Випуск 12. Традиція гуцульської писанки

31 серпня 2023 р. 15:24

1071 переглядів

Українське писанкарство – один із різновидів прадавнього народного мистецтва, наповнений глибоким духовним змістом сакрального значення. У писанкарстві, як і в українській вишивці, за колористикою чи характером орнаментальних мотивів можна визначити регіон походження кожного зразка, однак простежується багато видимих і прихованих елементів, спільних для всіх регіонів України, які проникають крізь віки від покоління до покоління нашого народу. Незважаючи на те, що матеріалом у писанкарстві виступає яйце, надзвичайно тендітне, тяглість його використання сягає культури Трипілля. Лінії, форми орнаменту, колір – не лише засіб декорування яйця, але й спосіб передачі (свідомий, а інколи й підсвідомий) тої чи іншої закодованої інформації. У радянський період писанкарство тривалий час було під фактичною забороною, але скрізь по Україні писанкарство зберігалося, практикувалося в родинах, окремими носіями, майстрами народної творчості, розвивалося у формі художніх промислів.

У 2018 році наказом Міністерства культури України № 995 елемент «Традиція гуцульської писанки» було взято під охорону держави та внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 012.нкс).

Історична довідка. Гуцульщина – історико-етнографічний регіон на сході Українських Карпат. За нинішнім адміністративним поділом знаходиться в межах Івано-Франківської (верхів’я Пруту і його притоку Черемошу), Закарпатської (верхів’я Тиси, притоку Дунаю), Чернівецької (верхів’я Черемошу, Сірету і його притоку Сучави; усі басейни Дунаю) областей; вісім сіл історичної Гуцульщини залишилися в межах Румунії (Південна Буковина і Мараморош) [Закревська Я. В. // Енциклопедія історії України: у 10 т. Т. 2 : Г – Д / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 2004. – С. 264-265].

Гуцули – нащадки давніх слов’янських племен – білих хорватів, тиверців й уличів, які в ІХ – ХІ ст. входили до складу Київської Русі, у ХІІ ст. до складу Галицького князівства, у ХІІІ – ХIV ст. до Галицько-Волинського князівства. Гуцульщина перебувала частково під владою Польщі, в різні періоди – Османської імперії, Молдови, Угорщини, Австрії, Румунії, а також перебувала у складі УРСР. В етноісторичному плані вищеокреслений край став приблизно з XIV – ХV ст. цілісною етнографічною територією гуцулів (частиною етнічної території України), на якій вони створили власну традиційно-побутову культуру. Окрім своїх етнографічних земель, гуцули розсіяно заселяють інші регіони України, а також Європи, Азії, Америки, Австралії, що зумовлено як їхньою високою міграційною рухливістю під впливом економічної відсталості гірського краю, так і насильницькою депортацією, здійсненою в 40 – 50-х роках XX століття комуністичним режимом.

Історія Гуцульщини налічує сотні років, і цей регіон має власну ідентичну спадщину, що формувалася під впливом географічних, історичних та культурних факторів. Проживаючи у Карпатах, гуцули віками черпають життєву енергію з дивовижної природи, яка заворожує, надихає, манить… Гуцули не тільки зберігали свої традиції, але й помітно розвинули їх у царині народного мистецтва, музиці, танцях, одязі та обрядах.

Гуцульська писанка – це вид українського народного мистецтва, який відрізняється своєю оригінальністю та багатством візерунків. Саме на Гуцульщині впродовж багатьох століть безперервно зберігали мистецькі й етнографічні традиції, пов`язані з писанням писанок, а також з великодніми обрядами, під час яких використовували писанки. Яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

Для виготовлення писанок використовують курячі, качині та гусячі яйця. Вони повинні бути свіжими, білими, ідеальної природної форми, поверхня сухою, кімнатної температури, інакше віск не пристане. Нанесення рисунків на писанках роблять розтопленим воском (бажано бджолиним) писачком (писальцем, кисткою).

Писання писанок – це певний технологічний процес, тому у кожної майстрині є свої рецепти та технологічні прийоми. Найбільшого поширення в орнаментиці гуцульських писанок набули елементи і мотиви (деякі з них зустрічаємо на писанках інших регіонів України), характерні для творчої манери майстрів С. Космач Івано-Франківської області. Основне правило для кожної гуцульської писанки – писати їх на світанку, бо тоді вони виходять яскраві як сонце. Для гуцульської писанки притаманні геометричні візерунки із зооморфними чи стилізованими рослинними мотивами, жанровими композиціями, зображення традиційних культових споруд та християнської символіки. У розписі використовують як геометричні фігури: ромби, квадрати, решітки, солярні знаки, меандри, хрести, прямі та хвилясті лінії, зірки; так і рослинні та тваринні мотиви: дубові листочки, колоски, коники, олені, баранчики, риби, птахи тощо. Сьогодні до вже традиційних орнаментів додались ікони, образи Ісуса та Діви Марії. Такі писанки потребують професіоналізму та точності, однак вони дуже цінуються. Виразною є пряма лінія, що ділить поверхню писанки на вісім полів. У ці поля найчастіше вписують мотиви зірки чи сонця, трикутники та церкви. Зустрічається поділ на два сектори, в яких розміщено хрестово-центричні мотиви. Поширеним є поділ по горизонталі на три частини, центральна з яких найбільша, що відображає модель всесвіту.

Барвниками для розпису гуцульських писанок служать природні рослинні та анілінові фарби. На Гуцульщині раніше надавали перевагу жовтогарячим барвам. Однак сьогодні гама доповнилась блакитними, червоними, рожевими та фіолетовими кольорами. У деяких писанках використано до семи відтінків кольору. Темні тони символізують святу землю; червоні – життя та силу, здоров’я і любов; білий колір – це чистота та праведне життя; жовтий – колір достатку та сонця, що захищає від темних сил; а зелений – весна та пробудження природи від зимового сну. Палітра розписів обов’язково доповнюється введенням чорного кольору. Деякі майстрині для закріплення фарби використовували жовток. Гуцульські писанки відрізняються певною локальною варіативністю. Наприклад, космацькі писанки – наче і різновид гуцульських, але дещо відрізняється від них, зокрема своїми барвами. Здавна на них зображували геометричні візерунки, поєднуючи їх з деревом життя (гілочка з птахами), гуцульською хатою, кониками, козликами, баранчиками, метеликами, курочками, корівками, оленятками, півниками і, як не дивно, рибками. Часом їх прикрашають квітами-ружами, зустрічаються писанки з безконечником, двома оленятками і деревом життя між ними. Існує багато народних рецептів, якими послуговуються у процесі розпису писанок.

Технологію розпису гуцульських писанок подає В. Шухевич у своїй праці «Гуцульщина» [Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 4 / В. Шухевич ; Наукове товариство ім. Шевченка (Львів). – Львів : Накладом наук. т-ва ім. Шевченка, 1904. – С.216 – 227].

Крім традиційних прийомів розпису, де малюнок виконується нанесенням лінії розтопленим воском, існують й інші способи виготовлення писанок. У деяких місцевостях Гуцульщини декор на писанках виконують технікою продряпування («дряпанки», «скробанки»). При цьому яйце фарбують в якийсь максимально насичений колір, а після висихання фарби, голкою або гострим вістрям продряпують візерунки. Є ще «крапанки», «мальованки».

Давно на Гуцульщині виготовляють дерев’яні писанки. Матеріалом для виготовлення таких писанок служить деревина явора, берези, груші, бука та інших дерев. І тут існує кілька способів виготовлення дерев’яних писанок: різьбленні писанки; писанки, декоровані випалюванням; дерев’яні інкрустовані писанки, дерев’яні розмальовані писанки; писанки, прикрашені бісером.

Головними осередками поширення писанкарства є села Космач, Акрешори, Люча, Яблунове, Прокурава, Шепіт, Брустури Косівського району, с. Чорний Потік Надвірнянського району, м. Косів, м. Верховина, с. Криворівня, с. Красноїлля Верховинського району Івано-Франківська обл.; с. Підзахаричі Путильського району, смт Берегомет Вижницького району Чернівецька обл.; Рахівський район, м. Рахів Закарпатська обл. У м. Космач Косівського району Івано-Франківської обл. проживає найбільше династій писанкарів і окремих майстрів. Більшість майстрів мають учнів-послідовників, що продовжують традиції своїх учителів. Особливої уваги заслуговують творчі здобутки гуцульських писанкарів. На сторінках видання Соломченко О. Г. «Писанки українських Карпат» можна ознайомитись з відомими майстрами писанкового розпису Гуцульщини [Соломченко О. Г. Писанки Українських Карпат / О. Г. Соломченко. – Ужгород : Карпати, 2004. – С. 224 – 229].

Символічним пам`ятником національному оберегу став єдиний у світі Музей писанкового розпису в Коломиї, урочисте відкриття якого відбулося 24 жовтня 1987 р. Створенню мистецького закладу передував тривалий шлях наполегливої пошукової й збиральницької праці наукових співробітників Коломийського музею Гуцульщини (тепер Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського), філією якого і є Музей писанкового розпису. Власне, писанки Гуцульщини склали основу колекції Музею писанкового розпису [Музей писанкового розпису. – URL: https://pysanka.museum/]. Сьогодні колекція Музею налічує понад 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та країн світу, у тому числі і найдавніша 500 річна писанка на яйці.

Важливу роль у збереженні колекції писанок відіграв метод консервації сирого яйця, винайдений у 1973 р. головним охоронцем фондів КМНМГП ім. Й. Кобринського Любомиром Кречковським та лаборантом фондів Музею Марією Боледзюк. Цей винахід дав можливість продовжити життя крихким експонатам, які паспортизували, інвентаризували й виокремили в самостійний відділ, що згодом набув статус музею писанки.

Поява цього музею мала і має величезне значення для збереження та відродження писанкової традиції у всій Україні. Писанковий музей у Коломиї дав поштовх відродженню писанкарства, організації тематичних конференцій, фестивалів та з`їздів писанкарів, створенню школи писанкарства, проведенні майстер-класів, появі наукових публікацій та видань. У Коломиї щороку відбувається фольклорний фестиваль «Писанка», в рамках якого проводять конференції, круглі столи, де обговорюють питання збереження народних традицій, досліджують проблеми й перспективи писанкарства; організовують конкурси, передвеликодні ярмарки, де можна придбати писанки безпосередньо в майстрів. Гуцульську писанку неодноразово представляли на щорічному фестивалі «Карпатська красліца» (Вігорлятський музей у Гуменному (Словаччина), у Свиднику (Словаччина), Ополі (Польща), Ретінгені, Дюсельдорфі, Ліндлярі, Кьольні (Німеччина) із обов`язковими лекціями, серією майстер-класів з писанкарства та консервації писанки для відвідувачів виставок. Гуцульська писанка, зокрема космацька, відіграє важливу роль у збереженні традицій і має значний вплив на розвиток писанкарства, стала поштовхом для творчості багатьох знаних писанкарів не тільки в Україні, а й у світі [Ясінська О. Унікальність гуцульської писанки визнано на державному рівні. – URL: https://pysanka.museum/events/2018/unikalnist-pysanky-vyznano-na-derzhavnomu-rivni1/].

Кращі зразки гуцульської писанки зберігаються також у інших музеях України: Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, Закарпатському краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького, Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, а також у численних приватних колекціях.

У 2022 р. Укрпошта розпочала Десятий випуск стандартних поштових марок України із зображенням писанок різних регіонів України.. А у 2023 році Укрпошта випустили стандартні марки з номіналом Т «Писанки. Гуцульщина» в аркуші [Стандартні марки з номіналом Т «Писанки. Гуцульщина» в аркуші / Укрпошта. – URL: https://postmark.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&product_id=2701].

Гуцульська писанка має велике значення для збереження традицій і значний вплив на розвиток писанкарства не тільки в Україні, а й у світі. Гуцульські писанки сьогодні – це симбіоз, що сполучає дохристиянські символи відродження природи, весни зі святкуванням Христового Воскресіння, відродження душі людини.

