Данилевич Василь Юхимович (1872–1936)

15 серпня 2022 р. 10:29

801 переглядів

«Науково-педагогічна діяльність Василя Юхимовича Данилевича (1872-1936)»: на відзначення 150-річного ювілею видатного українського історика, археолога, нумізмата

 

Данилевич Василь Юхимович (1872–1936) – український історик, археолог, нумізмат. З ім’ям цієї людини пов’язано досить багато визначних і цікавих подій у розвитку національної української науки, і це вимагає незаперечної уваги з боку сучасної біографістики, адже широкому науковому загалу воно практично невідоме [74, с. 150]. Особовий фонд вченого, який налічує 1851 од. зб., зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ, ф. 29 (далі по тексту в дужках зазначатиметься одиниця зберігання та аркуш документів відповідного фонду).

Саме з автобіографії та з «Curriculum vitae» [Василя Юхимовича] дізнаємося, що народився майбутній історик 28 січня (9 лютого) 1872 р. у Курську в родині міського службовця дворянського походження (№ 145, 2 арк.; № 146, 1 арк.; № 147, 2 арк.) У 1883 р., склавши вступні іспити, Данилевич був зарахований до першого класу Уманської 4-класної прогімназії, яку закінчив з нагородою першого ступеня. У 1884 р. його батька як службовця перевели до Києва, тому Василь перейшов до 4-ої Київської гімназії, яку закінчив у 1891 р. із срібною медаллю [74, с. 151-152].

Того ж 1891 року Данилевич вступив на історичне відділення історично-філологічного факультету Університету св. Володимира (№ 145, 2 арк.; № 146, 1 арк.; № 147, 2 арк.; № 1844). Йому пощастило навчатися у таких видатних істориків та викладачів, як П. В. Голубовський [93, с. 112] та В. С. Іконников [63, с. 234; 81, с. 315; 93, с. 183], під керівництвом яких він досліджував давньоруську історію. Але найбільший та найглибший вплив на нього мав професор В. Б. Антонович [93, с. 13], який керував його студіями з давньоруської історії, археології та нумізматики [74, с. 152]. Паралельно з викладацькою діяльністю В. Б. Антонович завідував Музеєм старожитностей університету з 1873 р. та Мюнц-кабінетом (нумізматичним кабінетом) при університеті св. Володимира – з 1872 р. і значно поповнив існуючі музейні колекції [88, с. 208-209]. Завдяки керівництву і допомозі В. Б. Антоновича побачили світ перші наукові розвідки В. Ю. Данилевича – «Монетные клады, принадлежащие Мюнц-кабинету Университета св. Владимира» (у двох випусках «Університетських Вістях» за 1892, 1893 рр.), реферат, представлений на ІХ Археологічному з’їзді у Вільні 1895 р. «Монетные клады Киевской губернии до первой четверти XV столетия», розвідка «Стоянка и мастерская каменного века в Могилевской губернии, исследованная летом 1893 г.» (№ 805, 11 арк.) [74, с. 152].

За пропозицією В. Б. Антоновича студент другого курсу Василь Данилевич зосередився на вивченні історії Полоцької землі. 1894 р. за конкурсну роботу «Нарис історії Полоцької землі до кінця XIV ст.» юнака нагородили золотою медаллю. 1896 р. цю студентську працю опублікували в «Університетських Вістях», також вона вийшла окремим виданням. Роботу було написано на основі вивчення свідчень десятків давньоруських літописів і західноєвропейських хронік, а також ста п’ятдесяти наукових праць. Всього ж список використаних джерел та літератури як для студентської роботи був дуже розлогим і налічував 241 позицію [92, c. 76-77].

Наукова робота випускника Університету св. Володимира, яка з’явилася на сторінках «Київської старовини» у вересні 1896 р., засвідчила глибокий інтерес молодого вченого до історичної географії. В. Ю. Данилевич прорецензував монографію екстраординарного професора Варшавського університету І. П. Філевича (1856–1913 рр.), яка мала претензійну назву «Історія давньої Русі. Т. 1. Територія і населення», але насправді переважно стосувалася т. зв. Угорської Русі. Молодий дослідник розкритикував прийоми й методи І. П. Філевича […]: «Помилковість методу п. Філевича проявляється особливо яскраво, коли він досить дивно і однобічно пояснює географічні назви: він тлумачить всі назви лише з допомогою російської мови, за таких обставин, звісно, всі вони виявляються російськими» Коли ж автор вступає в область історичних фактів, то його «фантазія не знає ніяких меж» наголошував В. Ю. Данилевич [92, c. 77-78]. Рецензія на працю І. Філевича наскрізь пройнята гумором, навіть сарказмом [Василя Данилевича] по відношенню до стилю викладення та висновків історика: «Остается только пожалеть, что г. Филевич не закончил свои фокусы с историей древней Руси в этой книге и намеревается терзать несчастную древнюю Русь еще в нескольких томах» [74, с. 154].

В. Ю. Данилевич хотів і далі торувати науковий шлях, але, оскільки два роки навчання в університеті він отримував «учительську стипендію», її необхідно було відпрацювати три роки [68, с. 31; 92, c. 78].

Упродовж 1896 р. В. Данилевич працював у Баку викладачем історії та географії в реальному училищі (№ 309–310). Наступного року він домігся переводу його до Юр’євського реального училища (Ризький учбовий округ), сподіваючись тут продовжувати свої наукові розробки (№ 306, 16 арк.; № 309; № 318, 2 арк.) [74, с. 153].

У Юр’єві [тепер м. Тарту] В. Ю. Данилевич долучився до діяльності Науково-літературного товариства при Імператорському Юр’євському університеті. 1898 р. молодий учений видав у збірнику товариства ґрунтовну історично-географічну розвідку «Шляхи сполучення Полоцької землі до кінця XIV ст.». Як підкреслював В. Ю. Данилевич, питання про шляхи сполучення в Давній Русі було одним із найбільш темних і найменш розроблених. До того ж не висвітлювалося в монографії автора про Полоцьку землю. Саме тому В. Ю. Данилевич вирішив заповнити цю прогалину, склавши максимально повний перелік шляхів сполучення Полоцької землі та давши їхні описи, включаючи характеристику й безпечність шляхів [92, c. 78]. У 1899 р. у збірнику товариства була вміщена розвідка В. Данилевича – «Случайные заметки в области новейшей русской нумизматики» (№ 65, 4 арк.) [74, с. 154].

У Юр’єві розкрився талант В. Данилевич до поезії. У 1899 р. він написав поему, спрямовану проти кріпосницького ладу. Ця поема [7] написана від першої особи, так, наче сам він пережив ту нелегку селянську долю, той панський гніт, що тяжів над Україною до скасування кріпосного права (№ 130, 3 арк.) [74, с. 154].

Необхідність багато викладати заважала науковим заняттям історика, і це змусило його знову змінити місце своєї роботи в 1900 р. Цього разу він зайняв місце викладача історії та географії Ревельської Александрівської гімназії [нині м. Таллінн] [74, с. 154].

Після закінчення терміну обов’язкової праці на посаді вчителя В. Ю. Данилевич влітку 1901 р. переїхав до Харкова, аби готуватися до магістерського іспиту. В травні 1902 р. В. Ю. Данилевич приступив до складання магістерського іспиту, який завершив в грудні того ж року [74, с. 154].

Одночасно історик брав участь у підготовці ХІІ Археологічного з’їзду у Харкові як член його Установчого комітету, а під час з’їзду очолював одну із секцій (№ 20, 20 арк.). На цьому з’їзді він представив результати своїх археологічних розкопок слов’янських поховань та неолітичних стоянок, що проводив їх разом з К. М. Мельник-Антонович [81, с. 455] (дружиною В. Б. Антоновича) в Охтирському та Богодухівському повітах Харківської губернії восени 1901 р. (№ 39; № 54, 3 арк.). Це були статті, надруковані в «Трудах Предварительного Комитета» (Харьков, 1902. – Т. 1): «По поводу одного погребения, вырезанного с землей», «Несколько стоянок и случайных находок каменного века в Ахтырском и Богодуховском уездах Харьковской губ.», а також в «Сборнике Историко-филологического общества при Харьковском университете» (Харьков, 1902.– Т. 13) (№ 805, 11 арк.; № 911, 2 арк.; № 912, 2 арк.) [74, с. 154-155].

В. Ю. Данилевич приділяв увагу пошукам відомостей про монетні клади і знахідки в різних регіонах України, в т. ч. у Харківській губернії – «Монетные клады и находки единичных монет Харьковской губернии», чернетка цієї оглядової праці зберігається у фонді ІР НБУВ (№ 66). Складання карти монетних кладів і поодиноких знахідок у Харківській губернії було доручено автору за рішенням Попереднього комітету з влаштування ХІІ Археологічного з’їзду у м. Харкові. Однак, як зазначав сам В. Ю. Данилевич, йому навряд чи вдалося би здійснити цей задум без сприяння та допомоги відомого історика, професора Харківського університету Д. І. Багалія [63, с. 50; 81, с. 128], який надав В. Ю. Данилевичу власні матеріали, зібрані ним для археологічної карти Харківської губернії (№ 920-922). Автор аналізує відомості щодо монетних скарбів на території Харківської губернії, спираючись на різноманітні дані інших спеціальних історичних дисциплін – археології, хронології, джерелознавства, історичної топографії тощо [87, с. 178-179].

