Випуск 26. Великоднє гуляння «Водити Володара» в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області

27 грудня 2025 р. 07:00

97 переглядів

Історична довідка. Розкошівка – невелике село в Теплицькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області, воно є частиною південного Поділля. Село розташоване на низинній рівнині, яка на сході переходить у гірський кряж. У селі бере початок річка Теплик, права притока Удичу. На околиці села знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Розкошівський скарб [Розкошівка / Wikipedia. – URL: https://surl.li/gtthqr (дата перегляду: 24.12.2025).].

У 2020 році в Розкошівці відбулася презентація книги історії села «Розкошівський скарб», автором якої є місцевий краєзнавець, колишній лікар Володимир Олексійович Юхимчук. Книга створена на основі багаторічних пошукових досліджень і містить факти, спогади та документи з життя села, а також розповіді про місцеві персоналії та побут. У книзі описано багато локальних історичних сюжетів, зокрема про життя сільської громади в XX столітті, події воєнного часу, соціальні й культурні трансформації. У цей же час у приміщенні місцевої школи був розміщений сільський музей, який тепер працює як своєрідний меморіальний простір для збереження культурної пам’яті громади. Місцевий музей містить унікальні експонати, зібрані автором книги разом із дружиною Валентиною Станіславівною, а також предмети побуту і народного мистецтва [Жителям с. Розкошівка Теплицького району презентували книгу земляка Володимира Юхимчука / Вінницька обл. військова адмін. – URL: https://surl.li/yujtqt (дата перегляду: 24.12.2025)].

Село Розкошівка формувалося у традиційному подільському сільському середовищі, ймовірно в ранній період (XVII–XVIII ст.). Цей період пов’язують із розвитком аграрної діяльності та створенням осілого сільського господарства. У місцевій краєзнавчій літературі зібрано усні перекази про те, як селянські родини почали оселятися на цих землях, чому місцевість отримала назву Розкошівка, та які історичні події сприяли її розвитку. Ці розповіді традиційно передавалися старожилами й увійшли до матеріалів книги «Розкошівський скарб». Із цієї книги дізнаємось, що рідкісну історичну інформацію про с. Розкошівка зібрав краєзнавець Олекса Піддубняк, а також виявлена інформацію про село професором Львівського університету Миколою Григоровичем Крикуном. Першу спробу написати історію села зробила сільська бібліотекарка Людмила Сергіївна Олійник. У добірці посилань є перші письмові згадки про поселення у документах: інвентар Уманської волості 1768 р., де є слобода Розкошівка; подимний реєстр 1775 р. де зазначено, що слобода належить до Теплицького ключа Уманської волості; Офірний реєстр Брацлавського воєводства 1789 р. – слобода Розкошівка належить Уманській парафії; Реєстр церков Теплицького деканату, поданий у 1781 р. фіксує метричні відомості мешканців села [Юхимчук В. Розкошівський скарб. Вінниця : Вінницька обласна друкарня, 2020. - 416 с. : фот. (Моя Вінниччина / ред. М. Каменюк ; вип. 52 )].

У «Трудах Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии» (1901 р.) подається інформація про дерев'яну церкву у с. Роскошівці на ім'я святої Параскеви, побудованої у 1766 р., яка в 1878 р. була розширена двома бічними приділами.

На рубежі ХVІІІ-ХХ ст. поселення мало 53 двори і належало до Гайсинського повіту. У 1791 р. село перейшло до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане до Надбузького повіту. Наприкінці ХІХ ст. село входило до Гайсинського повіту Теплицької волості Подільської губернії, кількість дворів у селі збільшилось до 100, як зазначено у В. Гульдмана «Населенные места Подольской губернии : алфавитный перечень населенных пунктов губернии, с указанием некоторых справочных о них сведений» (1893 р.).

На початку ХХ ст. у селі вже налічується 170 дворів, що зафіксував А. Крилов у виданні «Населенные места Подольской губернии» (1905 р.).

Село зазначене на картах Базилія Северинівського і Олександра Яблоновського. Згадки про це поселення знаходимо і у інших документах.

Село Розкошівка (Roskoszówka) зафіксоване у Географічному словнику Королівства Польського та інших слов’янських країн, де зазначено, що Роскошовка (Roskoszówka), село біля витоків річки Теплички, притоки Удича (Гадича), Гайсинського повіту, пол. округу та ґміни Теплик, парафії Терновка, 39 верст від Гайсина, має 90 садиб, 516 мешканців, 859 десятин селянської землі, 52 десятини церковної. Церква святої Параскеви, збудована в 1766 р., має 787 парафіян. Належить до бубновецького ключа графині Олександри Потоцької.

