Меморіальний захід «Остання адреса Сандармох. 2026»

03 листопада 2026 р. 13:13

27 жовтня 2026 року відбувся меморіальний захід з вшанування пам’яті про трагічні події 1937 року – розстрілів соловецьких в’язнів – українців.

Учасники багатьох Соловецьких прощ, громадські діячі, історики, мистці – представники Київського товариства політв’язнів та репресованих урочистим покладанням квітів до пам'ятника Лесю Курбасу на вул. Прорізній у Києві та у своїх промовах вшанували пам’ять про розстріляних українців – жертв політичних репресій. Щорічною традицією стало проведення заходів пам’яті, де учасники можуть поділитися новими дослідженнями, публікаціями та спогадами про часи репресій.

Меморіальний захід благословив отець Костянтин, священник Покровської церкви ПЦУ, міста Києва. У молитві згадали імена багатьох українців, які знайшли свою останню адресу в розстрільних похованнях у карельському лісовому урочищі Сандармох, де органи НКВС СРСР здійснювали масові страти цивільного населення соловецького тюремного етапу у період з 27 жовтня – 4 листопада 1937 року.

Олесь Євгенович Шевченко – борець за незалежність України у XX столітті, член Української Гельсінської групи, голова ГО «Ветеранського об’єднання Української Гельсінської спілки», очільник Київського товариства політв’язнів та репресованих – розповів про величезні втрати української інтелігенції та всіх верств українського населення у часи тоталітарних репресій совєтської влади. Наголосив, що пам’ять про ті події, нині, в умовах російсько-української війни, спонукає активно боротися за майбутнє життя українців.

Зоя Яківна Голота – членкиня правління "Київської Просвіти", заступник голови Київського товариства політв’язнів та репресованих –  звернула увагу на необхідність поглиблення знань про спадщину розстріляних українських діячів та їх діяльність, сміливий національний дух. Зауважила про важливість української мови – духовної світової сили єднання нації українців всіх поколінь. Прочитала вірш свого авторства «Сандармох – Соловки» про невинно убієнних українців.

Столяренко Наталія Василівна, наук. співробітник  Кібернетичного Центру, в.о. виконавчого директора Київського товариства політв’язнів та репресованих розповіла про дослідження репресій своїх родичів, вивчення архівних матеріалів та плани публікації розвідок з метою історичної пам’яті.

Михалко Михайло Юхимович, член Київського товариства політв’язнів та репресованих, захисник Національного природного парку «Голосіївський», розповів про арешт та етапування в сибірські табори свого батька.

Наталія Кирилівна Осьмак, донька Голови Української Головної Визвольної Ради – Кирила Осьмака – політв'язня совєтських таборів та тюрем 1940–1950 рр., членкиня Київського товариства політв’язнів та репресованих – ознайомила учасників заходу з виданням, яке доступне на сайті Інституту історії України НАН України для ознайомлення : "Большой террор": 1937–1938. Краткая хроника / сост. Н. Г. Охотин, А. Б. Рогинский. –2017. –  (рос.). – URL:https://history.org.ua/LiberUA/BTer1937_1938/BTer1937_1938.pdf  (дата перегляду 30.10.2026).

Зазначила, що коротку хроніку Великого терору (1937–1938 рр.) укладено 2017 року згідно з нормативними документами – в першу чергу з рішеннями-директивами ВКП(б) та органами НКВД СРСР, регламентуючих динаміку репресій, їх ідеологічні, кількісні та процесуальні параметри. Це надає можливість розкрити загальну картину жорен репресій: послідовність репресивних подій, масштаб, структуру і механізми здійснення. Вражають статистичні-кількісні підсумки «Великого терору» за жовтень 1936 – листопад 1938.

Представник Музею шістдесятництва (сайт: https://museum60.com/), історик Олександр Васильович Ткачук, перший заступник ГО «Ветеранського об’єднання Української Гельсінської спілки» засвідчив, що репресивні дії влади змінювалися у методах їх проведення, але тривали весь радянський період. Експозиція музею, яка побудована на оригінальних документах, фотографіях шістдесятників, меморіальних речах героїв, високохудожніх творах митців підтверджують таку історію України.

