ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
19.04.2024
Цьогоріч один з найбільших музейних закладів України – Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», святкує 95-річчя від часу заснування.
У 1923 році на території Києво-Печерської лаври, закритій на той час радянською владою, було засновано Лаврський музей культів та побуту, а трьома роками пізніше, відповідно до постанови ВУЦВК і РНК від 29 вересня 1926 року, територію Лаври було визнано Державним історико-культурним заповідником «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙНИЙ ГОРОДОК».
«Києво-Печерська Лавра, найвидатніший пам’ятник української культури з усіма своїми тисячолітніми культурними нашаруваннями, як величезний Музейний Комплекс, в натурі став у ряд Музейних установ України, одержав почесну місію служити науці й освіті…» (див. Курінний П. Всеукраїнський державний культурно-історичний заповідник «Всеукраїнський музейний городок» // Український музей : збірник перший. – Київ, 1927. – С. 212).
Для збереження архітектурного ансамблю Лаври, дослідження численних пам’яток національної історії, культури і мистецтва на території заповідника було відкрито низку музеїв, в яких працювали відомі українські дослідники і митці: Д. М. Щербаківський, П. П. Курінний, П. М. Попов, В. А. Шугаєвський, К. В. Мощенко, Н. В. Геппенер, Ю. Й. Сіцінський, І. В. Моргилевський, К. І. Кржемінський, М. І. Касперович та ін. Це, зокрема «I. Лаврський музей культів та побуту з його відділами: 1) Шиття й тканини, 2) Металу і каменя, 3) Письма та друку, 4) Станкового малярства, 5) Історії Лаври, 6) Порівняльної історії релігій, 7) Нумізматичний. II. Музей староукраїнської будівельної техніки. ІІІ. Музей української старовини (Збірка Потоцького). IV. Український театральний музей УАН» (див. Курінний П. С. 214). Працювали також Музей археології, Музей діячів української науки та мистецтва, Кабінет Антропології та етнології ім. Ф. К. Вовка, музеї-храми: «церква Тройці над ворітьми (ХІ-XVII), Спаса на Берестові (XII-XVII), Великий Собор Успіння (XI-XVIII), церква над економічними ворітьми [Всіх святих] (XVII), Дальні й Ближні печери з церквами над ними, Мазепині стіни з баштами й вали цитаделі […], велика Лаврська дзвіниця…» (див. Курінний П. С. 214-215). На території Всеукраїнського музейного городка розміщувались реставраційні та інші майстерні, архів, друкарня Української академії наук-Державного видавництва України, бібліотеки Старо-Лаврська та митрополита Флавіана.
У фонді Національної історичної бібліотеки України, котра з 1939 року (з часу її створення) знаходиться на території Києво-Печерської лаври, виявлено ряд документів, на яких зберігся штамп «Бібліотека Всеукраїнського Музейного городка».
Історія, археологія
Акчокраклы О. Новое из истории Чуфут-Кале / О. Акчокралы ; Гос. Дворец-музей тюрко-татарской культуры в Бахчисарае. – Симферополь, 1928. – 15 с. : ил. – Оттиск из «Известий Таврич. О-ва истории, археологии и этнографии». Т. 2 (59).
Осман Нурі-Асан-оглу Акчокракли (1878-1938) – відомий діяч кримськотатарського культурного відродження, поет, письменник, журналіст, історик-археолог, сходознавець, лінгвіст-поліґлот, етнограф, літературознавець, педагог; репресований радянською владою за так звану «участь у націоналістичній контрреволюційній організації». Розстріляний у Сімферополі 17 квітня 1938 року.
За копіями планів середньовічного міста – фортеці Чуфут-Кале з колекції відомого історика Криму, археолога, нумізмата і громадського діяча О. Л. Бертьє-Делагарда (1842-1920) автор досліджує старожитності одного з найвідоміших і найбільших кримських «печерних міст».
Антонович В. Б. Древности Юго-Западного края. Раскопки в стране древлян : с 7 планами и 47 политипажами / В. Б. Антоновича. – Санкт-Петербург : Тип. И. Н. Скороходова, 1893. – 78 с. : ил. – (Материалы по археологии России, издаваемые Императорской археологической комиссией ; №11).
Археологічне дослідження українського історика, археографа, етнографа, Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834-1908) курганів «в северной части Киевской губернии и в юго-восточной части Волынской».
На титульному аркуші–власницький напис історика, педагога, культурно-громадського та земського діяча Миколи Володимировича Стороженка (1862-ймовірно 1942): «Н. Стороженко».
