ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
31.10.2024
Сторінка у Facebook народного фольклорного колективу "Червона калина"
У 2017 році наказом Міністерства культури України № 561 до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України включено елемент «Пісенна традиція села Лука Києво-Святошинського району Київської області», а наказом Міністерства культури України № 105 у 2018 році його було взято під охорону (державний номер 006) [https://cutt.ly/rBY4Ajt].
Історична довідка. Сьогодні село Лука входить до Білогородської сільської територіальної громади Бучанського району Київської області [http://surl.li/eqtab]. Розташоване на лучних ґрунтах на берегах річки Ірпінь, неподалік від Києва. Окрасою села є церква Святителя Миколая.
Село Лука одне із сіл Київщини з найдавнішою історією, розкинулося біля гори Кочур. За археологічними дослідженнями ця територія була заселена уже в ІІІ – І тис. до н. е., про це говорять археологічні знахідки на горі Кочур та біля неї. Про музичне вподобання місцевого люду свідчать знайдені під час розкопок оригінальні іграшки-свистунці, що являють собою щось на зразок прадавніх духових інструментів. Активно заселено територію сучасного села в 200 р. до н.е. У ХІІ ст. с. Лука було одним із найбільш розвинених населених пунктів [Зелик С. Село – колиска серця та душі: історико-краєзнавче видання сіл Гореничі, Гнатівка, Лука, Стоянка / С. М. Зелик, В. Р. Ревчук. – Київ : Майстер-принт, 2015. – 208 с. : фот. – С. 59-60].
Територія, де знаходиться село Лука, у давнину було оточене лісами, там селились козаки. Від другої половини ХVІІ ст. село належало польським магнатам Млодецьким [Село Лука // Список населенных мест Киевской губернии / Киевский Губернский Статистический Комитет. – Киев : Тип. Ивановой, 1900. – [1972] с. – С. 1452-1453]. З 1648-1660 рр. до складу Київського полку, як земської одиниці тодішньої Української держави, входила велика кількість міст, містечок та сіл колишнього Київського воєводства Польського королівства, серед яких було і село Лука [Поселення Київського полку // Коваленко Сергій Станіславович. Україна під булавою Богдана Хмельницького: Енциклопедія у 3-х томах. Т. 2 / С. С. Коваленко. – Київ : Стікс-Ко, 2008. – С. 227].
На мапі України ХVІІ ст. французького інженера Гійома Левассера-де-Боплана, який досліджував природу, клімат, історію заселення території, культуру, побут запорізького козацтва і селянства України, відмічено с. Лука між Княжичами та Білгородкою [Боплан Гійом Левассер (де). Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн / Г. Л. Боплан. Українська бопланіана / Я. Р. Дашкевич ; ред. кол., авт. передм. В. А. Смолій, авт. передм. Я. Д. Ісаєвич, пер. З. Борисюк ; АН УРСР, АН УРСР. Ін-т історії, АН УРСР. Ін-т суспільних наук, Український науковий інститут Гарвардського університету. – Факс. відтвор. руанського вид. 1660 р. в комплекті з дод. – Київ : Наукова думка, 1990: іл. + 1 прил. “Опис України...” – С. 115, 258; Олейников А. А. Атлас карт Украины ХVII ст. французского инженера Гийома Левассера-де-Боплана: [Альбом] / А. А. Олейников. – Київ : Радуга, 2006. – 21 с. : карти. – С. 13].
З Опису Київського намісництва 1781 р. дізнаємось, що село Лука належало до Лубенського повіту, яке входило до І сотні Лубенського полку, а населяли його «разного званія казенные люди и козаки» [Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: описово-статистичні джерела / АН УРСР [та ін.] ; упоряд. Г. В. Болотова [та ін.] ; редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 1989. – 8 вкл. арк. факс., факс. – С. 258].
Згадки про село можемо прочитати:
Століттями люди селилися у цій місцевості і передавали у спадок новим поколінням свою любов до народної української пісні, бо народна пісня – це буквально фіксація справжнього життя людей, їхніх звичок, побуту, впливу різних культурних явищ, географії побутування. Елемент «Пісенна традиція села Лука» охоплює територію села Лука та сусіднього села Гореничі. Певна частина пісень побутують і в навколишніх селах, зокрема, Петрушках, Забір’ї, Личанці, Бобриці, але, здебільшого, існують там у пасивній пам’яті людей старшого віку [Елементи Нематеріальної Культурної Спадщини України = Intangible Cultural Heritage Elements of Ukraine / М-во культури України, Український культурний фонд ; наук. ред.: В. В. Телеуця, Л. М. Снігирьова. – Вінниця : Твори, 2018. – 145, [6] с. : іл. – С. 58].
Одним із носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини «Пісенна традиція села Лука», є автентичний співочий гурт «Червона калина», який був заснований ще у 1986 році. Багато років очолює колектив Надія Лабунська. Пісенний спадок гурту базується на жанрово розмаїтому багатоголоссі різних типів Київського та Житомирського Полісся та передається шляхом успадкування співаних пісень молодому поколінню народного колективу «Золоте перевесло». У селі Лука зареєстровано більше 300 пісень різних жанрів. У репертуарі гурту переважає лірика – пісні про людську долю (пісні сирітські, наймитські, чумацькі, козацькі, пісні про нещасливе кохання, лиху долю, розлуку, соціальну нерівність, побутові, історичні, балади, романси), але є й інші жанри (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні, весільні, колискові, жартівливі та танцювальні пісні, псальми). Показово для гурту є варіативність виконання, яка проявляється у коректній змінності музичного контуру заспівів та виводів, та змінність у гуртовому багатоголоссі. Пісенна лірика гурту загалом охоплює історичний відтінок декількох епох. Вона має розгалужене підголосся і характеризується імпровізаційним колоритом. Календарні та календарно-обрядові пісні мають, здебільшого гетерофонну одноголосу або двоголосу фактуру. Протяжні пісні, переважно, мають триголосий склад: нижній і верхній голосові пласти («низ» та «гору»). Верхній голос (вивід – назва верхнього підголоска) у протяжних піснях виконує одна особа, а нижній пласт епізодично розгалужується на два, і більше голосів. Гурт «Червона калина» знаний не тільки в Україні, а й за кордоном, уже багато років поспіль популяризує українські пісні регіону, є частим і бажаним гостем фольклорних фестивалів [Пісенна традиція села Лука: навч. посіб. для студ. муз-фольклорист. І філол. спец. вищ. навч. закл. / авт.-упоряд. І. Я. Павленко. – Київ: Либідь, 2009. – 248 с., іл.].
У 2009 році заслужений працівник культури України, професор Іван Павленко провів кропітку роботу по запису автентичних пісень села Лука. На основі досліджень опубліковано унікальні книги – «Пісенна традиція села Лука» та «Хрестоматія з українського народнопісенного виконавства: навчальний посібник», де міститься найповніше зібрання пісенних творів цього осередку Київщини.
Запрошуємо ознайомитись з експозицією книжково-журнальної виставки, яка подана нижче, та перегорнути сторінки видань віртуальної книжкової виставки.
Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України
Книжкові видання
Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ
Електронні джерела
Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи
О. В. Нестеренко, Л. М. Снігирьова
Наук. ред.: Г. В. Єфіменко
Докладніше про рубрику:
Нематеріальна культурна спадщина в документних джерелах
