Українська державність: історичні віхи правових основ

28 липня 2023 р. 11:53

508 переглядів

27 липня 2023 р. у Національній історичній бібліотеці України презентовано книжкову виставку «Українська державність: історичні віхи правових основ», присвячену  до Дня Української Державності(28 липня).

На виставці у хронології розвитку історичних періодів становлення української державності експоновано :

- джерела про видатних державотворців Київської Русі: Володимира Великого, рівноапостольного князя Київського – мудрого правителя і хороброго воїна, найголовнішою справою життя якого було запровадження на Русі християнства (1серпня 988 року), що сприяло об’єднанню давньоруських земель, розквіту християнської культури, розвитку писемності, архітектури, створенню шкіл. Пам’ять святого рівноапостольного Великого князя Володимира, у Святому Хрещенні Василія, святкується 15 (28 за н. ст.) липня ; князя Ярослав Мудрого, при правлінні якого Київська Русь стала найбільшою державою Європи;

- видання стародавніх правничих пам’яток, законодавчих та судочинних державних нормативних документів – уставів, статутів, зводів прав різних століть, літописів, конституційних актів і статей; які застосовувалися у державотворенні і визначають давні звичаєві традиції українського народу;

- документи наукових досліджень істориків, етнографів, політиків, державотворців, у яких визначається і обґрунтовується неперервність культурного розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до н. е., трипільської культури, а потім зарубинецької, черняхівської, київської, до сьогодення;

- видання‑альбоми, ілюстровані книги, в яких зібрано іконографічні пам’ятки з більш ніж 50 музеїв, архівів, бібліотек і приватних збірок., які візуально відображають історичні правничі символи цінностей українського народу.

Визначена і закріплена на конституційно-правовому рівні система офіційних символів державності України в короткій формі втілює ідеї політичного, етнонаціонального, історичного характеру і символізує суверенітет держави. Основними атрибутами державності є герб, гімн, прапор, валюта, мова.

Символи державності Незалежної України ХХІ ст. свідчать про унікальну більше ніж 1000‑річну історичну спадковість знаків Київської Русі. У Києві починалося православ'я, тут бере початок старослов'янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова.

Державний Герб України містить Тризуб – родовий знак Володимира Великого, рівноапостольного князя Київського.

Офіційна національна валюта України має назву гривня.

Природні кольори висвітлює жовто-синій Державний прапор України.

Слава і Воля України – слова Державного Гімну України – у серці кожного українця.

Презентовані на виставці документи свідчать про високий цивілізований рівень історичних досягнень державотворення українського суспільства, про збереження стародавніх культурних традицій та символів, про вшанування пам’яті видатних історичних особистостей, які присвятили своє життя на становлення української державності, про наполегливе прагнення українського народу жити у вільній і незалежній державі Україні.

Виставка документів експонується в читальній залі.

 

Українська державність : історія становлення правової традиції

1. Ave, Ukraina! Декларація про державний суверенітет України: тритомний монологічний діалог з двоєдиною Україною Т. 2. – Київ : Освіта України, 2011 – 1294 с. : фот. – (Літопис Українотворення, 1990–2000). Шифр: М2334‑2‑3/34/А19

2. Білінський В. Б. Україна-Русь : іст. дослідж. У 3 кн. Кн. 1 Споконвічна земля / В. Б. Білінський. – Тернопіль : Богдан, 2018. – 382, [1] с. : іл. Шифр: М3243‑1/9(с2)/Б612

Анотація: Автор на основі історичних документів, літописів, спогадів мандрівників, досліджень сучасних археологів, істориків доводить неперервність розвитку українського етносу, починаючи від VI тисячоліття до нашої ери, трипільської культури, а потім зарубинецької, черняхівської, київської.

  

3. Возняк М. С. Українська державність [Електронний ресурс] / М. Возняк. – Відень: З друк. Адольфа Гольцгавзена,1918. – 152, [1] с. // Ел. б‑ка НБУВ. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi‑bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00003868 . – Дата перегляду: 24.07.2023.

Анотація: Книжка Михайла Возняка, українського літературознавця і фольклориста про Українську державність (починаючи від Русі до УНР).

4. Збірник тисячоліття християнства в Україні 988–1988 / О. Баран, О. В. Герус. – Вінніпег : Вільна Укр. АН Канади, 1991. – XIII, 282 с. : іл. Шифр: 2/З-415

5. Історія України в особах: Давньоруська держава. Литовсько-польська доба / керівн. авт. кол. О. В. Русина. – Київ : Україна, 2012. – 440 с.
   Шифр: Б7332/9(с2)/І-907

6. Літопис руський : [за Іпатським списком пер.] / авт. передм., авт. прим. Л. Є. Махновець. – Київ : Дніпро, 1990. – XIV, 590 с. : 3 вкл. л. карт. - (Давньоруські та давні українські літописи). Шифр: 9(с2)/Л646

Анотація : «Літопис руський» – велетенська епопея про події всесвітньої історії та історії Давньої Русі від незапам’ятних часів до кінця ХІІІ ст. Це – документальне першоджерело, де значуще кожне слово. Складається з «Повісті минулих літ», Київського літопису та Галицько‑Волинського літопису. Переклад «Літопису руського» (з додатком творів Володимира Мономаха) українською мовою здійснено вперше. Книга містить фундаментальний науковий апарат, широко ілюстрована.

