Випуск 17. Художнє дереворізьблення Чернігівщини

29 лютого 2024 р. 14:51

939 переглядів

У 2019 році наказом Міністерства культури України № 510 елемент «Художнє дереворізьблення Чернігівщини» було взято під охорону держави та внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 017.нкс) [http://surl.li/qmdpu].

Історична довідка. Чернігівщина – історико-географічний регіон у північно-східній частині України, розташована на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини.

Формування у Середньому Подніпров’ї давньоруської держави у другій половині ІХ ст. спричинило стрімкий економічний і політичний розвиток чернігівських земель, призвело до активного освоєння територій. За часів Київської Русі край був щільно заселеним [Горобець С. М. Заснування і походження назв сіл Чернігівського району / С. М. Горобець. – Чернігів: Лозовий В. М., 2014. – С. 4]. У ХІ – ХІІІ століттях Чернігівщина була великим князівством, що займало майже половину земель Київської Русі. З ХІІІ ст. почався довгий і тяжкий період поневолення через монголо-татарське нашестя. З середини XIV ст. Чернігівщина була визволена литовсько-руськими військами від Золотої Орди, внаслідок чого увійшла до складу Великого князівства Литовського. У XV – XVІ століттях за володіння цією землею велися тривалі війни між Великими князівствами Литовським та Московським, а з XVІ ст. – Річчю Посполитою і Московським царством. З 1649 по 1764 роки Чернігівщина у складі декількох полків входила до складу козацької держави – Гетьманщини. Після ліквідації останньої Російською імперією центр чернігівських земель був перетворений на Чернігівську губернію, яка проіснувала до початку ХХ століття. А з 1932 року була утворена Чернігівська область, яка зараз межує на півдні – з Полтавською, на сході – з Сумською, на південному заході вздовж Дніпра з Київською областями України, а на північному заході – з Білорусією і на півночі – з Брянщиною. Обласний центр – місто Чернігів. З північного сходу на південний захід область перетинає ріка Десна з численними притоками, заливні луки і озера. Чернігівські землі лежать у лісовій смузі – це так зване Чернігівське Полісся, в якому інколи вирізняють ще Новгород-Сіверське Полісся. Лісами вкрито 20 % території Чернігівщини, тому не дивно, що художнє дереворізьблення – вид декоративно-ужиткового мистецтва, широко розповсюдженого тут з давніх-давен [Енциклопедія історії України: у 10 т. Т. 10. Т – Я / НАН України. Ін-т історії України ; ред. В. А. Смолій. – Київ : Наукова думка, 2013. - 784 с. : іл., карт., фот. Зі змісту: С. 513 – 522. Шифр: М1310-10/9(с2)(03)/Е644].

Здавна широко використовувалися різні способи обробки деревини – теслярство, столярство, бондарство, ложкарство та різьблення. Ці промисли були виключно чоловічими, оскільки вимагали не тільки вправності, але й сили та спритності рук. Розвиток художньої обробки дерева тісно пов'язаний із загальним розвитком мистецтва та архітектури. Художнє різьблення по дереву або сницарство – один із найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва, поширений в Україні. Сницарі (або майстри художнього різьблення по дереву) передавали свій досвід із покоління в покоління. Кожен прагнув досягнути в декорі досконалості й неповторності, подарувати світові чудові пам’ятки архітектури, цікаві предмети побуту, прикрашені різьбленням.

