н. Перетца. 1907–1912 : первое пятилетие / изд. Семинария русской филологии. - Киев, 1912. - 64 с.

Наукові праці учнів В. М. Перетца,

представлені на виставці

1. Адрианова, Варвара Павловна (1888, Ніжин—1972, Ленінград).

Евангелие Фомы в старинной украинской литературе : из Филологического Семинария проф. В. Н. Перетца / В. Адрианова. - Санкт-Петербург : Тип. Императорской Академии наук, 1909. - 47 с. – [Текст напису на обкладинці вирізано, є лише дата]: «9.ХІІ.09». [Текст на титул. аркуші, іншим чорнилом]: «На добрую память от автора». [На сторінках примірника наявні численні маргіналії олівцем (імовірно, не авторські, адже на с. … є такий напис: «Доказательство слабое…»].

2. Бугославский, Сергей Алексеевич (1888, Чернігів —1945, Москва).

Поучение еп. Луки Жидяты по рукописям XV-XVII вв. : (из Филологического Семинария проф. В. Н. Перетца) / Сергей Бугославский. - Санкт-Петербург : Тип. Императ. Академии наук, 1913. - 42 с. - [Текст інскрипту на титульному аркуші (закреслено)]: "Глубокоуважаемому Андрею Митрофановичу от автора".· [Текст власн. напису на обкладинці]: "А. Лобода". - [Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 401].

3. Бугославський С. О. Украïно-руські пам'ятки XI-XVIII вв. про князiв Бориса та Глiба (Розвідка й тексти) / С. О. Бугославський . - У Київі : З друкарні Всеукраїнської Академії наук, 1928. – с. - [На 2-й с. є авторська· присвята В. М. Перетцу].

4. Гливенко, Иван Иванович (1868, с. Лебедин —1931, Москва).

“Gil Blas de Santillane” Лесажа и его историко-литературное значение / И. И. Гливенко. - Киев : Тип. Корчак-Новицкого, 1904. - 15 с. - [Текст автогр.]: "Глубокоуважаемому Николаю Павловичу Дашкевичу от автора". - [Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 399].

5. Грузинский, Александр Сергеевич (1881, Ніжин —1954, Київ).

Пересопницкое Евангелие, как памятник искусства эпохи Возрождения в Южной России в ХVI веке· : (с 5 рисунками и Х таблицами в тексте) / А. С. Грузинский. - Оттиск из журнала "Искусство" за 1911 год (№1). - Киев : [б. и.] (Фототипия и типография "С. В. Кульженко"), 1911. - 49 с. - [Текст автогр.] : "Милому другу, товарищу Ал. Адриан. Назаревскому· А. Г.".- [Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 401].

6. Гудзий, Николай Каллиникович (1887, Могилів-Подільський — 1965, Москва).

К вопросу о переводах из "Великого зерцала" в Юго-Западной Руси / Н. К. Гудзий. - Киев : Тип. Т. Г. Мейнандера, 1913. - 42 с. - "Дорогому Александру Адриановичу от преданного автора". - Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 401].

7. Гудзий, Николай Каллиникович.

Литература «Слова о полку Игореве» за последнее двадцатилетие (1894-1913 г.) : критико - библиогр. обзор / Н. К. Гудзий. - СПб. : Сенатская тип., 1914. - 37 с. - [Текст автогр.] : "Многоуважаемому Мирону Исааковичу Кагану от искренно растроганного автора".

8. Гудзий, Николай Каллиникович.

"Прение живота и смерти" и новый украинский его список / Н. К. Гудзий. - Оттиск из "Русск. фил. вестника" 1910 г. - Варшава : Тип. Варшавского учебного округа, 1910. - 20 с. - [Текст інскрипту] :"Ненавижу я [...] Презираю я н[авет?] Люблю лишь [...] слов с молодости лет. Дорогому Александру Адриановичу Назаревскому от автора"... [Текст власн. напису:] "А. Назаревский. 25.ХІ. [зрізано]". - [Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 401].

9. Маслов, Сергей Иванович· (1880, Ічня —1957, Київ).

Описание рукописей Исторического общества Нестора Летописца· / С. И. Маслов. - Киев : Тип. Т. Г. Мейнандера, 1908. - VII, 50, VI, 58 с. - [Текст автогр.]: "Многоуважаемому Юлиану Андреевичу Кулаковскому Серг. Маслов".

