Щороку, 18 травня Україна відзначає День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, згідно з постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу».
Депортація кримських татар проведена за постановою Державного комітету оборони СРСР «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, у якій кримські татари були звинувачені у зраді Батьківщині під час Другої світової війни. Виселення проводилося надзвичайно швидко. На світанку 18 травня 1944 р. людям оголосили, що вони покарані виселенням за зраду Батьківщині, та надали лічені хвилини на збори. До вигнання кримських татар одночасно приступили понад 32 тисячі силовиків НКВД-НКГБ. Людей силою заганяли в товарні вагони. Куди їх відвозили, вони не знали. Впродовж трьох діб каральні органи відправили з Криму понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених вигнанцями. Через нестачу харчів, антисанітарію й велику скупченість багато людей загинуло в дорозі. Основну частину кримських татар направили до Узбекистану (35 275 сімей). Інших було депортовано у різні райони СРСР – від північного Приуралля до республік Середньої Азії. Дослідники називають різну кількість виселених кримських татар – близько 200 тис. осіб.
Масштаб депортації видався сталінському керівництву недостатнім. Тому 21 травня 1944 року ДКО СРСР прийняв постанову за № 5937 про додаткове переселення з Криму кримських татар. 8 червня 1944 року керівництво НКВС Узбецької РСР доповіло радянському керівництву, що прийняття ешелонів зі спецпереселенцями з Криму закінчилося. Значну частину кримських татар "передали для трудового використання" на промислових виробництвах. Більшість з людей не була забезпечена елементарними умовами для життя і праці, тому смертність у всіх місцях проживання спецпереселенців була висока – особливо в перші роки після виселення.
Саме радянська влада вчинила цілеспрямовані дії щодо цілої нації, спричинивши загибель значної її частини. Депортація кримськотатарського народу є актом геноциду, демографічні, економічні і соціогуманітарні наслідки якого повністю не подолані донині.
На жаль, історія повторюється. У березні 2014 року росія анексувала Крим, що призвело до подальшого погіршення прав кримських татар. 16 березня 2014 року у Криму відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова. Через два дні, 18 березня президент росії оголосив про «приєднання» Криму до росії. «Спецоперація» із захоплення півострова почалася задовго до цього і стала безпрецедентною для післявоєнного світового порядку подією. Наслідком анексії стали незаконні переслідування, ув’язнення, репресії українців та кримських татар і формування військової бази росії.
З метою захисту конституційних прав корінних народів України, що встановлені нормами міжнародного права, а також передбачені в законах України, 1 липня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав ініційований ним Закон «Про корінні народи України» № 1616-IX (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 38, ст.319). Згідно з вищезазначеним законом, корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки. Держава гарантує захист корінних народів України від актів геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства.
З 24 лютого 2022 року триває повномасштабна агресія росії проти України. Російська армія щоденно обстрілює цивільне населення України, гинуть люди...
12 жовтня 2022 року у рамках поновленої 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії РФ проти України 143 держави проголосували “ЗА” резолюцію «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН», підтвердивши таким чином той факт, що агресія РФ проти України розпочалася у 2014 році, а також статус Автономної Республіки Крим та м.Севастополь як невід’ємної частини суверенної території України (Коментар МЗС України).
У листопаді 2022 року Європейський Парламент прийняв історичну резолюцію, визнавши росію державою-спонсором тероризму і державою, яка використовує засоби тероризму. росія — держава‑терорист, і це доведений факт (Урядовий портал).
Боротьба за повернення українського Криму триває ще й до сьогодні. За 9 років окупації життя українців та кримських татар на півострові дуже змінилося. Змінився соціальний та економічний устрій, порушуються права і свободи тих, хто незгодний з окупаційною владою. Проте не дивлячись на всю складність ситуації, є ті, хто чинять спротив окупаційній владі та борються за відновлення територіальної цілісності України.
Віримо, що незабаром ми повернемо наш Крим і над всією Україною лунатиме наш Державний Гімн!