Упродовж 1902 р. В. Ю. Данилевич також брав активну участь у розкопках Донецького городища під Харковом, якому він присвятив дві статті: в одній він пов’язував Донецьке городище з літописним Донцем, а в другій дав описання археологічним знахідкам на місці розкопок (№ 44, 3 арк.) [74, с. 155].

З осені 1902 р. В. Ю. Данилевич працював учителем історії в Харківській жіночій гімназії Д. Оболенської, а з 1903 р. – також і в жіночій Вознесенській гімназії (при євангельсько-лютеранській церкві) та в Маріїнській 1-й гімназії [92, с. 80].

Після прочитання двох «пробних лекцій» навесні 1903 р. йому було присвоєно вчене звання приват-доцента кафедри російської історії. Опублікований текст лекції В. Ю. Данилевича «Значення нумізматики у вивченні російської історії» засвідчив глибокі пізнання автора зі спеціальних історичних дисциплін. Так, лектор зіставляв нумізматику з метрологією, археологією, палеографією, дипломатикою, сфрагістикою, показав її значення для вивчення соціально-економічного життя Давньої Русі, історії мистецтва тощо [92, c. 80].

До В. Ю. Данилевича як до компетентного вченого у вирішенні проблемних питань у царині нумізматики за консультаціями зверталися також й незнайомі йому особи. Але найчастіше у листах до професора В. Ю. Данилевича порушується тема, пов’язана із публікацією праць вченого. Щойно видані праці [Василя Данилевича] відразу мали резонанс у науковому середовищі, а також у колах збирачів і знавців старожитностей, організаторів музейної справи. Так, П. І. Щукін, відомий колекціонер і засновник Щукінського музею у 1892 р., дякував В. Ю. Данилевичу у листі від 9 березня 1904 р. з Москви до Харкова за надіслану брошуру «Значение нумизматики в изучении русской истории» (№ 1485) [87, с. 183].

Опис нумізматичних старожитностей продовжує стаття «Заметки по археологии и нумизматике» (№ 11, 6 арк.), написана у січні-квітні 1905 р. у Харкові, присвячена огляду та аналізу археологічної і нумізматичної збірки, що зберігалася у Музеї мистецтв і старожитностей при Харківському університеті. Залучення до наукового обігу цих історичних пам’яток через укладання каталогу було ініційоване Харківським Попереднім комітетом по влаштуванню ХІІ Археологічного з’їзду у м. Харкові, невдовзі цю ідею підтримала Харківська Комісія з влаштування ХІІІ з’їзду у Катеринославі, яка існувала при Історико-філологічному Товаристві. У статті містяться детальний опис монет і предметів старожитності з посиланням на бібліографічні джерела, а також досить важливою є коротка історична довідка про походження музейних експонатів, місце та обставини віднайдення знахідок, вказані шляхи надходження їх до Харківського музею [87, с. 179].

28 лютого 1903 р. В. Ю. Данилевич обраний членом-кореспондентом Київського товариства старожитностей і мистецтва, а згодом, 17 лютого 1910 р. – дійсним членом (№ 638–639, 640) [87, с. 181].

Він плідно співпрацював з Одеським товариством історії і старожитностей: 28 січня 1904 р. Данилевич був обраний дійсним членом Товариства. Відомі його дружні стосунки з окремими його членами: зокрема, із Віце-президентом Товариства, відомим археологом, нумізматом, картографом і знавцем старожитностей О. Л. Бертьє-Делагардом [93, с. 34]. Саме завдяки посередництву О. Л. Бертьє-Делагарда В. Ю. Данилевич у 1904 р. передав до Музею Товариства археологічні експонати, знайдені у Харьківській губернії (за відомостями із листа від 26 червня 1904 р. з Одеси до Харкова (№ 679) [87, с. 181].

З осіннього півріччя 1903-1904 академічного року В. Ю. Данилевич почав викладати факультативний курс «Історія давніх руських земель» в Харківському університеті, розрахований на 32 лекції [92, c. 80].

В Університеті молодий науковець під керівництвом Д. І. Багалія розпочав роботу над історією Слобідських полків [74, с. 157-158]. 1906 р. В. Ю. Данилевич безпосередньо почав писати текст дисертації «Нариси із історії Слобідської України XVII–XVIII ст.». Через різні обставини робота над текстом просувалася дуже повільно й так і не була завершена. [92, c. 80-81].

Одночасно вчений підготував низку публікацій, присвячених різноманітним аспектам історії Слобожанщини. Виявлені ним нові дані дозволили суттєво уточнити питання походження старшинської еліти Слобідської України ХVІІ ст. Так, в одній із своїх робіт [23] вчений оприлюднив виявлені ним нові дані щодо біографії такої знакової постаті доби Руїни, як Іван Сірко [65, с. 100-101].

Вчений висвітлював не лише дискусійні питання генеалогії полкової старшини, але й різноманітні аспекти організації полкового управління, матеріального забезпечення урядовців. Таким є здійснений ним опис майна слобідського старшини – острогозького полковника Івана Дзики (Дзинковського) [65, с. 101].

Упродовж 1905-1908 рр., В. Данилевич поєднував посади приват-доцента університету та хранителя (консерватора) Етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства (далі ХІФТ). Засновником та директором музею був видатний український історик та етнограф М. Сумцов. Поруч з ним плідно працював й В. Данилевич. Виключно завдяки йому [Данилевичу] у музеї було створено «кримський відділ», який складався зі 195 предметів народного побуту кримських татар. Вчений також брав участь у створенні «відділу українського генія» у музеї: він зібрав колекцію предметів, пов’язаних з життям І. Котляревського [72, с. 31].

Необхідно відзначити й значний внесок вченого в історіографію історії українського музейництва. Так, під час святкування 100-річчя Харківського університету він підготував дві праці, присвячені Етнографічному музею ХІФТ та Музею красних мистецтв та старожитностей університету. Вони були надруковані у колективній праці «Учебные общества и учебно-вспомогательные учреждения Харьковского университета (1805-1905)» та вийшли окремими брошурами [72, с. 31-32].

У 1907 р. В. Ю. Данилевич отримав запрошення від історико-філологічного факультету Університету св. Володимира очолити кафедру давньої руської історії замість покійного П. В. Голубовського [93, с. 112], і того ж року історик покинув вже рідний йому Харків, аби розпочати викладання в Alma Mater (№ 382-383).

Окрім лекційних курсів і семінарських занять, В. Ю. Данилевич брав діяльну участь у роботі Історико-етнографічного гуртка, що діяв на факультеті від 1903 р. Головою гуртка був його засновник професор М. В. Довнар-Запольський [63, с. 181], який безперервно керував його заняттями. В. Ю. Данилевича було обрано одним із заступників голови. На засіданнях обговорювалися різноманітні проблеми історії, археології та етнографії. На початку 1911 р. при цьому гуртку було засновано Археологічний музей, хранителем якого було обрано С. П. Вельміна [63, с. 113] [67, с. 308-309].

У 1906 р. В. Ю. Данилевич був обраний дійсним членом Історичного товариства Нестора-літописця (далі – ІТНЛ). Варто зауважити, що на початку діяльність Товариства, заснованого у Києві 24 листопада 1872 р., була малопомітною. Лише після приєднання його до Університету св. Володимира відбуваються якісні зміни в організації його наукової та громадської діяльності. Всього Товариство провело 700 засідань, на яких було представлено 1400 наукових доповідей, частина яких була опублікована в 24 книгах «Чтений Исторического Общества Нестора-летописца» [70, с. 191-192].

В. Ю. Данилевич 10 січня 1907 р. дебютував в ІТНЛ доповіддю [27] про походження Острогожського полковника Івана Семеновича Саса [70, с. 192].

Весною 1908 р. одне із засідань ІТНЛ [34] було присвячене пам’яті члена-засновника і почесного члена Товариства, професора В. Б. Антоновича, який пішов із життя 8 березня того року. Воно відбулося 30 березня 1908 р. в Університеті св. Володимира. У числі доповідачів (М. В. Довнар-Запольський, В. З. Завітневич [63, с. 214], І. М. Каманін [81, с. 321; 93, с. 189], В. І. Щербина [81, с. 713]) був і В. Ю. Данилевич. Йому було доручено висвітлити професорську діяльність В. Б. Антоновича. З притаманною В. Ю. Данилевичу скрупульозністю він глибоко і всебічно охарактеризував тридцятилітню науково-педагогічну діяльність свого вчителя [70, с. 192].

