ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
20.04.2024
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам’ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як день боротьби за права кримськотатарського народу.
Нематеріальна культурна спадщина кримських татар
Кримськотатарський народ, як і український, йде шляхом спротиву імперії, повертаючи у своє життя те, що десятиліттями намагались стерти з його пам’яті: мову, історію, культуру.
Культура кримських татар – унікальне явище, яке має глибокий сенс і семантику, що здавна ґрунтувалося на духовних цінностях народу. Протягом історії кримськотатарський народ накопичив у своїй культурі багату історичну та морально-етичну спадщину.
Кримська земля була багата на ремесла і майстрів. Ще на початку минулого століття існувало близько 70 традиційних кримськотатарських ремесел. Майстри виготовляли мідний посуд, були вправними гончарами, було добре розвинене ткацтво, шкіряне виробництво та інші ремесла.
Нажаль, сьогодні вже багато втрачено. Вимушена еміграція корінного населення півострова завдала великої шкоди розвитку культури, особливо після примусової депортації 18 травня 1944 року. Це була справжня трагедія цілого народу: тисячі загинули під час депортації до Узбекистану та Казахстану, багато хто помер від голоду вже на чужій території. У період депортації кримськотатарського народу більшість історико-культурних цінностей було знищено або конфісковано. Але старше покоління кримських татар, яке виросло на традиціях своїх предків, змогло пронести через поневіряння свою культуру та відіграло важливу роль у збереженні нематеріальної культурної спадщини (народної творчості, звичаїв, традицій, обрядів, фольклору, національної кухні тощо), передаючи свої знання, досвід та навички підростаючому поколінню.
Лише після повернення народу до колиски своїх пращурів, до Криму, у 90-ті роки ХХ ст., без перебільшення можна сказати, кримськотатарська культура почала оживати, намагаючись відновити власні традиції: свята, кухню, мистецтво розпису по кераміці, архітектуру, народні костюми та взуття тощо. У 2013 році знято перший кримськотатарський фільм про депортацію «Хайтарма» («Повернення», реж. Ахтем Сеітаблаєв).
Після анексії Криму росією у 2014 р., кримські татари вдруге опинились у дуже важкій ситуації. У ХХІ столітті вони знову мають захищати свою культуру як на півострові так і за її межами, адже для багатьох це не лише виживання традицій та звичаїв, а фізичне виживання. Так звані «правоохоронні органи» анексованого Криму проводять обшуки у будинках, забороняють масові зібрання на національні свята, проводять арешти та забороняють лідерам киримли повертатись у Крим, називаючи їх «терористами» та «екстремістами». Через тиск російської влади тисячі татар покинули півострів. Багато з них опинились на материковій Україні. Тут вони мають можливість вільно втілювати культурні проекти, проводити масові заходи з нагоди свят та річниць депортації. У столиці відновив мовлення кримськотатарський канал ATR, заборонений у Криму, відкрито Кримський Дім (http://www.crimeanhouse.org/). У містах відкриваються заклади харчування з кримськотатарською кухнею. Проходять виставки народного мистецтва, відбуваються події, пов’язані з культурою та традиціями народу.
Культура Криму та кримських татар – унікальна, багатогранна і є невід’ємною частиною культури України, власне, як і культура будь-якого народу, що мешкає на території України.
У 2018 році Міністерство культури та інформаційної політики України внесло кримськотатарський орнамент «Орьнек» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, тому, він є важливим елементом самоідентифікації всього народу, невід’ємна частина життя кожної кримськотатарської родини. Орнамент є засобом передачі від покоління до покоління знань про культурно-історичні аспекти життя, саме тому знання про Орнек збереглись під час депортації 1944 року.
Самобутня культура корінного народу Криму визнана надбанням людства.
ЮНЕСКО у 2021 році внесла кримськотатарський орнамент «Орьнек» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства (https://ich.unesco.org/en/RL/ornek-a-crimean-tatar-ornament-and-knowledge-about-it-01601).
