До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Криму, 18 травня 1944 року

18 травня 2022 р. 14:57

566 переглядів

За волю «покараного народу» : до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Криму, 18 травня 1944 року. 

            
Депортація кримських татар 1944 р. за мотивацією, підготовкою та своїми масштабами була безпрецедентною акцією радянського режиму щодо цілого народу. В історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 року – є днем великого трауру – початоком насильницької депортації багатьох тисяч осіб населення Криму.

11 травня 1944 р. Державний Комітет Оборони СРСР своєю постановою «Про кримських татар» з грифом «совершенно секретно» вирішив: «Всіх татар виселити з території Криму та поселити їх на постійне місце проживання як спецпоселенців в районах Узбецької РСР. Виселення покласти на НКВС СРСР. Зобов’язати НКВС СРСР (т. Берія) виселення кримських татар завершити до 1 червня 1944 р.». Згідно з постановою до місць спецпоселення з Криму було депортовано практично увесь кримськотатарський народ. 

Впродовж трьох діб каральні органи відправили з Криму понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених спецпереселенцями. Через нестачу харчів, антисанітарію й велику скупченість багато людей загинуло в дорозі. 

Дослідники називають різну кількість виселених 1944 р. кримських татар: за останніми підрахунками в Узбецьку РСР – близько 200 тис. осіб. 

Масштаб депортації видався сталінському керівництву недостатнім. Тому 21 травня 1944 року ДКО СРСР прийняв постанову за № 5937 про додаткове переселення з Криму кримських татар. У ході депортації було доставлено у різні райони РРФСР тисячі осіб спецпереселенців у: 

Марійську АРСР (нині Республіка Марій Ел, РФ) – 8,3 тис. осіб,
Молотовську (нині Пермська) обл. – понад 10 тис. осіб,
Горьковську (нині Нижегородська) – 5,5 тис. осіб,
Свердловську – 3,8 тис. осіб,
Івановську – 2,7 тис. осіб,
Ярославську – понад 1 тис. осіб.

8 червня 1944 р. керівництво НКВС Узб. РСР доповіло радянському керівництву, що прийняття ешелонів зі спецпереселенцями з Криму закінчилося. Усього до Узбекистану відправлено 35275 сімей. Значну частину кримських татар «передали для трудового використання» на шахтах, заводах і будовах, більшість з яких не була забезпечена елементарними умовами для життя і праці. 

Як зафіксовано в одній із доповідних записок, протягом 1941–1952 років  представників різних народів Криму було виселено понад 260 тисяч осіб.

У результаті депортації у кримських татар було вилучено: понад 80 тис. будинків, більше 34 тис. присадибних ділянок, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тонн сільсько-господарської продукції. 

В архівних документах зафіксована ліквідація 112 особистих книгозбірень, 640 бібліотек у початкових і 221 – у середніх школах, 200 – у колгоспах, 30 – у райцентрах і 60 – у містах Криму. В селах перестали діяти 360 хат-читалень, у містах і райцентрах – понад 9000 шкіл і 263 клуби. Було закрито мечеті в Євпаторії (дві), Бахчисараї (дві), Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах. По суті, депортація кримськотатарського народу 1944 року позбавляла кримських татар їхнього етносоціального та етнокультурного середовища проживання, яке створювалося віками, а також їхньої державності. 

Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

Нормативні документи:

1.    СССР. Верховный Совет. О признании незаконными и преступными репрессивных актов против народов, подвергшихся насильственному переселению, и обеспечении их прав : декларация от 14 ноября 1989 г. №772-1 (ВВСС 89-23), Москва [Електронний ресурс] // Ведомости народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. – 1989. – № 23, 15 нояб. – Ст. 607. – Режим доступу: http://docs.historyrussia.org/ru/nodes/165903-deklaratsiya-verhovnogo-soveta-soyuza-sovetskih-sotsialisticheskih-respublik-o-priznanii-nezakonnymi-i-prestupnymi-repressivnyh-aktov-protiv-narodov-podvergshihsya-nasilstvennomu-pereseleniyu-i-obespechenii-ih-prav-moskva-kreml-14-noyabrya-1989-g. – Рос. – (Дата перегляду : 17.05.2022).