Наступна доповідь була виголошена В. Ю. Данилевичем 18 травня 1908 р. В офіційних протоколах засідань ІТНЛ вона представлена у наступному формулюванні: «Остатки неолитической культуры на территории Херсонеса» [42]. Раніше питання про неолітичну археологічну культуру на території Кримського півострова у науці не піднімалося. Свою доповідь Данилевич побудував на матеріалах, виявлених під час розкопок античного Херсонесу до 1905 р. Проаналізовані ним знахідки кам’яних і кістяних знарядь дозволили обґрунтувати висновок про те, що на території Херсонеса була неолітична зупинка. Висловлені під час доповіді гіпотези і судження були пізніше узагальнені автором в окремій публікації [70, с. 192-193].

30 листопада 1908 р. на засіданні ІТНЛ В. Ю. Данилевич розглянув і визначив наукову цінність старожитностей, випадково виявлених у кургані поблизу м. Корсуня Канівського повіту («Научная ценность сосудов и оружия, найденных местным крестьянином в кургане близ м. Корсуня (Каневского уезда) и представленных в Общество» [39]) [70, с. 193].

11 жовтня 1909 р. Данилевич зробив повідомлення про археологічні дослідження давньоруського міста Білгорода («О селе Белогородке и произведенных в нем раскопках» [40]). Це передмістя столиці Київської Русі відігравало важливу роль в обороні Києва – було його форпостом. У місті розміщувалася єпископська кафедра й, вірогідно, князівський двір. Археологічні дослідження давньоруського Білгорода (нині с. Білогородка Києво-Святошинського району) були започатковані В. В. Хвойкою наприкінці липня 1909 р. [70, с. 193-194].

4 квітня 1910 р. В. Ю. Данилевич на черговому засіданні ІТНЛ виступив із ґрунтовною доповіддю [41], у якій охарактеризував суспільно-політичне значення науково-педагогічної і публіцистичної діяльності М. І. Костомарова [63, с. 279]. 27 жовтня того ж року разом із Г. Д . Мілєєвим він доповідав ученому зібранню ІТНЛ [45] про результати археологічних розкопок на території садиби Софійського собору Києва [70, с. 194].

Одним із навчальних закладів Києва, де викладалися історичні дисципліни поруч з Університетом св. Володимира, були Вищі жіночі курси, засновані Товариством дослідників природи. Важливу роль при створенні цього закладу відіграло прагнення жінок отримати доступ до вищої освіти. Курси мали ще й іншу назву – Київський університет імені святої княгині Ольги [88, с.208-209].

Як і багато інших професорів та приват-доцентів Університету св. Володимира В. Ю. Данилевич також викладав на Київських вищих жіночих курсах (далі – КВЖК), відкриття яких відбулося 4 жовтня 1878 р., засновником КВЖК став проф. С. Гогоцький [82, с. 37] та на Вищих вечірніх жіночих курсах А. В. Жекуліної, які почали діяти у Києві з 1905 р. [82, с. 101]. Слухачкам курсів настільки сподобалися лекції В. Ю. Данилевича з археології, що керівництво курсів стало ініціатором друку «Курса русских древностей», який викладач читав протягом 1907-1908 навчального року. У 1912 р. В. Данилевич відмовився працювати на курсах А. В. Жекуліної у зв’язку з тяжким станом здоров’я, який не дозволяв йому читати лекції, про що він повідомив Акуліну в листі від 5 жовтня 1912 р. (№ 899) [74, с. 159-160].

Одночасно В. Ю. Данилевич розробив курс з історії України, що закінчувався 1783 роком, який засвідчив глибоку обізнаність ученого з джерелами, у т. ч. іноземного походження. Значну увагу він приділяв історії українського козацтва, соціально-економічному та культурному розвитку українських земель, висвітлюючи також і питання історичної географії. Курс він уперше прочитав у 1909-1910 акад. р. на історико-філологічному факультеті Київського університету й на КВЖК [92, c. 83].

При Вищих жіночих курсах у 1912 р. Данилевич за участю проф. А. І. Сонні організував Археологічний музей. Активну допомогу у цій справі він отримував від К. В. Болсуновського [63, с. 90], який передав у дар музею свої монографії, частину своєї колекції монет, карту, а в листах надавав В. Данилевичу цінні поради стосовно упорядкування музею (№ 964-968; № 970-971). Взагалі К. В. Болсуновський дуже поважно ставився до В. Ю. Данилевича як до історика, а особливо, як до нумізмата. У листі він називає його «компетентнейшим нумизматом и ученым в Киеве» (№ 961). [74, с. 160]. Музей складався із шести відділів: доісторичних старожитностей; нумізматичний; історичних старожитностей; історико-географічний; зразки залишок флори, фауни та ґрунту; фотографій, малюнків, креслень та планів. Зібрання поповнювалися завдяки пожертвуванням різних закладів, товариств та приватних осіб, зокрема, В. Хвойки, М. Біляшівського [63, с. 72; 81, с. 159], Д. Щербаківського [81, с. 712], В. Городкова, Л. Добровольського [63, с. 177; 81, с. 269; 93, с. 141], Л. Падалки та ін [70, с. 191]. В. В. Хвойка передав у дарунок музею 242 археологічних артефактів, які і стали його основою [49].

У 1914 р. за рекомендацією приват-доцента В. Данилевича на посаду хранителя Археологічного музею КВЖК було обрано випускницю курсів В. Козловську [81, с. 347] [82, с. 150]. Водночас В. Данилевич зазначав, що музей користується популярністю серед слухачок і широко ними відвідується, ставши для них потужною навчальною базою, а для декого – й місцем вибору наукового шляху. Скажімо, випускниця Київських курсів, майбутній вчений-нумізмат Любов Кудь (згодом Бєлова-Кудь), за пізнішими спогадами колег, «…в Археологічному кабінеті… ще в студентські роки знайшла основний напрям своєї наукової діяльності». При історико-філологічному семінарії Київських ВЖК було засновано науковий збірник, що отримав назву «Minerva», в якому вміщувалися «найбільш вдалі твори слухачок». [82, с. 120-121]. У 1920 р. у зв’язку з припиненням діяльності ВЖК, історико-філологічне відділення разом з Археологічним музеєм приєднали до відповідних факультетів Київського державного університету. В середині 20-х рр. колекція музею частково перейшла до Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Г. Шевченка, музейного містечка Києво-Печерського заповідника та інших музеїв.

Активну участь брав В. Ю. Данилевич у з’їздах археологів: у серпні 1908 р. він представляв Університет св. Володимира на Археологічному з’їзді в Чернігові (№ 384-385) [Труды Московского Предварительного Комитета по устройству четырнадцатого Археологического съезда [в г. Чернигов. 1908] / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – Выпуск 2].

Розвиток археологічної справи в Україні, на думку вченого, повинен був спиратися на якусь центральну установу, що керувала б археологічними дослідженнями та стала би теоретичною базою для подальших досягнень у цій галузі науки. Погляди В. Ю. Данилевича цілком поділяли його колеги-історики: К. М. Мельник-Антонович, М. П. Василенко [63, с. 104], М. В. Довнар-Запольський, В. О. Кордт [63, с. 274], В. М. Перетц, Г. Г. Павлуцький та ін. Усі вони під керівництвом проф. В. С. Іконникова стали засновниками Археологічного інституту, але найактивніша роль у цьому проекті належала саме приват-доцентові В. Ю. Данилевичу [74, с. 161].

Від 1909 до 1913 р. В. Ю. Данилевич обіймав посаду заступника голови Комітету Київського xудожньо-промислового та наукового музею імені Государя Імператора Миколи Олександровича, а також голови Комісії старого Києва при цьому Комітеті (№ 145-146) [74, с. 162].

На становище В. Ю. Данилевича на історико-філологічному факультеті Університету св. Володимира негативно вплинув стрімкий злет Є. Д. Сташевського (1884-1938 рр.) [81, с. 612], який 17 листопада 1913 р. захистив магістерську дисертацію, а в лютому 1915 р. був обраний екстраординарним професором кафедри російської історії. В. Ю. Данилевич, який вважав роботу Є. Д. Сташевського дуже слабкою в науковому відношенні, про що і написав у опублікованому відгукові на дисертацію, відмовився працювати асистентом з новим професором [68, с. 48-50; 92, c. 84].

Після цих подій В. Данилевич залишив рідний Університет, отримавши запрошення від Варшавського університету на посаду приват-доцента та старшого асистента, яку він обіймав майже три роки (№ 146; № 409) [74, с. 164-165].

1918 р. В. Ю. Данилевич повернувся в Україну. 4 липня він написав заяву до ради професорів Київського державного Українського університету, який заснував гетьман П. Скоропадський, про бажання працювати на користь українського народу й науки професором по катедрі української історії або історичної географії України, або передісторичної археології України. Його обрали на посаду екстраординарного професора російської історії [92, c. 86].

З 1 червня 1919 р. рішенням Народного Комісаріату освіти відбулося злиття Київського державного українського університету з колишнім Університетом Св. Володимира в Київський університет. Університети, які до революції виконували функції одночасно вищого навчального закладу і наукової установи, на початку 1920-х рр. були перетворені на Інститути народної освіти (ІНО). Київський університет в 1920-1926 рр. мав назву Київський вищий інститут народної освіти ім. М. П. Драгоманова, а в 1926-1932 рр. – Київський інститут народної освіти [67, с. 311].

