1971-1979

 

 

В цей час відбувається освоєння нового приміщення, наданого Бібліотеці в корпусі № 24 заповідника «Києво-Печерська Лавра»,

в якому було облаштовано 3 читальні зали, що дало змогу значно поліпшити обслуговування читачів.

Активізувалася інформаційна та науково-бібліографічна робота в галузі історії та спеціальних історичних дисциплін, а також методична та видавнича діяльність.

Методичні функції Історичної книгозбірні були закріплені у «Положенні про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури УРСР».

Відповідно до розширення функцій, затверджено нову структуру Бібліотеки, до якої входило вже 11 підрозділів.

 

 

 

1971 р.

14.03. Директор Бібліотеки Л. Л. Макаренко підписав «План переходу ДІБ УРСР на нову структуру», затверджений Міністерством культури УРСР від 17 грудня 1970 р.:

1. Дирекція.

2. Відділ комплектування фондів:

3. Відділ обробки літератури і організації каталогів:

На базі відділу обслуговування були створені:

4. Відділ зберігання літератури:

5. Відділ читальних залів:

- загальний читальний зал;

- зал для наукових працівників;

- зал історії України;

- зал періодики;

- кабінет нових надходжень;

- сектор масової роботи.

6. Відділ МБА та заочного абонемента (ЗА).

7. Відділ міського абонемента історичної літератури з сектором історичної літератури іноземними мовами.

8. Відділ стародрукованих та рідкісних книг.

9. Відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи.

10. Науково-бібліографічний відділ:

- сектор наукової та науково-інформаційної бібліографії;

- сектор історичного краєзнавства з групою історії міст і сіл України;

11. Адміністративно-господарча частина.

 

Фонди ДІБ зберігаються в центральному книгосховищі (Лавра, корп. 24), книгосховищі № 1 (Лавра, корп. 29 (85)), книгосховищі № 2 (вул. Челюскінців, нині – вул. Костьольна, 17).

Активізувалася інформаційна та бібліографічна робота:

- щомісяця друкуються бюлетені «Нові надходження книг з історії в ДІБ УРСР»;

- двічі на рік виходять інформаційні списки «Методична література для вчителів історії»;

- читачам надано 1727 бібліографічних довідок;

- проводяться «Літературні п’ятниці» в читальній залі Бібліотеки;

- щомісяця 136 науковим установам і закладам освіти надається інформація про нову літературу. 

Популяризації ДІБ серед широкого загалу сприяли інформаційні повідомлення в місцевій та республіканській пресі та на радіо. Впродовж року зроблено 22 повідомлення, з них по радіо – 9, в пресі – 13.

 

Тузман Я. Експонати розповідають. Рад. освіта. 1971. 20 січ.

 

 

Янов Т. До ювілею письменника. Київ. правда. 1971. 17 квіт.

 

 

Оліфанова Г. Цінна історична пам’ятка. Пам'ятники України. 1971. №2. С. 43-44.

 

Ранцова О. Розповідають стародруки. Всесвіт. 1971. № 11. С. 133-134.

Ольга Василівна Ранцова – досвідчений бібліограф, знавець багатьох європейських мов, яка уклала анотований каталог видань іноземними мовами і тим самим зробила значний внесок у формування довідко-бібліографічного апарату Бібліотеки.

 

Вийшов друком І-й випуск щорічного науково-допоміжного бібліографічного покажчика:

Історія Української РСР за рік 1968 (К., 1971. – 414 с.)

 

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 02.07.1971 медаллю «За трудовую доблесть» нагороджено Ольгу Володимирівну Томарову, яка зробила значний внесок у створення системи каталогів Бібліотеки.

 

 

1972 р.

У травні Бібліотека брала участь у підготовці Всесоюзної наукової конференції (м. Київ) «Про досвід написання історії міст і сіл, фабрик і заводів, колгоспів і радгоспів СРСР», яку проводили Інститути історії АН УРСР, АН СРСР та Головна редколегія 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР».

Підготовлено доповідь «Досвід створення довідково-бібліографічного апарату з історії міст і сіл Української РСР і значення його використання для поглибленого вивчення історії рідного краю», а також повідомлення на тему: «Аналіз видань наукової і науково-популярної літератури з історії міст і сіл, фабрик і заводів, колгоспів і радгоспів в Українській РСР та використання історичного краєзнавства в роботі бібліотек».

Започатковано видання:

Краєзнавча робота бібліотек : інформаційний покажчик літератури, який до 1987 року виходив щорічно, а потім трансформувався в бібліографічний покажчик «Теорія, методика і практика бібліотечного краєзнавства» з періодичністю один раз на 5-10 років.

 

1973 р.

Завершено дослідження за темою: «Ефективність роботи бібліотек республіки на допомогу в написанні 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР»», про яке зроблено повідомлення на науковій конференції в ДІБ УРСР.

 

 

1974 р.

Вагомий внесок ДІБ у підготовку 26-томного видання «Історії міст і сіл Української РСР» відзначено Почесною Грамотою Президії Академії наук Української РСР.

Розпочато створення читацького каталогу періодичних видань та видань, що продовжуються.

Краєзнавча робота бібліотек збагатилася новими формами та методами. Це обговорювалося на республіканському семінарі-практикумі бібліотечних працівників обласних бібліотек. Виступи та повідомлення учасників семінару відображені у збірнику, який підготувала ДІБ:

Краєзнавча робота бібліотек України: метод рекомендації по впровадженню кращого досвіду. – К., 1974. – 98 с.