Щодо назви «Розкошівка» – в українській топоніміці назви, що містять корінь «розкош», часто пов’язували з родючістю землі, «розкош» у значенні достатку й добробуту.

Розкошівка – село, де збереглися характерні подільські сільські традиції, звичаї, обряди. Великодні свята найочікуваніше, найважливіше християнське свято Світлого Христового Воскресіння, що відзначається навесні, поєднуючи релігійні обряди з давніми дохристиянськими традиціями (веснянки, гаївки) і приурочене до періоду пробудження природи, після суворого посту та довгого зимового холоду – всі радіють святу. 

Обрядове дійство «Водити Володара», що відбувається у селі Розкошівка під час Великодніх свят і триває кілька днів, збереглось з прадавніх часів. Після великодньої служби люди збираються в обідню пору, виходять із хат і сходяться на степок і розпочинають Великодні гуляння «Володаря» (за місцевим діалектом – водити хоровод), щоб «водити Володара» – виконувати спеціальні народні пісні й ігри з ритуальними ролями. Кожен учасник виконує пісні, які вивчає під час проведення дійства, починаючи з дитячих літ, прислухаючись до старших виконавців, або вивчаючи з батьками. Протягом останніх 20 років з дітьми вивчає пісні та обрядодії Галина Петренко, вчителька місцевої школи, та учасники фольклорного колективу «Господарочка». Не існує жодних умовностей або обмежень щодо віку, статусу, віросповідання, вокальних та хореографічних даних. Все відбувається природно, імпровізовано, невимушено [Обрядове дійство в селі Розкошівка «Водити Володара» / Теплицька селищна рада, Вінницька обл., Гайсинський р-н. – URL: https://teplyk-vin.gov.ua/news/1651064436/ (дата перегляду: 24.12.2025)].

У центрі дійства – «Володар» (молодий парубок), якого водять від хати до хати або показують на загальному майдані; супроводжують музикою, жартівливими діалогами й піснями. Гуляння має чітку локальну структуру й репертуар, що відрізняє його від загальноукраїнських великодніх звичаїв. Центральний елемент обряду – народні обрядові пісні та хороводно-ігрові співи, які виконуються протягом усіх трьох днів Великодня. Це не просто співи – вони є структурованими за тематикою: одні пісні закликають до кола, інші мають конкретне призначення чи адресата.

Розпочинається Великоднє гуляння з пісні «Скриповеє колесо», хлопці й дівчата ставали в круг, взявшись за руки, починали хоровод і запрошували інших приєднатись до кола. Потім, під час руху кола в протилежному напрямку від початкового, зі зміною структури хороводу, співалась наступна пісня «Орел поле виорав». Молодим парам, які мають побратися, або відбулися заручини, або тим, хто залицяється, співають хороводні пісні, які перемежовуються з ігровою «Гей, нумо-нумо, заплітати Шума». Також під час дійства співають наступні ігрові пісні: «До нори, мишко, до нори», «Вербовая кладочка», «Ой, у городочку болото, болото», «Зійди, козле, рано», «Хожу я, гуляю», «Ой, Тодоре», «Грушечка», «А ми просо сіяли», «Коло млина калина», «Хожу я гуляю».

У святкуванні використовують хороводні жартівливі, глузливі пісні, такі як: «Ой зацвіли вишеньки», «Ой як, як по садочку ходити». Ці та інші хороводні і хороводно-ігрові пісні повторюються декілька разів на день, протягом трьох днів. Третього дня на закінчення гуляння всі бажаючі учасники біжать так-званої «Довгої лози», починаючи від Степка, де відбувалось дійство, до центру села. Стає пара, взявшись за руки вище себе. Друга пара, пробігаючи попід підняті руки наперед, зупиняється, стає, як перша пара, піднявши руки і даючи можливість пробігти наступним. Всі разом роблять живий коридор. При цьому співають «Довгої лози» [Великоднє гуляння «Водити Володара» в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області. – URL: https://www.vocnt.org.ua/nkc/vodyty_volodary (дата перегляду: 24.12.2025)].