Мистецтво різьблення зародилося на Чернігівщині ще за часів стародавніх слов’ян в ХІ ст. та найбільше розвинулось у ХVІІІ – ХІХ століттях – з’явилися зразки української народної об’ємної скульптури. Різьба по дереву на Чернігівщині — це рельєфна техніка тригранно-виїмчастого різьблення та плоске різьблення. Характерним елементом орнаменту є використання солярних розеток у поєднанні з трикутними елементами виїмчастого різьблення. На Чернігівщині виїмчасте різьблення має свої відмінності, тут люблять вкривати дрібним складносітчастим орнаментом усю поверхню предмета. Для цієї техніки використовують деревину вишні, груші, яблуні, але найчастіше найбільш пластичний матеріал – липа. Майстри прикрашали різьбленням предмети побуту: скрині, столи, ложки, миски, тарілки, вибійки. «На Чернігівщині відомими осередками виробництва посуду, зокрема точеного, були села: Бондарі, Бурківка, Вербичі, Любеч, Новосілки, Перелюб та ін.» [Голод І. Різьба по дереву. Іконостаси // Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Т. 2. – С. 187]. Оздоблювали різьбленням меблів, знаряддя праці, предметів обрядового і церковного призначення, транспортних засобів, музичних інструментів, скринь, різноманітних прикрас та дитячих іграшок [Адруг А. Дереворізьблення та іконостаси Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. Адруг // Сіверянський літопис. – 2020. – № 2. – С. 42].

Особливо поширена у регіоні була архітектурна різьба, яку й досі можна побачити на деяких дерев’яних церквах і будинках: профільовані й різьбленні стовпи, одвірки, частини перекриття, стелі, сволоки, риглі, різьблення віконних лиштв та дверей, лави, полиці, кіоти, сповідальниці, зокрема божниці. Славилася Чернігівщина сніцарями-майстрами іконостасного різьблення. Прикрашені вони тригранно-виїмчастим різьбленням як геометричними, так і квітково-рослинними й зооморфними мотивами. Серед провідних осередків українського іконостасного різьблення важливу роль відігравав Чернігів. Осередком художнього різьблення був Ніжин. Його майстрам приписують авторство таких визначних творів, як різьблені іконостаси в Борзні, Прилуках, Березній, Козельці [Голод І. Різьба по дереву. Іконостаси // Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Т. 2. – С. 192].

Єлецький Успенський монастир м. Чернігова — одна з найстаріших святинь православного світу. Заснував його ще в 1060 році великий князь Чернігівський, а пізніше й Київський — Святослав Ярославич. Успенський собор, головний храм обителі, почали будувати наприкінці ХІ, а закінчили у ХІІ столітті. Це була монументальна для свого часу архітектурна споруда. 25-метровий собор увінчаний єдиною масивною главою. Найвиразніше ієрархічний порядок арок репрезентує іконостас Успенського собору. «Найдавнішим зафіксованим оригінальним зразком декоративного різьблення Києва та Лівобережжя виявився втрачений комплекс ікон Успенської соборної церкви чернігівського Єлецького монастиря, створений, очевидно, між 1669 – 1676 роками. Чіткою структурою горизонтальних рядів він нагадує оригінал лаврської моделі, горизонталі підкреслює також об’єднання пророків у двох іконах такого формату. Водночас саме різьблення зовсім інше й стилістично значно пізніше. Воно відзначене пластичними соковитими формами, крім того, об’ємні колони чітко винесені перед площину стіни, а в апостольському ряду ще й встановлені на різьблених консолях, чим попереджують одну з важливих особливостей чернігівської школи кінця XVII – перших десятиліть XVIII ст. Цикл великих празників має розвинуті різьблені обрамлення, які частково заповнюють площини між консолями, нагадуючи відзначене вирішення ряду пророків розглянутої лаврської моделі. Найважливішою прикметою цього першого відомого нині зразка різьблення чернігівської школи є підкреслено «барокова» масивна конструкція, розвинуте пластичне начало, акцентування в різьбленні третього виміру, які попереджують найважливіші тенденції місцевої школи не лише найближчих десятиліть, але ще й першої половини наступного століття» [Александрович В. Скульптура // Історія українського мистецтва: у 5 т. Т. 3. – С. 395].