Від 1920 р. впродовж багатьох років В. Ю. Данилевич працював професором Київського вищого інституту народної освіти ім. М. П. Драгоманова (далі ВІНО). 14 грудня 1921 р. постановою Бюро ВІНО йому доручено завідування Археологічним кабінетом та Мюнц-Кабінетом ВІНО [68, с. 79-80].

З січня 1919 р. В. Ю. Данилевич за протекцією свого колеги та керівника, проф. Д. І. Багалія починає працювати в І відділі Академії наук (№ 557). Спочатку він стає членом Комітету для заснування Всенародної бібліотеки України (поки головував П. Я. Стебницький), а з часом – головою Тимчасового Комітету для заснування бібліотеки (який складався з 5-7 осіб). У цій організації В. Данилевичу довелося працювати з такими видатними представниками української науки, як акад. А. Ю. Кримський [63, с. 287; 81, с. 373], акад. Д. І. Багалій, акад. С. О. Єфремов [63, с. 207; 81, с. 290], історик В. О. Кордт, письменник, громадський діяч П. Я. Стебницький, історик, літературознавець Г. П. Житецький [81, с. 292]. За часів Комітету кількість видань, зібраних у Бібліотеці, сягнула майже 1 млн. прим. Як і багато інших співробітників Академії наук, В. Ю. Данилевич передав свою особисту бібліотеку до фондів Всенародної бібліотеки України (№ 552-553). Перебуваючи у складі Тимчасового Комітету, Данилевич настільки глибоко проникнувся проблемами бібліотечної справи, що написав статтю «Графіка українська й графіка – ucrainica», в якій він виклав свої роздуми щодо проблеми збірок графічних творів на Україні, про долю графічних творів у відділі Національної бібліотеки. В кінці грудня 1920 р. В. Ю. Данилевич відмовився працювати в Комітеті, ймовірно, у зв’язку з важким станом здоров’я. Його місце заступив В. О. Кордт (№ 552-553) [74, с. 166-167].

Одночасно В. Ю. Данилевич працював в Археологічному комітеті під головуванням академіка М. Ф. Біляшівського, з яким В. Данилевича пов’язували давні дружні стосунки, що розпочалися з часу входження молодого харківського історика до Київського товариства старожитностей і мистецтва (№ 887, 2 арк.). Але через постійне нездужання Біляшівського Данилевич практично виконував його обов’язки. У грудні 1920 р., не витримавши навантаження, він відмовився від головування, залишившись членом комітету. В 1922 р. Археологічний комітет припинив своє існування, замість нього почав діяти Всеукраїнський археологічний комітет (він діяв до 1933 р.), а В. Данилевич був його дійсним членом. Відомо, що Комітет багато зробив для охорони пам’яток старовини Києва (що було так важливо під час постійних політичних змін у місті). Деякий час Данилевич у складі комітету займався реорганізацією Київського археологічного інституту, брав участь у виробленні статуту та програми навчання (№ 934; № 180-192, 48 арк.) [74, с. 167-168].

Та робота, яку проводив в Археологічному комітеті В. Данилевич була тісно пов’язана із його членством в Постійній комісії для складання історично-географічного словника української землі протягом 1919 р [74, с. 168].

Наприкінці 1918 р. за рекомендацією академіка Д. І. Багалія професора В. Ю. Данилевича було обрано керівником праць Археографічної комісії (для видання пам’яток мови, письменства та історії). Спочатку в комісії головував Д. І. Багалій, а згодом Данилевичу довелося працювати під керівництвом М. С. Грушевського [74, с. 169].

Влітку 1924 р. ВУАК відрядив В. Данилевича на проведення археологічних розкопок по різним місцевостям України (№ 559). Зібраний таким чином матеріал, доповнений попередніми дослідженнями, був об’єднаний вченим-археологом у монографію «Археологічна минувщина Київщини», надруковану при сприянні ВУАН у 1925 р. Це остання з великих праць В. Ю. Данилевича, в ній розкрито стан археологічного надбання та досвіду з археологічної історії Київської землі. Свої розвідки він починає з часів палеоліту й доводить до великокнязівської доби на Київщині, докладно зупиняючись на трипільській добі, скіфській та слов’янській культурах [74, с. 168].

У 1924 р. В. Данилевич був обраний дійсним членом науково-дослідної кафедри історії України, в якій очолював підсекцію історії матеріальної культури під головуванням М. С. Грушевського (№ 1844) [74, с. 169].

У зв’язку з погіршенням стану здоров’я, 1 жовтня 1929 р. В. Ю. Данилевич подав заяву про звільнення з посади дійсного члена науково-дослідної кафедри історії України [70, с. 63]. Можливо, саме перебування на пенсії врятувало життя вченому на початку 1930-х рр., коли репресували співробітників М. С. Грушевського [92, c. 88].

У 1931 р. В. Данилевича за власним бажанням «через хворість» було звільнено з Київського педагогічного інституту, що був утворений у 1930 р. замість зліквідованого ВІНО [74, с. 166].

У 1932-1933 навчальному році відновив діяльність Київський університет. Напевно, це підштовхнуло В. Ю. Данилевича повернутися до викладацької роботи в Київському державному університеті. Він працював також в Інституті червоної професури [92, c. 88]. В останні роки життя вчений зосередився на науково-педагогічній діяльності [68, с. 63].

В. Ю. Данилевич трохи не дожив до свого 65-річного ювілею. Помер В. Ю. Данилевич 10 листопада 1936 р. [74, с. 170], за іншими джерелами 16 листопада 1936 р. [83, с. 313; 68, с. 63] і був похований на Лук'янівському кладовищі у Києві. Зрештою, на посметрному пам’ятнику В. Данилевичу зазначена дата 15.11.1936 р. [68, с. 64].

За сорок років наукової діяльності В. Ю. Данилевич написав близько 100 наукових праць, присвячених різним питанням історії, археології та спеціальних історичних дисциплін [74, с. 170].

 

Бібліографічний список

Бібліографія праць В. Ю. Данилевича 

1. Данилевич В. Е. Монетные клады, принадлежащие Мюнц-кабинету Университета св. Владимира. [Ч. 1-2] / В. Е. Данилевич. – Киев : Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира, 1892-1893. – 44 с.

Особливості примірника: Штамп: «Библиотека Киевского музея древностей и искусств».

Ч. 1. – 1892. – С. 1-20. – (Оттиск из Университетских Известий за 1892 г.).

Особливості першої частини примірника: Запис: «Многоуважаемому Николаю Федотовичу Беляшевскому на добрую память от автора».

Ч. 2. – 1893. – С. 21-44. – (Оттиск из Университетских Известий за 1893 г.).

Особливості другої частини примірника: Запис: «№186 /ІІ Т №1 ; [власницький напис]: В. Данилевич».

2. Те саме. 2-й примірник. 

Особливості примірника: Запис: «Мюнц-Кабинету Университета Св. Владимира от автора». Штамп: «Н. К. У. Св. В. № [запис]: 111».

3. Данилевич В. Е. Монетные клады Киевской губернии до первой четверти XV столетия / В. Е. Данилевич // Труды девятого Археологического съезда в Вильне 1893. Т. 1 / под ред. Уваровой и С. С. Слуцкого. – М., 1895. – С. 260–264.

4. Данилевич В. Е. Стоянка и мастерская каменного века в Могилевской губернии, исследованная летом 1893 года / В. Е. Данилевич // Киевская Старина : [Отдел 2 : Документы, известия, заметки]. – 1895. – Т. XLIX [49]. – Апрель. – С. 12–18.

Електронний ресурс: Данилевич В. Е. Стоянка и мастерская каменного века в Могилевской губернии, исследованная летом 1893 года [Електронний документ] / В. Е. Данилевич // Киевская Старина : [Отдел 2 : Документы, известия, заметки]. – 1895. – Т. XLIX [49] – Апрель. –. С. 12-18. – Режим доступу : https://archive.org/download/Kievskaya_Staryna_1882-1906/Kievskaya_Staryna_1895.pdf. – [C. 890-896].

5. Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца ХІV столетия / В. Е. Данилевич. – Киев : Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира, 1896. – ХХІV, 260 с. : карт., табл. – (Оттиск из «Университетских Известий» за 1896 г.)

Особливості примірника: Штамп: «Бібліотека Вінницького Реального Училища Подольск. губ.». Штамп: «Мури».

6. Данилевич В. Е. Рец. [Електронний документ] : Филевич И. История древней Руси. Т. 1. Территория и население. – Варшава, 1896 / В. Е. Данилевич // Киевская старина : [Отдел 2 : Библиография]. – 1896. – Т. LIV [54]. – Сентябрь. – С. 69-79. – Режим доступу : https://ia601001.us.archive.org/27/items/Kievskaya_Staryna_1882-1906/Kievskaya_Staryna_1896.pdf. – [C. 1816-1826].

7. Данилевич В. Е. Один из памфлетов на эпоху крепостного права [Електронний документ] / В. Е. Данилевич // Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества / под ред. проф. Е К. Редина. – Харьков : Тип. «Печатное Дело», 1905. – Том 14. – Розділ 5. – С. 1-8. – (16 мая 1899 года. г. Юрьев, Лифляндской губернии). – Режим доступу : https://archive.org/download/istfilologi/t14.pdf. – [C. 439-446].