Пісні виконуються без музичних інструментів, лише голосом, у спільному співі всіх учасників. Основна форма дійства – хоровід (коло). Учасники стають у великий круг, беруться за руки та повторюють певні пісні на крокування, зміну напрямку руху. Діти формують свої кола й наслідують дорослих. У хороводі можуть бути елементи «імітації» певних рухів, пов’язаних з ігровою структурою пісень.

Сценарій всього обрядодійства в селі Розкошівка «Водити Володара» можна прочитати у виданнях В. Юхимчука «Розкошівський скарб» [Юхимчук В. Розкошівський скарб. Вінниця : Вінницька обласна друкарня, 2020. – С. 361-369: фот. (Моя Вінниччина / ред. М. Каменюк ; вип. 52 )] та у репертуарному збірнику «Зеленая дібровонька», випущеному Вінницьким обласним центром народної творчості.

Пісні, що співають на Великдень у селі, поширені й у інших селах на східному Поділлі, а саме на Вінниччині. З видання «Народні пісні Вінниччини (з колекцій збирачів фольклору)», упорядник Л. Єфремова, ми дізнаємось про давніші та сучасні записи народних пісень зі східного Поділля, зокрема з території сучасної Вінницької області. Народна творчість краю характеризується значним розмаїттям оригінальних пісень, що не зустрічаються або рідко побутують в інших регіонах країни. Це характерно і пісням, що присвячені весні. Веснянки – давні слов’янські календарно-обрядові пісні, пов’язані з початком весняної пори року та весняних польових робіт. На Вінниччині зафіксовано окремі зразки закличних, чимало ігрових, танкових та ліричних весняних пісень на теми кохання та родинного життя. Весняні співи краю записували М. Лисенко, К. Квітка, Г. Верьовка, Г. Танцюра, А. Коношенко, В. Харків, Н. Присяжнюк, А. Завальнюк та інші фольклористи. Їх опубліковано у збірках «Ігри та пісні», «Українське народне багатоголосся», «Одвічна Русава, «Ігрові веснянки», хрестоматії І. Іваницького та ін. виданнях [Народні пісні Вінниччини: (з колекцій збирачів фольклору): пам’яті Гната Трохимовича Танцюри (1901–1962) / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; упоряд. Л. О. Єфремова. – Київ : Логос, 2019. – C. 115].

З деякими піснями, які співають під час Великоднього гуляння «Водити Володара» в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області, можна ознайомитись також у різних виданнях, що зберігаються у НІБУ. Нижче наводимо приклади пісень з нотами.

