ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
31.10.2024
В системі писемних джерел з історії України XVI–XVII ст. важливе місце займають документальні матеріали з історії друкарської справи, родоначальником якої є Іван Федоров[ич]. В зв’язку з тим, що дослідники не мають у своєму розпорядженні необхідних і достатніх джерел для аргументованих висновків, ряд питань початкового етапу українського друкарства залишаються спірними і невирішеними: книгодрукування в Україні до Івана Федорова, його попередники в друкарській справі у Львові, уточнення хронології подій його життєвого шляху та діяльності (рік і місце народження, отримана освіта, час приїзду до Львова […], від’їзду в Дермань та Острог), […], видавнича діяльність в останні роки життя у Львові, […] та ін. Вивчення цих питань вимагає залучення всього комплексу різних видів джерел: актових, епістолярних, друкарську продукцію, співставлення їх між собою, встановлення їх достовірності та цінності для реконструкції основних подій життєвого та творчого шляху Івана Федорова – засновника «постійного українського друкарства», який видрукував в старовинному місті Львові першу точно датовану книгу в Україні «Діяння і послання апостольські» або, скорочено, «Апостол» [18, с. 57 ; 33, с. 346].
|
Із післямови до львівського «Апостола»
|
Передмови та післямови федорівських видань у Львові та в Острозі становлять окремий, важливий вид джерел, що мають значну пізнавальну цінність. Завдяки ним стало можливим встановити не лише точне датування стародруків, початок та закінчення їх друкування, але й одержати інформацію з таких питань, як історія заснування друкарень, умови книгодрукування; в цих текстах робляться екскурси в попередні етапи видавничої діяльності першодрукаря [18, с. 24-25].
В кінці львівського «Апостола» на 260-264-му аркушах кириличної нумерації вміщена післямова Івана Федорова [«Повість, звідкіля почалася і як була створена ця друкарня»]. Текст «Повісті» є своєрідним зразком давньої вітчизняної мемуаристики, унікальним джерелом автобіографічного характеру, з якого дізнаємось про діяльність друкаря на попередніх періодах (московському та заблудівському) […]. Основна частина післямови (6 сторінок з 9-ти, тобто 2/3 тексту) присвячена розповіді про початок львівського періоду життя та діяльності [Івана Федоровича], в загальних рисах зазначені труднощі, з якими йому довелось зустрітись при заснуванні друкарні у Львові […] [18, с. 26].
І[ван] Федоров[ич] підкреслив, що йому не вдалось одержати матеріальної підтримки для заснування друкарні з боку заможних верств населення Львова [Львівський «Апостол», 1574 р., арк. 262-зв. ; 18, с. 26].
Щоб зрозуміти це оповідання Федорова, треба розглянути в якому стані в тому часі було українське міщанство у Львові. Тодішній Львів складався з самого міста, замкненого мурами, і передмість. Українська оселя була в місті невелика. Від заснування нового міста на магдебурзькому праві в половині XIV ст., українцям (русинам) дозволено жити тільки на одній вулиці, що й дістала назву Руської. Було там всього 15-20 домів. Заможні міщани [30, с. 44], що займалися головно купецтвом, добули в торгівлі більше майно і мали свої муровані доми в місті. Вони були зорганізовані у братство при церкві Успення на Руській вулиці і вели провід у культурній роботі, а також уважалися представниками українського міщанства супроти місцевих урядів [20, с. 539].
Першодрукар прибув до Львова у тяжкий для львів’ян час. Пошесть чуми, що розпочалася 1572 р., виявилася найтяжчою за останні півтораста років. А на додаток до цього трапилася велика пожежа. Згоріла більшість жител Руської вулиці, постраждали вежа ратуші та Успенська церква [2, с. 25].
Через цю катастрофу міщани з Руської вулиці зубожіли, мусіли зайнятися відбудовою своїх домів, а також церкви, це знову зайняло їх увагу на десяток років. На допомогу українським міщанам приходили греки, що в тому часі почали осідати у Львові [20, с. 540].
До цих головних справ, що непокоїли львівських міщан, приходили ще інші, також прикрі і болючі для них. У львівському епископстві велася боротьба між двома владиками, – Григорій Балабан (пізніше Гедеон), людина діяльна і близька братству, був усунений 1569 р. з владицтва і проживав у Крилосі, а його місце заняв незамітний нічим Йона (Іван) Лопатка Осталовський; щойно після смерті Осталовського 1576 року Балабан вернувся до Львова. До Львова доходили також відгомони боротьби польських магнатів і короля з козацьким рухом, що проявлявся тоді на Молдавії і Поділлі [20, с. 541].