Запрошуємо ознайомитись з експозицією книжково-журнальної виставки, яка представлена у читальній залі бібліотеки.
Література з фонду НІБУ:
Бекірова Ґ. Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки) : нарис політ. історії / Ґ. Бекірова ; авт. передм. М. Джемілєв ; авт. післям. Р. Чубаров ; Гарвардський ун-т. Український наук. ін-т, Ін-т критики. – Київ : Критика, 2017. – 480 с. Шифр: А39783/9(с)2/Б422 Зі змісту: Ч ІІ. “Визволителі” депортують “визволених”. – С. 89-136. |
|
Грабовський С. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція / С. Грабовський, І. Лосєв. – Київ : “Стилос”, 2017. – 119 с. Шифр: А40357/9(с)2/Г751 Зі змісту: 1944-1989: страшне слово “Сюрґун“. – С. 60-69. |
|
Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці : зб. док. : (1941-1998 рр.) / Держ. ком. України у справах національностей та міграції ; упоряд. Ю. Білуха. – Київ : Абрис, 1999. – 176 с. Шифр: А10745/9(с2)/Д355 У збірнику подається понад 60 документів і матеріалів про депортацію за межі України кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців, умови їх утримання та перебування в місцях поселення, про здійснювані Українською державою заходи для відновлення прав депортованих, їх повернення та облаштування. |
|
Зінченко Ю. І. Кримські татари : історичний нарис / Ю. І. Зінченко ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. – Київ : Голов. спец. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1998. – 203 с. Шифр: А4185/9(с2)/З-636 Зі змісту: Депортація. – С. 106-115. |
|
Історія Криму в запитаннях та відповідях / НАН України, Ін-т історії ; відп. ред. В. А. Смолій ; упоряд. Г. В. Боряк ; авт. кол.: О. Галенко (кер. авт. кол.), О. Бажан, О. Бачинська, Т. Бикова [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 2015. – 527 с. Шифр: Б8915 / 9(с2)/І-907 Зі змісту: Лисенко О. Як депортували кримських татар у 1944 р. – С. 410-412. Авторський колектив у складі академічних та університетських учених-істориків і сходознавців зробили спробу відповісти на актуальні, з їхнього погляду, запитання не лише щодо маловідомих або призабутих, а і стосовно добре знаних сторінок багатовікової історії Криму та народів, які його населяли з найдавніших часів. Популярне за жанром і формою, видання водночас має науковий характер. До нього вміщено понад 120 статей – виважених і здебільшого узагальнених, що базуються на новітніх наукових підходах і широкій джерельній базі. Крім деяких загальновідомих фактів, традиційних оцінок та інтерпретацій, наводяться й цілком новаторські спостереження, оригінальні авторські думки, погляди й підходи, а також – подеколи несподівані висновки і прогнози. |
|
Кримські татари: шлях до повернення: кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецслужб : зб. док. та матеріалів. Ч. 1 / НАН України, Ін-т історії України ; Голов. ред. кол. науково-документ. сер. книг “Реабілітовані історією” ; Держ. арх. служби безпеки України ; Кам’янець-Подільський держ. ун-т ; ред. кол.: В. А. Смолій (голова), С. М. Богунов, Г. В. Боряк [та ін.] ; упоряд.: О. Г. Бажан, Ю. З. Данилюк, С. А. Кокін, О. А. Лошицький – Київ, 2004. – 395 с. Шифр: М1093-1/9(с2)/К823 До збірника увійшли документи та матеріали, що висвітлюють історію кримськотатарського національного руху в другій половині 1940-х – на початку 1990-х років, розкривають форми і методи боротьби його активістів за повернення на батьківщину, позицію українських, російських та міжнародних правозахисних організацій, протидію зазначеним процесам з боку владних структур та радянських спецслужб. Основу опублікованих матеріалів складають документи Державного архіву Служби безпеки України, які яскраво демонструють місце і роль радянських спецслужб в придушенні кримськотатарського національного руху, відстежують настрої кримських татар, їх нездоланне прагнення до повернення на Батьківщину. Крім того, на сторінках збірника опубліковані документи Державного архіву Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних державних архівів України та Російської Федерації. |