«Орьнек» – система символів та їхніх значень, яка нині використовується у вишивці, ткацтві, гончарній справі, гравіюванні, ювелірних виробах, різьбленні по дереву, розпису по склу та стінах. У його основі лежить зображення квітів та дерев у відтінках рожевого, жовтого, зеленого та синього кольорів. Використовують орнамент для декору та оздоблення: на одязі, взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, у ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів, килимових покриттях.
Основні мотиви поділяють на дві групи: рослинні та геометричні. Рослинний орнамент характерний для вишивки, різьблення по каменю, ювелірного мистецтва. Геометричні мотиви переважають в ткацтві та килимарстві.
Рішення ЮНЕСКО щодо включення Орьнек до культурного надбання людства має важливе значення для кримськотатарського народу, оскільки сприятиме захисту ідентичності кримських татар у тимчасово окупованому Криму. (https://www.radiosvoboda.org/a/news-ornek-unesko-krym/31612287.html).
Студія кримськотатарської традиційної вишивки золотом і сріблом «Орьнек» у Криму, архівне фото 2014 року.
У ХХІ столітті найактуальнішим для кримських татар постає питання збереження своєї культури як чинника, що сприяє консолідації суспільства, подоланню ізоляціонізму, виробленню національної самосвідомості та почуття єдності з історією і Криму.
В Україні працює сайт, на якому діти можуть вивчати кримськотатарську мову. Платформу назвали «BULBUL», що в перекладі означає «Соловей». На сайті можна переглядати мультики, слухати казки та пісні кримськотатарської мовою (https://www.bulbulkids.com.ua/uk; https://www.youtube.com/watch?v=CAEE_dYv-ug).
Восени 2020 року був завершений проєкт «Освітній курс. Кримські татари Історія. Культура. Мистецтво», що реалізовувався за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). Проєкт був спрямований на збереження та популяризацію культурно-історичної спадщини корінного народу України — кримських татар серед дітей, які через об’єктивні причини не можуть реалізувати своє природне право на вивчення власної культури, мистецтва й історії. За результатами проєкту створені: освітня онлайн-платформа, 16 відеороликів-лекцій, сім дистанційних уроків, а також посібник з історії, культури і мистецтва кримських татар (https://www.facebook.com/bilgi.ua/).
За ідеєю громадського об’єднання «АЛЄМ», творчим об’єднанням «Чатир Даг» було знято фільм «Орьнек – кримськотатарський орнамент і знання про нього» з українськими субтитрами, за підтримки УКФ. У фільмі задіяні: Сабріє Еюпова – ткаля килимів; Ельвіра Османова – вишивальниця; Айдер Абібулаєв – гончар; Мамут Чурлу – художник, майстер народних ремесел; Афізє Юсуф-кизи – художниця по склу. У відео звучить кримськотатарська народна пісня «Есмам» у виконанні Афізє Юсуф-кизи. (https://www.youtube.com/watch?v=3qnT-nidWZI).
«Автентична Україна» — це яскравий приклад цифрових можливостей для збереження культурної та історичної спадщини. Завдяки цьому проекту вдалося познайомити широкий загал з нематеріальною культурною спадщиною кримських татар. Одна із сторінок проєкту також присвячена кримськотатарському орнаменту (https://authenticukraine.com.ua/blog/ornek---krimskotatarskij-ornament-ta-znanna-pro-nogo)
На сайті «Кримський дім» у рубриці #crimeanhouse_ethno щотижня розповідають про культуру, мистецтво, традиції кримських татар та кримськотатарських майстрів народної творчості (гончар Ельдара Гусенова, кераміст Рустем Скібін, килимар Лейлю Аметова, різьбяр по дереву Емін Таймаз, каменяр Ельдар Таштан, вишивальниця Алімє Гусенова тощо) (http://www.crimeanhouse.org/ethno).
За час після анексії Криму українці несподівано відкрили для себе не лише кримськотатарську кухню, а й літературу, музику, живопис. І одним із беззаперечних символів цього нового мистецького світу стала кераміка Рустема Скібіна, який працює в центрі культури й ремесел «Тамґа» в Києві на Подолі. Насправді «центр» – це школа і крамничка кримськотатарської кераміки та сувенірів, саме сюди, в перший же місяць після анексії, у березні 2014 р., майстер керамічного розпису та культурний активіст переїхав із Криму. Його команда El-Cheber провела багато мистецьких та освітніх заходів, які знайомлять киян з кримськотатарською культурою (https://life.pravda.com.ua/culture/2018/05/17/215194/).