Запрошуємо ознайомитись з експозицією книжково-журнальної виставки, яка представлена
у читальній залі НІБУ та перегорнути сторінки окремих видань віртуальної книжкової виставки

Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України

1. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай. – Львів : Світ, 1993. – 272 с. ­– Зі змісту: Писанкарство. – С. 102-103. Шифр: 74/А724
2. Белень М. Символізм бойківської писанки / М. Белень // Народне мистецтво. – 2003. – № 3/4. – С. 60-61 : рис. Шифр: Н31/05/Н30
3. Білоус О. Символічна мова писанок, від кам’яної доби до сьогодення / О. Білоус. – Київ, 2012. – 44 с. : іл., фот. Шифр: А32527/74/Б613
4. Бондарук А. Як написати писанку / А. Бондарук. – Луцьк : Терен, 2008. – 19 с. : іл. Шифр: А19538/74/Б811
5. Гоберман Д. Н. Гуцульщина – край искусства / Д. Н. Гоберман. – Москва ; Ленинград : Искусство, 1966. – 90 с. : 52 л. ил. – Текст рос. Шифр: 709/Г57
6. Гуцульщина : іст.-етногр. дослідж. / П. І. Арсенич, М. І. Базак, З. Є. Болтарович ; АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильского. – Київ : Наук. думка, 1987. – 470, [1] с. : іл. Шифр: 9(с2)/Г977
7. "Гуцульщина в гомоні віків" : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 6 травня 2011 р.) / Львівська облрада, Суспільно-культур. т-во "Гуцульщина" в м. Львові ; ред. П. С. Сіреджук. – Львів : "Тріада Плюс", 2011. – 440 с. Шифр: А24103/9(с2)/Г977
8. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник. Т. 2. (Л-Я) / М-во освіти і науки України ; ред. Я. П. Запаско. – Львів : Афіша, 2000. – 399 с. – Зі змісту: Писанки. – С. 116-118. : іл. Шифр: М883-1/74(03)
9. Добжанський Е. Писанка / Е. Добжанський. – Київ : Трійця, 2001. – 14 с. : іл. Шифр: А32844/902.7/Д551
10. Елементи Нематеріальної Культурної Спадщини України = Intangible Cultural Heritage Elements of Ukraine / М-во культури України, Укр. культур. фонд ; наук. ред.: В. В. Телеуця, Л. М. Снігирьова. – Вінниця : Твори, 2018. – 145, [6] с. : іл. – Зі змісту: Традиція гуцульської писанки. – С. 116 – 125. Шифр: А41589/9(с2)/Е503.
11. Зґанзерла Е. Писанка. Бразилія Парана – українське мистецтво прикрашання яєць / Е. Зґанзерла. – Парана : Есплендор, 2011. – 132 с. : фот. Шифр: В5261/74/З-459
12. Івано-Франківщина: писанковий край = Ivano-Frankivsk region : Pysankovyi kray / Івано-Франківська облдержадмін., Івано-Франківська облрада ; авт. проекту: Б. Мицкан, Т. Маланюк. – Львів : Манускрипт-Львів, 2011. – 168 с. : іл. Шифр: В2295/9(с2)/І-20
13. Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Р. Ф. Кайндль. – Чернівці : Мол. буковинець, 2000. – 206 с. : іл. Шифр: А6353/9(с2)/К154
14. Кара-Васильєва Т. В. Декоративне мистецтво України XX століття: У пошуках “Великого стилю” / Т. В. Кара-Васильєва, З. Чегусова. – Київ, 2005. – 280 с. – Зі змісту: Писанка. – С. 182 – 184. Шифр: В1101/74/К21
15. Клапчук В. М. Гуцульщина та гуцули: економіка і народні промисли (друга половина XIX-перша третина XX ст.) / В. М. Клапчук ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника. – Львів ; Івано-Франківськ : Фоліант, 2009. – 507 с. Шифр: Б5835/9(с2)/К473
16. Ковтун В. Гуцульщина очима Сеньковського / В. Ковтун, М. Савчук, М. Близнюк.– Коломия : Вік, 2016. – 82, [3] с. : фот. – (Українське мистецтво у старій листівці ; Вип. 8). Шифр: В4431/77/К568
17. Кордуба М. М. Писанки на галицькій Волині / М. М. Кордуба. – Відень, 1896. – 169–207 с. : іл. – (Матеріали до українсько-руської етнографії ; Т. 1. – URL: https://nibu.kyiv.ua/elfond/pucanki_na_galickiy_volinii_1896/pucanki_na_galickiy_volinii_1896.pdf. Шифр: 74/К662
18. Левадська Е. Р. Карпатський гомін: графіка, витинанки, аплікація, писанки, лоповки: альб. / Е. Р. Левадська ; Закарпатська облдержадмін., Упр. культури, Нац. спілка майстрів народ. мистецтва України, Закарпатський обл. осередок, Об-ня професійних художників Закарпаття. – Ужгород : О. Гаркуша, 2013. – 48 с. : іл. – Зі змісту: С. 22 – 23; С. 28. Шифр: А29626/76/Л34
19. Матеріяли до етнології й антропології : зб. пр. присвяч. пам’яті В. Гнатюка / Етногр. Комісія наук. т-ва ім. Т. Шевченка у Львові : упоряд. Ф. Колесса. – Львів : Друк. наук. т-ва ім. Т. Шевченка, 1929. – Т. 21/22, Ч. 1. – 370 с. Шифр: Пр1346

Зі змісту: Гургула І. Писанки східної Галичини й Буковини в збірці Нац. Музею у Львові. – С. 131-156.
Тарнавецький В. Як гуцули пишуть свої писанки? – С. 157-161.
 

20. Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України : матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 30-річччю заснування Музею писанкового розпису (у рамках проведення XI Всеукр. фольклор. фестивалю «Писанка», м. Коломия, 21 квітня 2018 р.) / М-во культури та інформ. політики України, Нац. музей народ. мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, Музей писанкового розпису ; упоряд. М. Васильчук ; наук. ред.: Я. Ткачук, О. В. Ясінська ; ред.: Б. Ткачук, О. Масляник. – Львів : Растр-7, 2021. – 199 с. Шифр: В4982/069/М656
21. Нагловська Н. Лемківська писанка / Н. Нагловська // Народне мистецтво. – 2002. – № 1/2. – С. 32-33 : кол. іл. Шифр: Н31/05/Н30
22. Народні скарби : кат. кращих майстрів народної творчості Закарпаття / Закарпатська облдержадмін. Департамент культури, Закарпатська облрада. Обл. організаційно-метод. центр культури ; упоряд.: Г. Дрогальчук, Н. Стегура ; відп. за вип. В. В. Барановський. – Ужгород : TIMPANI, 2018. – 123 с. : фот. – Зі змісту: Алмаші Софія. – С. 6-7; Хававка Марія. – С. 106-107. Шифр: В4465/74/Н301
23. Пилип Р. Традиційна писанка гуцулів Закарпаття / Р. Пилип // Етніка Карпат : наук. щоріч. : ст. та матеріали етногр. експедицій. – 2018. – Вип. 3. – С. 171 – 180 : іл. Шифр: Пр4931
24. «Писанка – символ України» з Міжнар. з’їзду писанкарів, 2-7 вересня 1992 р. : матеріали наук.-практ. конф. / М-во культури України, Укр. центр народної творчості ; упоряд. Л. П. Гура. – Київ, 1993. – 128 с. Шифр: 74/П34
25. Писанкове Прикарпаття: Івано-Франківська область = Prykarpattia – Land of Beauty : Ivano-Frankivsk region. – [Івано-Франківськ], [2011]. – 44 с. : іл. Шифр: В2297/9(с2)/П34
26. Ремесла та промисли Закарпаття : путівник / Закарпатська облдержадмін. Департамент культури, Закарпатський музей нар. архітектури та побуту ; упоряд. М. І. Мегела ; уклад. Т. Сологуб-Коцан. – Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2019. – 35, [1] с. : іл. – Зі змісту: Хата писанкарки. – С. 30-31. Шифр: А41538/74/Р377
27. Світ декоративно-прикладного мистецтва : пам’ятки користувачам : набір буклетів. Вироби з бісеру. Вироби з дерева ; Вироби з металу. Вироби з паперу ; Вишивка. Вітраж ; Декоративно-прикладне мистецтво: специфіка і призначення. Іграшка ; Інтер’єр. Кераміка ; Килими. Гобелени. Костюм ; Орнамент. Писанкарство / Івано-Франківська обл. універс. наук. б-ка ім. І. Франка, Від. літ. з мистецтва ; упоряд.: Г. І. Пристай, М. Ю. Михайлюк. – Івано-Франківськ, 2010. – 14 л. – Шифр: А29941/74/С247
28. Світ української писанки / упор. С. Сітько. – Київ : Кондор, 2005. – 96 с. : іл., орн. – Зі змісту: С. 86 – 87. Шифр: Б4052/74/С247
29. Сеньків І. (1913–1993). Гуцульська спадщина [праці з життя і творчості гуцулів] / І. Сеньків ; упоряд. Д. Ватаманюк. – Вид. 2-е, допов. – Чернівці : Друк Арт ; Верховина : Гуцульщина, 2014. – 512 с. : іл. Шифр: А31229/9(с2)/С317
30. Соломченко О. Г. Гуцульське народне мистецтво і його майстри / О. Г. Соломченко. – Київ, 1959. – 59 с. – (Т-во для поширення політ. і наук. знань Української РСР. Серія 8 ; № 16). Шифр: 74/С60
31. Соломченко О. Г. Писанки Українських Карпат / О. Г. Соломченко. – Ужгород : Карпати, 2004. – 238 с. : фот., іл. Шифр: В1070/74/С605
32. Тиводар М. П. Етнографія Закарпаття : Історико-етногр. нарис / М. П. Тиводар ; М-во освіти і науки України, Ужгородський нац. ун-т. – Ужгород : Гражда, 2011. – 410 с. : іл. – Зі змісту: Писанки. – С. 190-196. Шифр: А22867/902.7/Т393
33. Художня обробка матеріалів: орнаментика і технологія : навч. посіб. / Л. В. Оршанський [та ін.] ; Дрогобицький держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – 312 с. : іл. – Зі змісту: Орнаментика традиційних українських писанок. – С. 100 – 161. Шифр: Б8057/74/Х981
34. Шухевич В. Гуцульщина / В. Шухевич // Наук. т-во ім. Шевченка (Львів). – Львів : Шевченко, 1899. – 146 с.: іл. – Зі змісту: Писанки. – С. 216 – 227. Шифр: Пр1347/2