История русских войн. Вып. 1. – [1915]. – 768 стлб. : ил. – Бесплатное приложение к журналу «Русский паломник» за 1915 г.
Видання – з фонду приватної книгозбірні митрополита Флавіана (в миру Микола Миколайович Городецький (1840 — 1915) (на корінці обкладинки – суперекслібрис «М. Ф.».
Митрополит Київський і Галицький, архімандрит Києво-Печерської Успенської лаври, духовний письменник, Флавіан зібрав і впорядкував чудову бібліотеку (майже 20 тис. томів), власним коштом збудувавши для неї приміщення. У 1907 році передав це зібрання Києво-Печерській лаврі.
У 1939 році бібліотека митрополита Флавіана стала складовою фонду Державної історичної бібліотеки (нині – Національна історична бібліотека України).
Під час німецької окупації Києва 1941-1943 років книги з бібліотеки Флавіана було вивезено до Німеччини. Частина з них повернулася наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років, частина – у 1996 році, завдяки плідній діяльності Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей.
На виданні, що пропонується увазі користувачів, присутній штамп Центральної бібліотеки Вищої школи («Zentralbibliothek der Hohen Schule»). Ця бібліотека належала до відомства А. Розенберга і комплектувалась Оперативним штабом. Центральна бібліотека Вищої школи мала стати центром дослідження германської нації та історії. З 1939 року до жовтня 1942 року – розміщувалась у Берліні. У жовтні 1942 р. – переїхала до австрійського міста Анненгейма, недалеко від якого в монастирі містечка Танценберг (земля Карінтія) у 1943 р. було організовано велике книгосховище.
Після війни книга потрапила до Центрального сховища музейних фондів ленінградських приміських палаців (спочатку розміщувалось у Пушкіні, потім – у Павловську) (на книзі присутній штамп «Библиотека Научного отдела Центрального Хранилища Музейных Фондов. Екатерининский дворец. Инв. №547 [рукоп.]».
Створено Сховище було у роки війни для збереження культурних цінностей царських палаців-музеїв, але там збирались також експонати та книги з інших музеїв і бібліотек, які повертались внаслідок реституційних процесів після закінчення Другої світової війни. Кількість книг складала сотні тисяч примірників. Потім вони передавались до бібліотек, звідки були незаконно вивезені.
Каталог выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове / под ред. Л. М. Добровольского. – Чернигов : Тип. Губ. правл., 1908. – [504] c. разд. паг.
Макаренко, Микола. Біля Чернігівського Спаса. (Археологічні досліди року 1923) / Микола Макаренко. – 1923. - С. 184-196 : іл. – [Окрема відбитка].
Дослідження видатного українського історика, археолога, мистецтвознавця Миколи Омеляновича Макаренка (1877-1938), що стосується «однієї з найцікавіших будівель великокнязівських часів», «видатного ахітектурного твору XI віку» - Спасо-Преображенського собору у м. Чернігові. Зокрема, археологічні розвідки 1923 року щодо прибудов Собору.
Маниковский Ф. Вышгород и его святыня: с приложением рисунков / составил Федор Маниковский. – Киев : Тип. А. Н. Иванова, 1889. – III, 26 с.
Книга священника Феодора Маніковського висвітлює «начало основания Вышгорода», «судьбу Вышгорода после татарского нашествия», описує «основание […] прежних церквей Вышгородских с 989 по 1861 год», «нынешнее состояние Вышгорода [станом на 1880-ті роки]». На жаль, примірник, представлений на виставці – дефектний: відсутнє закінчення видання.
Отчет Церковно-исторического и Археологического Общества при Киевской духовной академии за 1902 (ХХХ существования Общества) год. – [1903]. – 40 с.
Видання – з книгозбірні митрополита Флавіана. На 1-ій сторінці – шрифтовий екслібрис «Библиотека митрополита Флавиана».
Порай-Кошиц И. А. Очерк истории русского дворянства от половины IX до конца XVIII века : 862-1796 / соч. И. А. Порай-Кошица. – Санкт-Петербург : Тип. В. С. Балашева, 1874. – XXV, 224 с.
На обкладинці – власницький напис: «Николай Стороженко. 2.XI.1879». На титульному аркуші, окрім штампів «Бібліотека Всеукраїнського Музейного городка» та «НКО УРСР. Державна Історична Бібліотека. м. Київ», штамп Центральної бібліотеки Вищої школи («Zentralbibliothek der Hohen Schule») та «Библиотека Научного отдела Центрального Хранилища Музейных Фондов. Екатерининский дворец. Инв. №1739 [рукоп.]».