Попри численні напади й руйнування він щоразу відновлювався, щоб оберігати головні християнські цінності: життя, любов, милосердя, чесність та справедливість. Навесні 2022 року російські окупанти обстріляли Чернігів, а разом із ним — і Єлецький Успенський монастир. Були пошкоджені фасади монастирських мурів, брама та дзвіниця XVII століття, барабани куполів XI–XVII століття. Так стіни монастиря закарбували сліди ще однієї страшної війни — віроломного нападу росії, яка знищує культурну спадщину України та намагається переписати її історію.

Про первісний іконостас чернігівської Катеринської церкви, зведеної наприкінці XVII – на початку XVIII ст., відомо не багато. Іконостас зіпсувався від старості, і верхній ярус було знято. Але від первісного іконостасу до початку ХХ ст. зберігалися Царські врата, різьблені з дерева (до наших днів не зберіглися). «На вратах було зображено фігури євангелістів і прабатьків Ісуса Христа. Постаті розташовані в 7 рядів, внизу лежали Давид та Ієсей; вище йшли, чергуючись, ряди євангелістів (по 2) і праотців (по 4); потім зображувався сюжет Благовіщення, знову – двоє праотців, врата завершувалися постаттю Ісуса Христа. Їх було прикрашено піввінками акантового листя, грон винограду та виноградної лози. Залишки фарби свідчили, що врата були зеленого кольору» [Катерининська церква в Чернігові, 2015. – С. 37 – 38]. Під час ХІV Археологічного з'їзду, що проходив у Чернігові влітку 1908 році, Царські врата з Катеринської церкви були представлені на виставці у церковному відділі. В описі зазначається:

У описі каталогу виставки XIV Археологічного з’їзду у м. Чернігові з Чернігівського повіту зафіксовано багато предметів, що прикрашені різьбленням: ікони, образа, царські врата з різних церков, фігури ангелів та святих, хрести тощо. Наприклад:

Вознесенська церква – сакральна пам'ятка архітектури XVIII ст., що в селищі Березне на Чернігівщині, була знищена у 30-х роках минулого століття. З напису, вирізьбленого на одвірку Вознесенської церкви (1759–1761), знаємо, що збудував її ніжинський майстер Панас Семенович Шолудко. Це дуже рідкісний випадок, адже для левової частки українських дерев’яних храмів імена будівничих невідомі.

Традиційною для цього регіону завжди була дерев'яна архітектура, прикрашена «дерев'яним мереживом». Це випиляні в дошках візерунки у формі птахів, музичних інструментів тощо, які прикрашають вікна, дахи, двері та інші частини будівель. Чернігівські науковці стурбовані тим, що старий Чернігів поступово втрачає своє обличчя. Мова йде про руйнування старих дерев'яних будинків з унікальним різьбленням. Деякі з них були побудовані у XVIII-XIX століттях. З кожним роком таких будиночків стає все менше. Волонтери збираються у толоки та реставрують будинки-витвори дерев’яного зодчества [“Дерев’яне мереживо Чернігова”: як активісти відновлюють історичну спадщину міста [Електронний ресурс] / ТОВ "ІА" Рубрика ".– Електрон. дані. – Режим доступу: https://rubryka.com/article/derev-yane-merezhyvo-chernigova/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 25.02.2024.].

Чернігівщина має один із найбільших творчих потенціалів і одні з найкращих здобутків у галузі художньої деревообробки. Роботи кожного з майстрів неповторні, бо кожен з митців упродовж років знайшов свій стиль, свою власну стежку. На початку ХХ ст. визначними майстрами профілювання віконних наличників були майстри В. Романовський, І. Шапоренко та Р. Клішко. Талановиті різьбярі не тільки зберегли, а й розвинули традиційне мистецтво у Чернігівському, Новгород-Сіверському та Ніжинському осередках. Сучасні майстри (Анатолій Колошин, Анатолій Іваньков, Віктор Ворожбит, Андрій Колошин, Андрій Каменецький, Олексій Трохимченко, Валентин Насенко, Олександр Сіроштан, Дмитро Лисака, Сергій Святний, Григорій Василенко, Олександр Панченко, Микола Панченко та багато інших) володіючи широким естетичним кругозором, достатньою професійною підготовкою, інтерпретують традиції народного мистецтва. Вони здатні розв'язувати творчі завдання комплексно, створювати художню цілісність, робити композицію більш насиченою, виразною. Це підтверджують виставки професійних художників-майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Експонати різноманітні за тематикою і призначенням. Одні з них мають ужитковий характер, а інші декоративний, але всі вони єдині, нерозривно зв'язані в аспекті народного і професійного мистецтва, сучасності і традицій [Білевич І. Славиться майстрами земля Сіверська / І. Білевич // Народне мистецтво: квартальник. – Київ: Наукова думка, 2008. № 1/2. – С. 33 – 35].

«На початку ХІХ ст. майстрів-різьбярів у Чернігівській області налічувалось близько 3000 осіб. В ХХ ст. – біля 1000 осіб. На сьогоднішній день таких майстрів в області – 21 особа. Вік носіїв елементу коливається від підлітків до майстрів поважного віку. Учні студії художньої обробки дерева комунального закладу «Обласний центр народної творчості» Чернігівської обласної ради у якому вивчають особливості побутування та художньої різьби по дереву з керівником – заслуженим майстром народної творчості України – Андрієм Каменецьким» [Художнє дереворізьблення Чернігівщини [Електронний ресурс] / Обласний центр народної творчості. – Дата опублікування 09.10.2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.facebook.com/chocnt/posts/3607815409239219/]. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 25.02.2024].

Роботу з популяризації різьбярства Чернігівщини проводить відділ розвитку народних ремесел та художніх промислів Обласного центру народної творчості [https://onmckim.com.ua/]. У 2006 році Обласний навчально-методичний центр культури і мистецтв започаткував Всеукраїнський симпозіум з художнього різьблення по дереву «Сіверщина-2006» для популяризації та збереження традицій художнього дереворізьблення регіону, де взяли участь як провідні, так і молоді майстри художнього різьблення з різних куточків України [Сіверщина – 2006: перший всеукраїнський симпозіум художнього різьблення по дереву: альбом. – Київ, 2006. – 48 с.: іл.]. Сприяють популяризації цього виду декоративно-ужиткового мистецтва фестивалі «Поліське Коло», «Київська Русь», які щороку проводяться на чернігівській землі.

На Чернігівщині єдиний навчальний заклад Ніжинський коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, де навчають різьбі по дереву на спеціальності «Декоративно-прикладне мистецтво» [https://nukim.org.ua/].

Багаті традиції художнього дереворізьблення Чернігівщини широко представлені в численних зібраннях музеїв України: Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського [http://surl.li/qwvfa]; Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» [http://surl.li/qwvtl]; Національному музеї українського народного декоративного мистецтва [https://www.mundm.kiev.ua/COLLECTN/WOOD/INDEX.HTM] тощо, а також у багатьох приватних колекціях в Україні та за її межами.

Чернігівське сучасне традиційне різьблення визначено провідним на сході України та заслужено позиціонується як сучасний мистецький бренд регіону. Але війна вносить свої корективи, тому українську спадщину зараз варто якнайшвидше зберегти, перемога можлива лише спільними зусиллями.

Запрошуємо ознайомитись з експозицією книжково-журнальної виставки, яка представлена
у читальній залі НІБУ та перегорнути сторінки окремих видань віртуальної книжкової виставки

Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України

Книжкові видання

1. Адруг А. Дереворізьблення та іконостаси Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. Адруг // Сіверянський літопис. – 2020. – № 2. – С. 42 – 59. Шифр: С18/05/С34/2020/2.
2. Александрович В. Скульптура // Історія українського мистецтва: у 5 т. Т. 3. Мистецтво другої половини XVI– VIII століття / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; голов. ред. Г. Скрипник ; ред. Д. Степовик. – Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. – С. 377 – 425 : іл., фот.
3. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай , М. Е. Станкевич. – Львів: Світ, 1993. – 272 с. Шифр: 74/А724.

Зі змісту: Художня обробка дерева. – С. 66 – 75.

4. Археологический съезд (14). Чернигов. 1908. Каталог выставки XIV Археологического Съезда в г. Чернигове / под. ред. Л. М. Добровольского. – Чернигов: Тип. Губ. правления, 1908. – [504] с. Шифр: 902.6/А87.
5. Археологический съезд (14; 1908; Чернигов). Труды четырнадцатого Археологического съезда в Чернигове 1908 г.: сборник. Т. 2 / ред. Уварова. – Тип. Г. Лисснера и Д. Собко, 1911. – [8], 212 с.: LXXX табл. Шифр: 902.6/А87.
6. Білевич І. Славиться майстрами земля Сіверська / І. Білевич // Народне мистецтво: квартальник. – Київ: Наукова думка, 2008. № 1/2. – С. 33 – 35. Шифр: Н31/05/Н30/2008/1/2.
7. Бойчук В. М. Різьблення деревини (історія, методика, практика): монографія / В. М. Бойчук; Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2011. – 316 с.: табл., фот. Шифр: А25330/74/Б779.
8. Варивончик А. В. Художні промисли України: ґенеза, історична еволюція, сучасний стан та тенденції: монографія / А. В. Варивончик. – Київ: Ліра-К, 2018. – 527 с.: іл., табл., портр. Шифр: 41903/74/В181.

Зі змісту: Різьбярство. – С. 162 – 193.

9. Вечерський В. В. Українська дерев’яна архітектура = Ukrainian Wooden Architecture / В. В. Вечерський. – Київ: Балтія Друк, 2013. – 120 с.: іл. Шифр: В3104/9(с2)/В399.
10. Вечерський В. В. Українські дерев’яні храми / В. В. Вечерський. – Київ: Наш час, 2007. – 272 с.: 8 л. фот., іл. – (Невідома Україна). Шифр: А27181/72/В399.
11. Гайдук О. Час спинити втрати / О. Гайдук // Українська культура: щомісячний культ.-освіт. та літ.-мистец. іл. журн. – 2014. – № 2/3. – С. 26-31: фот. кол. Шифр: У3/05/У45/2014/2/3.
12. Герчанівська П. Дерев’яні церкви України / П. Герчанівська. – Київ: Наук. думка, 1996. – 133 с.: іл. Шифр: В210/71/Г419.

Зі змісту: Східне Полісся. – С. 112 – 123.