  

7. Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення : альб. / упоряд., заг. ред. Б. Завітій, текст А. Гречило. – Київ : Родовід, 2018. – 399 с. : іл., фот. Шифр: В4376/9(с2)/Н37

Анотація: В ілюстрованій книзі зібрано іконографічні пам’ятки з більш ніж 50 музеїв, архівів, бібліотек і приватних збірок. Тризуб – знак графічно красивий, лаконічний, самобутній, стародавній – став міцним містком, що легітимізував історичний зв'язок модерної України з Київською Руссю. Упродовж усього ХХ століття наш герб надихав багатьох українських мистців – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено немало сторінок.

  

8. Никитенко Н. Святая София Киевская / Н. Никитенко. – Київ : Горобец, 2008. – 384 с. : фот. Шифр: В2632/9(с2)Київ/Н623

Анотація: Наиболее полное, всеобъемлющее издание, посвященное легендарной Софии Киевской. Широко и последовательно, на новейшем научном уровне излагается многовековая история собора, интересно и образно рассказывается о его великолепной архитектуре, непревзойденных мозаиках и фресках. Яркий, доступный стиль изложения сочетается с академической основательностью.

9. Тисячоліття Християнства на Україні. Урочистості 1988 року / ред. О. Зінкевич. – Нью-Йорк, 1992. – 523 с. : іл. Шифр: Т449

10. Толочко Л. І. Пам’ятник святому князю Володимиру в Києві / Л. І. Толочко, О. В. Грибовська. – Київ : Техніка, 2007. – 136 с. : іл. – (Нац. святині України). Шифр: А17392/9(с2)/Т525

Анотація: Автори розгортають перед читачем процес створення пам’ятника великому князю київському Володимиру – першого скульптурного монумента в місті, простежують усі епохи його будівництва, подають коротку інформацію про творчий доробок відомих митців, які працювали над київським монументом. На основі аналізу літературних та архівних джерел висвітлено роль у створенні монумента представників духовенства, а також видатних діячів української та російської культур.

 

Історія Українська державність – Київська Русь – Х–ХІІ ст.

11. Володимир, Мономах Повчання. Статут Володимира Всеволодовича / Володимир Мономах. – Київ : МАУП, 2006. – 311 с. – (Б‑ка українознавства ; Вип. 6). Шифр: А15994/9(с2)/В573

12. Духопельников В. М. Ярослав Мудрий / В. М. Духопельников. – Харків : Час читати, 2016. – 119, [2] с. Шифр: А35452/9(с2)/Д857

Анотація: Князь Ярослав продовжив головну справу життя батька, Володимира Великого, – «збирання» давньоруських земель. Він відновив єдність Київської Русі, зміцнив державний апарат, заклав основи судової системи та провів культурні перетворення. Саме при ньому Київська Русь стала найбільшою державою Європи. Все це дає історикам підставу стверджувати, що час правління Ярослава, прозваного Мудрим (1019-1054), – це час найкращого розквіту Київської Русі.

13. Ляскоронский В. Г. Владимир Мономах и его заботы о благе Русской земли : ист. очерк / В. Г. Ляскоронский. – Киев : Тип. Милевского, 1892. – 42 с. Шифр: 9(с)12/Л97

  

14. «Руська Правда» – історія початку українського законодавства (віртуальна виставка).

Зі змісту: Найстарішою і найважливішою правничою пам’яткою українського народу, у якій збереглися записаними норми давньоруського звичаєвого права Х‑ХІ століття, є «Руська Правда». Завдяки літописцям ХІ–ХІІІ ст. маємо змогу вивчати скарбницю стародавньої національної правової думки «Руську Правду». В оформленні й розподілі зібраного матеріалу виявляється глибока правнича ерудиція, норми звичаєвого права й устав викладено загально, як законодавчий та судочинний державний нормативний документ. Це свідчить про високий цивілізований рівень розвитку суспільства держави Київської Русі, спадкоємницею якої є Україна.

15. Ярослав Мудрий та його доба: тисячолітній досвід українського державотворення / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка ; ред. кол. В. О. Огнев’юк (голова) [та ін.]. – Київ, 2019. – 282, [1] с: іл. Шифр: В4944/901.2/Я763

  

 

Українська державність – Велике Галицьке-Волинське князівство ХІІ–середини ХІV ст.

16. Білінський В. Б. Україна-Русь : роман-дослідження. У 2 кн. Кн. 2 Князі Галицькі‑Острозькі / В. Б. Білінський. – Тернопіль : Богдан, 2018. – 375 с. : іл. Шифр: М3243-2/9(с2)/Б612

Анотація: У книзі подано багатий фактологічний матеріал про Великі Галицько-Волинське та Литовсько-Руське князівства, їхніх реальних правителів і будівничих. У правдивому світлі трактуються воєнні баталії, дипломатичні кроки та державні інтереси тогочасних країн – наших близьких и далеких сусідів.

Зі змісту: Галичина і Волинь – давні проукраїнські землі, що обживалися нашим предками з часів Трипільської цивілізації. Нашим предкам доводилося у всі часи захищати кордони своєї землі як на сході, так і на заході, півдні та півночі. З далеких часів на Галичину насідали поляки, угорці, німці та інші сусідні народи й племена, намагаючись привласнити собі мальовничу землю. Волинські землі підпорядкувалися владі Великих київських князів. Після 1084 р. галицько‑волинський край потрапив під владарювання до рук князів‑онуків Ярослава Мудрого, яким вдавалося протидіяти ворожим сусідам, які зазіхали на ці території. З 1199 по 1349 рр. утворилася та існувала потужна держава – Галицько-Волинське князівство, яка об’єднала Поділля, Галичину, Берестейщину, Київщину та Переяславщину. Але в Європі найбільшою загрозою княжому руському православному престолу були споріднені династично католицькі королівські династії – угорські Арпади, польські П'ясти. У майбутньому виникало питання укладання уній. Але можна зазначити, що сам факт заснування в ХІІІ ст. Великого Галицько‑Волинського князівства на західному рубежі українських земель – це вагомий позитивний чинник історії українського буття. Довгі 150 років надали можливість визначитися нашим предкам у своїй належності до українського етносу, давніх традицій і культури.