8. Данилевич В. Е. Пути сообщения Полоцкой земли до конца XIV столетия / В. Е. Данилевич. – Юрьев : Тип. К. Маттисена, 1898. – 20 с. – (Оттиск из «Сборника Учено-Литературного Общества при Императорском Юрьевском Университете» – Вып. 1).

Особливості примірника: Штамп: «Библиотека Таврической учёной архивной комиссии № [запис]: 1912»

9. Данилевич В. Е. Случайные заметки в области новейшей русской нумизматики / В. Е. Данилевич. – Юрьев, [1899]. – 5 с. – (Оттиск из «Сборника Учено-Литературного Общества при Императорском Юрьевском Университете» Т. II).

Особливості примірника: Запис: № 141 ; Штамп: «Библиотека Киевского музея древностей и искусств».

10. Данилевич В. Е. Донецкое и Хорошевское городища / В. Е. Данилевич. – Харьков : Тип. «Печатное дело», 1902. – 3 с. – (Отдельные оттиски из Сборника Историко-Филологического Общества. Т. 13. 1902 г.)

Особливості примірника: Штамп: «Библиотека Киевского музея древностей и искусств». Записи: «От автора [нижче] 547».

11. Данилевич В. Е. Донецкое и Хорошевское городища [Електронний документ] / В. Е. Данилевич // Труды Харьковского Предварительного Комитета по устройству XII Археологического съезда. т. II-й, ч. I-я и II-я. / под ред. проф. Е. К. Редина – Харьков : Типо-литогр. «Печатное Дело», 1902. – Часть 2. – С. 227-229. – (Сборник Харьковского Историко-Филологического Общества. Том 13-й). – Режим доступу : https://ia800909.us.archive.org/35/items/istfilologi/t13.pdf. – [С. 721-723].

12. Данилевич В. Е. По поводу одного погребения, вырезанного с землей. [Ч. 1]. Несколько стоянок и случайных находок каменного века в Ахтырском и Богодуховском уездах, Харьковской губ. [Ч. 2] / В. Е. Данилевич. – Харьков : Типо-литогр. М. Зильберберг и С-вья, 1902. – 11 с.

Особливості примірника: Штамп: «Библиотека Киевского музея древностей и искусств». Запис : «От автора.» [нижче] «№ 536».

13. Данилевич В. Случайные заметки в области этнографии [Харьков, май 1902 года] [Електронний документ] / В. Данилевич // Народна творчість та етнологія. – 2016. – № 6. – С. 62-67. – (Зберігається в Інституті рукопису НБУВ (ф. ХХІХ, од. зб. 165, 16 арк.) – Режим доступу : https://nte.etnolog.org.ua/uploads/2016/6/publications/62.pdf.

14. Данилевич В. Е. Значение нумизматики в изучении русской истории / В. Е. Данилевич. – Харьков : Тип. и литогр. М. Зильберберг и С-вья, 1903. – 33 с. – [Оттиск из «Записки Императорского Харьковского Университета». – 1903. – Кн. 4. – С. 165-197].

Особливості примірника: Запис: «Нумизматическому [кабинету?] от автора».

15. Данилевич В. Е. Донецкое городище и город Донец / В. Е. Данилевич. – Киев : Тип. Н. А. Гирич, 1905. – 15 с. : 1 вкл. л. ил. – (Оттиск из журнала «Археологические Летописи Южной России», 1904 г. № 4/5).

Особливості примірника: Штамп: «Библиотека Киевского музея древностей и искусств».

Електронний ресурс: Данилевич В. Е. Донецкое городище и город Донец [Електронний документ] / В. Е. Данилевич. – Киев : Тип. Н. А. Гирич, 1905. – 15 с. : 1 вкл. л. ил. – (Оттиск из журнала «Археологические Летописи Южной России», 1904 г. № 4/5). – Режим доступу : https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4145.

16. Данилевич В. Е. Заметки по археологи и нумизматике [Електронний документ] / В. Е. Данилевич // Сборник Харьковского Историко-Филологического общества. – Харьков. – 1905. – Т. 16. – С. 375–395. – Режим доступу : https://ia800909.us.archive.org/35/items/istfilologi/t16.pdf. – [С. 436- 456].

17. Данилевич В. Е. Заметки по археологии и нумизматике / В. Е. Данилевич. – Харьков : Тип. «Печатное Дело», 1905. – 21 с. – (Отдельный оттиск из Сборника Харьковского Историко-Филологического общества. Том XVI).

Особливості примірника: Штамп «Київський обласний інспектор охорони пам'яток культури».

18. Те саме. 2-й примірник.

Особливості примірника: Штамп: «Музей П. И. Щукина». Запис: «Глубокоуважаемому Петру Ивановичу Щукину от автора».

19. Данилевич В. Е. Карта монетных кладов и находок единичных монет Харьковской губернии / В. Е. Данилевич // Труды двенадцатого Археологического съезда в Харькове. 1902. Т 1. / под ред. Уваровой – М., 1905. – С. 374–410.

20. Данилевич В. Е. Материалы к нумизматической библиографии [Електронний документ] / В. Е. Данилевич // Сборник Харьковского Историко-Филологического общества. – Харьков. 1905. – Т. 16. – С. 590–604. – Режим доступу : https://ia800909.us.archive.org/35/items/istfilologi/t16.pdf. – [С. 659-673].

21. Данилевич В. Е. Раскопка курганов около с. Буд. и х Березовки, Ахтырского уезда Харьковской губернии (совместная экскурсия Е. Н. Мельник и В. Е. Данилевича) / В. Е. Данилевич // Труды двенадцатого Археологического съезда в Харькове. 1902. Т. 1. / под ред. Уваровой. – М., 1905. – С. 411-433.

22. Данилевич В. Е. Стоянка и мастерская около сл. Хухры, Ахтырского уезда, Харьковской губернии [Електронний документ] / В. Е. Данилевич // Сборник Харьковского Историко-Филологического общества. – Харьков. 1905. – Т. 16. – С. 314-321. – Режим доступу : https://ia800909.us.archive.org/35/items/istfilologi/t16.pdf. – [С. 373-380].

23. Данилевич В. Нові дані для біографії Івана Сірка [Електронний документ] / В. Данилевич // Записки Українського Наукового товариства в Києві. – 1908. – Кн. 3. – С. 140–148. – Режим доступу : https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=9341.

24. Данилевич В. Е. Дневники раскопки курганов около хут. Покровского, Валковского уезда, Харьковской губернии / В. Е. Данилевич // Труды Московского Предварительного Комитета по устройству четырнадцатого Археологического съезда [в г. Чернигов. 1908] / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – Выпуск 2. – С. 19-28.

25. Данилевич В. Е. Из истории управления и быта Слободской Украины в XVII и XVIII ст. [Електронний документ] : [доклад из Протокола заседания Отделения : Древности юридические, быт хозяйственный, домашний и военный] / В. Е. Данилевич // Труды тринадцатого Археологического съезда в Екатеринославе 1905. Том 2. / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – С. 230-231. – Режим доступу : https://www.old.libr.dp.ua/fullkr/?pbp=679. – [C. 782-783].

26. Данилевич В. Е. Курс русских древностей. Лекции, читанные на Высших. Женских Курсах в весеннем полугодии 1907/8 г. / В. Е. Данилевич. – Киев : Изд. слушательниц, 1908. – 187 с. : 1 л. ил.

Особливості примірника: Запис [власницький напис]: Е. Верисо[цкая?].

27. Данилевич В. Е. О происхождении острожского полковника Саса / В. Е. Данилевич [Електронний документ] : [доклад на заседании 14 января 1907 г.] // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – 1908. – Кн. 20. – Вып. 2. – Отд. 1. – С. 39-40. – Режим доступу : https://ia803201.us.archive.org/3/items/chionl/CHIONL_20_1907.pdf. – [C. 50-51].

28. Данилевич В. Е. О раскопках близ х. Покровского, Валковского у., Харьк. губ. [Електронний документ] : [доклад из Протокола заседания Отделения : Древности первобытные] / В. Е. Данилевич // Труды тринадцатого Археологического съезда в Екатеринославе 1905. Том 2. / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – С. 250. – (Т. II, Трудов Моск. Предв. Ком. по устройству XIV Арх. Съезда, в Чернигове, стр. 1) – Режим доступу : https://www.old.libr.dp.ua/fullkr/?pbp=679. – [C. 802].

29. Данилевич В. Е. По поводу одной рукописи XVIII ст. в рукописном отделении библиотеки Архива Министерства иностранных дел / В. Е. Данилевич [Електронний документ] // Труды тринадцатого Археологического съезда в Екатеринославе 1905. Том 2. / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – С. 532-533. – Режим доступу : https://www.old.libr.dp.ua/fullkr/?pbp=679. – [C. 550-551].

30. Данилевич В. Е. Раскопка курганов около хут. Покровского, Валковского уезда, Харьковской губернии, летом 1903 г. / В. Е. Данилевич // Труды Московского Предварительного Комитета по устройству четырнадцатого Археологического съезда [в г. Чернигов. 1908] / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – Выпуск 2. – С. 1-18.