13. Голод І. Різьба по дереву. Іконостаси // Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Т. 2. Мистецтво XVII – VIII століття / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; голов. ред. Г. Скрипник [та ін.]; наук. ред. Т. Кара-Васильєва. – Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2007. – 336 с.: 76 вкл. л. іл., фот. С. 183 – 194. Шифр: М3660-2/74/І-907.
14. Горняткевич Д. Дереворізьба / Д. Горняткевич, О. Повстенко // Енциклопедія українознавства. Загальна частина / АН України, Ін-т української археографії, Наук. тов. ім. Т. Шевченка (Сарсель), Фундація енциклопедії України (Торонто). – Репр. відтворення вид. 1949 року. – Київ: ВІПОЛ, 1994. – XIV, – С. 283 – 288: іл., карт., табл., фот. Шифр: 9(с2)/Е644.
15. Горобець С. М. Заснування і походження назв сіл Чернігівського району / С. М. Горобець. – Чернігів: Лозовий В. М., 2014. – 216 с. Шифр: А31340 / 9(с2)/Г70.
16. Звід пам’яток історії та культури України. Чернігівська область: енциклопедичне вид. Вип. 1. Чернігівський район / Чернігівська облдержадмін., Чернігівська облрада, Чернігівський нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка; ред. кол.: В. Корж (голова) [та ін.]. – Чернігів: Десна Поліграф, 2015. – 208 с. Шифр: М2925-1/9(с2)(03)/З-435.
17. Звід пам’яток історії та культури України. Чернігівська область: енциклопедичне вид. Вип. 3. Бобровицький район / Чернігівська облдержадмін., Чернігівська облрада, Чернігівський обл. пошуковий наук.-ред. центр, Чернігівський нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. Навч.-наук. ін-т історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського, Нац. спілка краєзнавців України. Чернігівська обл. орг.; упоряд. Е. Ілляшенко [та ін.]. – Чернігів: Десна Поліграф, 2017. – 175 с.: фот. Шифр: М2925-3/9(с2)(03)/З-486.
18. Звід пам’яток історії та культури України. Чернігівська область: енциклопедичне вид. Вип. 4. Талалаївський район / Чернігівська облдержадмін, Чернігівська облрада, Чернігівський обл. пошуковий наук.-ред. центр, Нац. ун-т «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Навч.-наук. ін-т історії та соціогуманітар. дисциплін ім. О. М. Лазаревського, Нац. спілка краєзнавців України. Чернігівська обл. орг.; ред. кол. В. А. Смолій [та ін.]. – Чернігів: Лозовий В. М., 2018. – 99 с.: іл., схем., фот. Шифр: М2925-4/9(с2)(03)/З-436.
19. Звід пам’яток історії та культури України. Чернігівська область: енциклопедичне вид. [Вип. 5]. Варвинський район / Чернігівська облдержадмін, Чернігівська облрада, Чернігівський обл. пошуковий наук.-ред. центр, Нац. у-т «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Навч.-наук. ін-т історії та соціогуманітарних дисциплін ім. О. М. Лазаревського, Нац. спілка краєзнавців України. Чернігівська обл. орг.; ред. кол., гол. ред. кол. А. Прокопенко, ред. кол. Н. Романова, ред. кол. О. Коваленко, ред. кол. І. Аліфіренко, ред. кол. Г. Боряк. – Чернігів: Лозовий В. М., 2019. – 149 с.: іл., портр. Шифр: М2925-5/9(с2)(03)/З-435.
20. Енциклопедія історії України. Т. [11]. Україна – Українці. Кн. 1 / НАН України. Ін-т історії України; ред. кол.: В. А. Смолій, Г. В. Боряк, Я. В. Верменич. – Київ: Наукова думка, 2018. – 601, [6] с. Шифр: М1310-[11]-1/9(с2)(03)/Е644.

Зі змісту: Деревообробна галузь. – С. 145 – 163.

21. Етнографічний образ сучасної України: корпус експедиційних фольк.-етногр. матеріалів. Т. 7. Господарські заняття, промисли та ремесла / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського; голов. ред. Г. Скрипник. – Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2017. – 494 с.: іл. Шифр: М3402-7/902.7/Е885.

Зі змісту: Чернігівська область. – С. 468 – 485.