В такому стані речей Федоров не міг дістати допомоги у тих «багатих і благородних людей», що якраз збідніли і самі щойно відбудувалися. Не помогло й те, що він у церкві через священника всім казав оголосити про це – бо ж сама церква була в руїні і чекала відбудови. Не знайшов він помочі «не тільки в руськім народі, але й серед греків» – бо навіть наймогутніший з греків Корнякт вклав свої капітали в будову церковної вежі. «Та знайшлися проте деякі прості особи серед духовенства й інші незнатні світські люди, що подали поміч». Ці люди – це передміщани.
Список цих передміщан з початку XVII ст. знаходимо у братських актах– це майже самі ремісники – кушнірі, сідельники, шевці, кравці, ковалі і ін.; частина їх має свої доми, але більшість це комірники, що жили по чужих мешканнях [20, с. 542].
Федоров скоро зжився з новим місцем, так що почали звати його не Федоровим, але Федоровичем, Хведоровичем або Ходоровичем. І він сам в Апостолі 1574 р. підписується Федорович [20, с. 543-544].
Хоч деякі аспекти та події (напр., спір з цехом столярів та ін.) не знайшли відображення в тексті післямови львівського «Апостола» 1574 р., цю прогалину в певній мірі вдається заповнити відомостями з актових матеріалів [18, с. 25], які можна класифікувати за їх змістом на такі групи:
1. Актові записи про спір друкаря з львівським цехом столярів щодо найму челядника столярного ремесла для потреб друкарні […], 26 січня 1573 р. – перша згадка в записах львівських актів про Івана Федорова. Документи свідчать, що у Львові, мабуть, був відсутній досвід організації друкарні, а тому довелось звернутись за консультацією до краківських друкарів, коли Федорову треба було найняти столяра [18, с. 38-39, 59].
2. Юридичні документи, які стосуються 
фінансових справ Івана Федорова (грошові та боргові зобов’язання, заяви, протестації, пленіпотенції (повноваження), угоди, судові арешти на майно). Це – найбільша група актів […], в яких подаються відомості про коло осіб, з якими Федорову доводилось спілкуватись, мати різноманітні фінансові зносини, одержувати матеріальну та юридичну допомогу у різних справах як особистих, так і зв’язаних з його видавничою діяльністю [18, с. 39].
На першому місці стоїть Сенько чи Семен Сідляр, передміщанин з Підзамча. Він позичив Федорову 700 золотих на устаткування друкарні. Це була велика сума, за яку можна було купити мурований дім в місті; ймовірно це був весь маєток Сенька, – пізніше його син Сахно ніяк не міг добути грошей від Федорових спадкоємців [20, с. 542].
Іван Крип’якевич зазначав: «Федорів чи Федорович, засновуючи першу українську друкарню у Львові, був примушений на всі сторони шукати своїх зв’язків, щоб добути друкарське знаряддя, папір, зразки друку й ілюстрацій та інше» [20, с. 534].
3. Серед інших актових матеріалів – два записи в протоколах Ради Львова та львівського гродського суду (19 березня 1582 р. та 26 лютого 1583 р.), що стосуються помічника Федорова, хлопця із Заблудова Гриня Івановича […]. На кошти Івана Федорова Гринь протягом двох років навчався у відомого львівського маляра Лаврентія (Лавриша) Пилиповича-Пухальського […], якого вважають можливим виконавцем рисунка євангелиста Луки (його гравюра вміщена у львівському «Апостолі»). Угода з Гринем Івановичем дає важливі відомості про намагання Федорова після його повернення з Острога продовжити видавничу діяльність та заснувати нову львівську друкарню [18, с. 40-41].
4. Група актів, яка стосується долі майна Івана Федорова напередодні та після його смерті […]. Серед них записи судових арештів, які наклали на майно друкаря його кредитори [18, с. 41].