31. Данилевич В. Е. Раскопки около д. Кекенеиз, Ялтинского уезда, Таврической губернии, летом 1903 года [Електронний документ] : [доклад из Протокола заседания Отделения : Древности первобытные] / В. Е. Данилевич // Труды тринадцатого Археологического съезда в Екатеринославе 1905. Том 2. / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – С. 204-206. – Режим доступу : https://www.old.libr.dp.ua/fullkr/?pbp=679. – [C. 756-758].

32. Данилевич В. Е. Экскурсия в Херсонес и Севастополь 24-27 августа [Електронний документ] : [отчет составлен В. Е. Данилевичем] // Труды тринадцатого Археологического съезда в Екатеринославе 1905. Том 2. / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – С. 269-273. – Режим доступу : https://www.old.libr.dp.ua/fullkr/?pbp=679. – [C. 821-825].

33. Труды тринадцатого Археологического съезда в Екатеринославе 1905 : [праці В. Данилевича]. Том 2. / под ред. гр. Уваровой. – М., 1908. – С. 204-206, 230-231, 250, 269-273, 532-533. 

Особливості примірника: Запис [власницький напис]: «Н. Макаренко».

34. Данилевич В. Е. В. Б. Антонович, как профессор [Електронний документ] : [речь В. Е. Данилевича на заседании 30 марта 1908 г.] / В. Е. Данилевич. – Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – 1909. – Кн. 21 – Вып. 1/2. – Отд. 1. – С. 57-71. – Режим доступу : https://ia803201.us.archive.org/3/items/chionl/CHIONL_21_1909-djvu.pdf. – [C. 60-74].

35. Данилевич В. Е. По поводу одной гипотезы / В. Е. Данилевич. – Киев : Тип. Т. Г. Мейнандера, 1909. – 8 с.

36. Данилевич В. Е. Роспись борошню детей И. Н. Дзинковского / В. Е Данилевич. – Харьков : Тип. «Печатное Дело», 1909. – 7 с. – (Из XVIII т. Сборника Харьковского Историко-Филологического Общества, изданного в честь проф. Н. Ф. Сумцова).

Особливості примірника: Запис [обрізаний, є лише дата] : «22 окт. 1909 г.».

Штамп: «Библиотека Общества исследователей Волыни».

37. Те саме. 2-й примірник.

Особливості примірника: Запис [1-ше слово обрізане] : «[Глубокоуважаемому?] Александру Львовичу Бертье-Делагарду на добрую память от автора».

Штамп: «Центр. Музей Тавриды. Библиотека Таврика. Инв № [запис]: 275». 

Детальніше про Центральний музей Тавриди:

Вишневська О. Б. Кримський республіканський заклад «Центральний музей Тавриди» [Електронний документ] / О. Б. Вишневська // Енциклопедія Сучасної України / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1102.

38. Данилевич В. Е. Музей изящных искусств и древностей [Електронний документ] / В. Е. Данилевич // Учебные общества и учебно-вспомогательные учреждения Харьковского университета (1805-1905) / под ред. Д. И. Багалея, И. П. Осипова. – Харьков : Тип. «Печатное дело», 1911. – С. 52-68. Режим доступу : http://escriptorium.univer.kharkov.ua/bitstream/1237075002/1971/4/Uchenye_obshchestva_1911___3.pdf. – [C. 1-18].

39. Данилевич В. Е. Научная ценность сосудов и оружия, найденных местным крестьянином в кургане близ м. Корсуня (Каневского уезда) и представленных в Общество [Електронний документ] : [доклад на заседании 23 ноября 1908 г.] / В. Е. Данилевич. – Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – 1911. – Кн. 22. – Вып. 1/2. – Отд. 1. – С. 9. – [C. 157]. Режим доступу : https://ia803201.us.archive.org/3/items/chionl/CHIONL_22_1911.pdf. – [C. 157].

40. Данилевич В. Е. О селе Белогородке и произведенных в нем раскопках [Електронний документ] : [доклад на заседании 11 октября 1909 г.] / В. Е. Данилевич. – Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – 1911. – Кн. 22. – Вып. 1/2. – Отд. 1. – С. 31. – Режим доступу : https://ia803201.us.archive.org/3/items/chionl/CHIONL_22_1911.pdf. – [C. 183].

41. Данилевич В. Е. Общественное значение Н. И. Костомарова [Електронний документ] : [доклад на заседании 4 апреля 1910 г.] / В. Е. Данилевич. – Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – 1912. – Кн. 22. – Вып. 3. – Отд. 1. – С. 92. – Режим доступу : https://ia803201.us.archive.org/3/items/chionl/CHIONL_22_1911.pdf. – [C. 246].

42. Данилевич В. Е. Остатки неолитической культуры на территории Херсонеса [Електронний документ] : [доклад на заседании 18 мая 1908 г.] / В. Е. Данилевич. – Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – 1910. – Кн. 21. – Вып. 3. – Отд. 1. – С. 86-87. – Режим доступу : https://ia803201.us.archive.org/3/items/chionl/CHIONL_21_1909-djvu.pdf. – [C 289-290].

43. Данилевич В. Е. Остатки неолитической культуры на территории Херсонеса / В. Е. Данилевич. – Харьков : Тип. «Печатное дело», 1911. – 17 с. : ил. – (Из XIX т. Сборника Харьковского Историко-филологического общества в память проф. Е. К. Редина).

Особливості примірника: Запис [власницький напис]: «от Данилевича».

44. Те саме. 2-й примірник.

Особливості примірника: Штамп «Библиотека Киевского Художественно-Промышленного Музея Императора Николая ІІ». 

Детальніше про історію Національного художнього музею України та Національного музею історії України:

Історія музею [Електронний ресурс] // Національний музей історії України : [вебсайт]. – Режим доступу : https://nmiu.org/pro-nas. – [Музей старожитностей та мистецтв (1899-1904 рр.); Київський художньо-промисловий і науковий музей ім. государя імператора Миколи Олександровича (1904-1917 рр.); Національний український музей (1917-1919 рр) ; Перший державний музей (1919-1924 рр.) ; Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка (1924-1935 рр.) ; Державний український музей (було створено у 1936 р. на основі експонатів художнього та частково художньо-промислового відділів; з 1939 р. – Київський державний музей українського мистецтва)].

З історії київських музеїв – Національний художній музей України [Електронний ресурс] // Київ від минулого до майбутнього : [вебсайт]. – 2020. – 13 серпня. – Режим доступу : https://kyivpastfuture.com.ua/naczionalnyj-hudozhnij-muzej-ukrayiny-istoriya/.

45. Данилевич В. Е., Милеев Г. Д. О результатах раскопок в усадьбе Софиевского Собора (г. Киева) [доклад на заседании 27 октября 1910 г.] / В. Е. Данилевич. – Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – 1912. – Кн. 22. – Вып. 3. – Отд. 1. – С. 97. – Режим доступу : https://ia803201.us.archive.org/3/items/chionl/CHIONL_22_1911.pdf. – [C. 251].

46. Данилевич В. Е. Этнографический музей / В. Е. Данилевич  // Ученые общества и учебно-вспомогательные учреждения Харьковского университета (1805–1905) / под ред. проф. Д. И. Багалея и проф. И. П. Осипова. Харьков : Тип. «Печатное дело», 1911. – С. 133-140. – Режим доступу : http://escriptorium.univer.kharkov.ua/bitstream/1237075002/1971/5/Uchenye_obshchestva_1911___4.pdf. – [C. 24-31].

47. Голубовская Н. П. Владимир Мономах [Електронний документ] / Н. П. Голубовская ; под ред. приват доц. В. Е. Данилевича. – Киев : В тип. А. И. Гросман, 1915. – VIII, 120 с. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/golubovskaja/golubovskaja.pdf.

48. Данилевич В.  Графіка українська й графіка ucrainica. Гадки з приводу бібліографії й збирання графічних творів [Електронний документ] / В. Данилевич // Книгарь. – 1919. – Ч. 25/26. – Вересень-Жовтень. – С. 1667-1671. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Knyhar/1919_Chyslo_25-26.pdf. – [C. 8-10].

49. Данилевич В. Е. Отчет Археологического Музея Высших Женских Курсов в Киеве за 1912/13 и 1913/14 академические годы / В. Е. Данилевич. – 11 с. – [Сборник Археологического Музея Высших Женских Курсов в Киеве. – К., 1914. – Вып. 1. – С. 5-13].

50. Кудь Л. Н. Костюм и украшения древне-русской женщины : сочинение слушательницы В. Ж. Курсов в Киеве / Л. Н. Кудь ; ред. В. Е. Данилевича. – Киев : Тип. А. И. Гросман, 1914. – 51 с. : табл. – (Отдельный оттиск из сборника "Minerva" издаваемого при Историко-Филологическом Семинарии Высших Женских Курсов в Киеве).

Особливості примірника: Штамп: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного городка № [запис]: 16295».

Штамп: «Zentralbibliothek der Hohen Schule».