[Кулаковський Юліан Андрійович 1855, Паневежис, Литва—1919, Київ) — український історик, археолог, антикознавець, філолог-класик. Фахівець із історії Північного Причорномор'я, Візантії та Стародавнього Риму. Професор античної та візантійської історії· університету св.. Володимира. Перекладач з латини й давньогрецької, педагог. Член-кореспондент Імператорської Академії наук (з 1906), доктор римської словесності].

10.Маслов, Сергій Іванович.

Етюди з історії стародруків : I–VIII / С. Маслов ; Укр. наук. ін-т книгознавства — Київ : [Держтрест «Київ-Друк»], 1925. – 84 с.-· [Текст автогр.]: "Глубокоуважаемому Алексею Афанасьевичу Дмитриевскому. Серг. Маслов. 13/26 июня 1926 г.».

[У виданні розглядаються: історія створення, кількість перевидань, відмінності між різними виданнями знаменитих українських стародруків: “Ключ разумєнія” Іоаникія Галятовського та “Руно орошенное” Димитрія Ростовського (Туптала). Адресат інскрипту - Дмитрієвський Олексій Опанасович (1856, Астрахань — 1929, Санкт-Петербург) — історик-літургіст, книгознавець, фахівець з грецької палеографії. Член Петербурзької АН (1903), почесний член Київської духовної академії (1907)].

11. Маслов, Сергей Иванович.

Казанье Мелетия Смотрицкого на честный погреб о. Леонтия Карповича / С. Маслов. - Киев : Тип. Т. Г. Мейнандера, 1908. - [2], 55 с., 3 л. ил. - [Текст автогр.]: «Л. Булаховский. 1.ІХ. 44». - [Булаховський Леонід Арсенійович (1888, Харків —1961, Київ) — український та російський мовознавець, член-кореспондент АН СРСР академік АН УРСР. Член Харківського історико-філологічного товариства. Автор праць із загального, українського і російського мовознавства, славістики та методики викладання мови].

12. Назаревський, Олександр Адріанович (1887, м. Златопіль -1977, Київ).

"Хождение Богородицы по мукам" в нових Українських списках XVII-XVIII в.в. / Олександр Назаревський . - Відбиток з "Записок Українського Наукового Товариства в Київі". Книга 2. - Київ : Друкарня 1-ї Київської Друкарської Спілки, 1908. - 44 с. - [Текст автогр.]: "Глубокоуважаемому Дмитрию Порфирьевичу Янковскому. Автор.». - [Дмитро Порфирович Янковський (1862-1919) - директор Київської шостої гімназії, автор низки· історичних праць].

13. Огиенко Иван Иванович (Митрополит Іларіон; 1882, Брусилів—1972, Вінніпег, Канада).

Словарь неправильных, трудных и сомнительных слов, синонимов и выражений в русской речи : пособие по стилистике русской речи для учащихся и самообразования / И. И. Огиенко. - Изд 3-е, значительно дополненное и совершенно переработанное. - Киев : Книгоиздательство И. И. Самоненко, 1914. - 288 с.

14. Розов, Владимир Алексеевич (1876, Київ—1940, Загреб, Хорватія).

Пушкин и Гете / В. А. Розов. - Киев : Тип. Императорского Ун-та св. Владимира, 1908. - 309 с. - [Текст автогр.]: "Многоуважаемому Павлу Игнатьевичу Житецкому [ - В. Розов]". [Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 401].

15. Рыхлик, Евгений Антонович (1888, с. Вільшанка, Волинь –1937, Медвеж'єгорськ, Карелія).

Поэтическая деятельность Франца Ладислава Челяковского : (из истории чешского литературного возрождения) / Е. А. Рыхлик. - Киев : Тип. имп. ун-та св. Владимира, 1915. - 330 с.· - [Текст автогр.]: "Многоуважаемому Александру Сергеевичу Грузинскому от автора".

16. Сычевская, А. И. (Роки життя встановити не вдалося).

Памва Берында и его Вирши на Рождество Христово и др. дни / А. И. Сычевская. - Киев : Тип. Т. Г. Мейнандера, 1912. - 50 с. : ил. - [Текст автогр.]: "[обрізано] А. Сычевская. 26/ХІІ. 1912 г.".

17. Сушицкий Феоктист Петрович (1883, Київ—1920, Умань).

