26 червня 2022 року до Дня кримськотатарського прапора в Національній історичній бібліотеці України презентовано віртуальну книжкову виставку «Два прапори – єдина країна!»

26 червня в Україні відзначається День кримськотатарського прапора

 Сьогодні кримськотатарський прапор – це не просто національний прапор, це – прапор боротьби за повернення Криму, один із символів відновлення територіальної цілісності України. Закон України «Про корінні народи України» 2021 р. встановлює правові гарантії на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами осіб, які належать до корінних народів України, що встановлені нормами міжнародного права, а також передбачені в Конституції та законах України. Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є автохтонна етнічна спільнота: кримських татар (більшість), караїмів, кримчаків, яка  є носієм самобутньої мови, культури, релігії, традицій і має соціальні, культурні або представницькі органи кримськотатарського народу. Історія походження головних кримськотатарських національних символів має глибоке давнє коріння.

Загалом в історії  визначення національних прапорів постає у періоди націє- чи державотворення, з розгортанням потужних національних рухів народів у прагненні самовизначення. Синхронно з багатьма народами Східної та Центральної Європи, період війн і революцій 1917–1919 рр. сколихнув і кримськотатарський народ до національного волевиявлення. Уперше кримськотатарську символіку було схвалено Курултаєм кримських татар у листопаді 1917 року. Та у січні 1919 р., у розробленому кримськотатарською Дирекцією юстиції «Положенні про культурно-національну автономію мусульман Криму», § 4. Ч. 1. офіційно зазначено: «Мусульмани Криму мають свій національний герб, який є зображенням «Тарак Тамгаси» і національний прапор, який складається із одного полотнища сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу – золотою тамгою (у документі) – у верхньому куті у древка». Саме тоді кримськотатарський прапор отримав сучасний вигляд – зазначає Андрій Іванець – дослідник історії кримськотатарського прапора – історик, координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту досліджень Голодомору.

Поєднання блакитного полотнища і тарак-тамги (у пер. з кримськотатарської – «гребінь герб») ханів Ґераїв, династія яких з ХV ст. тісно пов’язана з Кримом, було вдалим віднайденням.

 Існують різні версії значення тарак-тамги та цікавими є такі, що асоціюються з трактуванням значення малого Державного Гербу України – «Тризубом» – терези (символ справделивості), сокіл, воля тощо. Використання давньої владної династичної символіки підсилювало історичне значення стягу, який глибоко увійшов у суспільно-політичне життя кримських татар, та символізував єдність багатьох поколінь кримчан. А прояв схожих кольорів, емблем і трактувань елементів національних символік українців та кримчан відображає спорідненість традицій волелюбних народів України.

Вже понад сто років блакитний прапор із тамгою є символом єдності кримськотатарського народу та його боротьби за свої права. Після кількох десятиліть вимушеної історичної перерви 26 червня 1991 року рішенням новообраного Курултаю кримськотатарського народу ІІ скликання було поновлено кримськотатарський прапор. Член Меджлісу Ескендер Барієв зазначив: «Є прапор – буде нація! Є нація – буде державність! Для мене кримськотатарський прапор  – це символ суб’єктності, символ політичної зрілості народу, символ боротьби за свої права».

26 червня 2010 р. з ініціативи кримськотатарських молодіжних організацій  було вперше відзначено День кримськотатарського прапора. А вже 29 серпня 2010 р. на ІІІ сесії V Курултаю кримськотатарського народу ініціатива молоді була підтримана і було ухвалено рішення відзначати День національного кримськотатарського прапора – 26 червня – у день відкриття Другого Курултаю.

У липні 2012 р. Курултай ухвалив постанову «Про офіційні символи кримськотатарського народу – національний прапор, герб і гімн кримськотатарського народу», в якій зафіксував, що згадані символи стали «невід’ємними атрибутами кримськотатарського народу, які демонструють його єдність, самоідентифікацію».

З 2014 р. Крим є анексований рф і багато із кримських татар церемонію підняття свого прапора не можуть провести на своїй малій Батьківщині. Останні український та кримськотатарський прапори над будинком Меджлісу кримськотатарського народу у Сімферополі було знято  восени 2014 року.

Нині з 24.02.2022 в умовах повномасштабної війни рф проти всієї України для громадян нашої держави, українців та кримськотатарського народу і багатьох людей у світі кримськотатарський прапор набув додаткових національних сенсів, що відчувається у гаслах:

«Крим – це Україна»

«Два прапори – одна країна!»

