Частина 1: «Лаврські стародруки»

Частина 2 «Львівські стародруки»

КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ – культурно-освітній осередок, провідний центр друкарства в Україні в 17–18 ст. Заснована 1615 р. архімандритом Києво-Печерської лаври Єлисеєм (Плетенецьким), який купив друкарню Балабанів, зібрав освічених людей, що знали друкарську справу, і для потреб друкарні заснував у володінні монастиря в м. Радомишль папірню.

З діяльністю друкарні пов'язаний розвиток таких жанрів, як передмови, присвяти, геральдичний вірш, що супроводжували майже кожне видання. Частина текстів у церковнослужебних книгах, а також вірші, присвяти, передмови та післямови друкувалися книжною українською мовою. Для києво-печерських друків характерний високий поліграфічний рівень. Вони мали текстові і титульні ілюстрації, містили портрети, батальні сцени, герби меценатів, прикрашалися різноманітними заставками, кінцівками, ініціальними літерами з характерним для українського народного мистецтва рослинним і тваринним орнаментом. Застосовувався двоколірний друк, різноманітні шрифти. Серед художників-граверів вирізнялися Памво (Беринда), Тимофій Петрович, Ілля (автор понад 500 ілюстрацій до Біблії, яка так і не була видана), Прокопій, Іван Щирський, О.Тарасевич, Л.Тарасевич, Н.Зубрицький та ін.

Тут видавалися праці таких відомих діячів як Димитрій Ростовський (Туптало), Іоанникій Галятовський, Лазар Баранович, Петро Могила тощо.

Львівські стародруки цінні тим, що вони, наряду з острозькими, стали найдавнішими книжками, надруковані на території України, збереженими досьогодні.

Найбільш відомою стала ДРУКАРНЯ ЛЬВІВСЬКОГО БРАТСТВА – видавниче підприємство при Львівському братстві, створене на базі обладнання друкарні Івана Федорова. Один із ранніх відомих творів друкарні «Іоанна Златоустого книга о священстві» (1614).

У 1630–48 рр. друкарня основну увагу зосереджувала на підготовці й випуску перших видань богослужбових книг, які надалі передруковувалися. До них додавали світські за змістом присвяти впливовим особам, вірші на їхні герби й на герб Львівського братства, а також передмови, в яких інколи містяться згадки про історичні події або ремінісценції з античної літератури.

Багато оформлене сюжетними ілюстраціями Євангеліє 1636 р. стало зразком для наступних видань цієї книжки.

Цілком природно, що в XVII ст. більшість великих за обсягом книг, які виходили в світ значними тиражами, були передусім богослужбові тексти і молитовники, а також агіографічна література.