22. Каменецький А. Художнє дереворізьблення: [альб.] / А. Каменецький. – Київ: Народні джерела, 2008. – 36 с.: іл. Шифр: Б7155/74/К181.
23. Катерининська церква в Чернігові / Нац. архітект.-істор. заповідник «Чернігів стародавній»; кер. проекту Ю. Соболь; авт. кол.: А. Доценко [та ін.]. – Чернігів: Десна Поліграф, 2015. – 184 с.: іл., схем., фот. Шифр: В3661/2/К293.
24. Малі міста України. Чернігівська область: бібліогр. покажч. / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектурно-будівельна б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. – Київ, 2017. – 295 с.: іл. Шифр: А37202/016(01)/М19.
25. Мороз В. І. Каменецький Андрій Григорович / В. І. Мороз // Енциклопедія Сучасної України. Т. 12. Кал – Киї / НАН України, Ін-т енциклопедичних досліджень, Наук. тов. ім. Шевченка; ред. В. М. Литвин. – Київ: Фенікс, 2012. – 712 с.: іл. – С. 104 – 105. Шифр: М844-12/9(с2)(03)/Е644.
26. Оляніна С. В. Дослідження іконостаса собору Різдва Богородиці в м. Козельці / С. В. Оляніна // Українська академія мистецтва: дослід. та наук.-метод. праці / М-во культури України, Нац. акад. образотворчого мистецтва і архітектури. – Київ, 2002. Вип. 9. – С. 180 – 184. Шифр: Пр4021/2002/9.
27. Оляніна С. В. Український іконостас: символічна структура та іконологія: монографія / С. В. Оляніна. – Київ: АртЕк, 2019. – 399 с.: іл., фот. Шифр: В4823/709/О-569.
28. Оляніна С. В. Щодо уточнення атрибуції й датування групи ікон із колекцій Київських музеїв / С. В. Оляніна // Українська художня культура: історія та сучасні проблеми: зб. наук. пр. / О. І. Безгін [та ін.]; Нац. акад. мистецтв України, Ін-т культурології. – Київ : Ін-т культурології НАМ України, 2012. – С. 210 – 231. Шифр: Б7721/75/У453.
29. Самойлович В. П. Народное архитектурное творчество. По материалам УССР / В. П. Самойлович. – Киев: Будiвельник, 1977. – 216, [16] с.: іл., 16 л. іл. Шифр: 72/С173.
30. Самойлович В. П. Народное архитектурное творчество. По материалам УССР / В. П. Самойлович. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев : Будiвельник, 1989. – 342, [2] с.: 8 л. іл. Шифр: 72/С173.
31. Сіверщина – 2006: перший всеукраїнський симпозіум художнього різьблення по дереву: альб. / М-во культури і туризму України, Нац. спілка майстрів народ. мистецтва України, Чернігівський обл. осередок, Чернігівська облдержадмін., Упр. культури і туризму; авт.-упоряд. Є. Шевченко; літ. ред. І. Злобіна. – Київ: Народні джерела, 2006. – 48 с.: іл. Шифр: В5416/74/С343.
32. Станкевич М. Є. Самобутня пластика Антона Штепи / М. Є. Станкевич // Народна творчість та етнографія. – 1988. – № 5. – С. 81 – 82. Шифр: Н6/05/Н301/1988/5.
33. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI – XX ­століть / М. Станкевич. – Львів : Ін-т народознав. НАН України, 2002. – 479 с. Шифр: Б2805/74/С764.
34. Таранушенко С. А. Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України / С. А. Таранушенко; ред.: М. П. Бажан, Г. Н. Логвин. – Київ: Будівельник, 1976. – 335 с.: іл. Шифр: 72/Т19.
35. Таранушенко С. А. Пам’ятки архітектури Чернігівської губернії / С. А. Таранушенко; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Харків : Харківський приват. музей міської садиби, 2011. – 128 с.: фот. Шифр: 25407 / 9(с2)/Т19.
36. Уварова, графиня. Церковный Отдѣлъ Выставки Черниговскаго Археологическаго Съѣзда / Графиня Уварова // Археологический съезд (14; 1908; Чернигов). Труды четырнадцатого Археологического съезда в Чернигове 1908 г.: сб.. 1911. – Т. 2. – С. 96 – 142. Шифр: 902.6/А87.
37. Українська академія мистецтва: дослід. та наук.-метод. праці / М-во культури України, Нац. акад. образотворчого мистецтва і архітектури. – Київ, 2002. Вип. 9. Шифр: Пр4021/2002/9.
38. Українське народне мистецтво: альб. Т. 3. Різьблення та художній метал / ред. кол.: В. Г. Білозуб, В. І. Заболотний, М. Т. Рильський; упоряд.: П. Г. Юрченко, А. Ф. Будзан, П. М. Жолтовський. – Київ: Держ. вид. образотворчого мистецтва і муз. літератури УРСР, 1962. – 229 с.: іл. Шифр: 74/У45.

Зі змісту: Різьблення по дереву. – С. 23 – 31; Ілюстрації.