Частина обладнання першої друкарні була заставлена Іваном Федоровим в 1579 р. І. Якубовичу за 411 злотих. Що це була лише частина, а не вся друкарня, свідчить суперечність між вартістю друкарні Федорова в півтори тисячі злотих (за таку суму її викупило пізніше львівське Успенське братство) [18, с. 45]. Львівський лихвар Ізраїль Якубович з’явився до єврейського суду Львова, приніс «140 книг на руській мові, а також матеріал, літери і форми та інше приладдя, яке відноситься до друкування книг». При цьому він зробив заяву, що ці речі «були йому закладені вже п’ять років тому [тобто в 1579 р.] покійним чесним Іваном Ходоровичем друкарем з Підзамча львівського і сином того ж... Іваном Палітурником на суму 411 флоренів польських грошей, жадаючи, щоб їх йому присудили». Це прохання лихваря суд задовольнив. Отже, перебуваючи в Острозі, Федоров змушений був, мабуть у зв’язку з матеріальними труднощами, закласти лихварям своє друкарське обладнання та частину книжкової продукції львівської друкарні, які йому так і не вдалось викупити [18, с. 41].
5. Ще одну групу складають матеріали про сина І. Федорова – Івана Івановича Друкаревича (палітурника) […], якому його батько доручав ведення своїх фінансових справ [18, с. 41].
Вивчення львівських актів про давнє українське друкарство […] дозволяють уточнити час від’їзду друкаря з Острога та повернення його до Львова. У львівських актах за 1575–1577 рр. Федоров називається таким чином: «Іван друкар руського письма» […], «Іван Федорович, руський друкар» або «друкар-русин» […] («Iwanus litterarum ruthenarum impressor», «impressor ruthenum»). Починаючи з запису від 2 березня 1579 р. він виступає як особа, що перебуває на службі у кн. К. К. Острозького: «Іван Ходорович друкар книг, слуга достойного воєводи київського» […], 29 грудня того ж року «Іван Федорович друкар і слуга величного Костянтина князя Острозького» […] («Magnifici Palatini Kijoviensis famulus») [18, с. 39-40].
Джерельна база про останній період діяльності І. Федорова у Львові та долю його друкарського приладдя істотно поповнилась завдяки публікації шести документів із записів війтівського уряду і Ради Львова за 1585–1588 рр. [18, с. 42]. У львівському архіві збереглося два описи частини майна Івана Федорова. З цих документів можна скласти уявлення про конструкцію його друкарського верстата [2, с. 29].
Окрему групу джерел складають грамоти та послання східних патріархів, львівського єпископа, акти Онуфрієвського монастиря у Львові та інші братські документи і матеріали. [Ці документи] хоч і були складені після смерті Івана Федорова, але безпосередньо стосуються його та друкарського обладнання, яке лишилось після нього. Після смерті Івана Федорова українські міщани Львова намагались продовжити його друкарську справу. Для цього треба було викупити друкарське обладнання першодрукаря, яке попало до рук лихварів. Протягом декількох років збирали на це кошти. У зв’язку з цим на підтримку намірів львів’ян виступали з окружними посланнями та грамотами східні патріархи Серед вказаних вище джерел – послання львівського єпископа Г. Балабана, який тричі звертався з окружними грамотами про збір пожертвувань на братську церкву, школу та друкарню, а саме в 1585, 1586 та в 1587 рр. [29 ; 18, с. 48-49]. З якою пошаною віднеслося львівське громадянство до першого свого друкаря про це свідчать слова послання єпископа Гедеона Балабана, де він називає Федорова «памяти доброї гідним», а його друкарню «скарбом особливим» [20, с. 552].
Серед джерел про діяльність Федорова на Україні окреме місце займають два, які, хоч різні за своїм характером та видовими ознаками, об’єднуються тематично. В них висвітлюється діяльність Федорова по виготовленню та винаході нових видів артилерійської зброї. Ця галузь його діяльності напевно не була самоціллю, а одним із засобів роздобути кошти для продовження видавничої справи у Львові після повернення з Острога [18, с. 54].
Десятирічне перебування Івана Федорова (Федоровича) на українських землях було найбільш плідним в його друкарській діяльності часом, насиченим багатьма подіями в його житті, коли виявились всебічні творчі інтереси друкаря, глибоке розуміння ним культурних та освітніх завдань своєї праці і покликання, що знайшло відображення у виданих ним в Україні книгах [18. с. 17].
