Поповнення БД «З історії повсякденного життя в Україні 20–30-х років ХХ століття»

24 листопада 2021 р. 12:11

У рамках співробітництва з Інститутом історії України Науково-бібліографічний відділ НІБУ здійснює формування тематичної бази даних «З історії повсякденного життя в Україні 20–30-х років ХХ століття». Наразі вона налічує понад 7200 бібліографічних записів. Продовжуємо знайомити користувачів з новими надходженнями, якими нещодавно вона поповнилась:

Савчук, Т. Г. Повсякденний світ родини священника Сергія Мізецького (1920–1930-ті роки) : монографія / Т. Г. Савчук. – Запоріжжя : Вид. дім «Гельветика», 2021. – 140 с. – Бібліогр.: 54 назви.

«…сім’я священника, яка до встановлення радянської влади являла собою своєрідний «мікрокосмос» зі своєю самодостатністю, специфічними законами побутування, перестала існувати у 1920-х рр. …діти священника взагалі мали забути про своє інтелігентне походження, таланти та хист. Результатом антицерковної політики, правової дискредитації стала маргіналізація професії священника… Сини не наважилися продовжити традицію та реалізуватися у сфері духовного та церковного служіння» (с. 75).

Гутник, Л. М. Українські видові поштові листівки 1920–1930-х років з фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського як візуальні історико-культурні документальні джерела / Л. М. Гутник, Т. А. Галькевич // Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями : матеріали Міжнар. наук. конференції. – Київ, 2021. – С. 446-450.

«Сюжетно-тематичне спрямування поштівок 1920–1930-х рр. вирізняється своєю «специфікою», дещо відмінною від попередніх десятиріч. З відомих причин ми вже не бачимо на них відомих та видатних пам`яток сакральної архітектури, натомість, поштові картки досить різнобічно відображають найбільші успіхи та досягнення радянської влади, зокрема, розвиток та розбудову індустріального міста, його інфраструктуру, організацію освіти, дозвілля та відпочинку людей. Особливу цінність серед цих листівок становлять ті, на яких збереглися види об`єктів, що були знищені під час воєнних дій 1941–1945 років. …Очевидним є факт, що поряд з іншими засобами впливу листівки, які опосередковано пропагували ідеї та здобутки соціалізму, ставали своєрідними популяризаторами в процесі формування й трансляції офіційної ідеологеми тогочасної радянської влади».

Бонь, О. І. Гуманітарна інтелігенція Харкова 1920-х років в его-документах письменника Олекси Варавви (Кобця) / О. І. Бонь // Київські історичні студії : наук. журнал. – 2021. - № 1 (12). – С. 167-173. – Бібліогр.: 11 назв.

«…Олекса Варавва, перебуваючи у центрі літературно-мистецького життя радянської України у  Харкові, залишив нам промовисті свідчення про характер діяльності української гуманітарної інтелігенції та про атмосферу, в  якій вона працювала. Відомі постаті української культури, «червоного ренесансу» ще опукліше постають у  світлі його «Матеріалів до кореспонденційної автобіографії», листування, яке відбувалось в еміграції у США, в умовах, не обтяжених цензурою, а  тому ще більш цінних для наукового дослідження» (с. 173).