Список літератури з фонду НІБУ

1. Бодянський О. М. Бодянський Ф. М. Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. – Київ : Наук. думка, 1978. – 324 с. : іл. Шифр: Б758. Зі змісту: Веснянки. Ой нумо, нумо – в плетеного Шума. – С. 58.
2. Веснянки / упоряд., вступ. ст. М. Грицай. – Київ : Музична Україна, 1970. – 176 с. : іл. Шифр: В385. Зі змісту: А ми просо сіяли, сіяли. – С. 23; Орел поле ізорав. – С. 43.
3. Веснянки різних регіонів України : експедиційні записи / Нац. заслужений академ. укр. народ. хор України ім. Григорія Верьовки ; авт. проекту М. Пилипчак. Електрон. дані. [Київ], 2007. – 1 ел. опт. диск (CD-ROM). Шифр: CD/78/В385.
4. Гайсинский уезд. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, Вып. 9 : Приходы и церкви Подольской епархии / ред. Е. Сецинский. – Каменец-Подольский : Тип. С. П. Киржацкого, 1901. – [1263] с. Шифр: Пр1627/9.
5. Гнатюк В. М. Українські народні пісні в записах Володимира Гнатюка / В. М. Гнатюк ; упоряд., вступ. ст., авт. прим. М. Яценко. – Київ : Музична Україна, 1971. – 323 с. : іл. (Українські народні пісні в записках фольклористів). Шифр: Г56. Зі змісту: Гаївки. Просо. А ми просо сіяли, сіяли. – С. 31.
6. Гульдман В. Населенные места Подольской губернии : алфавитный перечень населенных пунктов губернии, с указанием некоторых справочных о них сведений / В. Гульдман ; Подольский губернский статистический комитет. – Каменец-Подольский : Тип. Подольского губернского правления, 1893. – С. 397. Шифр: 34/Г94.
7. 232 найпопулярніші українські народні пісні / Н. В. Чаморова. Донецьк : БАО, 2008. – 399 с. Шифр: А18690/8Ф/Д239. Зі змісту: А ми просо сіяли, сіяли. – С. 11; Коло млина, коло броду. – С. 108.
8. Доленга-Ходаковський З. Українські народні пісні. (З Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся): календарно-обрядові пісні, родинно-побутові пісні, баладні пісні, жартівливі та сатиричні пісні, танцювальні пісні, соціально-побутові пісні, історичні пісні / З. Доленга-Ходаковський ; АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ : Наукова думка, 1974. – 781 с. Шифр: Д64. Зі змісту: Веснянки. Ігрові веснянки. А ми просо сіяли, сяли. – С. 63; Вийди, козле, рано, а. – С. 68-69; Вербовая дощечка, дощечка (На Великдень). – С. 80-81.
9. Єфремова Л. О. Частотний каталог українського пісенного фольклору. Ч. 2. Антологія-хрестоматія / Л. О. Єфремова ; Нац. акад. наук України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : Наук. думка, 2010. – 479 с. Шифр: М1818-2/8Ф/Є924. Зі змісту: Веснянки ігрові. 66. Ой Тодоре, Тодоре. – С. 71-72.
10. Ігри та пісні. Весняно-літня поезія труд. року: збірник / АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ; авт. прим. О. І. Дей ; упоряд. А. І. Гуменюк. – Київ : Вид-во Акад. наук УРСР, 1963. – 671 с. : ноти. Шифр: І-27. Зі змісту: Веснянки та гаївки під кривий танець і без танкового та ігрового супроводу. Орел поле ізорав. – С. 156-157.
11. Ігрові веснянки / упоряд., авт. передм., авт. прим. Л. О. Єфремова, ред. М. К. Дмитренко. – Київ : Микола Дмитренко, 2005. 208 с. (Народна творчість ; кн. 7). Шифр: А29945/8Ф/І-276. Зі змісту: Просо. – С. 13-14; Грушечка. – С. 125-126.
12. Календарно-обрядові пісні / упоряд., вступ. ст., авт. прим. О. Ю. Чебанюк, відп. ред. М. М. Пазяк. – Київ : Дніпро, 1987. – 90, [2] с. : іл. Шифр: К171. Зі змісту: Веснянки. Грушка. – С. 35; Котик і мишка. – С. 75-76; Орел поле ізорав. – С. 87; Вербовая кладка. – С. 106.
13. Квітуй Україно!: Українські народні пісні в записах К. Ф. Сковородникової: до 2000-ліття християнства. Народні пісні і романси / Укр. центр культурних досліджень Мінкультури і мистецтв України, Фонд «Українська спадщина». – Київ, 2000. – 489 с. : нот., іл. Шифр: Б1720/8ф/К328. Зі змісту: Кіт і мишка. Пісня-гра. А до нори, миша, до нори. – С. 116-117.
14. Крылов А. Населенные места Подольской губернии. – Каменец-Подольск : Тип. Подольского губернского правления, 1905. - С. 292. URL: https://omeka.nibu.kyiv.ua/s/nibu/item/311#?c=0&m=0&s=0&cv=0 (дата перегляду: 22.12.2025). Шифр: 9(с2)/К85.
15. Манжура І. І. Народні пісні в записах Івана Манжури. [упоряд, вступ. ст., прим. Л. С. Каширіної]. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 351 с. : іл. Шифр: М233 Зі змісту: Веснянки (ігри, танки, пісні). Кіт і мишка; Орел поре ізорав. – С. 22; Вербова кладка. – С. 28; Коло млина – калина. – С. 30.
16. Народні пісні Вінниччини: (з колекцій збирачів фольклору): пам’яті Гната Трохимовича Танцюри (1901–1962) / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; упоряд. Л. О. Єфремова. – Київ : Логос, 2019. – 679 с. : нот. Шифр: А42372/78/Н301. Зі змісту: Весняно-літні пісні. 141. А ми просо. - С. 126; 143. А ми просо. – С. 127; 223. Гей, нумо, нумо заплетемо Шума. – С. 162.
17. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини // Мінкульт. - URL: https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/zatverdzheno_1.pdf (дата перегляду: 12.12.2025).
18. Присяжнюк Н. А. Пісні Поділля: записи Насті Присяжнюк в с. Погребище [Ввнниц. обл.] (1920–1970 рр.). Відп. ред. С. Й. Грица ; АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ : Наукова думка, 1976. – 523 с. : іл., нот. Шифр: П771. Зі змісту: Веснянки. А ми просо сіяли, сіяли. – С. 55-56; Зелений Шум. – С.62; Нумо, нумо, заплітаймо Шума. – С. 63; Вербовая кладочка, кладочка. – С. 71.
19. Старков В. Весняні ігри в традиційній календарній обрядовості українців (від Срітення до Великодня). // Пам’ять століть : істо. наук. та літ. жур. 2001. № 2. – С. 116-120. Шифр: 05/П16/2001/2.
20. Тобілевич С. В. Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич. [упоряд.: С. В. Мишанич, М. В. Мишанич ; вступ. ст. та прим. С. В. Мишанича] ; АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ : Наукова думка, 1982. – 423 с. : іл., ноти. Шифр: Т50. Зі змісту: Веснянки. А ми просо посіємо, посіємо. – С. 44.
21. Трегубова Ф. Д, Трегубов Д. Г. Дослідження драматургії первісних хороводів весняного циклу // Культура України : зб. наук. праць. 2021. Вип. 74. – С. 90-97. Шифр: Пр3910/2021/74.
22. Українські народні пісні. Календарно-обрядова лірика / вступ. ст., упоряд., підгот. тексту О. І. Дей. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1963. – 569 с. Шифр: У45. Зі змісту: Веснянки та гаївки.  Розділ І. Хороводи з іграми й танками. Просо. – С. 39; Шум. – С. 49–52; Кіт і миша. – С. 85.  Розділ ІІ. Веснянки та гаївки під «кривий танець» і без танкового та ігрового супроводу. Орел поле ізорав. – С. 93. Коло млина калина. – С. 181.
23. Українські народні пісні в записах М. В. Лисенка. Ч. 1. – Київ : Муз. Україна, 1990. – 351 с. Шифр: 8Ф/У454. Зі змісту: Веснянки. Ой ми поле з’оремо, з’оремо. – С. 41-42; До нори, мишка, до нори. – С. 46; Коло млина калина. – С. 99-100; Орел поле ізорав. – С. 108.
24. Чебанюк О. Ю. Українські весняні танково-ігрові пісні. (Деякі проблеми генези й семантики): автореферат дис. ... канд. филол. наук : 10.01.07 / О. Ю. Чебанюк ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ, 1996. – 24 с. Шифр: 8Ф/Ч-34.
25. Юхимчук В. Розкошівський скарб. – Вінниця : Вінницька обласна друкарня, 2020. – 416 с. : фот. (Моя Вінниччина / ред. М. Каменюк ; вип. 52). Шифр: В5305/9(с2)/Ю941.