17. Білінський В. Б. Україна-Русь : роман-дослідження. У 2 кн. Кн. 2 Князі Галицькі‑Острозькі [Електронний ресурс] / В. Б. Білінський. – Тернопіль : Богдан, 2015. – 375 с. : іл. // Ел. б‑ка «Чтиво». – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Bilinskyi_Volodymyr/Ukraina-Rus_Knyha_2_Kniazi_Halytski-Ostrozki/. – Дата публікації : 21.11.2017. – Дата перегляду : 24.07.2023.

18. Главацький М. В. Данило Галицький / М. В. Главацький. – Київ : КМ‑БУКС, 2016. – 142, [2] с. : іл. – (Творці державного престижу). Шифр: А39703/9(с2)/Г52

19. Згурська М. П. Данило Галицький / М. П. Згурська, Ю. О. Бєлочкіна. - Харків : Фоліо, 2018. – 119, [2] с. : 2 вкл. л. – (Знамениті українці). Шифр: А39827/9(с2)/З459

Анотація: Данило Романович Галицький – один з тих яскравих історичних діячів, яким багате раннє Середньовіччя. Він жив у бурхливу, жорстоку епоху усобиць та монголо-татарських набігів і увійшов в історію як збирач давньоруських земель, правитель Галицько-Волинського князівства, великий реформатор, далекоглядний політик та хитромудрий дипломат. Данило Галицький був першим в історії українського народу легітимним, тобто визнаним в Європі, королем. До того ж він першим серед князів руських спробував покінчити із залежністю свого князівства від монголо-татарських завойовників. Та найбільша заслуга Данила Галицького полягає в тому, що він був патріотом своєї землі. Відродження інтересу до історії української державності зробило постать князя Данила Романовича цікавою і для наших сучасників.

20. Котляр М. Ф. Данило Галицький : біогр. нар. / М. Ф. Котляр. – Київ : Альтернативи, 2002. – 328 с. – (Особистість і доба). Шифр: А8161/9(с2)/К734

21. Король Данило Галицький у пам’ятках історії та культури / Прикарпат. нац. ун‑т ім. В. Стефаника, Івано‑Франків. обл. орг. ; упоряд. Б. Гаврилів. – Івано‑Франківськ : Плай, 2009. – 175 с. Шифр: Б5745/9(с2)/К683

22. Ідзьо В. С. Король Русі Юрій I в українській та європейській історії, державницькій традиції (1255–1308) / В. С. Ідзьо ; М-во освіти і науки України, Наук.-дослід. ін‑т українознавства. – Львів : СПОЛОМ, 2008. – 56 с. Шифр: А29144/9(с2)/І295

Анотація: На ґрунті наукових праць українських та іноземних вчених автор досліджує процеси становлення руського королівства з центром у Львові в першому десятилітті ХІV ст. та розвиток централізованої української державності в епоху одного із наймогутніших її володарів – короля Русі Юрія І Левовича (1301–1308 рр.) – онука короля Данила Галицького.

 

Українська державність : під владою Литви і Польщі 40-ві рр. XІV–ХVІ ст.

23. Європейські традиції міського самоврядування в Україні / Чернігів. Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, держ. підприємств, установ та орг., Сівер. ін‑т регіон. дослідж.; упоряд. В. М. Бойко. – Чернігів : Сіверщина, 2011. – 84 с. : іл. Шифр: А27526/34/Є243.

Зі змісту : Магдебургське право – право міст на самоврядування – українським містам надавали литовські князі Великого Князівства Литовського, польські королі Речі Посполитої, або ж, якщо йшлося про приватне місто, магнати – князі регіональних земель. Згодом гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький, його наступники, російські царі підтверджували магдебурзьке право своїми універсалами та указами – С.22–33.

   

24. Європейські традиції міського самоврядування в Україні : магістрат, дума, рада : 1, 2, 3, 4 серії фільму [Електронний ресурс]. – [Київ], [2010]. – 1 с. Шифр: CD/34/Є999/БІТ

25. «Литовські Статути» (1529, 1566, 1588 рр.) : українські землі у складі Литви і Польщі (віртуальна виставка НІБУ, джерела, презентація)

Зі змісту: Статути Великого Князівства Литовського 1529, 1566, 1588 рр. — зводи законів Великого князівства Литовського, створені на основі місцевого литовського, білоруського, українського (руського) права та відповідної останньому судової практики. Джерелами Статутів також були положення «Руської Правди», німецьких і польських судебників та певні норми римського права.

26. Саксонское зерцало : памятник, комментарии, исследования / АН СССР. Ин-т государства и права ; отв. ред. В. М. Корецкий. – М. : Наука, 1985. – 271с. – (Рос.) Шифр: 34/С158

Анотація: Видання вміщує першу публікацію російською мовою повного тексту одного з величних пам’ятників права середньовічної Європи. Публікація вміщує значними історико-юридичними дослідженнями, відтворюючими соціальну природу і характерні особливості даного пам’ятника права. Зображено вплив «Саксонського зерцала» на еволюцію феодальної системи, проведений аналіз літератури. Для дослідників історії права.