Праця над львівським «Апостолом» тривала майже рік – з 25 лютого 1573 р. по 15 лютого 1574 р. В результаті вийшла книга надзвичайно дбайливо складена і майстерно оформлена. На початку вміщено герб литовського гетьмана Г. Ходкевича в ренесансній архітектурній рамці. На кінцевій сторінці – орнаментальна композиція з гербом Львова (лев у відкритій брамі міського муру з трьома баштами) та друкарським знаком першодрукаря (змійка подібна до віддзеркаленої літери S, із стрілкою вгорі), що нагадує тогочасні «гмерки» – герби ремісників і купців [9, с. 6-7]. На двох сторінкових гравюрах до львівського Апостола – фронтиспісній ілюстрації із зображенням Луки та друкарській марці Івана Федорова – використані монограми з літерами ЛП та WS і зображення різця по дереву. На першому деревориті наявні обидві монограми, на другому – лише монограма WS. Ймовірно, літери ЛП належать львівському художникові Л. Пилиповичу, якому Федоров, можливо, доручив виконати малюнок Луки у кращих традиціях місцевого рукописного мистецтва й іконопису. А монограма WS, можливо, належить граверу Венделю Шарфенберґові з родини краківських друкарів, папірників і граверів [33, с. 368].
Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров[ич] 1574 року видає у Львові «Буквар» – перший друкований підручник у східних слов’ян. Назва книги умовна, деякі дослідники називають її «Граматикою» («Грамматикия»). Титульного аркуша у виданні ще не було (як і в Апостолі), але на останній сторінці книги стояв друкарський знак Івана. Федорова з вирізьбленими літерами «ІОАН» і гербом Львова. Під зображенням – підпис: «Видруковано у Львові року 1574» [33, с. 353].
Висока друкарська та видавнича культура видань Івана Федорова справила великий вплив на подальший розвиток мистецтва української книги. Гравюри на дереві з його друків – заставки, кінцівки, візерункові ініціали – були настільки художньо привабливі, а дошки настільки міцні, що ними користувалися друкарі України майже до початку XIX ст. [33, с. 371].
5 (15) грудня 2023 р. минає 440 років від дня смерті Івана Федоровича – засновника книгодрукування в Україні, який останні роки свого життя провів у Львові, прагнучи відновити діяльність львівської друкарні.
Вдячні міщани поховали друкаря «книг пред тим невиданих» при церкві св. Онуфрія на Підзамчі» [20, с. 533]. Окреме місце серед письмових джерел, що стосуються Івана Федорова (Федоровича), займає епіграфічна пам’ятка, його епітафія (надгробна плита), яка не збереглась до наших днів, текст напису або малюнок якої подав М. Гриневецький (в 1817 р.) [18, с. 18].
Бібліографічний список (з фонду НІБУ)
1. Буквар Івана Федоровича 1574 року : путівник / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Благодійний фонд «Відродження історико-культурної спадщини України ім. Героя України Б. Г. Возницького» ; упоряд. : І. Жук, М. Литвин, А. Миронюк. – Львів : Бона, 2015. – 115 с.
2. Видашенко М. Б. Місцями Івана Федорова на Україні : путівник / М. Б. Видашенко, Я. Д. Ісаєвич, О. Я. Мацюк. – Львів : Каменяр, 1982. – 123 с.
3. Видашенко М. Б. Музей Івана Федорова у Львові : ілюстрований проспект / М. Б. Видашенко. – Львів : Каменяр, 1979. – 128 с.
4. Граматика Івана Федорова. – [Фотомеханічне відтворення видання 1574 р.]. – Київ : Дніпро, 1964. – 40 арк.
5. Запаско Я. П. Видання Івана Федорова / Я. П. Запаско, Я. Д. Ісаєвич. – Львів : Вища школа. Вид-во при Львівському ун-ті, 1983. – 206 с. : іл. ; 60х90 мм.
6. Запаско Я. П. Мистецтво книги на Україні в XVI–XVIII ст. / Я. П. Запаско ; відп. ред. П. М. Жолтовський. – Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1971. – 310 с. : іл.
7. Запаско Я. П. Мистецька спадщина Івана Федорова / Я. П. Запаско. – Львів : Вища школа. Вид-во при Львівському ун-ті, 1974. – 223 с. : іл. – Покажч. і підписи парал. укр., рос., англ., фр. та нім. мовами.
