ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
13.11.2025
До уваги користувачів пропонуємо книжкову виставку, присвячену 225-річчю від дня народження Томаса Бабінгтона Маколея (1-й барон Маколей; англ. Thomas Babington Macaulay, 1st Baron Macaulay; 25 жовтня 1800, Ротлі, Лестершир — 28 грудня 1859, Лондон) — британського державного діяча, історика, поета і прозаїка вікторіанської епохи.
Його праця «Історія Англії від Якова ІІ» стала класичним прикладом вігівської інтерпретації історії, що ґрунтується на оптимістичному баченні поступу від самодержавства до свободи.
Біографія
Томас Бабінгтон Маколей походив із родини освічених інтелектуалів. Його батько, Захарі Маколей, був шотландцем, губернатором колонії та відомим аболіціоністом; мати, Селіна Міллз із Бристоля, походила з родини освітян. Ім’я він отримав на честь дядька Томаса Бабінгтона — політика й землевласника.
Освіту здобув у Трініті-коледжі Кембриджського університету, де писав вірші та здобув «Золоту медаль канцлера» (1821). У 1825 році опублікував есе про Джона Мілтона в «Единбурзькому огляді», що принесло йому широку популярність. Маколей мав феноменальну пам’ять і вільно володів кількома європейськими мовами. Не був одружений; найближчими для нього залишалися сестри Маргарет і Ханна та племінниця Маргарет.
Політична та літературна діяльність
У 1830 році, за підтримки маркіза Лансдауна, Маколей став членом парламенту. У своїй першій промові він виступив за скасування цивільних обмежень для єврейської громади. Згодом він активно підтримував парламентську реформу та виступав за розширення громадянських прав. Маколей поєднував політичну діяльність із публіцистикою, відстоюючи ідеї рівності, свободи переконань і поступового розвитку суспільства.
Після кількох років на державній службі він присвятив себе літературі. У 1848 році вийшли перші два томи його головної праці — «Історії Англії від Якова ІІ». Маколей прагнув показати історію своєї країни як поступ до конституційної свободи й правової держави. У 1849 році його обрали ректором Університету Глазго, а згодом він знову став депутатом парламенту, проте через погане здоров’я майже не виступав. У 1857 році отримав титул барона Маколея з Ротлі й став членом Палати лордів.
Помер 28 грудня 1859 року від серцевого нападу. Похований у Вестмінстерському абатстві, у «Куточку поетів». Його біографію «Життя та листи Маколея» написав племінник, історик Джордж Отто Тревельян.
Історичні оцінки
Праця «Історія Англії» стала надзвичайно популярною серед сучасників і вплинула на британське історичне мислення XIX століття. Її вважали апологією прогресу й ліберальних ідей. Водночас історики XX століття критикували Маколея за надмірний моралізм та ідеалізацію героїв своєї доби.
Незважаючи на це, його ясний, образний стиль і масштаб мислення принесли йому визнання як одного з найкращих прозаїків англійської мови. Англійський історик та політик Джон Актон (1834 — 1902) називав його «найбільшим лібералом свого часу», а британський історик Вільям Спек (1938 — 2017) зазначав, що його «Історія Англії» й досі вражає глибиною досліджень.
Маколей і Індія: між колоніальною реформою та культурною спадщиною
Окремою сторінкою в житті Маколея стала його діяльність в Індії. У 1834–1838 роках він працював у Верховній раді Британської Індії, де відіграв важливу роль у розробленні законодавства та реформ освіти. Саме тут він написав знаменитий меморандум Minute on Indian Education (1835).
У цьому документі Маколей пропонував впровадити навчання англійською мовою замість традиційних санскритських і арабських шкіл. На його думку, освіта мала формувати «клас осіб, індійських за кров’ю і кольором шкіри, але англійських за розумом, смаками й мораллю». Цей підхід започаткував нову систему колоніальної освіти, що базувалася на західних знаннях і цінностях, але відсунула на другий план давні індійські освітні традиції.
Фото: будівля школи в Британській Індії, де навчалися місцеві учні за програмою англійської освіти.
Джерело: Wikimedia Commons, категорія Education in British India
Суперечлива спадщина в Індії
Вплив Маколея на індійське суспільство був неоднозначним. З одного боку, англомовна освіта відкрила індійцям шлях до науки, адміністрації, права та політики, а згодом — до усвідомлення власних прав і прагнення до незалежності. З іншого боку, реформа призвела до занепаду місцевих мов і традиційної системи знань, створивши розрив між освіченою елітою та простим населенням.
У сучасній Індії ставлення до Маколея залишається складним. Для багатьох він є символом культурного імперіалізму, який зруйнував автохтонну освітню спадщину. Водночас деякі дослідники визнають, що його ініціативи сприяли модернізації та формуванню інтелектуальної еліти, яка згодом очолила боротьбу за свободу.
Індія між минулим і майбутнім
Сьогодні Індія активно переосмислює колоніальну спадщину. У країні розвиваються освітні програми рідними мовами, підтримується національна література та історична пам’ять. Проте англійська мова й надалі залишається важливим інструментом міжнародного спілкування, науки та бізнесу.
Спадщина Томаса Бабінгтона Маколея є невід’ємною частиною індійської історії. Вона символізує складний діалог між Заходом і Сходом, між традицією та модерністю. Маколей залишив по собі суперечливий, але впливовий спадок, що й сьогодні формує освітній і культурний ландшафт Індії.
Використані джерела:
Ballhatchet, K. The importance of Macaulay [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.jstor.org/stable/25212572. – Дата звернення: 23.10.2025.
Macaulay, T. B. Minute on Indian Education [Електронний ресурс]. – Calcutta: Government of India, 1835. – Режим доступу: https://franpritchett.com/00generallinks/macaulay/txt_minute_education_1835.html. – Дата звернення: 23.10.2025.
TeachersApp. Macaulay’s Minutes: A Critical Analysis [Електронний ресурс]. – 27.09.2018. – Режим доступу: https://teachersapp.wordpress.com/2018/09/27/macaulays-minutes-a-critical-analysis. – Дата звернення: 23.10.2025.
The India Forum. Macaulay’s Ghost: The Unimportance and Importance of English [Електронний ресурс]. – 08.04.2022. – Режим доступу: https://www.theindiaforum.in/society/macaulays-ghost-unimportance-and-importance-english. – Дата звернення: 23.10.2025.
Times of India. Macaulay’s system of education has enslaved Indian mentality, rues Kambara [Електронний ресурс]. – 01.12.2019. – Режим доступу: https://timesofindia.indiatimes.com/education/news/macaulays-system-of-education-has-enslaved-indian-mentality-rues-kambara/articleshow/72303908.cms. – Дата звернення: 24.10.2025.
HinduPost. Macaulay: A Bharat-hater whose shadow still looms on Bharatiya society [Електронний ресурс]. – 12.01.2023. – Режим доступу: https://hindupost.in/history/macaulay-an-india-hater-whose-shadow-still-looms-on-bharatiya-society. – Дата звернення: 24.10.2025.
Stop Hindu Dvesha. Macaulay: An India-hater whose shadow still looms large on Indian society [Електронний ресурс]. – 22.08.2023. – Режим доступу: https://stophindudvesha.org/macaulay-an-india-hater-whose-shadow-still-looms-large-on-indian-society. – Дата звернення: 24.10.2025.
The Wire. Macaulay’s View of Western Superiority Still Holds Back Indian Education System [Електронний ресурс]. – 10.07.2020. – Режим доступу: https://m.thewire.in/article/history/lord-macaulay-superior-view-western-hold-back-indian-education-system. – Дата звернення: 24.10.2025.
Wikipedia. English Education Act 1835 [Електронний ресурс]. – 2025. – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/English_Education_Act_1835. – Дата звернення: 23.10.2025.
Wikipedia. Macaulayism [Електронний ресурс]. – 2025. – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Macaulayism. – Дата звернення: 23.10.2025.
З фонду НІБУ:
Addison, Joseph. Select Essays... together with Macaulay's Essay on Addison's life and writings / J. Addison. - Boston : Allyn, Bacon, 1892. - XX, 320 с. - Англ. (Шифр ХЛ/A20)
Essays and lays of Ancient Rome
Macaulay (Lord). Essays and lays of Ancient Rome / Macaulay. - London, 1885. - VIII, 898 с. - Англ. (Шифр 9(~)/M12)
Macaulay (Lord). Essays and lays of Ancient Rome / Macaulay. - London, 1893. - 923 с. - Англ. (Шифр 9(~)/M12)
Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II.
Macaulay, Thomas Babington. Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 1-2 / T. Macaulay. - Braunschweig, 1853. - 325, 331 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas . Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 1-2 / T. B. Macaulay. - Braunschweig, 1854. - 432 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas . Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 1 / T. B. Macaulay. - Braunschweig, 1854. - VIII, 303 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas. Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 4 / T. Macaulay. - Braunschweig, 1854. - 306 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Bab. Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 5 / T. V. Macanlay. - Braunschweig, 1856. - 271 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas . Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 6 / T. Macaulay. - Braunschweig, 1856. - 281 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas . Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 7 : Wilhelm und Marie / T. B. Macaulay. - Braunschweig, 1856. - 396 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Bab. Geschichte von England seit dem Regierungsantritte Jacob's II. Т. 8 : [1691. Wilhelm und Marie] / T. Macaulay. - Braunschweig : Westermann, 1856. - 294 с. - Нім. (Шифр 9(42)/M12)
Lays of Ancient Rome
Macaulay, Thomas Babington. Lays of Ancient Rome: with "Ivry" and "The Armada" / T. B. Macaulay. - Leipzig, 1851. - 239 с. - Англ. (Шифр 8(И)/M12)
Macaulay. Lays of Ancient Rome : With Ivry and Armada / Macaulay. - London : Longmans, Green, and Co., 1880. - 167 с. - Англ. (Шифр ХЛ/M12)
Macaulay. Lays of Ancient Rome : With Ivry and Armada / Macaulay. - New edition. - London : Longmans, Green, and Co., 1884. - 191 с. : il. - Англ. (Шифр ХЛ/M12)
Select Essays
Macaulay Essay on Addison / Macaulay. - Chicago ; Boston ; New York, 1898. - XVI, 130 с. : il. - Англ. (Шифр 8(И)/M12)
The History of England
Macaulay, Thomas Babington. The history of England from the accession of James II. Т. 1-2 / T. B. Macaulay. - Leipzig, 1849. - 413 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The History of England: From the Accession of James the Second. Т. 1 / T. B. Macaulay. - Leipzig : Bernhard Tauchnitz, 1849. - 438 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The history of England. Т. 1 / T. B. Macaulay. - Leipzig, 1849. - 438 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The history of England from the accession of James II. Т. 2 / T. B. Macaulay. - Boston, 1853. - XII, 520 с. : il. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The History of England from the Accession of James II. Т. 1 / T. B. Macaulay. - Boston : Phillips, Sampson and Company, 1854. - 526 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The History of England: From the Accession of James the Second. T. 4 / T. B. Macaulay. - Leipzig : Bernhard Tauchnitz, 1855. - 332 с. : портр. - Англ. (Шифр 9(42)/M12-215951734)
Macaulay, Thomas Babington. The History of England: From the Accession of James the Second. Т. 6 / T. B. Macaulay. - Leipzig : Bernard Tauchnitz, 1855. - 299 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The history of England. Т. 5-6 / T. B. Macaulay. - Leipzig, 1855. - 344, 299 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The History of England from the Accession of James II. Т. 2 / T. B. Macaulay. - London : Longman-Green-Roberts, 1864. - 359 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. The History of England from the Accession of James II. Т. 3 / T. B. Macaulay. - Philadelphia : Lippincott, 1884. - 620 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M121)
Macaulay, Tomas Babington. The history of England from the accession of James II. Т. 1 / T. B. Macaulay. - Chicago ; New York, 1886. - 601 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
Macaulay, Thomas Babington. England in 1685 being chapter III of the History of England / T. B. Macaulay ; [ред., авт. передм., авт. прим.] A. Bates. - Boston ; New York ; Chicago : Ginn, 1905. - 158 с. - Англ. (Шифр 9(42)/M12)
У межах Програми культурного співробітництва між Міністерством культури та інформаційної політики України й Міністерством культури Уряду Республіки Індія на 2024–2028 роки Національна історична бібліотека України започатковує цикл віртуальних і книжкових виставок «Індія в європейських книжках: культурні мости крізь століття».