План депортації кримських татар 18-19 травня у Сімферопольському оперативному секторі. З рапорту генерал Шередеги від 15 травня 1944  року. Галузевий держархів СБУ	СССР. Верховный Совет. О признании незаконными и преступными репрессивных актов против народов, подвергшихся насильственному переселению, и обеспечении их прав : декларация от 14 ноября 1989 г. №772-1 (ВВСС 89-23), Москва

2.    Бишкекское соглашение подписано в 1992 году десятью странами СНГ (Арменией, Беларусью, Казахстаном, Кыргызстаном, Молдовой, Российской Федерацией, Таджикистаном, Туркменистаном, Украиной и Узбекистаном). Большинство из них, включая Украину и Узбекистан, ратифицировали Соглашение. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997_090. – (Дата звернення : 17.05.2022).

3.    Соглашение по вопросам, связанным с восстановлением прав депортированных лиц, национальных меньшинств и народов. г. Бишкек, 9 октября 1992 года Статус Соглашения см. (997_747). – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997_090. – (Дата звернення: 15.05.2022).

4.    Україна. Президент (1994, Президент України Л. Кравчук). Про заходи щодо вшанування пам'яті жертв депортації з Криму: Оголосити 18 травня 1994 р. Днем скорботи і пам’яті. Указ від 14 квітня 1994 року №165/94, м. Київ. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165/94. – (Дата звернення 16.05.2022).

5.    Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей: табл. – Режим доступу: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/. – (Дата звернення: 16.05.2022).

6.    Україна. Президент (2011, Президент України В. Янукович). Про Концепцію державної міграційної політики. Указ від 30 трав. 2011 р. № 622/2011, м. Київ. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/622/2011. – (Дата звернення: 16.05.2022).

7.    Интеграция ранее депортированных лиц в Крыму, Украина : оценка потребностей август 2013 г. / издано и распространяется Верховным комиссаром ОБСЕ по делам нац. меньшинств (ВКНМ) ; издано при финансовой поддержке МИД Норвегии. – пер. с англ. – Нидерланды, 2013. – 39 с. – Режим доступу: https://www.osce.org/ru/hcnm/104418?download=true.  – (Дата звернення: 16.05.2022)

8.    Верховна Рада України. Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави. Постанова від 20 березня 2014 р. № 1140-18 , м. Київ  // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 15, ст.581. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1140-18#Text. – (Дата звернення: 16.05.2022).

9.    Україна. Президент (2014; в.о. Президента України О. Турчинов). Про День боротьби за права кримськотатарського народу : Указ від 16 трав. 2014 № 472/2014 // Офіц. вісник України. – 2014. – № 41. – Ст. 1081). – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/472/2014. – (Дата звернення: 16.05.2022).

10.    Верховна Рада України (2015. Голова ВР України В. Гройсман) Про визнання геноциду кримськотатарського народу. Постанова від 12 листоп. 2015 року№ 792-VIII, м. Київ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 49-50, ст.469. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-19#Text. – (Дата звернення: 16.05.2022).

11.    Україна. Президент (2020 ; Президент України В. Зеленський). Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначати щороку 26 лютого. Указ від 26 лют. 2020 р. № 58/2020, м. Київ. –– Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/582020-32537. – (Дата звернення: 17.05.2022).

Зі змісту: з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей. 

Книжкові видання

12.    Абдулаєва Г. Кримські татари. Від етногенезу до державності / Гульнара Абдулаєва ; пер. : Юлія Фомічова. – Київ : Зелен. пес, 2021. – 408 с. – Укр.
Анотація: Книга про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України.

13.    Бекірова Г. Т. Історія Криму та кримськотатарського народу : навч. посіб. [Електронний ресурс] / Г. Бекірова [та ін.]. – Київ : «Крим. родина» ; «Майстер Книг», 2020. – 200 с.: іл. // Ел. б-ка «Чтиво» – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Bekirova_Hulnara/Istoriia_Krymu_ta_krymskotatarskoho_narodu/. – (Дата звернення : 17.05.2022).
Анотація: Навчальний посібник розповідає про головні події минулого півострова від появи перших людей до сьогодення. Особлива увага присвячена походженню та історії кримських татар – корінного народу Криму. В посібнику розглядаються окремі сторінки історії Кримського ханства: його утворення, статус, стосунки з Україною і причини занепаду. Йдеться про «чорне століття» кримськотатар- ського народу під пануванням Росії та національне відродження на зламі ХІХ та ХХ ст. Детально висвітлені перебіг Кримськотатарської революції та події міжвоєнного двадцятиліття. Окремо розібрані найбільш міфологізовані російською пропагандою теми: участь кримських татар у Другій світовій війні, депортація 1944 року, боротьба за право повернутися на Батьківщину та облаштування в Криму за незалежної України. Завершується посібник розповіддю про спробу російської анексії півострова та становище кримськотатарського народу під новою окупацією. 

14.  Бекірова Г. Т. Національний рух кримськотатарського народу за повернення на історичну батьківщину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: 23.00.05 "Етнополітологія та етнодержавознав." / Г. Т. Бєкірова ; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса НАН України. – Київ, 2012. – 16 с.

15.    Бекірова Ґ. Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки) : нар. політ. історії / Ґ. Бекірова ; авт. передм. М. Джемілєв; авт. післям. Р. Чубаров ; Гарвардський ун-т. Український наук. ін-т, Ін-т критики. – Київ : Критика, 2017. – 480, [1] с.: XL вкл. л. 
Анотація: Нарис політичної історії» присвячено найтрагічнішому періодові історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, життю вигнанців на чужині та довгій, важкій і жертовній боротьбі за повернення на батьківщину. Детальний виклад історії кримськотатарського національного руху, підкріплений розлогим цитуванням самвидавчої преси кримських татар і традиційно прихильних до їхньої боротьби московських правозахисних видань, добіркою документів, що їх авторка віднайшла в кримських, київських та московських архівах, а також доданим до розвідки інтерв'ю з найвідомішим і найшанованішим учасником цього руху, його загальновизнаним лідером, багатолітнім і багаторазовим радянським політв'язнем Мустафою Джемілєвим (він також написав передмову до книжки), виразно показує, що говорити доводиться водночас про два різноспрямованих опори: опір кримських татар злочинній політиці московської влади та опір злочинної влади справедливим вимогам національного руху. Попри перемогу кримських татар і їхнє повернення на батьківщину чверть століття тому, обидва опори тривають. 

Про спробу московського реваншу, пов'язану з новою російською окупацією Криму, міркує у післямові голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конґресу кримських татар, народний депутат України Рефат Чубаров.

16.   Громадські та політичні лідери кримськотатарського народу : інформація станом на 15 травня 1999 року / Укр. незалеж. центр політ. дослідж. ; уклад. С. Г. Конончук ;  ред. Н. Лисюк. – Київ, 1999. – 150 с. – (Персоналії). 

17.  "Гуманітарні аспекти інтеграції кримськотатарського народу в українське суспільство": матеріали кругл. столу / Укр. незалеж. центр політ. дослідж. за підтримки Фонду “Ноу-Хау”. – Київ, 1999. – 115 с. 

18.  Іванець А. В. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.) / А. В. Іванець. – Київ : КЛІО, 2018. – 159 с. 
Анотація: Видання ознайомить читача з діяльністю Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу у процесах революційних трансформацій 1917–1918 pp. Дослідження спирається на широке коло документальних джерел і мемуарів, містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. У книжці розкрито процес розгортання та виходу у 1917 р. національного руху на новий щабель розвитку, початок, перебіг і результати Кримськотатарської революції, вищим проявом якої було скликання національних установчих зборів ‒ Курултаю.