«Два прапори – одна перемога!»

 З метою формування більшої уваги до кримськотатарської культури загалом, усвідомлення її ролі як складової частини української культури на сайті Національної історичної бібліотеки України презентовано віртуальні тематичні виставки.

 До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Криму, 18 травня 1944 року

Нематеріальна культурна спадщина кримських татар,

 Співпраця Бібліотеки з кримськими товариствами, видавництвами, особисто з видавцем, співупорядницею й редакторкою наступних серій  перекладів відомих кримськотатарських авторів – старшим науковим співробітником Інституту культурології НАМУ Надією Гончаренко – буде продовжено з метою презентацій користувачам Бібліотеки широкого спектру кримськотатарської літературної спадщини  у проектах «Кримськотатарська проза українською».

У фонді зберігається велика кількість видань, дослідження яких відкриє багато знань про Крим, про історію, культуру, релігійність, традиції кримськотатарського народу.

Електронні джерела

1. Верховна Рада України. Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави. Постанова від 20 березня 2014 р. № 1140-18 , м. Київ [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 15, ст.581. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1140-18#Text. – (Дата звернення: 25.06.2022).

2. Україна. Президент (2020 ; Президент України В. Зеленський). «Про корінні народи України». Закон України від 1 липня 2021 року , №1616‑IX, м. Київ [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 38, ст.319). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text. – (Дата перегляду: 23.06.2022). Закон визначає правовий статус корінних народів України та встановлює правові гарантії на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами осіб, що належать до корінних народів України, що встановлені нормами міжнародного права, а також передбачені в Конституції та законах України. Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки.

3. 26 червня в Україні день вшанування національного прапора кримських татар [Електронний ресурс] / Солом’янська ОДА. Київ – Дата публікації: 25.06.2021. – Режим доступу: https://solom.kyivcity.gov.ua/news/10763.html. – (Дата перегляду: 23.06.2022). Зі змісту: Кримськотатарський прапор – це полотнище блакитного кольору із жовтим гербом (темгою) у верхньому лівому куті. Блакитний є традиційним кольором тюркських народів. Уперше кримськотатарський прапор був схвалений Курултаєм кримських татар у листопаді 1917 року. Після кількох десятиліть вимушеної історичної перерви 26 червня 1991 року рішенням новообраного Курултаю кримськотатарського народу ІІ скликання було поновлено кримськотатарський прапор.

4. Бекірова Г. Кримськотатарська революція 1917–1918 років (перша частина) [Електронний ресурс] / Гульнара Бекірова ; фото: архів автора ; Радіо Свобода. Суспільство. – Дата публікації: 05.12.2017. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28898371.html. – (Дата перегляду: 25.06.2022). Зі змісту: Сто три роки тому в історії Криму та його корінного народу ‒ кримських татар ‒ відбувалася подія, яка могла змінити вектор політичного розвитку півострова на багато років. 26 листопада (9 грудня за новим стилем) 1917 року в Бахчисараї відкрився Перший Курултай кримськотатарського народу...

5. Іванець А. В. Кок байрак – один із нових символів боротьби за звільнення Криму [Електронний ресурс] / А. В. Іванець ; фото: сайт УНН ; Голос Криму. Культура. – Дата публікації: 06.10.2020. – Режим доступу: https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kok-bajrak-odyn-iz-novykh-symvoliv-borotby-za-zvilnennia-krymu/. – (Дата перегляду: 23.06.2022). Анотація: У матеріалі коротко викладено історію одного з головних кримськотатарських національних символів – національного прапора кримськотатарського народу, який тепер набув особливого значення.

6. Іванець А. В. Період нової дискримінації: про національний прапор кримськотатарського народу говоримо з істориком Андрієм Іванцем [Електронний ресурс] / ведучий: Дмитро Сіманський ; фото: unian.net ; телеканал «Дом»: «На самом деле: Крым». – Дата публікації: 25.06.2021. – Режим доступу: https://kanaldom.tv/uk/period-novoj-diskriminaczii-o-naczionalnom-flage-krymskotatarskogo-naroda-govorim-s-istorikom-andreem-ivanczom/. – (Дата перегляду: 23.06.2022). Зі змісту: 26 червня кримські татари відзначають День національного прапора. Прапор кримськотатарського народу вперше був прийнятий Першим Курултаєм — національним з'їздом кримських татар — у 1917 році, до цього золотиста тамга та блакитне полотно були роздільними символами. Адже у Кримського ханства як такого прапора не було, а в складі Російської імперії про прапор окремого народу не могло бути й мови. Другий Курултай у 1991 році затвердив прапор як національний. Основним елементом був обраний родовий знак династії Ґераїв, засновників Кримського ханства, що прославилися справедливістю правління. Саме тому одна з інтерпретацій значення тарак-тамги — це ваги, що гармонійно утримують рівновагу. У 1944 році, після масової депортації кримських татар, прапор і зовсім був заборонений.

