ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
03.03.2026
У рамках співробітництва з Інститутом історії України Науково-бібліографічний відділ НІБУ здійснює формування тематичної бази даних «З історії повсякденного життя в Україні 20–30-х років ХХ століття». Наразі вона налічує понад 7200 бібліографічних записів. Пропонуємо вашій увазі нові джерела, якими поповнилась БД:
Коляструк, О. А. Фізична культура та спорт у більшовицькій програмі формування нової людини / О. А. Коляструк // Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць. – Вінниця, 2020. – Вип. 9 (28). – С. 352-358. – Бібліогр.: 15 назв.
«Фізична культура в радянській державі 1920-х рр. була перетворена на важливу і невід’ємну складову ідеології, політики, культури. Пропагування і розвиток фізичної культури служило не стільки суспільству, скільки державі. Візуальні та вербальні засоби пропаганди й агітації у спортивній галузі сприяли формуванню образу «нової людини» – колективіста, патріота і захисника країни рад. Система фізичної культури в СРСР досягла ефективності у її безпосередньому вихованні та виробленні відповідного ставлення до неї серед широких мас» (с. 357).
Вронська, Т. В. Мінусники у просторі радянського терору (1917–1953 рр.) / Т. В. Вронська, О. В. Стяжкіна // Український історичний журнал. – 2020. - № 1. – С. 89-111 ; № 2. – С. 121-141. – Бібліогр.: 79 назв.
«У статті йдеться про особливу категорію громадян «країни Рад», яких було визнано «соціально небезпечними» й покарано забороною селитися в низці місцевостей СРСР після примусового «видалення» з місць постійного проживання, а також відбуття покарання у системі ҐУЛАҐ. Репресовані в такий спосіб люди отримували припис, де заборонені для них території позначалися як «мінус 6», «мінус 12» (цифри означали кількість визначених місцевостей, а слово «мінус» увійшло в радянську новомову як коренева конструкція поняття, що позначало репресовану та дискриміновану в такий спосіб спільноту)» (с. 121).
Гедьо, А. В. Повсякденність української наукової інтелігенції в першій третині ХХ ст.: джерелознавчий дискурс / А. В. Гедьо, А. О. Калюжина // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія, Політологія. – 2019. – Вип. 24. – С. 18-28. – Бібліогр.: 19 назв.
«В умовах післявоєнної кризи, політичної невизначеності кермо українського державотворення опинилося в руках представників інтелектуальної сфери. Однак жовтневий переворот мав доволі неоднозначний характер: одні вважали більшовиків визволителями, а інші ставилися з підозрою і сподівалися на тимчасовість їхнього правління, вдаючись до пасивного, рідше ‒ активного опору. Остаточна ж перемога більшовизму знищила примару березневого тріумфу української еліти 1917 року і значно деморалізувала її сили національною поразкою. В таких умовах наукова інтелігенція змушена були пристосуватися до ворожих умов, підкорити свої емоції та дії, щоб мати можливість продовжувати займатися фаховою справою» (с. 20).