Самоквасов Д. Археологические карты В. Б. Антоновича / Д. Самоквасов. – Киев : Тип. 1-й Киев. артели печ. дела, 1906. – 19 с.
Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей / издан Временной комиссией для разбора древних актов при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. – Киев : Тип. Е. Я. Федорова, 1874. – II, 176,X с.
Сборник снимков с предметов древности, находящихся в г. Киеве в частных руках : сборник этот любителям и ценителям отечественной старины представляет снимки с древних крестов, панагий и икон, также с редких монет, предметов бытовых, исторических и проч., находящихся у собирателей и любителей древности в г. Киеве. Вып. 3-ий и 4-ый. – Киев : Тип. С. В. Кульженко, 1891. –31 с. : 11 табл. в тексте.
У збірнику, як зазначено у передмові, розміщено «сверх снимков с крестов и икон, снимки с «сребренников» Киевского и Нежинского типов, а также две таблицы со свинцовых медальонов и печатей, большей частью античного и византийского происхождения». Як додаток, вміщено статті «О происхождении и значении так называемых змеевиков в нашей археологии» М. І. Петрова, «Заметка о Нежинских сребренниках с именем Св. Петра», «О славянах, как основателях г. Дрогичина».
Старина и новизна. Исторический сборник, издаваемый при Обществе ревнителей русского исторического просвещения в память Императора Александра III. Кн. 19. – Петроград : Тип. Гл. упр. уделов, 1915. – 330, VII с.
Видання – з бібліотеки митрополита Флавіана (на корінці – суперекслібрис «М. Ф.», на титульному аркуші – шрифтовий екслібрис «Библиотека митрополита Флавиана»). Під час німецької окупації 1941-1943 рр. книгу було вивезено до Німеччини (на обкладинці штамп «Zentralbibliothek de rHohen Schule»).
Нумізматика
Винклер П. Из истории монетного дела в России. 3. Платиновая монета (1828-1845; 1859-1867) / П. Винклер. – Санкт-Петербург : Тип. П. П. Сойкина, 1893. – 33 с.
Павло Павлович фон Вінклер (1866 — бл. 1937) — російський геральдист, генеалог, історик німецького походження. Упродовж 1898-1900 рр. Вінклер видав дев’ять випусків під загальною назвою «Из истории монетного дела России».
Георгий Михайлович (Великий князь). Монеты царствования императрицы Анны Иоановныи императора Иоана III / Георгий Михайлович. – Санкт-Петербург, 1901. – [6], VI, 271 с.
Императорский российский исторический музей имени императора Александра III. Описание памятников. Вып. 1. Русские монеты до 1547 года. – Москва : Т-во тип. А. И. Мамонтова, 1896. – XX, 232 с. :портр.
Видання – з приватної книгозбірні військового діяча Російської імперії та Української Народної Республіки, генерала-поручника армії УНР Федора Олександровича Колодія (1872-1920) (на форзаці видання – власницький напис: «Ф. Колодъ[ев]».
Кёне Б. В. Исследования об истории и древностях города Херсониса Таврического / соч. Б. В. Кёне ; иждивением Археологическо-нумизматического общества. – Санкт-Петербург : В тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг, 1848. – 281 с. : табл.
Барон Борис Васильович (Бернгард Карл) Кьоне (1817-1886) – відомий російський нумізмат і геральдист. За його ініціативи у 1846 році було засновано Санкт-Петербурзьке археологічно-нумізматичне товариство (пізніше – Імператорське Російське Археологічне товариство).
Саме коштом Археологічно-нумізматичного товариства видано книгу, що демонструється на виставці.
На форзаці – сюжетний екслібрис, наліпка, розмір 175мм х 110 мм, напис:«N.G. Zachariewitsch-Zachariewski. MCMVIII».
Марков А. К. Топография кладов восточных монет (Сасанидских и кудрических) / А. К. Марков. – Санкт-Петербург : Тип. Имп. акад. наук, 1910. – 148 с.
Мигунов И. В. Редкие русские монеты медные, серебряные, золотые и платиновые. С 1699 до 1915 г. : в тексте и таблицах более 200 рисунков. – 7-е изд. – Москва : Тип. П./ф. «Ломоносов», 1915. –95 с. : ил.
Автор книги - ІванВасильович Мигунов, дійсний член Товариства поціновувачів нумізматики та Товариства взаємодопомоги російських антикваріїв. Каталог містить значну кількість якісних ілюстрацій та багатий довідковий матеріал. Як пише сам автор наприкінці видання, «ручательством в моем знании монет – моя 20-летняя практика, и книга «Редкие русские монеты» уже выдержала семь изданий, что для монетного «каталога» составляет редкость. Только единственно мой каталог разошелся в большом количестве».