Від Національної історичної бібліотеки України (сайт: https://nibu.kyiv.ua/) у меморіальному заході взяла участь Новицька Алла Іванівна, завідуюча сектору науково-інформаційної роботи, членкиня Київського товариства політв’язнів та репресованих,  учасниця Соловецької прощі 2013 року. Повідомила, що у бібліотечному фонді зберігається велика збірка видань, які висвітлюють історичні часи, методи, події та наслідки совєтських політичних репресій. Щорічні книжково-журнальні виставки, присвячені вшануванню пам’яті про політрепресованих, презентують наукові дослідження та представлені на сайті бібліотеки.

Велику частину архівних матеріалів, що проливають світло на долі українських політв'язнів Соловецької тюрми, розстріляних за доби Великого терору — масових політичних репресій 1937—1938 років, було вперше надруковано у 3-томному науково-документальному виданні — «Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії» (2008) , у якому Іван Драч своєю передмовою закликає «Пам'ятаймо Розстріляне Відродження — не даймо розстріляти Майбутнє!».

Особлива Трійка УНКВС по Ленінградській області прирекла до розстрілу 1825 в’язнів, які відбували покарання на Соловках. Найбільшу групу – 1111 осіб, розстріляли в урочищі Сандармох (Медвєж’єгорський район Республіки Карелія Російської Федерації). Розстріли здійснювалися 27 жовтня, 1-4 листопада 1937 року. У жовтні 1937 року в останній етап пішли близько 300 українців, серед них – поет-неокласик, професор Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, освітяни Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, письменники Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Влизько, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Марко Вороний, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, історики Матвій Яворський, Сергій Грушевський (брат Михайла Грушевського). (Були елітою нації… До роковин розстрілів в урочищі Сандармох. – 26.10.2017. – URL:https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/buly-elitoyu-naciyi-do-rokovyn-rozstriliv-v-urochyshchi-sandarmoh (дата перегляду 30.10.2026).

Усіх розстріляних згодом реабілітували й визнали жертвами сталінського терору. Над списком розстріляних у Сандармоху українців  працював і надав для публікації журналіст і дослідник Сергій Шевченко.

Список розстріляних у Сандармоху українців і вихідців з України. – 05 серпня 2026. – URL: https://www.radiosvoboda.org/a/24477308.html (дата перегляду 30.10.2026) ;

Сандармох. – URL:https://www.radiosvoboda.org/z/16551 (дата перегляду 30.10.2026).

Доповнюють інформацію про трагічні події репресій та вшанування пам’яті про страчених видання з фонду бібіотеки:

Віртуальна виставка «Політичні репресії інтелігенції та фахівців України» / уклад. А. Новицька // НІБУ. – 15.05.2022. – URL:https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/554/

Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні / С. Підгайний. – Київ : ВД "Києво-Могилян. академія", 2008. – 325 с. Шифр : Б5008/П32

Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках (спогади 1933–1941) / С. Підгайний. – Б.м. : «Прометей», 1947. – 93 с. // DIASPORIANA.ORG.UA. електрон. б-ка. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/memuari/928-pidgayniy-s-ukrayinska-inteligentsiya-na-solovkah-spogadi-1933-1941/ (дата перегляду: 30.10.2026).

Соловецька печаль України : (зб. ст. учасників Соловецької прощі) / упоряд. С. Чорна. – Київ : Історія в книзі, 2016. – 120 с. : фот. Шифр:А35050/9(с2)/С602

На місці масового винищення «антирадянських елементів», людей, яких влада СРСР визначила «ворогами народу»: учених, митців, інженерів, військових, викладачів, та одночасно і місці багатьох поховань, віднайдених після тривалих пошуків лише влітку 1997 року, у карельському Садармоху встановлено у жовтні 2004 року, вперше за межами України за ініціативи та участі карельського товариства українців «Калина», пам’ятник – козацький хрест «Убієнним синам України».

Соловецька проща, 2013 року / учасник та фото: Алла Новицька

Всебічне дослідження трагічних фактів історії українського народу та багатьох народів, які проживають на території України, періоду радянської системи поглиблює осмислення тоталітарної політики держави-агресора. Встановлення імен розстріляних громадян з багатьох місць поховань жертв сталінських репресій – є нашим обов’язком вшанування національної пам’яті і мають велике значення для розбудови державності у майбутньому.

Нині, в умовах військової повномасштабної війни з рф – країною-агресором, національне відродження України зростає та стверджує міжнародний авторитет.

Укладач та фото: Алла Новицька, відділ ДБНІР