27. Саксонское зерцало : памятник, комментарии, исследования [Електронний ресурс] / АН СССР. Ин-т государства и права ; отв. ред. В. М. Корецкий. – М. : Наука, 1985. – 271с. – (Рос.) // Ел. б‑ка Ін‑т історії України НАН України. – Режим доступу : http://resource.history.org.ua/item/0008984. – Дата публікації : 28.08.2013. – Дата перегляду : 24.07.2023.

  

 

Українська державність кін ХV–XVII – Українська Козацька держава

28. Апанович О. М. Українсько-російський договір 1654р : міфи і реальність / О. М. Апанович. – Київ : Варта, 1994. – 94 с. Шифр: 9(с2)/А76

29. Березневі статті, Переяславські статті, Московські статті, Глухівські статті, Коломацькі статті, «Рішительні пункти» (віртуальна виставка НІБУ).

Зі змісту: Історичний період XVI–XVIІІ ст., став для України надто тяжким через посилення військових загарбницьких втручань та утисків чужоземців. Національно-визвольна війна українського народу за власні етнічні території та православну віру сформувала Українську Гетьманську державу – Військо Запорозьке. Природнім було й прагнення встановити відносини з союзниками та єдиновірцями. Усі правові документи Козаччини свідчать про наполегливий пошук та опанування волелюбним суспільством тернистого шляху історії до Незалежності України. «Березневі статті» 1654 р. (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Просительні статті» «Статті Війська Запорозького», «Переяславський договір») — договорні умови про політико-правовий статус відносин Української Гетьманської держави та Російскої держави після Переяслівської ради 1654 р., комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове й військове становище України. З представлених на Переяслівській Раді 23 пунктів Угоди, затвердженими царськими грамотами було 11 пунктів. За цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60‑тисячне реєстрове козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами з дозволу московського уряду і не мав права на зносини з Річчю Посполитою та Османською імперією.

  

30. Білодід О. Пересопницьке Євангеліє і клятва Президента Л. Кравчука / О. Білодід, І. Бражник ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ : Фотовідеосервіс, 1992. – 36 с. – (Б‑ка українця ; № 8). Шифр: 2/Б61

31. Жуковский А. Петро Могила й питання єдності церков / А. Жуковский. – Київ : Мистецтво, 1997. – 304 с. : іл. Шифр: А3484/2/Ж861

32. Захарченко П. П. Березневі статті Богдана Хмельницького 1654 року: міф чи правова реальність (спроба юридичної оцінки) / П. П. Захарченко // Вісник Київ. нац. ун‑ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Юрид. науки. – 2018. – Вип. 2(107). – С. 31–35.

  

33. Зінченко А. Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561 рр. : традиція, епоха, творці / А. Зінченко. – Київ, 2011. – 112 с. : іл. Шифр: Б7176/2/З-636

Анотація: Нарис присвячений творцям визначної пам’ятки книжкового мистецтва та української мови середини XVI ст. – «Пересопницького Євангелія», в якому відбилися як давні традиції української рукописної книги, художнього оздоблення книжкових кодексів, мовно-культурні запити освічених верств українського суспільства, так і впливи доби європейського Відродження.

34. Історія українського середньовіччя: Козацька доба : зб. наук. пр. У 2 ч. Ч. 1 / НАН України. Ін-т історії України ; редкол.: М. Ф. Дмитрієнко (відп. ред.) [та ін.]. – Київ : Ін‑т історії України НАН України, 1995. – 162 с. – (На пошану історика лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка Олени Михайлівни Апанович). Шифр: М214-1/9(с2)/І-90

35. Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницького : енциклопедія. У 3 т. Т.1 / С. С. Коваленко. – Київ : Стікс‑Ко, 2007. – 374 с. : іл. Шифр: М1642‑1/9(с2)(03)/К562

  

36. Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницького : Енциклопедія у 3‑х томах. Т. 2 / С. С. Коваленко. – Київ : Стікс-Ко, 2008. – 478 с. Шифр: М1642‑2/9(с2)/К562

37. Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницького : енциклопедія. У 3 т. Т. 3 / С. С. Коваленко. – Київ : Стікс-Ко, 2009. – 479 с. Шифр: М1642‑3/9(с2)(03)/К562

38. Мицик Ю. А. Св. Петро Могила / Ю. А. Мицик. – Київ : Укрвидавполіграфія, 2012. – 128 с. Шифр: А26487/9(с2)/М702.

Анотація: Значення діяльності святого Петра Могили – одного з найвидатніших церковних, культурних і політичних діячів України – важко переоцінити. Недарма час, протягом якого він був митрополитом, називають Могилянською добою. Київська митрополія при Петрі Могилі набула найбільшої самостійності та авторитету за весь період ХІІІ–ХVІІІ ст.

39. Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657 / Ін‑т історії України ; упоряд. І. П. Крип’якевич. – Київ : "Альтернативи", 1998. – 383 с. : іл. – (Універсали українських гетьманів). Шифр: Б1790/9(с2)/У591

40. Чухліб Т. В. Переяслав 1654 року та проблема міжнародного утвердження Українського гетьманату / Т. В. Чухліб ; НАН України, Ін‑т історії України, Наук.-дослід. ін‑т укр. козацтва. – Київ, 2003. – 155 с. Шифр: А10774/9(с2)/Ч-96

 

Українська державність XVІІ–ХVIII ст – Гетьманська Україна

41. Гуржій О. І. Гетьманська Україна / О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб ; НАН України. – Київ : "Альтернативи", 1999. – 303 с. : іл. Шифр: М589‑8/9(с2)/Г95

42. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Чернігів. іст. музей ім. В. В. Тарновського ; упоряд. С. Павленко. – Київ : Вид. дім "Києво‑Могилян. акад.", 2008. – 1142 с. Шифр: Б5134/9(с2)/Д55

43. «Договори і постанови...» / упоряд. О. Алфьоров. – Київ : Темпора, 2010. – 149, [1] с. : факс. Шифр: В4360/9(с2)/Д598

Анотація: Книга подає документи «Договорів і постанов…» – т. зв. «Бендерської теки», відомої в українській історіографії теж як «Бендерська конституція» або «Конституція Пилипа Орлика». Видання містить архівні фотокопії текстів та переклади. Сюди увійшли також ратифікаційний акт Карла XII та лист Карла XII до кошового отамана Якима Богуша. Додаток містить факсимільне зображення опублікованих у XIX ст. латиномовного та російськомовного варіантів документів.

44. Конституція Пилипа Орлика. Конституція України : загальна правова довідка людини. – Київ : Альфа Реклама, 2019. – 146 с. Шифр: А41535/34(03)/К65

45. Наступ російського царизму на українську державність у другій половині XVII – на початку XVIII ст. : метод. рек. для студ. / М‑во освіти України, Ін‑т змісту і методів навчання. – Київ , 1997. – 31 с. Шифр: А22538/9(с2)/Н326

  

46. Оглоблин О. П. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. П. Оглоблин. – Нью‑Йорк ; Київ., 2001. – 461 с. : ил., портр. Шифр: Б2031/9(с2)/О-375

47. «Права, за якими судиться малоросійський народ» (віртуальна виставка НІБУ).

Зі змісту: Кодекс прав, які поділялися 30 глав, 532 артикули і ділилися на 1607 пунктів, містив норми адміністративного, цивільного, торгового, кримінального і процесуального права, укладений та виданий у Глухові, 1743 р. Вирішальним напрямком проведення систематизації норм права в Україні-Гетьманщині є розробка та прийняття комплексного правового акта – «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. Основним джерелом «Прав…» був Статут Великого князівства Литовського 1588 р., а також звичаєве право, яке відображало національні особливості розвитку українського права. Слід зазначити, що процес його створення був досить тривалим та складним. Документ видано у Києві 1879 р. в Університецький типографії (І. І. Завадсього). До друку підготовлено професором А. Ф. Кістяківським.

48. Чухліб Т. Пилип Орлик / Т. Чухліб. – Київ, 2008. – 63 с. – (Великі Українці). Шифр: А18393/9(с2)/Ч96

49. Чухліб Т. В. Гадяч 1658 року та ідея його відновлення в українсько-польських стосунках (1660‑ті–початок–1680‑х рр.) / Т. В. Чухліб ; НАН України, Ін‑т історії України, Наук.-дослід. ін‑т козацтва. – Київ, 2008. – 85 с. Шифр: А18446/9(с2)/Ч96

50. Чухліб Т. В. Шлях до Полтави: Україна і Росія за доби гетьмана Мазепи / Т. В. Чухліб. – Київ : Наш час, 2008. – 263 с. – ("Невідома Україна"). Шифр: А18984/9(с2)/Ч‑96

51. Чухліб Т. В. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648–1714 рр. / Т. В. Чухліб ; Наук. Т‑во ім. Т. Шевченка в США, Ін‑т історії України, НАН України. – Київ ; Нью-Йорк, 2003. – 518 с. Шифр: Б2633/9(с2)/Ч‑96

   

52. Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центральної Східної Європи (1663–1713) / Т. В. Чухліб. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2004. – 288 с. : іл. Шифр: А12592/9(с2)/Ч96

 

Українська державність : XIX – перша половина XX ст.

53. Андрусяк Т. Г. Шлях до свободи : Михайло Драгоманов про права людини / Т. Г. Андрусяк ; Фонд сприйняття розвитку укр. правової думки та пропаганди державн. традицій "Право для України". – Львів : Світ, 1998. – 192 с. : іл., портр. Шифр: А3926/9(с2)/А663

54. Будівничі НТШ й ЕУД: В. Кубійович (1900–1985), А. Фіголь (1908–1993) : наук. зб. / Наук. т‑во ім. Т. Шевченка ; ред. В. Маркусь. – Київ, 1998. – 252 с. – (Б‑ка укр. діаспори ; Кн. 4). Шифр: А4298/9(с2)/Б903

55. Головна Руська Рада 1848–1851. Протоколи засідань і книга кореспонденції : архив. материалы / Укр. Катол. Ун‑т. Ін‑т історії Церкви, Центр. держ. архів України (Львів) ; ред. О. Турія, упоряд. У. Кришталович. – Львов, 2002. – 270 с. Шифр: Б3328/9(с2)/Г612

56. Грушевський М. С. – державотворець, громадський діяч, вчений, публіцист : Матеріали II Регіон. наук.-практ. конф. / Вінн. облдержадмін., НАН України. Ін‑т історії України, Вінн. держ. пед. ун‑т ім. М. Коцюбинського ; ред. М. Х. Комісарчук. – Вінниця : Книга‑Вега, 2006. – 229 с. Шифр: А15755 / 9(с2)/Г911

57. Грушевський М. С. На порозі нової України : статті і джерельні матеріали / М. С. Грушевський ; ред., вступ. ст. Л. Р. Винар. – Нью-Йорк ; Львів ; Київ; Торонто ; Мюнхен, 1992. – 278 с. : іл. – (Укр. іст. т‑во). Шифр: Г911