На титульному аркуші – шрифтовий екслібрис: «Библиотека митрополита Флавиана».
Придик Е. М. Два серебряных ритона из коллекции Императорского Эрмитажа / Е. М. Придик. – Одесса : «Славянская» тип. Е. Хрисогелос, 1912. – 14 с. : ил.
Євген Мартинович Прідік (1865-1935) – російський філолог, археолог і нумізмат. Працював у Мюнц-кабінеті Ермітажу у Санкт-Петербурзі: спочатку асистентом, потім (з 1899 року) – зберігачем. З 1904 по 1918 рр. був головним зберігачем Відділу старожитностей Ермітажу, а у період 1919-1930 рр. – зберігачем Відділу давніх монет.
На обкладинці – напис [Прідіка?]: «В. М. Базилевичу для обмена». Тож, можливо, до того, як потрапити до бібліотеки Всеукраїнського музейного городка, книга зберігалась у бібліотеці українського історика, архівіста, музеєзнавця та краєзнавця Василя Митрофановича Базилевича (1892-1942).
Список старинных золотых и серебряных монет и медалей, принадлежащих Киево-Печерской лавре. – Киев : В тип. Киево-Печерской лавры, 1899. – 104 с.
Труды Московского нумизматического общества. Т. 2. Вып. 2 : с 5 табл. и 2 рис. в тексте / под ред. А. В. Орешникова. – Москва : Тип. и словолитня Оттона Осиповича Гербека, 1900. – 224, 4 с.
Шугаевский В. А. Монета и денежный счет в Левобережной Украине в XVIIвеке : краткий очерк : с 3-мя таблицами изображения монет / В. А. Шугаевский. – Чернігів :Видав. т-во «Сіверянська думка», 1918. – 47 с. :III л. ил.
Валентин Андрійович Шугаєвський (1884 - 1966) — історик, нумізмат, археолог і музейний діяч. У 1910-1917 рр. працював у Ермітажі.
Наукова праця «Монета и денежный счет в Левобережной Украине в XVII веке» В. Шугаєвського (1918) започаткувала вивчення монетного обігу та методів грошової лічби українського ринку XVII ст.
З 1926 року Валентин Андрійович був співробітником Всеукраїнського музейного городка, завідував відділом нумізматики (Нумізматичним музеєм, Фондом нумізматики).
У 1943 році виїхав до Львова, потім до Праги, у 1947 році – до США.
Щепкин Е. Н. Варяжская Вира / Е. Н. Щепкин. – [1915]. – С. 257-398. – [Оттиск из Записок Императорского Одесского о-ва истории и древностей ; т. 32].
Євген Миколайович Щепкін (1860-1920) – російський історик, педагог, громадський і політичний діяч. Викладав у Московському університеті, був профессором кафедри загальної історіїНіжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька (1897—1898 рр.), Новоросійського університету в Одесі (1898—1906, 1917—1920 рр.).
Автор праць з історії дипломатії та військової історії 17—18 ст., методології історії, взаємин давньої Русі з варягами та ін.
На першій сторінці тексту книги «Варяжская Вира» (с. 257) – напис невстановленої особи: «В. М. Базилевичу от [підпис]».
Мистецтвознавство, архітектура
Лушпинський А. Деревяні церкви Галичини XVI-XVIII в. / А. Лушпинський. – Львів, 1920. – ХХХ арк. іл. – (Збірки Національного музею у Львові).
Олександр Онуфрійович Лушпинський (1878-1943) – український архітектор, графік.
Упродовж 1916–1917 рр. О. Лушпинський створив серію проєктів сільських хат і установ до альбому «Відбудова знищени хосель у Східній Галичині».Грунтовно вивчав українську дерев’яну архітектуру, близько 70 його рисункі вдерев’яних українських церков зберігаються у Національному музеї у Львові, частину з них вміщено в альбомі «Дерев’яні церкви Галичини ХVІ–ХVІІІ ст.», який представлено на виставці.
Січинський В. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України XVI-XIX ст. / В. Січинський. – Львів, 1925. – LXV с. рис. : 49, [3] с.
Мистецтвознавець, архітектор, графік, культурно-мистецький діяч, Володимир Юхимович Січинський (1894 - 1962), був одним з фундаторів Архітектурного інституту в Києві. Є автором понад 600 праць українською, польською, англійською, французькою, німецькою, іспанською, італійською, чеською мовами з історії українського та світовогомистецтва, культури й архітектури, іконографії, книгознавства.
