Випуск 21. Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині

23 жовтня 2024 р. 13:47

122 переглядів

У 2020 р. наказом Міністерства культури України № 2008 елемент «Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині» було взято під охорону держави та внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 021.нкс) [URL: https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/zatverdzheno_1.pdf].

Історична довідка. Вінницька область розташована у центральній частині Правобережної України. На південному-заході межує із Молдовою, на заході – з Чернівецькою та Хмельницькою областями, на півночі – з Житомирською областю, на сході – з Київською, Черкаською, Кіровоградською областями, на півдні – з Одеською областю. Це єдиний регіон, що межує з такою великою кількістю суб’єктів. В області густа мережа річок, які належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра.

Територія сучасної області почала заселятися уже в добу неоліту. Протягом 1 тисячоліття н. е. сучасна Вінниччина була щільно заселена землеробськими слов’янськими племенами. У Х-ХІІ ст. входила до складу Київської Русі, з початку ХІІІ ст. – до Галицько-Волинського князівства. У 1362 р. увійшла до Великого князівства Литовського. За Люблінською унією 1569 р. територія відійшла до Корони Польської. За другим поділом Польщі 1793 р. у складі Правобережної України приєднана до Російської імперії. Упродовж 1793-1796 рр. входила до Брацлавського намісництва, з 1797 р. ця територія увійшла до складу Подільської губернії, а північно-східна її частина – до Київської губернії [5, С. 565-567]. За часів Речі Посполитої низка населених пунктів на землях сучасної Вінницької області мала магдебурзьке право, зокрема, Вінниця (1640), Тульчин (1787) та ін. На Подільську землю припали чи не найважчі битви. Визвольна війна не принесла жаданої волі Поділлю. Воно перебувало то під турецьким, то під польським та російським ярмом. Жахливий злочин комуністичного режиму знищив велику кількість людей у 1937-1938 рр. Під час Другої світової війни область була окупована гітлерівцями. Попри Голодомор, репресії, війну, Поділля жило і розвивалось.

Вінницька область створена 27 лютого 1932 р. з обласним центром – містом Вінницею. За період радянської влади кілька разів змінювалась кількість округів, районів, населених пунктів цього територіального утворення. Нині Вінницька область має у своєму складі 63 громади, які згруповані в 6 районів [1].

На території Поділля здавна розвивались різні види ремесел. Майже в кожній хаті ткали полотно і шили з нього одяг. Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишиванок, рушників, а також весільний вінок. Розмаїття українських вінків просто вражає, адже, як старовинна етнічна прикраса, вінок є основою національної самосвідомості українців. Оспіваний у піснях та овіяний легендами, український віночок має багатовікову історію. Наші предки розуміли, що головною частиною тіла людини, за допомогою якої вона пізнає світ і впливає на нього, є голова, тому створювали для неї вінки-обереги. У різних регіонах ця дівоча прикраса мала свою назву (на Поділлі – коробуля, лубок), а також у кожному регіоні весільні вінки виготовляли з різного матеріалу. Більше про вінки можна прочитати у Г. Стельмащук «Українські народні головні убори» [21], а про обряди та традиції українського весілля кінця ХІХ – 20-40 років ХХ ст. – у зібранні архівних записів «Традиційне весілля українців» [22].

На Вінниччині «воскові» вінки з’явилися наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. «Прийшли вони до нас із Західної Європи…, де в той час були модними вінки з білих квітів флердоранжу, перлів, перламутру тощо. Коли ця мода дійшла до українського села, наші дівчата навчилися творити схожу красу – спочатку з воску, а пізніше з парафіну. З часом восковий (парафіновий) вінок став улюбленим і обов’язковим весільним атрибутом» [20].

Фото початку ХХ ст. з книги «Традиційне весілля українців: Унікальні записи кінця XIX - 20-40-х років XX століття», Подільське весілля [22, С. 128, 136].

До віночка додавали «вельон» (фата), який був «запозичений з міської моди селянами-поляками десь у середини ХІХ ст. «…вельон з парафіновими вінками поширився в усіх польських селах, частково – і в українсько-польських, причому не тільки серед поляків, а й серед українців, а на початку ХХ ст., на відміну від Лівобережної України, – майже по всьому Поділлю. Виняток становили окремі райони Західного Поділля, де зберігалося традиційне українське вбрання молодих» [2, С. 223].