19.   Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015) : зб. док. та матеріалів / упоряд.: О. Г. Бажан (керівн.), О. В. Бажан, С. М. Блащук, Г. В. Боряк, С. І. Власенко, Н. В. Маковська ; Ін т історії України НАН України  ; ЦДАГОУ ; ЦДАВОУУ ; ГДА СБУ. – Київ: Ін т історії України НАН України, 2016. – 1092 с. : огляд видання [Електронний ресурс ] / Андрій Блануца // «Критика» : часопис. – Рік XX, число 7–8. – С.225–226. – Дата публікації : жовт., 2016. – Режим доступу: https://krytyka.com/ua/reviews/krym-v-umovakh-suspilno-politychnykh-transformatsiy-1940-2015-zbirnyk-dokumentiv-ta. – (Дата перегляду : 17.05.2022).
Зі змісту: Хронологічно збірник охоплює матеріяли від депортації народів Криму в роки Другої світової війни до повернення та реабілітації депортованих кримських татар. Книжка містить чотири блоки документів. 

Першу частину присвячено темі етнічного й статистичного аспектів депортації народів Криму. З півострова на початку війни було виселено всіх кримських татар, болгар, греків, вірмен та інші національні меншини, що їх радянська влада трактувала як неблагонадійних і потенційно прихильних до окупантів (як зафіксовано в одній із доповідних записок, протягом 1941–1952 років було виселено понад 260 тисяч осіб). 

Друга частина збірника містить документи, що стосуються економічних та культурних аспектів входження Кримської области до Української РСР на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року. Цю рубрику яскраво ілюструє цитата з партійного розпорядження щодо підпорядкування Криму УРСР: «Уряд України подбає про подальший розвиток і процвітання народного господарства Криму». 

У третій частині збірника впорядковано документи про кримськотатарський національний рух за повернення на історичну батьківщину впродовж 1950–1980 років. Загальне спрямування документів розділу виражено формулою партійного керівництва «не мають права повертатися в місця, звідки були виселені». У листопаді 1948 року було введено в дію Указ Президії Верховної Ради СРСР, що закріплював безправне становище спецпоселенців і встановлював жорстоке покарання для депортованих осіб. Певне пом’якшення проявилося у період політичної «відлиги», утім, кардинальних змін у питанні повернення народів Криму на батьківщину не відбулося. 

В останній частині видання зібрано документи, які показують політику незалежної України щодо реабілітації депортованих осіб. За даними документів, станом на 1 січня 1998 року в Автономну Республіку Крим на постійне місце проживання повернулося понад 262 тисячі депортованих громадян, із яких понад 249 тисяч становили кримські татари. Тоді ж у Криму сформувалося близько трьохсот селищ та мікрорайонів компактного проживання репатріянтів.

20.    Культурні цінності кримськотатарського народу. Втрати. Шляхи повернення : зб.матеріалів / М-во культури і туризму України, Держ. служба контролю за переміщенням культ. цінностей через держ. кордон України, М во культури АР Крим ; упоряд.: О. Гайворонський, Т. Мостицька. – Бахчисарай, 2005. – 144 с. 

21.    Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, А. Алієв. – Харків: Віват, 2018. – 252, [1] с.: іл. – (Гордість нації). 
Анотація: Видання молодих кримськотатарських журналістів дає уявлення про долю кримських татар, боротьбу цієї нації за вільне життя. Це книга спогадів одного з найяскравіших представників кримськотатарського народу, який продовжує свою діяльність досі. Мустафа Джемілєв — колишній політв'язень, активіст, борець за права людини. 1991 року він зміг вперше за довгі роки повернутися додому. 2014 року він знову його втратив. Він став невід'ємною частиною історії Криму, його анексії та кримських татар по обидва боки кордону.

22.    Овчаренко П. Д. Депортація кримськотатарського народу 1944 [Електронний ресурс] / П. Д. Овчаренко // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України. Ін т історії України. – Київ : Наукова думка, 2004. – 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deportaciya_krymskykh_tatar. – (Дата перегляду : 15.05.2020)

Укладач : Алла Новицька