 7.  Інструменти знищення української ідентичності в Криму [Електронний ресурс] / Євгенія Вірлич, членкиня Ради нац. меньшин та корінних народів при Херсон. ОДА (етнічна караїмка) ; фото: автора ; Голос Криму. Культура. Етнополітика. Кримські українці. – Дата публікації: 24.03.2022. – Режим доступу: https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/instrumenty-znyshchennia-ukrainskoi-identychnosti-v-krymu/. – (Дата перегляду: 24.06.2022) – (Матеріал підготовлено в рамках проекту “Інформаційна платформа “Голос Криму. Культура” – про Крим чесно, якісно, актуально” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні). Зі змісту: 20 лютого 2014 р. Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України, окупувавши території Автономної Республіки Крим (далі АР Крим) і міста Севастополя. Дата 27 лютого 2014 р. визначена Європейським судом з прав людини як день початку фактичного контролю Росії над Кримським півостровом. Фактично 2014-й рік став роком початку масового знищення української ідентичності в Криму Російською Федерацією. Представник Крайової Ради Українців Криму Андрій Іванець висловлює думку, що РФ у Криму втілює щодо українців ту ж асиміляційну стратегію, що й на своїй території. На його думку, посили російської влади про «один народ» та неможливість існування українців як окремого народу мають на меті асиміляційну стратегію та підставу для експансії. У Криму це проявляється з 2014 р. у систематичному знищенні культурної інфраструктури, яка була створена до російської окупації і була явно недостатньою для кримських українців: після окупації доступ до цієї інфраструктури було повністю перекрито.

8. Конашевич С. «Окупаційна «ревізія» українських символів у Криму» [Електронний ресурс] / Сергій Конашевич ; Голос Криму. Культура.Етнополітика.Історія.Культурна політика.Національна пам’ять.  – Дата публікації: 21.06.2022. – Режим доступу: https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/okupatsijna-reviziia-ukrainskykh-symvoliv-u-krymu/. – (Дата перегляду :25.06.2022). – (Сер. Крим – це Україна: сильніші разом). Зі змісту: Боротьба зі «спадщиною клятого минулого» в Криму почалася восени 2014 року – якщо не раніше. Наслідком подібної «ревізії» стало знищення не лише української символіки, а й будь-яких написів українською мовою, кримська «влада» зобов’язала керівників організацій та установ Криму прибрати за два тижні українську державну символіку зі вказівних табличок, розташованих на будівлях багатьох установ. Окрему дискусію спричинило порушене питання щодо відновлення кримськотатарських історичних назв на окупованому півострові – яке у відповідь викликало побажання «всіх татар зі споконвічно російського Криму якнайшвидше прибрати до Сибіру, цілину піднімати», бо «забагато волі їм дали».

9. Мокрушин С. 100 років самоврядування: яким був перший Курултай кримськотатарського народу [Електронний ресурс] / С. Мокрушин ; фото: Сourtesy Photo ; Радіо Свобода. Суспільство. – Дата публікації: 04.12.2017. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28896407.html. – (Дата перегляду: 25.06.2022). Зі змісту: 100 років тому, в грудні 1917 року відбувся перший Курултай кримськотатарського народу. Його учасники обговорювали питання державного ладу Криму, взаємини кримських татар з іншими національностями півострова, проведення основних реформ. Тоді вищий представницький повноважний орган кримських татар затвердив національну символіку: прапор блакитного кольору, гімн і герб у вигляді золотої тамги кримських ханів.

10. НБУ презентував монету на честь 100-річчя першого Курултаю кримськотатарського народу [Електронний ресурс] / фото: Сергій Нужненко ; Радіо Свобода.Новини. – Дата публікації: 22.11.2017. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news/28870492.html. – (Дата перегляду: 25.06.2022). Зі змісту: У презентації, яка відбувалася в музеї грошей НБУ взяли участь, серед інших, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров, члени Меджлісу кримськотатарського народу. Кабінет міністрів України 22 листопада затвердив план святкування 100‑річчя з часу проведення Першого Курултаю кримськотатарського народу, який передбачає проведення урочистого засідання Верховної Ради 6 грудня. Курултай кримськотатарського народу – національні збори, вищий представницький повноважний орган кримськотатарського народу. У грудні 1917 року Курултай кримськотатарського народу затвердив національний прапор блакитного кольору, національний герб у вигляді золотої тамги кримських ханів і національний гімн.