8. Запаско Я. П. Пам'ятки книжкового мистецтва : каталог стародруків, виданих на Україні. Кн. 1. (1574–1700) / Я. П. Запаско, Я. Д. Ісаєвич. – Львів : Вища школа. Вид-во при Львівському ун-ті, 1981. – 135 с.
9. Запаско Я. П. Львівські стародруки : книгознавчий нарис / Я. П. Запаско, О. Я. Мацюк. – Львів : Каменяр, 1983. – 175 с. : іл. – Текст парал. укр., рос., англ.
10. Зібрання українських стародруків : XVI-XVIII століття. – Київ: АДЕФ-Україна, 2012. – 482 с. : фот.
11. Иван Федоров и восточнославянское книгопечатание : сб. статей / АН БССР, Отд-ние обществ. наук ; сост.: М. Б. Ботвинник, А. Ф. Коршунов ; ред. кол.: И. Я. Науменко [и др.]. – Минск : Наука и техника, 1984. – 222, 2 с. : ил.
12. Ісаєвич Я. Д. Літературна спадщина Івана Федорова / Я. Д. Ісаєвич. – Львів : Вища школа. Вид-во при Львівському ун-ті, 1989. – 191 с. : іл.
13. Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні / Я. Д. Ісаєвич. – 2-е вид., випр. і доп. – Львів : Вища школа. Вид-во при Львівському ун-ті, 1983. – 155 с.
14. Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров на Україні / Я. Д. Ісаєвич. – Київ : Т-во «Знання» УРСР, 1964. – 35 с. : іл.
15. Ісаєвич Я. Українське книговидання : витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич ; відпов. ред. Ю. Ясіновський ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. – Львів, 2002. – 520 с.
16. Каганов І. Я. Українська книга кінця XVI-XVII століть : нариси з історії книги / І. Я. Каганов. – Харків : Вид-во Кн. палати УРСР, 1959. – 144 с. : іл.
17. Книга і друкарство на Україні / АН УРСР, Ін-т мистецтвозн., фольклору та етногр. ім. М. Т. Рильського ; Держ. публ. б-ка ; авт. кол.: О. І. Дей [та ін.] ; за ред. П. М. Попова . – Київ : Наук. думка, [1965]. – 315 с. : іл.
18. Ковальський М. П. Джерела про початковий етап друкарства на Україні. (Діяльність першодрукаря Івана Федорова в 70-х – на початку 80-х рр XVI ст.) : посібник для студентів / М. П. Ковальський. – Дніпропетровськ : [Друк. ДДУ], 1972. – 83 с. : іл.
19. Ковальчук Г. І. Рукописні книги та стародруки : навчальний посібник / Г. І. Ковальчук ; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2011. – 100 с., іл.
20. Литвин Т. Наукові розвідки Івана Крип’якевича про Івана Федорова / Т. Литвин // Зап. Львів. нац. наук. б-ки України ім. В. Стефаника : збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 3 (19). – С. 531–556. – З додатками : 1. Крип’якевич І. Іван Федорів у Львові : [доповідь на науковій конференції, присвяченій 500-річному ювілею винаходу книгодрукування Й. Ґутенберґом, 26 жовтня 1940 р., Львів] ; 2. Рукописна карта «Діяльність Ів. Федорова XVI [ст.]», виготовлена І. Крип’якевичем.
21. Маслов С. І. Друкарство на Україні в XVI–XVIII [Електронний документ] / С. І. Маслов ; Український наук. ін-т книгознавства. – Київ : Держ трест «Київ-Друк», № 2-га друк., 1924. – 39 с. : іл. – Відбитка з «Бібліологічних Вістей», 1924 р. Ч. 1-3. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/maslov_drukarstvo_na_ukrajini/maslov_drukarstvo_na_ukrajini.pdf
22. Маслов С. І. Українська друкована книга XVI-XVIII вв. / С. І. Маслов; Український науковий інститут книгознавства. – Київ: Державне видавництво України, 1925. – 76 с. – (Науково-популярна бібліотека книгознавства ; вип. 4).
23. Огієнко І. І. Історія українського друкарства / І. І. Огієнко ; упоряд., авт. іст.-біогр. нарису, авт. прим. М. С. Тимошик. – Київ : Либідь, 1994. – 442 с. : іл., портр.
24. Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (XVI – перша половина XVII ст.) : збірник документів : [присвяч. 400-річчю книгодрукування на Україні] / Рада Міністрів Української РСР, Головне архітектурне управління, Державний історичний архів Української РСР у Львові ; ред. кол. (голова) О. Г. Мітюков ; упоряд. : Я. Д. Ісаєвич [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 1975. – 343 с. : 21 л. іл. – Текст документів латинською та польською мовами, в перекладі на українську.
25. Свєнціцкий, Іларіон. Початки книгопечатаня на землях України: в память 350-ліття першої друкованої книжки на Україні у Львові 1573-4 р. [Електронний документ] : із 560 зразками друку і прикрас давньої книги України / замислом, трудом і заходами Іларіона Свєнціцкого ; накладом Наукової фундації Галицького митрополита Андрея Шептицького ЧСВВ ; «Національний Музей» у Львові. – Жовква : В печ. монастиря чина св. Василія Вел. , 1924. – 85 с. : CLI, 1 арк. іл. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/svjencickyj_pochatky_knygopechatannja_na_zemljah_ukr/svjencickyj_pochatky_knygopechatannja_na_zemljah_ukr.pdf
26. Степовик Д. В. Українська графіка XVI–XVIII століть : еволюція образної системи / Д. В. Степовик ; Академія наук Української РСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ : Наукова думка, 1982. – 333 с. : іл.
27. Українська книга XVI-XVII-XVIII ст. / Укр. наук. ін.-т книгозн-ва ; обгортка та тит. стор. роботи проф. В. Г. Кричевського ; худож. ред. Олександра Гера. – Київ : Держ. вид-во України, 1926. – XV, I, 435 с. : іл. – (Труди Українського наукового інституту книгознавства ; т. 1).
Електронні ресурси
28. Апостол [Електронний ресурс]. – Львів : Друкарня Івана Федорова, 1574. – [16], 264, [2] арк. : ил. Ілюстрації, заставки, кінцівки, в’язь, ініціали, рамки маргіналій; 2°. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000290 (дата звернення : 20.03.2022 р.). – Назва з екрана.
29. До 510-ї річниці з дня народження друкаря Івана Федорова (1510–1583) [Електронний ресурс] / Центральний державний історичний архів України. – Електронні дані. – [Київ : ЦДІАК України, 2020]. – Режим доступу : https://cdiak.archives.gov.ua/v_do_510_narodzhennia_Ivana_Fedorova.php (дата звернення : 20.03.2022 р.). – Назва з екрана.
30. Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст. [Електронний ресурс] : дослідження та матеріали / Упоряд. М. Капраль. – Львів, 1994. – 394 с. – (Львівські історичні праці. Джерела. – Вип. 2). – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Krypiakevych_Ivan/Lvivska_Rus_v_pershii_polovyni_XVI_st_doslidzhennia_ta_materialy.pdf
31. Лягушкін А. Хто був першодрукарем українських книжок : Іван Федоров, Швайтпольт Фіоль чи Степан Дропан? [Електронний ресурс] / А. Лягушкін // Фотографії старого Львова : [вебсайт]. – 2022. – 15 липня. – https://photo-lviv.in.ua/khto-buv-pershodrukarem-ukrainskykh-knyzhok-ivan-fedorov-shvaytpolt-fiol-chy-stepan-dropan (дата звернення : 21.03.2022 р.). – Назва з екрана.
32. Музей книги та друкарства [Електронний ресурс] // Державний історико-культурний заповідник міста Острога : [вебсайт]. – 2023 – Режим доступу : https://ostrohcastle.com.ua/muzej-knygy-ta-drukarstva (дата звернення : 21.03.2022 р.). – Назва з екрана.
33. Овчінніков В. Історія книги: Еволюція книжкової структури [Електронний ресурс] : навч. посібн. / В. Овчінніков – Львів: Світ, 2005. – 420 с.: іл. – Режим доступу : https://chtyvo.org.ua/authors/Ovchinnikov_Volodymyr/Istoriia_knyhy_Evoliutsiia_knyzhkovoi_struktury.djvu (дата звернення : 21.03.2023).
34. Романовський В. Друкар Іван Федорович. Життя його та діяльність [Електронний ресурс] / В. Романовський. – Київ: Український науковий інститут книгознавства, 1925. – 55 с. – Режим доступу : https://heritage.oa.edu.ua/assets/files/romanovs'kyi_drukar.pdf
Підготувала Світлана Плюта
Науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань
