ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
31.10.2024
По білому білим шила,
Інеєм рубила,
Сороченьку чумаченьку,
Що вірно любила
З народної пісні
«Технологія виконання вишивки «білим по білому» селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області», як елемент нематеріальної культурної спадщини України, у 2017 році наказом Міністерства культури України № 561 внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, а в 2018 році наказом Міністерства культури України № 105 його було взято під охорону (державний номер 007) [https://cutt.ly/rBY4Ajt].
Історична довідка. 
Решетилівка – місто в Україні, адміністративний центр Решетилівської міської громади Полтавського району Полтавської області [http://surl.li/fhqev]. Місто Решетилівка розташоване на берегах річки Говтва, за 38 км від обласного центру та за 11 км від залізничної станції Решетилівка. Через місто пролягають автошляхи міжнародного та національного значення.
Історія Решетилівки та її околиці сягає корінням у сиву давнину. Свідчення цьому - пам'ятки археології, найдавніша з яких датована добою неоліту, ряд об'єктів відноситься до доби бронзи та раннього залізного віку [Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Решетилівський район / Управління культури Полтав. облдержадмін., Центр охорони та дослідж. пам’яток археології упр. культури Полтав. облдержадміністрації, Полтавський краєзн. музей. – Полтава : АСМІ, 2010. – 222 с. : фото].
В історичних документах поселення Решетилівка вперше згадується з 1638 р. у зв'язку з повстанням на чолі з Я. Острянином. На початку XVII століття Решетилівка знаходилась у володінні польського шляхтича коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. З 1648 по 1775 рр. Решетилівка - сотенне містечко Полтавського полку. У 1709 р. у Решетилівці підписані Решетилівські статті [Бажан О. Г. Решетилівка // Енциклопедія історії України: у 10 т. Т. 9 : Прил – С / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 2012. – С. 186-187].
Решетилівка позначена на мапі України ХVІІ ст. французького інженера Гійома Левассера-де-Боплана [Боплан Гійом Левассер (де). Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн / Г. Л. Боплан. Українська бопланіана / Я. Р. Дашкевич ; ред. кол., авт. передм. В. А. Смолій, авт. передм. Я. Д. Ісаєвич, пер. З. Борисюк ; АН УРСР, Ін-т історії; АН УРСР, Ін-т суспіл. наук; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту. – Факс. відтвор. руанського вид. 1660 р. в комплекті з дод. – Київ : Наук. думка, 1990 – 256 с. : іл. + 1 прил. «Опис України...»; Олейников А. А. Атлас карт Украины ХVII ст. французского инженера Гийома Левассера-де-Боплана: [Альбом] / А. А. Олейников. – Київ : Радуга, 2006. – 21 с. : карти. – С. 5].
Український історик, статистик та етнограф XIX століття Микола Арандаренко у «Записках о Полтавской губернии составленых 1846 году», у описі містечка Решетилівка згадує легенду, про те, що засновником Решетилівки був козак Пластун Решетило, який мав у цій місцевості пасіку та хутір [Арандаренко Н. И. Записки о Полтавской губернии Николая Арандаренка, составленные в 1846 году: в 3 ч. Ч. 3 / Н. И. Арандаренко. – Полтава : Тип. губ. правления, 1852. – С. 72-78]. Але є ще інші версії виникнення назви поселення.
На карті, яка складена у 1846 року під керівництвом М. Арандаренка, Решетилівка входить до Полтавського повіту [Арандаренко Н. И. Атлас карт и видов к запискам о Полтавской губернии, составленным Н. Арандаренком в 1846 году / Н. И. Арандаренко. – Полтава : В литогр. губ. правления, 1851. - 40 л., 79,7 МБ эл. жестк. диск, 6,05 МБ эл. жестк. диск : 13 л. карт. Ч. 2, с. 81, лист 19].
Із Шевченківської енциклопедії дізнались, що влітку та восени 1845 року Решетилівку відвідав Тарас Шевченко. Для видання «Живописна Україна» він виконав два пейзажні малюнки тушшю, сепією та аквареллю: «У Решетилівці». Двічі згадано Решетилівку в його повісті «Близнюки», зокрема Решетилівські церкви [Шевченківська енциклопедія: в 6 т. Т. 5: Пе – С / НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; ред. кол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.] ; ред. тому: О. В. Боронь, В. Л. Смілянська. - Київ : [Б. в.], 2015. - 1140 с. : [904] іл., 8 вкл. л. іл. – С. 456].
За статистичними даними Полтавської губернії, станом на 1859 рік у власницькому та козацькому містечку Решетилівської волості Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 6514 осіб (3104 чоловічої статі та 3410 – жіночої), налічувалось 891 дворове господарство, існували 6 православних церков, єврейський молитовний будинок, козацьке приходське училище, богодільня, економічний лазарет, волосне правління та сільська управа, поштова станція, фабрика та 4 заводи, відбувалось 4 ярмарок на рік та базари [Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. [Вып.] 33: Полтавская губерния : список населенных мест по сведениям 1859 года. – Спб. : Тип. Вульфа, 1862. – XXXIII, 263 с. : 1 л. карт. С. 11].