На сайті Студії декоративного мистецтва журналу «Джміль» (№ 3, 2020) для дітей від 4 до 104 років їхніх батьків і педагогів, можна ознайомитись з традиційним розписом кримських татар. Можна не лише помилуватися перлинками цього унікального мистецтва, але й спробувати власноруч відтворити давні мотиви. Сторінки журналу стали вернісажем майстрів кримськотатарського декоративного розпису, а також на сайті журналу можна прослухати кримськотатарські народні пісні, відчути їхній настрій та проспівати ці мелодії, подивитись кримськотатарські народні танці. Матеріал чудово доповнить заняття з образотворчої діяльності, стане у пригоді на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво», а також допоможе нестандартно й цікаво провести урок інтегрованого курсу «Я досліджую світ», ознайомивши дітей із традиціями кримських татар (https://jmil.com.ua/2020-3/decor).
Культура кримських татар надзвичайно багата, але мало відома. Про неї важливо розповідати людям, щоб культурна спадщина не була втрачена. Громадська організація «Алєм» започаткувала на платформі «Велика Ідея» освітній проєкт «ARZU» для українських учнів, які прагнуть дізнатись більше про яскравий світ звичаїв і традицій кримських татар. «Arzu» кримськотатарською мовою значить «мрія». І мрія ГО «Алєм» полягає в тому, щоб створити інтелектуальний простір, який допоможе молоді з різних регіонів України підтримувати тісний зв’язок, мріяти, вільно спілкуватись та обмінюватись творчими ідеями. Саме для них проводяться онлайн курси з 10-ти занять, які дозволять поринути у світ традиційної культури кримськотатарського народу. Вдалося створити 15 яскравих відеороликів за участю майстрів ужиткового мистецтва з Криму, які стали головними учасниками онлайн – спілкування, а відеоконтент – захоплюючим навчальним матеріалом.
(https://biggggidea.com/project/Arzu_Alem/#).
Громадська організація «Кримська родина» на платформі «Велика Ідея» створила майданчик «Майстерня кримськотатарського мистецтва» – «Sanaat ustahanesi» кримськотатарською. Тут проводять заняття у вигляді уроків з кримськотатарської мови та літератури, історії, музики, танцю тощо, намагаючись зберегти для наступних поколінь традиції, культурні звичаї, особливості декоративно-прикладного мистецтва. До проєкту приєднуються і українські сім’ї, які виїхали з Криму (https://biggggidea.com/project/majsternya-krimskotatarskogo-mistetstva_5/).
У 2021 році в Україні за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і Кримського дому стартував проєкт «Шлях/Yol», його реалізує громадське об’єднання «Ель Чєбєр». Цей культурно-мистецький проєкт покликаний відродити знання про кримськотатарські культуру, традиції, історію, мистецтво, освіту та релігію; він важливий для розуміння того, хто такі кримські татари, чому вони є частиною української нації. Проєкт про кримськотатарську культуру – це один з інструментів деокупації Криму. Це також можливість тримати зв’язок з жителями окупованих територій (https://life.pravda.com.ua/culture/2021/10/3/246101/; https://bazilik.media/shliakh-krymskykh-tatar-iak-komunikuvaty-vid-imeni-tsiloho-narodu/).
Отже, кримськотатарська культура має глибоке коріння, цей волелюбний народ створив свою унікальну культуру, але боротьба за неї триває і ваш час. Віримо, що після де окупації Криму, за підтримки держави, громадських ініціатив, міжнародної спільноти, кримські татари будуть вільно жити на своїй батьківщині та плекати і розвивати свою самобутню культуру.
Книжкові видання з фонду НІБУ:
Аблаєва У. О. Традиційні головні убори кримських татар XVII – початку XXI століть : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.05 / У. О. Аблаєва ; НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, Ін-т народознавства. – Львів, 2018. – 17 с.