Стасов В. В. Русский народный орнамент. Вып. 1. Шитье, ткани, кружева / с объяснит. текстом В. Стасова ; изд. О-ва поощрения художников. – Санкт-Петербург : Тип. Т-ва Обществ. польза, 1872. –XX, 26 с. : 75 л. ил.
Рідкісневидання, автором тексту якого є відомий російськиймузичний і художній критик, історик мистецтв аВолодимир Васильович Стасов (1824-1906), містить 75 аркушів кольорових ілюстрацій оригінальних візерунків «национального русского художества».
Книга - з приватної колекції купця 1-ї гільдії, крупного мецената у галузі народної освіти на Путивльщині Миколи Стефановича Маклакова (1805-?) (на титульному аркуші – шрифтовий екслібрис «Изъ библіотеки Н. Маклакова»). Уродженець Путивля, він завжди опікувався малою батьківщиною, хоча й жив у Москві. На його кошти у 1884 р. у Пригородній Слободі було відкрито школу для бідних дітей. Пізніше, у 1886 році у Путивлі по вул. Афанасіївській (нині М. Маклакова), за заповітомблагодійника, був споруджений будинок, де розмістилося ремісниче «Училище Маклакових» (на честь батьків купця). У цьому будинку зберігалася унікальна колекція книг (близько 4 тис. одиниць), до якої увійшли рідкісні книги з різних галузей знань. Вартістьзібрання, за оцінкою фахівців, складала півмільйона рублів. Бібліотеку Микола Стефанович збирав десятки років і заповів її рідному місту. На титульному аркуші, окрім екслібриса, присутні штампи «Путивльская Центральная Районная Библиотека», «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка», «Zentralbibliothek de rHohen Schule», «Библиотека Научного отдела Центрального Хранилища Музейных Фондов. Екатерининский дворец. Инв. №805 [рукоп.]» (тобто книга повернулась після вивезення до Німеччини).
Щавинский В. А. Очерки по истории техники живописи и технологии красок в Древней Руси / В. А. Щавинский ; Гос. акад. истории матер. культуры им. Н. Я. Марра. – Москва ; Ленинград : Гос. соц.-экон. изд-во, 1935. – 160 с.
Відомий петербурзький колекціонер західноєвропейського мистецтва, вчений та мистецтвознавець, Василь Олександрович Щавинський (1868-1924), вписав вагому сторінку в історію музейної справи України перших десятиліть XX ст. Зібравши чудову колекцію картин і гравюр художників нідерландської, фламандської, французької та ін. школ, фотографії картин, старовинний фарфор, фаянс, скло, книги тощо, він заповів її Києву. Упродовж 1925-1926 рр. колекція В. Щавинського передавалась з Ленінграда до київського Музею мистецтв ВУАН.
Крупний хімік-технолог и знавець техніки т аісторії живопису В. Щавинський підготував до друку своє багатолітнє дослідження, яке експонується на виставці.
На виданні присутні штампи «Zentralbibliothek der Hohen Schule», «Библиотека Научного отдела Центрального Хранилища Музейных Фондов. Екатерининский дворец. Инв. №866 [рукоп.]»
Бібліотечна справа. Книгознавство
Берков П. Н. Библиографическое описание изданий Вольной русской типографии в Лондоне. 1853-1865 / составил П. Н. Берков. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1935. – 199 с. – Приложение к переизданию брошюры «Десятилетие Вольной русской типографии в Лондоне».
Окрім штампу «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка», на титульному аркуші бібліографічної праці літературознавця, бібліографа, книгознавця, історика літератури Павла Наумовича Бєркова (1896-1969), можна розгледіти штампи «Zentralbibliothek der Hohen Schule» та «Библиотека Научного отдела Центрального Хранилища Музейных Фондов. Екатерининский дворец. Инв. №3 [рукоп.].
Библиотека : сб. статей / под ред. А. И. Калишевского, Н. Ф. Яницкого и А. Д. Эйхенгольца. – Москва ; Ленинград : Гос. Изд-во, 1927. – 171 с. : 3 л. ил., портр. – (XXXV лет библиотечной деятельности Л. Б. Хавкиной).
Збірку статей присвячено 35-річчю бібліотечної діяльності українського та російського бібліотекознавця і бібліографа Любові Борисівни Хавкіної (1871-1949).
Підготувала Смирнова С. М.
