Вільям Ходжес «Мандрівки Індією» (1794)

16 травня 2025 р. 12:46

574 переглядів

Першу виставку циклу віртуальних та книжкових виставок «Індія в європейських книжках: культурні мости крізь століття» присвячено стародруку британського художника Вільяма Ходжеса, що зберігається у відділі документів іноземними мовами.

Шифр видання: 9(5 Інд) / H71

Hodges, William. Travels in India, during the years 1780-1783 / W. Hodges. - London : [author, and sold], 1794. - 154 p. - Англ.

Книга «Travels in India» (Мандрівки Індією), опублікована в Лондоні 1794 року, є одним із перших художньо-документальних описів Індії, створених британцем на основі особистих спостережень. Це розкішне видання ілюстроване гравюрами, виконаними за малюнками самого автора, що фіксують побачене під час подорожі Індією в роки розквіту Британської Ост-Індської компанії. Видання надзвичайно цінне як для історії британської колоніальної експансії, так і для вивчення образу Індії у західному уявленні XVIII століття.

Ходжес фіксує візуальні й текстові враження з позиції мандрівника, художника та дослідника. Він прагне не лише зафіксувати екзотичне, а й інтерпретувати побачене для європейського читача, часто вступаючи в дискусію з популярними тоді уявленнями про Індію як про «таємничу» і «загадкову» країну. У цьому сенсі його книга стає актом культурного перекладу, а також спробою діалогу між культурами — складного, нерівного, але цінного для розуміння обох сторін.

Вільям Ходжес (William Hodges, 1744–1797) — англійський художник, мандрівник і письменник. Він здобув популярність як перший офіційний художник під час другої експедиції Джеймса Кука до південних морів у 1772–1775 роках. Саме цей досвід сформував його інтерес до зображення екзотичних ландшафтів і народів. Ходжеса вирізняє новаторський підхід до пейзажного живопису: він поєднував точність спостереження з романтичним баченням природи та архітектури.

Після повернення з подорожей на Тихому океані Ходжес на деякий час оселився в Лондоні, однак у 1780 році прийняв запрошення працювати в Британській Індії при губернаторові Бенгалії Воррені Гастінґсі. Упродовж трьох років він здійснив численні подорожі Індією, що дозволило йому створити обширний візуальний і текстовий архів, який згодом трансформувався у книгу «Travels in India».

Структура та зміст книги

Книга побудована у формі розповіді мандрівника, який поступово знайомить європейського читача з географією, культурою, побутом, архітектурою та релігійними практиками Індії. Вона складається з кількох частин і має вступ, у якому автор розмірковує про мету своєї подорожі та роль мистецтва у відображенні «Іншого».

У першій частині описуються події перебування в Калькутті — тодішній столиці британської Бенгалії. Автор звертає увагу на природу, клімат, міське життя, уклад колоніального суспільства та місцеві звичаї. Друга частина описує подорожі до Танджору, Лакхнау, Аґри, Ґваліору та інших міст. Тут Ходжес знайомить читача з архітектурними пам’ятками — храмами, палацами, фортами. Окрему увагу він приділяє описам мусульманської та індуїстської архітектури, зіставляючи їх із європейською традицією.

У наступних розділах містяться роздуми автора про релігійні практики, зокрема — про ритуал саті, що шокував європейську аудиторію. Він описує процесію до поховального вогнища, жінок-мусульманок у місячному сяйві, сільську жінку на тлі баньянового дерева, побутову сцену у дворику зананни (жіночої частини дому). Водночас автор намагається зберігати нейтральний, хоча іноді й патерналістський, тон у своїх описах.

Окрасою видання є 14 гравюр, виконаних провідними британськими граверами того часу за оригінальними малюнками Ходжеса. Ці ілюстрації є не лише мистецьким додатком, а й важливим джерелом візуальної інформації. Вони демонструють унікальний погляд Ходжеса як художника-спостерігача, здатного передати велич і своєрідність індійської культури. Художній стиль Ходжеса з його світлотінню, уважністю до деталей, романтизованою композицією наближає його гравюри до традицій англійського романтизму, зокрема школи Вільяма Тернера.

Книга Вільяма Ходжеса — не просто подорожній щоденник або звіт митця. Це унікальне історико-культурне джерело, яке дає змогу побачити Індію очима європейця кінця XVIII століття. У ній поєднуються мистецтво, географія, етнографія та політика, створюючи своєрідний міст між культурами. Видання демонструє як захоплення, так і обмеження колоніального погляду, надаючи сучасному читачеві підстави для критичного аналізу історичних уявлень про «Іншого».

У вступній частині книги подано таблицю з переліком зображень:

Pagoda at Tanjore — зображення дравідійської архітектури південної Індії (гравер: Medland)

Calcutta — вигляд головного адміністративного центру Британської Індії (Byrne)

Pass at Sicri Gully — пейзаж гірського перевалу (Angus)

Zanannah — інтер’єр жіночих покоїв у мусульманському будинку (Skelton)

Banyan Tree — величезне дерево як символ природного багатства Індії (Pouncy)

Musulman women, Moon-light — нічна сцена з участю мусульманських жінок (Skelton)

Peasant woman of Hindostan — побутовий портрет індійської селянки (Tompkins)

Column — колонна як архітектурний символ (Medland)

Procession of a Hindoo woman to sacrifice on the funeral pile — сцена саті, трагічний аспект індуїстської традиції (Skelton)

Bidjegur — укріплене місто в Південній Індії (Pouncy)

Palace at Lucknow — архітектурна пам’ятка мусульманського періоду (Fittler)

Agra — загальний вигляд міста, де розташовано Тадж-Махал (Walker)

Molhah, and Musulman women — сцена з жінками-мусульманками (Tompkins)

Gwalior — фортеця і місто з великою історією (Byrne)