«Виготовляли їх з різних матеріалів: віск (парафін, стеарин, лой), дріт (різного діаметра), папір (однотонний чи кольоровий), фольга, деревна стружка, тканина, намистини, нитки, вовна, клей. За колірною гамою вінки були кольоровими і однотонними: від жовто-коричневого (залежить від природнього кольору воску, стеарину, лою) до білого (парафін). Весільні віночки на Східному Поділлі виготовляли з різних матеріалів та різної форми, але об’єднує їх спільна ознака – вишуканість. На відміну від весільних вінків інших регіонів, східноподільський є більш стриманим та філігранним у виконанні. Окрім самого обручевидного вінка, на голові нареченої утворюють цілий комплекс складних прикрас та зачісок. Як додатковий елемент до вінка вдягали «квітку» чи «букетики». Часто з боків вінка вздовж грудей звисають «берізки» чи «батіжки». Вінки робили дво-, три-, інколи й чотириярусні. За формою вони теж різнилися: могли бути скромними, невеликими за розміром, побудованими на єдиній основі, з небагатьма елементами, проте вирізнятися особливою вишуканістю, простотою форм, естетикою елементів та кольорової гами. Були вінки і з кількох поєднаних основ (двох, трьох, рідше − чотирьох). Разом з віночком робили пару букетиків – квіток для молодого і молодої, які чіпляли їм на груди з правої сторони»        [див.: Електрон. джерела. – № 3].

                                          Весільні гості Дмитра та Надії Гречанюків. 1948 р.                                                 Весілля у Корабелівці Вінницької області. 1958 р.

                            З хлібом-сіллю зустрічають молодих Драгомирецьких-Годованюків.  1957 р.                                           Родина Карпачових в день одруження. Квітень 1966 р.

                                                                                                                         Фото з книги «Карабелівка: земля наших предків – земля наших нащадків» [11]

Подолянки полюбляли велику кількість восковиць (воскових чи парафінових «крапельок» на нитках або дротиках) на весільних віночках. Є багато вцілілих зразків, зроблених майже повністю з одного воску. Після весілля віночки разом із весільними букетами ставили в образи на видному місці і зберігали як святиню. Тому ці зразки дійшли до нас у дуже хорошому стані, попри на досить крихкий матеріал.

«Воскові» вінки на Поділлі побутували приблизно до 80-х років ХХ ст., пізніше виготовлення їх маже зникло. Але в останнє десятиліття ХХІ ст. на Вінниччині цей вид воскових прикрас відроджується молодими майстрами: почали записувати технологію виготовлення віночків від бабусь, вивчати, реконструювати за старими фото. Адже на сьогодні це є актуальною формою збереження та популяризації традиційної культури Поділля.

Ареал сучасного побутування технології виготовлення «воскових» вінків: м. Вінниця, м. Тульчин, с. Чагів Оратівського району та ін.

У багатотомному виданні «Етнографічний образ сучасної України: корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 4. Весільна обрядовість» зафіксовані записи польових матеріалів обрядовості весільного циклу, зібрані під час експедицій працівниками наукових установ, вищих навчальних закладів України.

Весільний обряд, в якому описано віночок з парафіну у весільному вбранні молодих, у травні 2008 р. І. Батирєва записала у с. Павлівка Вінницької обл. від Гуменчук (Осавуленко) Марії Федорівни, 1928 р. н. [8, С. 25].

Опис весільного обряду, весільних атрибутів та весільного вбрання зафіксував М. Пилипак 24 липня 2007 р. у с. Буша Вінницької обл. від Пташнік Ольги Терентіївни, 1935 р. н., яка розповіла про весільний вінок з парафіну з вельоном [8, С. 51].

На Вінниччині в селищі Городківка проживає майстриня, яка виготовляє воскові весільні віночки, – Віра Багнат. За свої 83 роки її вправні руки зробили кілька сотень різноманітних віночків – справжніх витворів мистецтва [див.: Електрон. джерела. – № 5].

У журналі «Світлиця» Вінницького обласного центру народної творчості можна ознайомитись з майстер-класом «Виготовлення воскового весільного віночка» [20, С. 69-70].

Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України

1. Атлас адміністративно-територіального устрою України: новий районний поділ та територіальні громади: 2020 / П. Остапенко [та ін.] ; М-во розвитку громад та територій України, Т-во дослідників України. – Київ, 2020. – 56 с. : карти. Шифр: В4810 / 35/А924.
2. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди / В. К. Борисенко // Поділля / В. К. Борисенко. – Київ: Вид-во НКЦ Доля, 1994. – С. 217–228. Шифр: Б57/9(с2)/П442.
3. Борисенко В. К. Культура повсякдення села Хижинці (1950–1960-і рр.) / В. К. Борисенко ; НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : Дуліби, 2014. – 144 с. : іл. – (XX століття крізь шпарини пам’яті). Шифр: Б8287/9(с2)/Б825.