Електронні джерела

1. Великоднє гуляння «Водити Володара» в с. Розкошівка Теплицького р-ну Вінницької області. – URL: https://www.facebook.com/watch/?v=544846279759034 (дата перегляду: 15.12.2025).
2. «Великоднє гуляння «Водити Володара» в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області». – URL: https://www.vocnt.org.ua/nkc/vodyty_volodary (дата перегляду: 15.12.2025).
3. Жителям с. Розкошівка Теплицького району презентували книгу земляка Володимира Юхимчука / Вінницька обласна військова адміністрація. – URL: https://surl.li/yujtqt (дата перегляду: 15.12.2025).
4. Новини з життя громад: великоднє гуляння «Водити Володара» в с. Розкошівка, що на Тепличчині увійшло до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. – URL: https://surl.li/fzlgas (дата перегляду: 15.12.2025).
5. Розкошівка / Wikipedia. – URL: https://surl.li/gtthqr (дата перегляду: 22.12.2025).
6. Традиція «Водити Володара» на Вінниччині увійде до Національного переліку елементів культурної. – URL: https://vezha.ua/tradytsiya-vodyty-volodara-na-vinnychchyni-uvijde-do-natsionalnogo-pereliku-elementiv-kulturnoyi-spadshhyny-video/ (дата перегляду: 15.12.2025).
7. Roskoszówka, wś u źródeł rzki Tepliczki, dopływu Udycza… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1888. Т. IX. S. 757. (пол.). – URL: http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IX/757 (дата перегляду: 15.12.2025).

Список літератури з фонду НІБУ не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.

Підготували: Снігирьова Л., Нестеренко О.
відділ довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи

Докладніше про рубрику:
Нематеріальна культурна спадщина в документних джерелах