Зінченко Ю. І. Кримські татари: історичний нарис / Ю. І. Зінченко ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. – Київ : Голов. спец. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1998. – 203 с.
Історія і культура кримських татар. – Симферополь : Яшлык, 2001. – 1 с.
Ліщук Д. С. Українці і кримські татари: що спільного і що об’єднує / Д. С. Ліщук. – Чернівці, 2014. – 76 с.: карт., фот.
Соболєва О. В. Весільна обрядовість кримських татар у другій половині XX – на початку XXI століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. іст. наук: спеціальність 07.00.05 – етнологія / О. В. Соболєва ; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2009. – 16 с.
Халілова Л. С. Шлюбний обряд – нематеріальна культурна спадщина кримських татар / Л. С. Халілова // Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи : матеріали / М-во культури України, УЦКД, Нац. акад. мистецтв України, Ін-т культурології, КНУ ім. Т. Шевченка, Нац. пед. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Київ, 2016. – С. 123-124. – Бібліогр.: с. 124.
Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ (https://nibu.kyiv.ua/irbis/catalogs/).
Додатково читайте електронні джерела:
Культурні цінності кримських татар : віртуальна виставка / НІБУ. – Дата опублікування 25 червня 2021 р. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/444/. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Вандалізм по-російськи: моніторинг злочинів окупанта / Урядовий кур’єр. – Дата опублікування 3 липня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vandalizm-po-rosijski/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Від культурної спадщини України до визнання ЮНЕСКО. Голова ГО «Алєм» Есма Аджієва розповіла про шлях «Орьнека» / QIRIMNews. – Дата опублікування 16 Грудня 2021– Електрон. дані. – Режим доступу: https://qirim.news/novosti-uk/vid-kulturnoyi-spadshhini-ukrayini-do-viznannya-yunesko-golova-go-alyem-esma-adzhiyeva-rozpovila-pro-shlyah-orneka/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
До Дня кримськотатарського прапора: 10 книг про український півострів / BookForum. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bookforum.ua/p/do-dnya-krymskotatarskogo-prapora-10-knyg-pro-ukrayinskyj-pivostriv. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.05.2022.
Зберегти зв’язок між кримськими татарами й українцями / zbruc.eu. – Дата опублікування 10 жовтня 2014. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/27880. – Дата перегляду: 08.05.2022.
Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи: зб. наук. пр. за матеріалами ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., Київ, 16 грудня 2016 р. [Електронний ресурс] / Український центр культурних досліджень. – К. : НАКККМ, 2016. – 136 с. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uccs.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/ich_16.12.2016_.pdf. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 10.05.2022.
Кавова культура кримських татар. Лекторій проєкту «Шлях/Yol» [Електронний ресурс] / Ukrainian Institute of National Remembrance // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=S_4fCf3Dy_U. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 10.05.2022.
Кримські татари: історія, культура, звичаї, традиції, обряди: віртуальна виставка / ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Дата опублікування 2019 рік. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://library.vn.ua/news-and-events/virt-exhibition/krimski-tatari-istoriya-kultura. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Кримсько-татарська спільнота зберігає свою культурну спадщину, сподіваючись одного дня повернутися додому / UNHCR. – Дата опублікування 26 березень 2019. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.unhcr.org/ua/14735-кримсько-татарська-спільнота-зберіг.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Кримськотатарська традиційна культура та орнамент Орьнек / М-во. культури та інформ. політики України. – Дата опублікування 2 вересня 2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://mkip.gov.ua/content/krimskotatarska-tradiciyna-kultura-ta-ornament-ornek.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Кримськотатарське образотворче мистецтво / Енциклопедія сучасної України. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1526. – Дата перегляду: 08.05.2022.
Кримськотатарський орнамент став частиною культурної спадщини ЮНЕСКО / Телеканалу НТА. – Дата опублікування 16 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.nta.ua/krymskotatarskyj-ornament-stav-chastynoyu-kulturnoyi-spadshhyny-yunesko/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Кримці: цікаві факти з історії та традицій / ВВСNEWS Україна. – Дата опублікування 18 травня 2016 – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/05/160517_crimea_tatars_dk. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Культурна спадщина кримських татар / Голос Криму. – Дата опублікування 21 листопада 2017. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=wmaO6P1iT8A. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Культурна спадщина людства: кримськотатарський орнамент «Орьнек» (фотогалерея) / Крим. Реалії. – Дата опублікування 16 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ua.krymr.com/a/photo-ornek-krymskotatarskyi-ornament/31612813.html. – Дата перегляду: 11.05.2022.
«Ми врятували його, бо повернулися додому»: таємниці кримськотатарського орнаменту зі спадщини ЮНЕСКО / Локальна історія. – Дата опублікування 17 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/interviu/mi-vriatuvali-iogo-bo-povernulisia-dodomu-taiemnitsi-krimskotatarskogo-ornamentu-zi-spadshchini-iunesko/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.05.2022.
Мокляк А. Орьнек – у всьому. Як на Херсонщині зберігають кримськотатарські традиції [Електронний ресурс] / А. Мокляк, А. Олефір // Суспільне. Новини. – Електрон. текст. та відео дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/191424-ornek-u-vsomu-ak-na-hersonsini-zberigaut-krimskotatarski-tradicii/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 10.05.2022
Незнаний українцями Крим: історія півострова та кримськотатарського народу / Історія з м’ясом / skrypin.ua. – Дата опублікування 26 лютого 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=hTHjJMzNF3w. – Дата перегляду: 11.05.2022.
Новые пощечины России: что вошло в усиленную крымскую резолюцию ООН/ Европейская правда. – Дата опублікування 17 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2021/12/17/7131698/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього / Автентична Україна. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://authenticukraine.com.ua/blog/ornek---krimskotatarskij-ornament-ta-znanna-pro-nogo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього [Електронний ресурс] // Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини / М-во культури України, Укр. центр культур. дослідж; УКФ. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/9. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 10.05.2022.
«Орьнек» – це традиційний орнамент у декоративно-ужитковому художньому мистецтві кримських татар / Голос Америки. – Дата опублікування 18 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukrainian.voanews.com/a/6359558.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Про ART. Культура кримських татар [Електронний ресурс] / UATV Channel // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=-m9zfNhuVGE. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 10.05.2022.
Рустем Скибін: «В кримськотатарській вишивці гранат – це сім’я, а троянда – жінка» / Суспільне. Культура. – Дата опублікування 21 травня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/132222-rustem-skibin-v-krimskotatarskij-visivci-granat-ce-sima-a-troanda-zinka/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
У київському Музеї народної архітектури та побуту презентували проект кримськотатарської садиби Інтерфакс-Україна. – Дата опублікування 8 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ua.interfax.com.ua/news/general/784670.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.05.2022.
Чумацьким шляхом — у Крим!.. В Україні триває художньо-мистецький проєкт «Шлях/Yol» / Газета «День». – Дата опублікування 09 вересня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/kultura/chumackym-shlyahom-u-krym. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 10.05.2022.
«Шлях Крим»: перший крок до створення кримськотатарського музейного центру в Києві [Електронний ресурс] / Прес-центр УКМЦ // UKRAINE CRISIS media center. – Електрон. текст. та відео дані. – Режим доступу: https://uacrisis.org/uk/shlyah-krym-pershyj-krok-do-stvorennya-krymskotatarskogo-muzejnogo-tsentru-v-kyyevi. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 10.05.2022.
Шлях кримських татар: як комунікувати від імені цілого народу / bazilik.media. – Дата опублікування 30.10.2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bazilik.media/shliakh-krymskykh-tatar-iak-komunikuvaty-vid-imeni-tsiloho-narodu/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
ЮНЕСКО внесла кримськотатарський орнамент «орьнек» до списку нематеріальної культурної спадщини / ТСН. – Дата опублікування 16 грудня 2021 – Електрон. дані. – Режим доступу: https://tsn.ua/ukrayina/yunesko-vnesla-krimskotatarskiy-ornament-ornek-do-spisku-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadschini-1933747.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
UNESCO визнала кримськотатарський орнамент нематеріальною культурною спадщиною людства / zbruc. – Дата опублікування 17.12.2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/109407. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.05.2022.
Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи Нестеренко О. В., Снігирьова Л. М.