Зі змісту: Сімейна обрядовість. – С.110-135.

4. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон ; ред. И. Е. Андреевский. – СПб., 1890–1907. Шифр: 03/Б88.

Т. 12 : Винославие–Волан. – 1892. – IV, 489-946, II с. : 13 л. ил., 2 л. карт.–- Загл. тома на тит. листе : Т. 6-А.

Зі змісту: Винница. – С. 425-426.

Т. 67 : Трумп–Углеродистый кальций. – 1902. – 484 с. : 3 л. ил., 2 л. карт. – Загл. тома на тит. листе : Т. 34.

Зі змісту: Тульчинъ. – С. 55-56.

Т. 13 : Волапюк—Выговские. - 1892. - 484 с. : 6 л. ил., 3 л. карт. - Загл. тома на тит. листе : Т. 7

Зі змісту: Воскъ. – С. 263 (опис виготовлення квітів з воску).

5. Верменич Я. В. Вінницька область // Енциклопедія історії України: в 5 т. Т. 1: (А - В) / ред. В. А. Смолій. – Київ, 2005. – С. 565-567. Шифр: М1310-1 / 9(с2)(03)/Е644.
6. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис : [в 2 т.]. [Т.] 2 / О. Воропай. – Мюнхен : Українське вид-во, 1966. – 447 с. Шифр: 902.7/В757.

Зі змісту: Вийся, віночку, гладко… Дівочі вінки. – С. 298-300.

7. Гостинна Оратівщина: путівник / ред. О. Заквацька. – [Б. м.]: [Б. в.], 2008. – 40 с. Шифр: А19627/9(с2)/Г725.
8. Етнографічний образ сучасної України: корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 4: Весільна обрядовість / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; уклад.: В. Борисенко, С. Маховська, О. Щербак ; голов. ред. Г. Скрипник. – Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2016. – 654 с. : 16 вкл. л. фот. Шифр: М3402-4/902.7/Е885.

Зі змісту: Вінницька обл. Калинівський район, с. Павлівка. Весільне вбрання. – С. 25; Ямпільський район, с. Дорошівка. – С. 51.

9. Іваневич Л. Традиційний народний одяг українців Поділля: стан наукового вивчення проблеми (90-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.) / Л. Іваневич // Матеріали до української етнології : щорічник : зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 10. – С. 138-146. Шифр: Пр4743/2011/10.
10. Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Вінницька область / АН УРСР, Ін-т історії; голов. ред. П. Т. Тронько, ред. кол. тому А. Ф. Олійник. – Київ : Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1972. – 778 с. : 12 л. іл., карти. Шифр: 9(с2)/І-907.
11. Карабелівка: земля наших предків – земля наших нащадків / ред.: В. Клименко, А. Палагнюк. – Київ : Родовід, 2015. – 456 с. : іл., фот. Шифр: В3709/9(с2)/К21.
12. Лукашенко С. Тульчин, 1607–1907: историко-хронол. очерк : (пер. с укр.) / С. Лукашенко, Н. Лукашенко ; Тульчинский краевед. музей. – Тульчин, 2012. – 50 с. Шифр: А28461/9(с2)/Л84.
13. Малі міста України. Вінницька область: бібліогр. покажч. / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектурно-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. – Київ, 2016. – 343 с. : іл. Шифр: А37179/016(01)/М19.
14. Ніколаєва Т. О. Історія українського костюма / Т. О. Ніколаєва. – Київ : Либідь, 1996. – 171 с. : іл., 32 л. іл. Шифр: А1891/902.7/Н632.

Зі змісту: С. 99.

15. Над Бугом місто – Вінниця моя: довідник юного краєзнавця. 640-річчу м. Вінниці присвячується / Упр. культури Вінницької облдержадмін., Вінницька обл. б-ка для дітей ім. І. Франка. – Вінниця, 2003. – 42 с. Шифр: А13030 / 9(с2)/Н17.
16. Описи Подільської губернії кінця XVIII – початку XIX ст. / уклад. С. А. Копилов, уклад. А. Б. Задорожнюк. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2011. – 123, 1 с. : карти. Шифр: Б6371/9(с2)/О-611.
17. Оратівський край. До 30-річчя утворення Оратівського району / уклад. Н. В. Хоменко. – Вінниця : Книга-Вега, 2009. – 203 с. Шифр: В1951/9(с2)/О- 633.