Штамп: «Библиотека научного отдела Центрального Хранилища Музейных Фондов Инв. № [запис]: 683. Екатерининский Дворец». 

Детальніше про особливості примірника:

Смирнова С. М. Видання з книгозбірні Всеукраїнського музейного городка у фонді НІБУ [Електронний ресурс] : до 95-річчя Києво-Печерського Національного заповідника (1926) / С. М. Смирнова // Національна історична бібліотека України : [вебсайт]. – 2021. – 28 вересня. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/484/. – [«Бібліотека Всеукраїнського Музейного городка»; «Zentralbibliothek der Hohen Schule»; «Библиотека научного отдела Центрального Хранилища Музейных Фондов. Екатерининский Дворец»].

51. Данилевич В. Рец. [Електронний документ] : Макаренко Н. Художественные сокровища Императорского Эрмитажа. – Пг., 1917 / В. Данилевич // Книгарь. – 1919. – Ч. 1/3 (29/31). – Січень-Березень. – С. 42-43. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Knyhar/1920_Chyslo_1-3_29-31.pdf. – [С. 23-24].

52. Данилевич В. Рец. [Електронний документ] : Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России – Пг., 1918. – 190 с. / В. Данилевич // Книгарь. – 1919. – Ч. 28. – Грудень. – С. 1912-1913. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Knyhar/1919_Chyslo_28.pdf. – [C. 18-19].

53. Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук. Кн. 1 : [Протокол № 3 чергового засідання Першого (Історично-Філологічного) Відділу Української Академії Наук у Києві, 8-го грудня 1918 року з додатком ІІ : про призначення В. Данилевича] / ред. П. Зайцев ; гол. ред. Д. І. Багалій. – Київ : Печатня Видавничого Товариства «Друкарь», 1919. – C. LXXXI, LXXXV-LC. – (Видання Української академії наук).

Особливості примірника: Штамп: «Спец. фонд»

До таких фондів за часів СРСР регулярно відбиралась так звана антирадянська література. Особлива увага приділялась виданням, що вийшли друком після 1917 року: белетристика, публіцистика, книги з історії України тощо. Доступ до спецфондів був максимально обмежений (https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/109/).

54. Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук. Кн. 1 [Електронний документ] / ред. П. Зайцев ; гол. ред. Д. І. Багалій. – Київ : Печатня Видавничого Товариства «Друкарь», 1919. – 144, LCV c. – (Видання Української академії наук). – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1.pdf.

Протокол № 3 чергового засідання Першого (Історично-Філологічного) Відділу Української Академії Наук у Києві, 8-го грудня 1918 року. – C. LXXXI. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1.pdf. – [C. 225].

Життєпис проф. В. Е. Данилевича (складений їм самим) : [додаток ІІ до протоколу № 3]. – С. LXXXV-LXXXVI. –– Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1.pdf. – [C. 229-230].

Праці В. Е. Данилевича : [додаток ІІ до протоколу № 3]. – С. LXXXVI-LXXXIX. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1.pdf. – [C. 230-233].

Багалій Д. Оцінка наукових праць професора В. Е. Данилевича: [додаток ІІ до протоколу № 3] / Д. Багалій. – С. LXXXIX-LC. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1/zapysky_istorychno_filologichnogo_viddilu_kn_1.pdf. – [C. 233-234].

55. Данилевич В. Археологічна минувшина Київщини [Електронний документ] : (з 5 таблицями малюнків та 9 мапами) / В. Данилевич ; Українська Академія Наук. – Київ : З друкарні Української Академії Наук, 1925. – 154, [2] с. : іл., карт., 1 л. портр. – (Збірник Історично-Філологічного відділу № 31). – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/danylevych_arheologichna_vynuvshyna_kyjivshchyny/danylevych_arheologichna_vynuvshyna_kyjivshchyny.pdf.

56. Данилевич В. Археологічна минувшина Київщини : (з 5 таблицями малюнків та 9 мапами) / В. Данилевич ; Українська Академія Наук. – Київ : З друкарні Української Академії Наук, 1925. – 173 с. : іл., карт., 1 вкл. л. портр. – (Збірник Історично-Філологічного відділу № 31).

Особливості примірника: Штамп: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного городка № [запис]: 16840».

57. Те саме. 2-й примірник.

Особливості примірника: Екслібрис: «З книгозбірні Івана Коровицького».

58. Те саме. 3-й примірник.

Особливості примірника: Запис [власницький напис]: «МихТарасенко».

59. Данилевич В. Маловідомий український стародрук / В. Данилевич. – Київ , [1928]. – С. 29-43. [окремий відбиток із Записок Історично-Філологічного Відділу, . Кн. XХІ-ХХІІ. 1928].

Особливості примірника: Штамп [зверху]: «Київський обласний інспектор охорони пам'яток культури ; [ниже запис]: Інв № 803».

Поруч запис: «Вельмишановному … [витерто] … на добрий спогад од автора 22.ІХ.31 р.».

Штамп [знизу 1-ї с.] ; «Бібліотека Державного Українського музея [запис]: 3630».

60. Данилевич В. Маловідомий український стародрук [Електронний документ] / В. Данилевич // Записки історично-філологічного відділу ВАН / ред. А. Кримського. – Київ : з друкарні Всеукраїнської Академії Наук, 1929. – Кн. XХІ-ХХІІ. (1928). – С. 29-43. – Режим доступу : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0015210.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1. – [C. 67-81].

61. Данилевич В. Професор В. Б. Антонович та Археологічний музей І. Н. О. / В. Данилевич. – Київ : [Друкарня Книгоспілки], 1928. – 20 с. – [Окремий відбиток із «Записок Київського Інституту Народної Освіти». – К., 1928. – Кн.3. – С. 7-20].

Особливості примірника: Запис: [верхній кут вирізано] «…на добрий спогад од автора. 22.ІХ.31 р.».

Штамп: «Київський обласний інспектор охорони пам'яток культури».

62. Данилевич В. Проф. В. Б. Антонович та Археологічний Музей І. Н. О. [Електронний документ] / В. Данилевич // Син України: Володимир Боніфатійович Антонович : у 3 т. Т. 2 / упор. В. Короткий, В. Ульяновський. – Київ : Заповіт, 1997. – С. 379-390. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Korotkyi_Viktor/Syn_Ukrainy_Volodymyr_Bonifatiiovych_Antonovych_Tom_2.djvu.

 

Видання та публікації про В. Ю. Данилевича

 

63. Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України : біографічний довідник. Ч. 1 / НАН України, Ін-т історії України, Укр. тов-во охорони пам'яток історії та культури України, Центр пам’яткознавства НАНУ та УТОПІК ; відп. ред. В. О. Горбик. – Київ, 2005. – 351 с. – [Кузьминська О. Данилевич Василь Юхимович. – С. 170-173].

64. Вторая конференция профессиональных союзов : Доклады и протоколы.– СПб., 1906. – 189 с. – (Издание Организационной Коммиссии по созыву союза профессиональных союзов). Особливості примірника: Запис: «№1155/ІЛЛ6 №7 ; [власницький напис]: В. Данилевич».

65. Гомоляко А. О. В. Ю. Данилевич як дослідник історії Слобожанщини [Електронний документ] / А. О. Гомоляко // Український історичний збірник. – 2010. – Вип. 13, ч. 2. – С. 97-105. – Режим доступу : http://history.org.ua/JournALL/green/green_2010_13_2/9.pdf.

66. Гомоляко А. О. З історії археологічних досліджень В. Ю. Данилевича на Слобожанщині [Електронний документ] / А. О. Гомоляко // Література та культура Полісся. – 2009. – Вип. 49. – С. 26-33. – Режим доступу : http://www.ndu.edu.ua/images/stories/polissya/p_49.pdf.

67. Гомоляко А. О. Науково-педагогічна діяльність В. Ю. Данилевича в Київському університеті [Електронний документ] / А. О. Гомоляко // Література та культура Полісся. – 2009. – Вип. 56. – С. 306-313. – Режим доступу : http://www.ndu.edu.ua/images/stories/polissya/p_56.pdf.

68. Гомоляко А. О. Науково-педагогічна діяльність Василя Данилевича : монографія / А. О. Гомоляко ; Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2013. – 164 с. : іл.

69. Гомоляко А. О. Суспільно-політичний устрій Київської Русі в оцінці В. Ю. Данилевича [Електронний документ] / А. О. Гомоляко // Український історичний збірник. – 2009. – Вип. 12. – С. 323-328. – Режим доступу : http://history.org.ua/JournALL/green/12/green_2009_12.pdf.

70. Гомоляко А. О. Участь В. Ю. Данилевича у діяльності Історичного товариства Нестора-літописця [Електронний документ] / А. О. Гомоляко // Література та культура Полісся. – Ніжин, 2008. – Вип. 42. – С. 189–197. – Режим доступу : http://www.ndu.edu.ua/images/stories/polissya/p_42.pdf.