58. Катренко А. М. Український національний рух ХІХ століття: (По сторінках праць Михайла Драгоманова) / А. М. Катренко, Ю. В. Беззуб. – Київ, 1997. – 52 с. Шифр: А3808/9(с2)/К296

59. Малюта О. "Просвіти" і Українська державність (друга половина XIX – перша половина XX ст.): до 140-річчя товариства "Просвіта" / О. Малюта ; НАН України, Ін‑т історії, Всеукр. Т‑во "Просвіта ім. Т. Шевченка". – Київ : "Просвіта", 2008. – 838 с. Шифр: А18983/9(с2)/М218

60. Міхновський М. Самостійна Україна / М. Міхновський. – Київ ; Львів : Всеукр. політ. об’єднання Державна Самостійність України, 1994. – 20 с. – (Україна вище над усе!). Шифр: А24541/9(с2)/М699

   

61. Міхновський М. Суспільно-політичні твори / М. Міхновський. – Київ : Смолоскип, 2015. – 464 с. : фот. Шифр: Б9028/9(с2)/М699

Анотація: Пропонуємо увазі читачів суспільно-політичні твори Миколи Міхновського (1873–1924) – відомого українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX–початку XX ст. Книжка містить славнозвісну брошуру «Самостійна Україна», авторські листи, відозви, програми, численні публікації з часописів «Самостійна Україна», «Запоріжжє», «Слобожанщина», «Сніп» та ін., а також ґрунтовні статті різних авторів про життєвий і творчий шлях батька українського самостійництва.

62. Сергієнко Г. Я. Т. Г. Шевченко і Кирило‑Мефодіївське товариство / Г. Я. Сергієнко ; АН УРСР. Ін-т історії. – Київ : Наук. думка, 1983. – 206 с. Шифр: 8(с)/С323

63. Чабан М. П. Діячі Січеславської "Просвіти" (1905–1921) : бібліогр. словник / М. П. Чабан ; Наук. То‑во ім. Т. Шевченка . – Дніпропетровськ : ІМА-прес, 2002. – 536 с. : іл. Шифр: Б2164/9(с2)(03)/Ч121

64. Шляхи до самостійності України (віртуальна виставка НІБУ). Зі змісту:

1. «Права, за якими судиться малоросійський народ» (віртуальна виставка НІБУ) - Кодекс прав, які поділялися 30 глав, 532 артикули і ділилися на 1607 пунктів, містив норми адміністративного, цивільного, торгового, кримінального і процесуального права, укладений та виданий у Глухові, 1743 р. Джерелами Кодексу прав були: Статути Великого князівства Литовського 1588 р., Зерцало Саксонське, дві книги Порядку з польської та латини на російський діалект перекладені та зведені в одній книзі.
2. Головна Руська Рада, Львів,1848 р. – 25 червня 1848 р. за рішенням Головної Руської Ради над Львівською ратушею вперше був вивішений синьо-жовтий стяг. Засновано культурно-освітнє т-во «Галицько-Руська матиця», Львів, 16 липня 1848 р.
3. Товариство «Просвіта» Львів, 1868. р., головне гасло якого: «Кожний народ, що хоче добитися самостійності мусить передусім дбати про те, щоби нижні верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степені просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське та національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».
4. Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ), Львів, 1873 р. – перша національна українська академія наук. Михайло Грушевський – з 1895 р. редактор часопису «Записки НТШ», з 1897 р. – голова НТШ, створюється: Археографічна комісія, Історико‑філософська секція.
5. «Вольний союз – Вільна спілка. Опыт украинской политико-социальной программы», Михайло Драгоманов,1884 р., праця надрукована «драгоманівкою» – правописом, автором якого був М. Драгоманов, що поширювався в Україні наприкінці ХІХ ст. «Громада»: літ. зб. (безцензурний), ред. М. Драгоманов, Женева 1878-1882.
6. «Основний закон самостійної України – Спілки народу Українського» Миколи Міхновського, Львів, 1905 р. – часопис «Самостійна Україна»
7. «Конституційне питання та українці в Росії», Михайло Грушевський, травень 1905 р.

 

Українська революція і державність 20 рр. ХХ ст.

65. Добржанський О. В. Бажаємо до України! : Змагання за українську державність на Буковині у спогадах очевидців (1914–1921 рр.) : до 90‑річчя Буковинського віча 1918 р. / О. В. Добржанський. – Одеса : Маяк, 2008. – 1167 с. Шифр: Б5357/9(с2)/Д558

66. Добржанський О. Змагання за українську державність на Буковині (1914–1921 рр.) : док. і матеріали / О. Добржанський, В. Старик. – Чернівці, 2009.– 510 с. Шифр: Б5839/9(с2)/Д558

67. Гошуляк І. Тернистий шлях до соборності (від ідеї до Акту Злуки) / І. Гошуляк ; НАН України, Ін‑т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. – Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2009. – 466 с. Шифр : А19365/9(с2)/Г749/КУ,КХ

68. Григориїв Н. Підстави української незалежної політики / Н. Григориїв. – Дітройт : Видавн. ком-т, 1939. – 52 с. Шифр : 9(с2)/Г831/СРЦК

   

69. Західна Україна: боротьба за соборність. До 85‑их роковин проголошення ЗУНР : метод.-бібліогр. посіб. / упоряд. І. Лешнівська. – Львів : Ліга-Прес, 2004. – 107 с. Шифр : А20009/9(с2)(01)/З386

70. Симон Петлюра : статті, листи, документи / Центр. ком. вшанування пам’яті Симона Петлюри в ; ред. Л. Дражевська. – Нью‑Йорк : Укр. Вільна Акад. Наук у США, 1956. – 479 с. Шифр: 9(с2)/П296

71. Свято об’єднання України : (до річниці Акту Злуки УНР і ЗУНР) / Верховна Рада України, Ін‑т законодавства ; ред. О. П. Хлопова. – Київ : Ін‑т законодавства ВР України, 2012. – 64 с. Шифр : Б7295/9(с2)/С259/КУ

72. Сергійчук В. І. Українська соборність : відродження українства в 1917–1920 роках / В. І. Сергійчук. – Київ, 1999. – 412 с. Шифр : А4052/9(с2)/С323/КХ,КУ

73. Сергійчук В. Соборна пам’ять України: календар-альм. 2008 р. / В. Сергійчук. – Київ : ПП Сергійчук М. І., 2007. – 287 с. Шифр : А17756/9(с2)/С323/ДБ,КХ

74. Соборність як чинник українського державотворення (до 90-річчя Акту злуки) : Всеукр. наук. конф., Київ, 21 січ. 2009 р. / Ін‑т історії України НАН України, Ін‑т політ. і етнонац. дослідж. ; ред. В. А. Смолій. – Київ : Ін‑т історії України НАНУ, 2009. – 229 с. Шифр : А19592/34/С548/КУ

75. Українська соборність: ідея, досвід, проблеми (до 80‑річчя Акту Злуки 22 січня 1919 р.) : зб. / Ін‑т політ. і етнонац. дослідж. НАН України ; редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін. – Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 1999. – 407 с. Шифр : А35505/9(с2)/У455/КУ

    

 

76. Українська революція і державність (1917–1920 рр.) / Т. А. Бевз. – Київ : Парламент. вид-во, 1998. – 248 с. Шифр: А4040/9(с2)/У453

77. Українська революція і державність (1917–1920 рр.) : наук. бібліогр. вид. / НАН України, Нац. б‑ка України ім. В. І. Вернадського ; ред.О. С. Онищенко. – Київ, 2001. – 803 с. Шифр: Б2063/9(с2)(01)/У453

 

Українська державність в 20–90‑х рр. ХХ ст.

78. Безотосний М. Т. Українська державність, національна ідея та культура : бібліогр. покажч. / М. Т. Безотосний ; М‑во аграр. політики України, Полтав. держ. аграр. акад. – Полтава, 2011. – 26 с. Шифр: А22837/9(с2)(01)/Б401

79. Басараб М. М. Громадські організації Закарпаття в боротьбі за державність України (кінець 80-х – початок 90-х років ХХ століття) / М. М. Басараб, М. Ю. Токар ; Наук.-дослід. ін-т політ. регіоналістики, Ужгород. нац. ун-т, Запоріз. нац. ун-т. – Ужгород : Карпати, 2009. – 335 с. : фото. Шифр: А22130/9(с2)/Б27

80. Гончарук Г. И. Украинская Повстанческая Армия в литературе и документах / Г. И. Гончарук, А. Е. Нагайцев. – Одесса : Астропринт, 2001. – 180 с. Шифр: А9973/9(с2)/Г658

81. Дем'янюк О Й. Український молодіжний рух Західної України: від зародження до боротьби за українську державність / О. Й. Дем'янюк. - Луцьк : "Твердиня", 2007. – 179 с. Шифр: А16215/9(с2)/Д326

  

82. Іванченко Р. П. Українська державність в 20–90‑х рр. : навч. посіб. / Р. П. Іванченко ; Міжнар. ін‑т і права. – Київ : МІЛП, 2000. – 255 с. Шифр: А6185/9(с2)/І231

83. Конституції радянської України (1919–1991) (віртуальна виставка НІБУ).

Зі змісту:

• Першу радянську Конституцію України прийняли у березні 1919 р., яка була калькою Конституції Російської Федерації. Світле майбутнє мала уособлювати диктатура пролетаріату і повна солідарність з іншими радянськими республіками задля “спільної боротьби за торжество світової комуністичної революції”.
• Після утворення у 1922 році СРСР, загальносоюзну Конституцію прийняли в 1924 р.
• На ХІ Всеукраїнському з’їзді рад 1929 р. оформлено нову Конституцію УСРР. Поки українці через колективізацію, розкуркулення та Голодомор-геноцид на практиці знайомилися з тріумфом радянської “демократії”, у Кремлі відреагували на подію “величезного історичного значення” – побудову соціалізму в СРСР.
• У 1936 р. постала нова, так звана “сталінська”, Конституція СРСР. Вона законодавчо закріпила перемогу соціалізму. Конституція мала низку демократичних новацій (щоправда, суто демагогічних): загальне, рівне і пряме виборче право; таємне голосування; право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення у старості; навіть свобода совісті, слова, друку, зборів і мітингів.
• Конституція УРСР 1937 р. повторила положення союзного документу, максимально обмеживши повноваження республіканських органів.
• Після розвінчання культу особи Сталіна (після1953 р.) відкривалися нові обрії ідеального суспільства. Партійні керманичі розгледіли нові демократичні стандарти, які спочатку в СРСР (жовтень, 1977 р.), а там і в Україні, були оформлених у конституції Української РСР 20 квітня 1978 р. У ній і суверенна республіка, і право виходу з СРСР (однак будь-які дії в цьому напрямку майже автоматично кваліфікувалися як зрада Батьківщини – найтяжчий злочин того часу). І “вся влада в Україні належить народові”. Апофеозом “радянської демократії” стала Ст.6. Конституції, яка закріплювала монополію компартії. Багатопартійність у радянській державі до демократичних чеснот не належала.
• Крах радянської імперії став крахом і основного закону, який, попри всі гучні епітети, узаконював тоталітаризм і був непридатним для побудови правового, демократичного суспільства.