11. «Це прапор боротьби": Ескендер Барієв про День кримськотатарського прапора та стратегію деокупації Криму [Електронний ресурс] / ведуча: Христина Стець ; фото: УНІАН ; Українське радіо. Програма : Сьогодні. Зранку. – Дата публікації: 27.06.2020. – Режим доступу: http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=93632. – (Дата перегляду: 23.06.2022). Зі змісту: 26 червня – День кримськотатарського прапора. З одного боку, це свято, але ми також згадуємо про те, що Крим є анексований і багато із кримських татар церемонію підняття прапора не можуть провести на своїй малій Батьківщини. Про свято 2021 року та долю Криму розповідає голова кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

12. Янковський О. «Криваве минуле» і «світле майбутнє»: про що розповідають прапор і герб Криму [Електронний ресурс] / О. Янковський; автор тексту: В. Ленцев ; Крим.Реалії. Суспільство. – Дата публікації: 25.09.2029. – Режим доступу: https://ua.krymr.com/a/pro-shcho-rozpovidaiut-prapor-i-herb-krymu/30183559.html. – (Дата перегляду: 23.06.2022). Зі змісту: У Криму 24 вересня відзначили День прапора і герба Криму. Сучасна символіка Криму була затверджена Верховною Радою Криму 24 вересня 1992 року. Прапор – полотнище, що складається з трьох горизонтально розташованих смуг: тонкої синьої зверху, широкої білої посередині та тонкої червоної знизу. На гербі Криму зображений білий грифон на тлі червоного щита і сонця, що сходить, композицію обрамляють білі іонічні колони. Гасло на стрічці говорить: «Процвітання в єдності». Після російської анексії Криму 2014 р. герб і прапор не змінилися. З 2016 року на півострові відзначається спеціальне свято на честь цих символів.

Кримський історик, співавтор сучасної символіки Криму Андрій Мальгін згадує, що кольори, які нагадують російський триколор, для кримського прапора використовували не випадково.

Ескендер Барієв, Голова Кримськотатарського ресурсного центру,  зазначає, що вже тоді закладалося проросійське в Криму...Саме в 1991‑1992 роки була дуже сильна сепаратистська хвиля. Тому намагалися придумати символи, щоб виключити в них кримськотатарський аспект, присутність корінного народу. Насправді наш національний прапор із тамгою був схвалений ще в 1917 році на Першому Курултаї як державний.

13. Абдулаєва Г. Кримські татари. Від етногенезу до державності  / Гульнара Абдулаєва ; пер. : Юлія Фомічова. – Київ : Зелений пес, 2021. – 408 с. – (Укр.) Анотація: Книга про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України.

14. Акчокракли О. Збірка творів / Осман Акчокракли. – Сімферополь: Таврія, від-ня кримськотатар. худ. літ., 2006. – 319 с. – (Текст кримськотатар).  Анотація: Доктор філологічних наук, професор Ісмаіл Асаноглу Кєрім зібрав художні та наукові твори Османа Акчокракли; зробив транслітерацію текстів, що написані арабською графікою; зробив пояснення до складних слів та сполучень, а також особливостей деяких текстів; склав бібліографію та провів науково-дослідну працю, пов'язану з життям та діяльністю автора. Більшість творів, що увійшли до цієї збірки друкуються вперше після Другої світової війни. Зі змісту: Татарские тамги в Крыму (Материалы научно-этнографической экспедиции по изучению татарской культуры в Крыму, 1925 г.). – С. 203–219 : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим. – (Текст рос.).