Крім того, фахівці ДІБ підготували:

Бібліографічний покажчик літератури з питань краєзнавчої роботи бібліотек за 1969-1973 / склад.: Т. Г. Золотуха, Т. Н. Ляшенко. – К., 1974. – 23 с.

Методика складання обласних календарів знаменних і пам’ятних дат: консультація / склад.: А. М. Комська. – К., 1974. – 17 с.

 

Побачив світ 2-й випуск щорічного науково-допоміжного бібліографічного покажчика «Історія Української РСР за 1969 рік».

 

 

1975 р.

Указом Президії Верховної Ради УРСР №3561-VIII від 25 лютого 1975 р.  за плідну працю у підготовці 26-томного видання «Історія міст і сіл Української РСР» присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури» директору Державної історичної бібліотеки УРСР Лерію Леонідовичу Макаренку.

 

 

1976 р.

Валентину Юхимівну Михайлову – завідувачку відділу обробки літератури і організації каталогів нагороджено медаллю «За трудову доблесть». Валентина Юхимівна Михайлова одна з тих працівників, які започаткували і розбудовували систему каталогів і картотек НІБУ.

Загалом у Бібліотеці вона працювала понад 50 років, з яких 24 роки – очолювала відділ обробки літератури і організації каталогів.

 

 

1977 р.

Історична бібліотека, як республіканський науково-методичний центр в галузі історичного краєзнавства, визначала завдання, зміст і функції бібліотек та централізованих бібліотечних систем: розроблено проєкт «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури Української РСР».

Враховуючи те, що розпорядженням Міністерства культури УРСР на Державну історичну бібліотеку УРСР покладено функції галузевого депозитарію республіканського значення 1 квітня в Бібліотеці створено сектор депозитарного зберігання літератури.

 

 

1978 р.

Державна історична бібліотека визначена як всеукраїнський депозитарій історичної літератури й літератури з питань краєзнавства та допоміжних історичних дисциплін. 

Бібліотека організувала нараду-семінар, в межах якого відбулися консультації та практичні заняття для працівників обласних бібліотек. Фахівці підвели підсумки роботи та підготували рекомендації на допомогу редакційним колегіям та авторським колективам у підготовці до перевидання томів «Історії міст і сіл Української РСР».

Затверджено «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури Української РСР», в якому на ДІБ покладено завдання методичного керівництва бібліотеками на місцях у справі складання бібліографічних посібників історико-краєзнавчої тематики.

Зростання ролі Бібліотеки як методичного центра історико-краєзнавчої тематики та відповідне збільшення обсягу роботи спонукало до створення на базі однойменного сектора відділу історичного краєзнавства.

Вийшли друком щорічні науково-допоміжні бібліографічні покажчики «Історія Української РСР за 1971 та 1973 роки».

 

 

1979 р.

Бібліотеці виповнилося 40 років.

Фонд складає 690 524 одиниці обліку; книговидача – 455 526 одиниць обліку; читачів – 13 100 осіб.

17 жовтня Міністерством культури Української РСР затверджено нову структуру Державної історичної бібліотеки:

1. Дирекція.

2. Відділ комплектування фондів:

3. Відділ обробки літератури і організації каталогів

4. Відділ зберігання літератури

5. Відділ депозитарного зберігання літератури

6. Відділ читальних залів:

- загальна читальна зала;

- зала для наукових працівників;

- зала з історії УРСР;

- зала періодики;

- зала нових надхожень літератури;

- сектор масової пропаганди літератури

7. Відділ міського абонемента:

- сектор історичної літератури іноземними мовами.

8. Відділ стародрукованих, рідкісних та цінних книг

9. Відділ МБА:

- сектор обслуговування позаміських абонентів і читачів ЗА.

10. Довідково-бібліографічний відділ

11. Відділ інформаційної роботи

12. Редакційно-видавничий відділ:

- сектор спеціального і літературного редагування;

- сектор мікрофотокопіювання та електрографії;

- видавничий сектор;

- група реставрації і переплетення книг.

13. Відділ історичного краєзнавства:

- сектор організаційно-методичної роботи;

- сектор рекомендаційної бібліографії;

- сектор науково-дослідної роботи;

- група історії міст і сіл Української РСР.

14. Науково-бібліографічний відділ:

- сектор поточної науково-допоміжної бібліографії;

- сектор ретроспективної наукової бібліографії.

15. Сектор планування, обліку, контролю та наукової організації праці.

16. Відділ кадрів і спецчастина.

17. Адміністративно-господарська частина.

 

Чільне місце в роботі Бібліотеки займають масові заходи, які проводяться спільно з Інститутом історії АН УРСР та Державним музеєм книги і друкарства УРСР (нині – Музей книги і друкарства України). З метою популяризації Бібліотеки та її книжкового фонду використовувались телебачення і радіо. Зокрема, цикл телепередач організовано з нагоди 1500-річчя м. Києва та 40-річчя ДІБ.

Завдяки підготовці поточних інформаційних покажчиків «Нові надходження книг з історії в ДІБ України» та «Методична література для вчителів історії» Бібліотека забезпечувала інформаційно-бібліографічні потреби профільних читачів.

Вийшли друком щорічні науково-допоміжні бібліографічні покажчики «Історія Української РСР за 1974 та 1975 роки».

Науково-методична робота спрямовувалась на надання практичної та організаційної допомоги, а також висвітлювалась на про що фахівці бібліотеки розповідали на сторінках професійної преси:

Альохін Д. С. Координація і кооперування діяльності бібліотек УРСР у галузі краєзнавчої бібліографії // Бібліотекознавство і бібліографія. – 1979. – Вип.19. – С.50-57.