Киевские списки «Беседы трех святителей» : из филологического семинария проф. В. Н. Перетца / Ф. П. Сушицкий. – Киев : Тип. Императ. Ун-та св. Владимира, 1911. – [Зрізаний прямокутник з верхнього кута обкладинки примірника вказує на те, що там містився напис особи або на адресу особи, яка пізніше була репресована; залишилася тільки рукописна дата: «23.ІІІ. 191[1?]»].

18. Тимченко, Євген Костянтинович (1866, Полтава − 1948, Київ).

Акузатив в українській мові : (з української складні) / Є. Тимченко ; Українська академія наук. Історично-філологічний відділ. - Київ : Друк. Укр. акад. наук, 1928. - 101 с. - (Збірник Історично-філологічного відділу ; №67). -· [Текст автогр.]: "Високоповажаному Б.М. Ляпунову від автора". - [Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 401].

19.Тимченко, Євген Костянтинович.

Вокатив в українській мові / Є. Тимченко // Привіт Іванові Франкові в сороклітє його письменської праці 1874-1914 : літ.-наук. зб.. - Львів : Накладом Ювілейного ком. ; з друкарні Наукового Т-ва імени Шевченка, 1914. - С.377-390. - [Окрема відбитка. Автора зазначено в кінці тексту; напис здійснений, імовірно, Є. Тимченком].

20. Тимченко, Євген Костянтинович.

Льокатив в українській мові : (з української складні) / Є. Тимченко ; Українська академія наук. Історично-філологічний відділ. - Київ : Друк. Укр. акад. наук, 1928. - 71 с. - (Збірник Історично-філологічного відділу ; №18). - [Текст автогр.]: "Многоуважаемому Б. М. Ляпунову от автора на добрую память".

21. Чебан, Степан Николаевич (1883, Талмаза, Бесарабія —1950, Бухарест).

Румынские легенды о Богородице / С. Н. Чебан. - Москва : Университетская тип., 1912. - 57 с. - "Дорогому Александр Адріановичу Назаревському автор"."10.ІХ. [19.. ?]». - [Про адресат інскрипту див.: Використана література, *, с. 401].

22. Чебан, Степан Николаевич.

Миф об Арахне в богородичной легенде : [Из филол. семинария проф. В. Н. Перетца : Докл., чит. в заседании Неофилол. о-ва 21 февр. 1911 г. в Петербурге] / С. Н. Чебан. - Санкт-Петербург : Типо-Литогр. А. Э. Винеке, 1912. - 16 с.- [Текст автогр.]: "Дорогому Александру Адріановичу Назаревскому. С. Чебан".

23. Чебан, Степан Николаевич. Народное образование. К истории учебно-педагогической литературы Московской Руси XVII в.] / С. Чебан. - [Санкт-Петербург : Тип. Императорской Академии наук, 1915]. - 129-164 с.- [Оттиск из: Журн. М-ва народного просвещения. Новая серия 59/1915, № 10, отд. 3.] - [Текст автогр.]: "В библиотеку Вол. общества [закреслено] изследователей Волы[ни]".

24. Щеглова, Софья Алексеевна (1886, Пенза —1965, Москва).

«Богогласник» : историко-литературное исследование / С. А. Щеглова. - Киев : Тип. Н. Т. Корчак-Новицкого, 1918. - ІХ, 347 с. - [Текст автографа (верхній правий кут титульного аркуша, де був адресат інскрипту, вирізано) ]: "[…] на память о минувшей дружбе. С. Щеглова. 19(6).V 19[?]".

Використана література

*Видання з автографами українських діячів науки і культури: каталог колекції Національної історичної бібліотеки України. Вип. 1 / Нац іст. б-ка України, Н.-д. від. стародруків, цінних та рідкісних видань ; уклад. Н. О. Горська ; ред. О. І. Марченко, С. І. Смілянець, К. Г. Таранюк-Русанівський. – Київ : Вид. дім «Вініченко», 2018. – 416 с.

Груздева, Е. Н. Владимир Николаевич Перетц в Киеве. 1903–1914 гг. (из переписки В.Н. Перетца с А. А. Шахматовым) / Е. Н. Груздева // Академик А. А. Шахматов: жизнь, творчество, научное наследие : сборник статей к 150-летию со дня рождения ученого. – Санкт-Петербург : Нестор-История, 2015. — С. 150-160.

Чернова, І. П. Реалізація методології В. Перетца в практичній діяльності «Семінарію з філології» / І. П. Чернова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 8 : Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – Вип. 1. – С. 192-199.