Електронні джерела

1. Берегиня гуцульської писанки Марія Келечава [Електронний ресурс] / Наше слово. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://nasze-slowo.pl/bereginya-gutsulskoyi-pisanki/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 31.08.2023.
2. Гуцульська писанка, невід'ємний символ Великодня! [Електронний ресурс] / Гуцульський двір // Facebook. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.facebook.com/guculy/photos/a.1471747359781074/1705574613065013/?type=3&locale=uk_UA. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 30.08.2023.
3. «Зірочки». Писанка гуцульщини. Майстер-клас [Електронний ресурс] / Тетяна Коновал Pysanky UA // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=iQZgEkvTyyI . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 31.08.2023.
4. Майстриня Віра Борис та її гуцульська писанка [Електронний ресурс] / Жити (з) мистецтвом. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://livingbyart.online/podcast/maystrynya-vira-borys-ta-yiyi-huczulska-pysanka/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 31.08.2023.
5. Музей «Писанка» в м. Коломия [Електронний ресурс] / Kiev- Holidays // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=qNbxx1JiekI. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 26.08.2023.
6. Традиція гуцульської писанки [Електронний ресурс] / Автентична Україна. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://authenticukraine.com.ua/blog/tradicia-guculskoi-pisanki. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 31.08.2023.
7. Традиція гуцульської писанки [Електронний ресурс] // Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини / М-во культури України, Укр. центр культур. дослідж; УКФ. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/12. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 30.08.2023.
8. Українські гуцульські писанки: що це? [Електронний ресурс] / Google Arts & Culture. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://artsandculture.google.com/story/zgUxscCM1hriUg?hl=uk. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 26.08.2023.
9. Українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО [Електронний ресурс] / Суспільне. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/528627-ukrainsku-pisanku-mozut-vnesti-do-pereliku-nematerialnoi-kulturnoi-spadsini-unesko/ . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 31.08.2023.
10. Унікальні великодні традиції гуцулів. Секрети пасок і писанок [Електронний ресурс] / Факти. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/videos/unikalni-velykodni-tradytsiyi-gutsuliv-sekrety-pasok-i-pysanok/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 26.08.2023.
11. Унікальність гуцульської писанки визнано на державному рівні [Електронний ресурс] / Дзеркало медіа. – Дата опублікування 24 листопада 2018. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dzerkalo.media/news/unikalnist-gutsulskoi-pisanki-viznano-na-derjavnomu-rivni. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 30.08.2023.

Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в

Електронному каталозі та базах даних НІБУ

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи
Нестеренко О. В., Снігирьова Л. М.

Докладніше про рубрику:
Нематеріальна культурну спадщину в документних джерелах