71. Гордієнко Д. З листування Єгора Рєдіна з Василем Данилевичем / Д. Гордієнко // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІІІ: збірка наукових праць, присвячена 150-літтю з дня народження Єгора Кузьмича Рєдіна (1863–1908) / від. ред. д. іст. наук, проф. Ю. А Мицик ; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. – Київ : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2013. – С. 156-175. – Режим доступу : http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/03/Софія_Київська_Вип_3.pdf.

72. Дворкін І. В. Василь Данилевич та його внесок у розвиток музейної справи України (к. ХІХ – поч. ХХ ст.) / І. В. Дворкін // Міжнародна наукова конференція «Сучасна україністика : наукові парадигми мови, історії, філософії», 16-18 квітня 2008 року : зб. наук. робіт. Ч. 5 : Секція 5 : Тенденції та напрями розвитку історіографії та філософії історії / МОН України, Харківський національний економічний ун-т, Кафедра українознавства, Кафедра філософії та політології ; заг. ред. О. С. Черемська – Харків : ХНЕУ, 2008. – С. 30-33.

73. Дворкін І. В. Данилевич Василь Юхимович (1872-1936) [Електронний ресурс] / І. В. Дворкін // Музейний простір : [вебсайт]. – 2008. – 3 червня. – Режим доступу : http://prostir.museum/ua/post/27653.

74. Девільє М. А. Рукописний фонд історика та археолога Василя Юхимовича Данилевича як джерело дослідження творчого та життєвого шляху вченого [Електронний документ] / М. А. Девільє // Рукописна та книжкова спадщина України : археограф. дослідж. унікальних арх. та бібл. фондів. – Київ. – 2003. – Вип. 8. – С. 150-174. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/rks_2003_8_11.pdf.

75. Етнографичкий музей у Харькові [Електронний документ] // Рада : газета політична, економічна і літературна. – 1908. – 24 вересня (7 листопада). – № 218. – С. 3. – Режим доступу : https://libraria.ua/numbers/920/64698/?PageNumber=3&ArticleId=2284477&Search=данилевич.

76. Іванчишен В. Етнографічний напрям у науковому доробку Василя Данилевича [Електронний документ] / В. Іванчишен // Народна творчість та етнологія. – 2016. – № 6. – С. 57–61. – Режим доступу : https://nte.etnolog.org.ua/uploads/2016/6/publications/57.pdf.

77. Івахненко І. Археологічна діяльність Василя Данилевича [Електронний документ] / І. Івахненко // Грінченко – Сетон : міжнародний журнал молодих науковців. – 2021. – Випуск 3. – С. 56-68. – Режим доступу : https://ysgsij.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/98/97.

78. Івахненко І. Вклад Василя Данилевича у розвиток музейництва України [Електронний документ] / І. Івахненко // Грінченко – Сетон : міжнародний журнал молодих науковців. – 2020. – Випуск 1. – С. 87-95. – Режим доступу : https://ysgsij.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/20/18.

79. Івахненко І. Діяльність Василя Данилевича (1918-1936 рр.) [Електронний документ] / І. Івахненко // Грінченко – Сетон : міжнародний журнал молодих науковців. – 2022. – Випуск 4. – С. 71-76. – Режим доступу : https://ysgsij.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/131/131.

80. Івахненко І. Педагогічна діяльність Василя Данилевича [Електронний документ] / І. Івахненко // Грінченко – Сетон : міжнародний журнал молодих науковців. – 2021. – Випуск 2. – С. 42-51. – Режим доступу : https://ysgsij.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/61/60.

81. Історична наука у Національній академії наук України в особах [Електронний документ] : енциклопедичний довідник / НАН України, Ін-т історії України ; ред. кол. В. А. Смолій (гол. ред.) [та ін.]. – Київ : Ін-т історії України НАН України, 2018. ‒ 742 с. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Zbirnyk_statei/Istorychna_nauka_u_Natsionalnii_akademii_nauk_Ukrainy_v_osobakh_Entsyklopedychnyi_dovidnyk.pdf. – [Данилевич Василь Євтимович (Юхимович). – С. 252-254].

82. Кобченко К. «Жіночий університет Святої Ольги» : історія Київських вищих жіночих курсів / К. Кобченко ; Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – Київ : «МП Леся», 2007. – 269 с.

Особливості примірника: Запис: «Національній історичній бібліотеці України з повагою та вдячністю від авторки. Катерина Кобченко 28.11.2009».

83. Козловская Валерия Евгеньевна. Памяти проф. В. Е. Данилевича / В. Я. Козловская // Советская археология. – 1937. – № 4. – С. 313-315.

84. Крупницький Б. Д. З студентських спогадів історика : Доцент В. Данилевич [Електронний документ] / Б. Д. Крупницький // ALMA MATER : Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції. 1917-1920. Матеріали, документи, спогади : у 3 кн. Кн. 1 : Університет св. Володимира між двома революціями / упоряд. В. А. Короткий, В. І. Ульяновський. – Київ : Прайм, 2000. – С. 274-275. – Режим доступу : https://ia601804.us.archive.org/26/items/Almamater_KNU/Кн.1_Університет%20св.%20Володимира%20між%20двома%20революціями.pdf.

85. Ляшко С. М. Про участь В. Ю. Данилевича у підготовці та роботі ХІІ Археологічного з’їзду у Харкові [Електронний документ] / С. М. Ляшко // Археологія. – 2003. – № 2. – С. 132-135. – Режим доступу : http://www.vgosau.kiev.ua/a/Archaeology_2003_02.pdf.

86. Маслійчук В. В. Ю. Данилевич та історія Слобідської України [Електронний документ] / В. Маслійчук // Київська старовина. – 2003. – № 3. – С. 136–141. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Kyivska_starovyna/2003_N3_351.djvu.

87. Міщук Г. А. Матеріали до вивчення розвитку нумізматики наприкінці ХІХ – у 30-х роках ХХ ст. в особовому архівному фонді В. Ю. Данилевича [Електронний документ] / Г. А. Міщук // Рукописна та книжкова спадщина України : археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. – Київ. – 2003. - Вип. 8. – С. 175-184. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/rks_2003_8_12.pdf.

88. Пічкур С. С. Археологічна освіта в Києві у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст [Електронний документ] : [на прикладі університету Св. Володимира та Вищих жіночих курсів, у яких викладали В. Б. Антонович та В. Ю. Данилевич] / С. С. Пічкур // Археологія і давня історія України. Вип. 9 : Історія археології : дослідники та наукові центри / ред. кол. П. П. Толочко (голова) та ін. – Київ : Інститут археології НАН України, 2012. – С. 208-213. – (Наукова серія з проблем археології та давньої історії). – Режим доступу : http://vgosau.kiev.ua/load_period-sb/adiu_09.pdf.

89. Протоколи Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави (Всенародної бібліотеки України), 23 серпня 1918 р. – 8 липня 1919 р. [за участю В. Ю. Данилевича] [Електронний документ] // Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 1: Володимир Іванович Вернадський. Науково-організаційна діяльність (1918-1921) / НАН України, Коміс. НАН України з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, Ін-т історії України; ред. кол.: А. Г. Загородній, О. С. Онищенко (голова), В. А. Смолій [та ін.]; уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, С. М. Кіржаєв [та ін.]. – Kиїв, 2011. – C. 373-487. – (Вибрані наук. пр. акад. В. І. Вернадського). – Режим доступу : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/vern137.pdf.

90. Романовський В. С. Записи Василя Данилевича про дешевий абонемент Харківської громадської бібліотеки (1907 р.) / В. С. Романовський // Короленківські читання 2018 : «Бібліотеки, архіви, музеї як центри освіти та саморозвитку особистості» : матеріали ХХІ Всеукр. наук.-практ. конф., 24 жовтня 2018 р. У 2 ч. / М-во культури України, Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Харків. держ. акад. культури, Харків. обл. від-ня (філія) ВГО Українська бібліотечна. асоціація. – Харків, 2019. – Ч. 2. – С. 185-203.

91. Сведения о заседаниях Исторического общества Нестора-Летописца : [доклады В. Данилевича] // «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца» (1879-1914) : бібліографічний довідник / АН УРСР, Археографічна комісія, Інститут історії ; уклад. М. П. Колесник. – Київ : Ін-т історії АН УРСР, 1989. – С. 22-23. [пп. 236-242]. – (Науково-довідкові видання з історії України). – Режим доступу : http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/ПокажчикЧИОНЛ.pdf.

92. Трубчанінов С. В. Наукова та педагогічна діяльність Василя Данилевича в царині історичної географії [Електронний документ] / С. В. Трубчанінов // Сторінки історії : зб. наук. пр. – 2018. – Вип. 46. – С. 73-99. – Режим доступу : http://historypages.kpi.ua/article/view/136728/pdf_35.

93. Українські історики XX століття [Електронний документ] : Біобібліографічний довідник / Інститут історії України НАН України ; голов. ред. В А Смолій. – Київ, 2004. – Вип. 2, ч. 2. – 382 с. – (Серія «Українські історики»). – Режим доступу : http://history.org.ua/LiberUA/966-02-2744-2/966-02-2744-2.pdf. – [Герасимова Г. Данилевич Василь Євтимович. – С. 131-132].

Укладачі: Плюта С. В., Горська Н. О.