 15. Бекірова Г. Т. Історія Криму та кримськотатарського народу : навч. посіб. [Електронний ресурс] / Г. Бекірова, А. Іванець, Ю. Тищенко, С. Громенко, Б. Аблаєв. – Київ : «Крим. родина» ; «Майстер Книг», 2020. – 200 с. іл. ; Ел. б-ка «Чтиво». – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Bekirova_Hulnara/Istoriia_Krymu_ta_krymskotatarskoho_narodu/. – (Дата звернення: 24.06.2022).
Анотація: Навчальний посібник розповідає про головні події минулого півострова від появи перших людей до сьогодення. Особлива увага присвячена походженню та історії кримських татар – корінного народу Криму. В посібнику розглядаються окремі сторінки історії Кримського ханства: його утворення, статус, стосунки з Україною і причини занепаду. Йдеться про «чорне століття» кримськотатарського народу під пануванням Росії та національне відродження на зламі ХІХ та ХХ ст. Детально висвітлені перебіг Кримськотатарської революції та події міжвоєнного двадцятиліття. Окремо розібрані найбільш міфологізовані російською пропагандою теми: участь кримських татар у Другій світовій війні, депортація 1944 року, боротьба за право повернутися на Батьківщину та облаштування в Криму за незалежної України. Завершується посібник розповіддю про спробу російської анексії півострова та становище кримськотатарського народу під новою окупацією.

16. Грабовський С. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція / С. Грабовський, І. Лосєв. – Київ : Стилос, 2017. – 119 с. Шифр: А40357/9(с)2/Г751/ЧЗ,КХ Анотація: Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько‑совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду – з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим – кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917‑1918 років. Автори, один з яких є кримчанином у дев'ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії. Книга являє собою український погляд на кримськотатарську історію.

 17. Іванець А. В. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.) / А. В. Іванець. – Київ : КЛІО, 2018. – 159 с. Анотація: Видання ознайомить читача з діяльністю Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу у процесах революційних трансформацій 1917–1918 pp. Дослідження спирається на широке коло документальних джерел і мемуарів, містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. У книжці розкрито процес розгортання та виходу у 1917 р. національного руху на новий щабель розвитку, початок, перебіг і результати Кримськотатарської революції, вищим проявом якої було скликання національних установчих зборів ‒ Курултаю.

18. Крим в етнополітичному вимірі / ред.: І. Ф. Курас ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. – Київ : Світогляд, 2005. – 570 с.

 19. Крымские татары: хрестоматия по этнической истории и традиционной культуре / авт.-сост.: М. А. Араджиони ; ТНУ им. В. И. Вернадского, Крым. от-ние Ин-та востоковедения им. А. Е. Крымского НАН Украины. – Симферополь : Доля, 2005. – 570 с.

 20. Наш Крим: [зб. ст.] Вип. 1 / НАН України, Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, М-во культури України, Нац. заповідник «Софія Київська» ; ред. кол.: Г. В. Папакін (голова) [та ін.]. – Київ, 2015. – 264 с. Анотація: Збірка присвячена питанням кримської історії в українському контексті з часів античності до сьогодення. Основна частина статей присвячена матеріалам з історії та культури кримських татар, українсько-кримських відносин ранньомодерного часу, історії півострова часів першої російської окупації Криму 1783–1917 рр. Окрему групу складають публікації писемних та речових джерел з історії Криму та кримознавства.

21. Непомнящий А. А. История и этнография народов Крыма: библиография и архивы (конец XVIII–начало ХХ веков) / А. А. Непомнящий ; Таврич. нац. ун‑т им. В. И. Вернадського ; Фонд поддержки б-к АР Крым. – Симферополь, 2001. – 816 с. Анотація: У науково-довідковому виданні представлена історія розвитку кримознавчих бібліографічних досліджень, а також описи книг, журнальних статей, пов'язаних з історико-етнографічним вивченням народів Криму, виданих єврейськими мовами з 1783 по 1920 роки. До наукового обігу вводиться більш ніж 6,5 тис. раніше невідомих досліджень як опублікованих, так і збережених у рукописному вигляді, виявлених більш ніж у 30 архівних сховищах України, Російської Федерації, Вірменії. Видання доповнено іменним, географічним, предметно-тематичним покажчиками, а також переліком періодичних видань, що виходили на півострові до 1920 року.

22. Озенбашли А. Трагедія Криму: в спогадах та документах / А. С. Озенбашли. – Сімферополь: Доля, 2007. – 318 с. – (Скарбниця Кримськотатарської духовності). Шифр: А16576/9(с2)/О-462/КУ

23. Сергійчук В. І. Український Крим / В. І. Сергійчук. – Київ : Укр. Вид. Спілка, 2001. – 304 с. Шифр: А28766/9(с2)/С323/КУ Анотація: У книзі розповідається про спільну історичну долю Криму й України із залученням великого документального матеріалу. Зокрема, звертається увага на українську більшість півострова в період Кримського ханства, на включення Криму до українського народногосподарського організму вже з кінця XVIII ст.1

Укладач: Алла Новицька