84. Терлюк І. Я. Окупаційний режим в Україні 1941–1944 рр. і проблеми творення української національної державності:історія держави і права : історія держави і права / І. Я. Терлюк ; Львів. держ. ун‑т внутр. справ. – Львів : Каменяр, 2009. – 126 с. Шифр: А20103/9(с2)/Т351

85. Українська Повстанська Армія (УПА) у боротьбі проти тоталітарних режимів / ред. Я. Д. Ісаєвич. – Львів, 2004. – 294 с. – (Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність ; Вип. 11). Шифр: Пр3704/11

 

Українська державність ХХ ст. – Незалежна Україна

86. Атлас історії української державності : українські землі від найдавніших часів до сьогодення / авт.-упоряд. В. П. Грицеляк. – Львів : Карти і Атласи, 2013. – 128 с. : іл., карт., табл. Шифр: В3740/9(с2)/А924

Анотація: Атлас презентує чи не найголовніший аспект історії України – державність – у часовому та просторовому вимірах. Розглядаються держави та державні утворення, які існували на території сучасної України. Геопросторові аспекти їхнього історичного розвитку викладено відповідно до сучасних наукових поглядів з урахуванням найновіших здобутків української історичної науки та картографії.

87. Безотосний М. Т. Українська державність, національна ідея та культура : бібліогр. покажч. / М. Т. Безотосний ; М‑во аграр. політики України, Полтав. держ. аграр. акад. – Полтава, 2011. – 26 с. Шифр: А22837/9(с2)(01)/Б401

88. Брецко Ф. Ф. Незалежна Україна: хроніка державотворчого процесу (1991–2009) / Ф. Ф. Брецко, А. Л. Дрік, Л. П. Майор. – Ужгород : Гражда, 2009. – 261 с. Шифр: А19672/9(с2)/Б877

89. Гайдуцький П. І. Незалежна економіка України / П. І Гайдуцький. – Київ : Інформаційні системи, 2014. – 528 с. : схем., 8 л. фот.

Анотація: У книзі висвітлено проблеми становлення економіки України за роки незалежності, а також питання модернізації українського суспільства та його цивілізаційного вибору. Значне місце відведено розкриттю ролі Президента України Л. Кучми у розбудові держави та економіки, здійсненні економічних і соціальних реформ, забезпеченні протистояння України зовнішнім і внутрішнім викликам. Шифр: Б8400/33с/Г142

90. 25 років незалежності України: нариси історії творення нації та держави / В. В. Головко [та ін.] ; відп. ред. В. А. Смолій ; кер. авт. кол. Г. В. Боряк ; НАН України, Ін‑т історії України. – Київ : Ніка‑Центр, 2016. – 795 с. Шифр: Б9240/9(с2)/Д222

Анотація: У виданні авторами пропонується новий погляд на історію України після 1991 р. Новітній період розглянутий під кутом активності українського суспільства, піки якої приходилися на три революції – Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію гідності. Кожна з них надавала потужні імпульси для розбудови держави. Перед читачем розгорлаються складні процеси, що привели до розпаду СРСР; надається можливість усвідомити важкість перших років становлення нової України та наполегливі пошуки виходу з крили в 1990-х рр. і на початку 2000-х; познайомитись із злетом і падінням олігархічної системи у 2005–2009 рр. Показано визрівання політичної кризи після 2010 р., що привела до революційної зміни влади у 2014 р. Вперше в академічній історіографії показано постреволюційну політичну та соціально‑економічну динаміку та боротьбу України проти російської агресії. Наведено факти, інтерпретації, концепції, які дозволять уважному читачеві по-новому оцінити досвід останніх трьох десятиліть.

91. Конституція суверенної держави України (віртуальна виставка НІБУ).

Зі змісту: 28 червня 1996 р. було затверджено і прийнято Конституцію України – першу Конституцію незалежної України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”.

92. Марусик Т. 30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну / Т. Марусик. – Київ : КЛІО, 2021. – 462 с. Шифр: А45089/9(с2)/М296

93. 30 років Незалежності України: наукове осмислення : бібліогр. / М‑во культури та інформ. політики України, Нац. іст. б‑ка України, НАН України. Ін-т історії України, Укр. ін‑т книги ; упоряд. Д. Г. Стегній, ред. З. Х. Мусіна, відп. за вип. А. В. Скорохватова, наук. ред., вступ. ст. Г. В. Боряк, наук. ред., вступ. ст. В. Головко, дизайн К. Русанівський. – Київ : Видавн. дім Вініченко, 2021. – 640 с.Шифр: Б11248/9(с2)(01)/Т671

  

94. Україна в III тисячолітті. Україна – незалежна держава. Європейський імідж України. Флагмани України. Кращі платники податків України. Харчова та переробна промисловість України. Україна транспортна : Традиції. Інновації. Інвестиції Т. 1 / авт.-упоряд. В. В. Болгов. – Київ : Укр. вид. консорціум, 2009. – 461 с. : іл. Шифр: М1752‑1(3)/9(с2)/У45

Укладач : Алла Новицька
відділ ДБНІР