Містечко самобутнє і неповторне, століттями приваблювало людей, розташоване на перехресті тодішніх державних і торгових шляхів, воно швидко розвивалося, і наприкінці XIX ст. Решетилівка стала одним із найвідоміших сучасних центрів народних промислів України – ткацтва, килимарства і вишивки. Вдале історико-географічне розташування, наявність сировини, талановитих майстринь сприяли розвитку вишивального промислу. З Решетилівки походить унікальний, особливо складний, тип вишивки – білим по білому. З 1905 року у Решетилівці працювала фабрика художніх промислів, яка виготовляла великий асортимент виробів, оздоблених решетилівською вишивкою. У 1937 р., поряд з фабрикою, була створена школа майстрів художніх промислів, у подальшому – Решетилівський художній професійний ліцей.
Носії елемента не становлять якоїсь однієї громади. У першу чергу носіями є майстри та викладачі Решетилівського художнього професійного ліцею, вишивальниці приватної майстерні художніх промислів «Соломія», викладачі та учителі Решетилівської дитячої школи мистецтв та Решетилівської гімназії ім. І. Л. Олійника, а також творчі родини Пілюгіних, Іпатій, Вакуленків та окремі майстри: Василенко О. М., Кісь А. В., Коршунова О. В., Москівець Т. О., Шаратіна Т. І., Зобенько Л. П., Таранець К. К., Голуб О. Є. та інші. Вікові традиції решетилівської вишивки біллю передаються від майстра до учня в навчальних закладах, а також із покоління в покоління в середині однієї сім’ї. Опанування традиційних технік – справа трудомістка і клопітка, тому секретам майстерності, зазвичай, вчилися з раннього дитинства.
Решетилівські вироби, як і раніше, демонструються на різних виставках за кордоном, і ними всюди незмінно захоплюються. Решетилівський районний краєзнавчий музей (відділ ткацтва і вишивки) є зберігачем кращих здобутків решетилівських майстрів вишивки «білим по білому». На щорічному фестивалі «Решетилівська весна» майстри вишивки демонструють свої вироби та діляться практичними навичками з шанувальниками вишивки.
Характерною особливістю вишивки «білим по білому» є поєднання в одному виробі до 5-7 різноманітних технік, які збагачують художньо-виражальні засоби орнаментальних композицій, надаючи їм схожості з мініатюрою. Класичною технікою вишивання біллю є «лічильна гладь» або «лиштва», яка при виконанні вимагає точного розрахунку ниток. За допомогою лиштви створюють геометризовані рослинні мотиви, поєднуючи їх з іншими техніками. Існує чимало мережок для оформлення вишитих сорочок: «стовпчик», «гречечка», «вівсяночка», «лучка», «ляхівка», «прутик з настилом», «чисна мережка», «безчисна мережка», «прорізний прутик». Для рослинно-геометричних мотивів мережки характерна звивиста гілка з листочками та квітами. Мережка створює художній контраст ажурних узорів з полотном та рельєфною поверхневою вишивкою. Ще однією найпоширенішою технікою є вирізування. Узор щільно обшивається нитками, потім середина вирізається і на полотні утворюються чіткі ажурні квадратики. Ця техніка найчастіше поєднується з іншими. При вишиванні біллю утворюється малюнок високого рельєфу зі світлотіньовим ефектом. Залежно від напрямку вишивальної нитки, покладеної на тканину по горизонталі чи вертикалі, узор по-різному то відбиває, то вбирає світло. Решетилівська вишивка «білим по білому» є своєрідним художнім засобом, який асоціюється з красою морозних візерунків. Таким чином створюється насичена гра орнаменту зі світлом [Елементи Нематеріальної Культурної Спадщини України / М-во культури України, Український культур. фонд ; наук. ред.: В. В. Телеуця, Л. М. Снігирьова. – Вінниця : Твори, 2018. – 145, [6] с. : іл. – С. 66 – 75].
Різноманітність якісних тканин дає можливість рукодільницям по-новому показати красу полтавської вишивки – біле мереживо красиво виглядає і на сірому чи бежевому полотні. Але, все одно, вишивка білими нитками по білому залишається класичним зразком «полтавської» вишивки і стала культурним надбанням усієї України.
Запрошуємо ознайомитись з експозицією книжково-журнальної виставки, яка представлена
у читальній залі НІБУ та перегорнути сторінки окремих видань віртуальної книжкової виставки.
Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України
Книжкові видання
Зі змісту:
Ханко В. М. Василенко Олена Михайлівна. – С. 181.
Ханко В. М. Москівець Тетяна Олександрівна. – С. 100 – 101.
Макар’ян А. П., Ханко В. М. Вакуленки. – С. 176.
Ханко В. М. Іпатій Ніна Іванівна. – С. 510.
Макар’ян А. П. Кісь Алла Володимирівна. – С. 576.
Макар’ян А. П., Фурман В. С. Коршунова Олена В’ячеславівна. – С. 634.
Зі змісту:
Ханко В. М. Пілюгіни. С. 293 – 295.
Ханко В. М. Решетилівка. – С. 389 – 390.
Ханко В. М. Решетилівська фабрика художніх виробів. – С. 390 – 391.
Ханко В. М. Решетилівський музей ткацтва і вишивки. – С. 391 – 393.
Ханко В. М. Решетилівського художнього професійного ліцею музей. – С. 393.
Електронні джерела
Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи
О. В. Нестеренко, Л. М. Снігирьова
Наук. ред.: Г. В. Єфіменко
Докладніше про рубрику:
Нематеріальна культурну спадщину в документних джерелах