39. Художня обробка матеріалів: орнаментика і технологія: навч. посіб. / Л. В. Оршанський [та ін.]; Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. – Тернопіль: Терно-граф, 2013. – 312 с.: іл. Шифр: Б8057/74/Х981.

Зі змісту: Орнаментика декоративно-ужиткових виробів з деревини. – С. 239 – 302.

40. Шевченко Є. І. Народна деревообробка в Україні: слов. нар. термінології / Є. І. Шевченко. – Київ: Артанія Нова, 1997. – 261 с. Шифр: Б1787/902.7/Ш379.
41. Штепа А. Каталог: твори з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва / А. Штепа. – Київ: «Златограф-дизайн», 2003. – 36 с. Шифр: В1043/74Ш898.
42. Чернігівщина: енциклопед. довід. / ред. А. В. Кудрицький. – Київ: Укр. рад. енциклопедія, 1990. – 1005, [1] с.: 24 л. іл. Шифр: 9(с2)/Ч-492.

Зі змісту: Дерев’яна монументальна архітектура. – С. 218 – 219.

43. Ярмарок у Національному музеї народної архітектури та побуту України: кат. народних майстрів України. Вип. 1 / Нац. музей народної архітектури та побуту України, Наук. від. народ. мистецтва; упоряд. О. Г. Босий. – Київ; Вінниця: Рогальська І. О., 2011. – 52 с. : фот. Шифр: М2304-1/72(03)/Я753.

Електронні джерела

1. Відкриття виставки майстрів народного мистецтва «Різьбярський дивосвіт Чернігівщини» [Електронний ресурс] / Чернігів стародавній. – Дата опублікування 04.02, 2022. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://surl.li/qwvtl. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 22.02.2024.
2. «Дерев’яне мереживо Чернігова»: як активісти відновлюють історичну спадщину міста [Електронний ресурс] / ТОВ «ІА» Рубрика». – Електрон. дані. – Режим доступу: https://rubryka.com/article/derev-yane-merezhyvo-chernigova/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 25.02.2024.
3. Зникаюча краса. Чи є надія зберегти дерев’яний Чернігів [Електронний ресурс] / УНІАН. – Дата опублікування 20.04.2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.unian.ua/tourism/impression/turizm-na-chernigivshchini-chi-ye-nadiya-zberegti-derev-yaniy-chernigiv-11394688.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 25.02.2024.
4. Крижева Т. Найстарший різьбяр Чернігівщини відкрив виставку робіт [Електронний ресурс] // Т. Крижева / Суспільне. – Дата опублікування 09.06.2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/137890-najstarsij-rizbar-cernigivsini-vidkriv-vistavku-robit/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 25.02.2024.
5. Патріарх сіверянського різьблення [Електронний ресурс] / Чернігівському історичному музеї ім. В. В. Тарновського. – Дата опублікування 30.06.2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://surl.li/qwvfa. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 27.02.2024.
6. Різьбярство Чернігівщини представили на новій виставці [Електронний ресурс] / Телеканал «Новий Чернігів». – Дата опублікування 30.01.2023. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://newch.tv/rizbiarstvo-chernihivshchyny-predstavyly-na-noviy-vystavtsi-72808/#google_vignette. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 27.02.2024.
7. Техніки різьблення по дереву на Чернігівщині [Електронний ресурс] / ВеЧер. – Дата опублікування 02.02.22. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=yVhD4_1p9WE. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 27.02.2024.
8. Тищенко Н. П. Дереворізьблення [Електронний ресурс] / Н. П. Тищенко // Чернігівський обл. центр народної творчості. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://onmckim.com.ua/publ/3-1-0-20. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 27.02.2024.
9. Художня обробка дерева [Електронний ресурс] / Нац. музей укр. нар. декоративного мистецтва. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.mundm.kiev.ua/COLLECTN/WOOD/INDEX.HTM. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 27.02.2024.

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи
О. В. Нестеренко, Л. М. Снігирьова

Докладніше про рубрику:
Нематеріальна культурну спадщину в документних джерелах