Зі змісту: Чагів. – С. 95-97.

18. Отамановський В. Д. Вінниця в XIV–XVII століттях: іст. дослідж. / В. Д. Отамановський. – Вінниця : Континент-ПРИМ, 1993. – 462 с. Шифр: 9(с2)/О-80.
19. Святелик В. А. Історія Тульчина XVI–XVIII століття: від появи міста до часів Гайдамаччини / В. А. Святелик. – Тульчин, 1998. – 55 с. : портр., іл. – (Історія Тульчина і Тульчинщини ; вип. 1). Шифр: А46451/9(с2)/С259.
20. Сентемон Н. Весільний віночок: [майстер-клас] / Н. Сентемон // Світлиця : [краєзнав. альм.]. – 2017. – № 2(57). – С. 69-70 : фот. кол. Шифр: Пр4884/2017/2.
21. Стельмащук Г. Г. Українські народні головні убори = Ukrainian folk headwear / Г. Г. Стельмащук ; Львівська нац. акад. мистецтв. – 2-е вид., допов. і перероб. – Львів : Апріорі, 2013. - 273, [2] с. : іл., фот. – Комент. фот. укр. і англ. Шифр: В4304/39/У45.
22. Традиційне весілля українців: Унікальні записи кінця XIX – 20-40-х років XX століття / упоряд., авт. передм., авт. прим. В. К. Борисенко. – Київ : Стилос, 2012. – 192 с. : фот. Шифр: Б7638/902.7/Т65.

Електронні джерела
 

1. Відроджує традиції: вінницька майстриня створює вінки з воску [Електронний ресурс] / Телеканал ВІТА. – URL: https://www.youtube.com/watch?v=tdFdYHQvRvI – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.10.2024. Вже третій місяць вдома у Валентини Погребняк ні на день не спиняється творчий процес. Вона створює колекцію вінків із воску. Усе почалося з бажання відтворити мамин весільний вінок, який Валентина бачила ще маленькою. А далі – поринула у процес із головою. Почала створювати й обрядові віночки. Майстриня використовує лише натуральні матеріали. Коли колекція із 30 вінків буде готова – Валентина реалізує їх і передасть гроші на благодійність
2. Весільний восковий вінок від Марії Курячої [Електронний ресурс] / ВОЦНТ. – URL: http://surl.li/yhchkk. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 16.10.2024.
3. Весільні воскові віночки Східного Поділля. З історії походження воскових віночків [Електронний ресурс] / Блог Етномайстерня Коло. – Дата опублікування: 07.12.2017. – URL: http://surl.li/toxpsg. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 17.10.2024.
4. Виготовлення «воскових» віночків на Вінниччині – елемент культурної спадщини України [Електронний ресурс] / Вінниця.info. – URL: http://surl.li/usljuy. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 16.10.2024.
5. Гаращук А. Майстриня з Вінниччини більше 70 років виготовляє весільні воскові віночки [Електронний ресурс] / Вінниця.info. – URL: http://surl.li/kfxakm. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 15.10.2024.
6. Історія Вінниччини [Електронний ресурс] / Вінницька обласна рада. – URL: http://surl.li/foeczu. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.10.2024.
7. На Вінниччині відбувся майстер-клас із виготовлення традиційних воскових вінків [Електронний ресурс] / Суспільне Вінниця. – URL: https://www.youtube.com/watch?v=oOtpFOkNFEA. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 16.10.2024.
8. Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині [Електронний ресурс] / Обл. організаційно-метод. центр культури і мистецтва. – Дата опублікування: 22.02.2023. – URL: http://surl.li/qqoqzz. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 17.10.2024.
9. Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині [Електронний ресурс] / Перелік елементів НКС Вінницької області при Управлінні культури і мистецтв. – Дата опублікування: 11.03.2020. – URL: http://surl.li/cpdnwm. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 16.10.2024.
10. Унікальні старовинні воскові віночки відтворює вінничанка [Електронний ресурс] / Телеканал Вінниччина. – URL: https://www.youtube.com/watch?v=YBO90zgGl88. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 16.10.2024.
11. Як плели воскові віночки на Вінниччині [Електронний ресурс] / i-vin.info. – Дата опублікування: 10.03.2023. – URL: http://surl.li/feibnj. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 17.10.2024.

Підготували: О. Нестеренко, Л. Снігирьова,
відділ довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи

Докладніше про рубрику:
Нематеріальна культурна спадщина в документних джерелах