|
Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015) : зб. док. та матеріалів / НАН України, Ін-т історії України, Центр. держ. арх. громад. об-нь України, Центр. держ. арх. вищ. органів влади та упр. України, Галузевий держ. арх. СБУ ; упоряд.: О. Г. Бажан (кер.), О. В. Бажан, С. М. Блащук, Г. В. Боряк [та ін.]; відп. ред. В. А. Смолій. – Київ : Ін-т історії України НАН України, 2016. – 1092 с. – (Студії з регіональної історії. Джерела). Шифр: Б9139 /9(с2)/К823 Зі змісту: Ч. І. Депортації народів Криму у період Другої світової війни: етнічний та статистичний зріз. – С. 7-81. До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950-1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір. |
|
Наш Крим: неросійські історії українського півострова : [зб. ст.] / Укр. ін-т нац. пам’яті ; упоряд. та вступ. ст. С. В. Громенко ; авт. кол.: Я. Антонюк, Г. Бекірова, П. Вольвач, В. Грибовський, С. Громенко [та ін.]. – Київ : К. І. С., 2016. – 315 с. : іл. Шифр: А35741/9(с2)/Н37 Зі змісту: Бекірова Г. “Изгнали всех бессудно и бесправно…”. – С. 201-210. |
|
Кримські татари: 1944–1994 рр.: статті, документи, свідчення очевидців / НАН України, Ін-т історії України, Хмельницький ін-т регіон. упр. та права, Голов. редкол. наук.-документ. серії кн. “Реабілітовані історією” ; упоряд.: О. Г. Бажан, Ю. З. Данилюк (відп. ред.). – Київ : Рідний край, 1995. – 362 с. Шифр: А2431/9(с2)/К823 У збірнику представлені статті, документи, спогади, що розкривають трагічні сторінки в історії кримськотатарського народу, пов’язані з його депортацією з території Криму у травні 1944 р., висвітлюють основні етапи національного руху, діяльність окремих правозахисників. |
|
Ліщук Д. С. Українці і кримські татари: що спільного і що об’єднує / Д. С. Ліщук. – Чернівці, 2014. – 76 с. : карт., фот. Шифр: А30565/9(с2)/Л674 Зі змісту: Депортація народів Криму у 1944 році. – С. 63-64. У науково-популярному виданні викладено матеріали про історичну долю українців і кримських татар. |
|
Політичні репресії радянської доби в Україні : наук.-допоміж. бібліогр. покажч. / А. В. Скорохватова; упоряд. : Т. А. Приліпко, О. І. Марченко, З. Х. Мусіна ; М-во культури і туризму України, Держ. іст. б-ка України. – Київ : Арістей, 2008. – 684 с. Шифр: А19004/9(с2)(01)/П504 Зі змісту: Депортації населення. – С. 387-397. У покажчику зібрано офіційні документи, статистичні матеріали, книги, монографії, публікації з періодичних, продовжуваних і серійних видань, довідкова література, бібліографічні посібники, опубліковані українською та російською мовами як на теренах України, так і за кордоном. Рецензування проєкту здійснено Інститутом історії України НАНУ та Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАНУ. Хронологічні рамки охоплюють події 1917-1991 років. До покажчика включено літературу, видану з серпня 1991 р. по 2006 рік. |
Бібліографічний список літератури
Зі змісту: Овчаренко П. Д. Депортація кримськотатарського народу 1944. – С. 339.
Зі змісту: Панчук М. І. Депортація кримських татар. – С. 400.
Зі змісту: Татари кримські. – С. 139–152.
Зі змісту: 169. Постанова Державного Комітету Оборони СРСР про кримських татар 11 травня 1944 р. – С. 379–382.
Статті з періодичних та продовжуваних видань
Електронні джерела
Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи