Василь Бобинський (1898–1938)

11 березня 2023 р. 11:46

1007 переглядів

Бобинський Василь Петрович народився 11 березня 1898 р. в м. Кристинополі (нині м. Червоноград) на Львівщині в сім'ї залізничника. Освіту здобув у гімназіях Львова та Відня. Брав участь у першій світовій війні.[13]

Бобинський повністю опанував французьку, німецьку, польську і російську мови, досконало знав західноєвропейські літератури та дав чимало поетичних перекладів. 1916 р. він іде до Українських Січових Стрільців, складової частини австро-угорської армії, що під час революції стала основою української армії в Галичині. Воює в рядах УСС до 1920 р.[22]

1920 р. - в Києві Бобинський знайомиться з українськими поетами-модерністами, зокрема з Я. Савченком та Д. Загулом. Повернувшись 1921 р. до Львова, редагує разом із Ю. Шкрумеляком, Р. Купчинським і О. Бабієм модерністичний журнал “Митуса” (вийшло четверо чисел). Захоплюється французькими поетами-модерністами. Бобинському належать найкращі переклади поезій Артюра Рембо.[22]

1923 р. - працював у легальний і нелегальній комуністичній пресі Західної України. Видавав прогресивний літературний тижневик “Світло” (1925-28 рр.). Був видавцем і редактором журналу “Вікна”(1927-30 рр.), залучивши до співробітництва в ньому С. Тудора, Козланюка, Галана. Журнал цей був типовим твором Бобинського, сполучаючи літературно-мистецький модернізм і комуністичну ідеологію; завдяки останньому допускався також на Радянську Україну. Один з організаторів групи революційних письменників “Горно”, був членом ВУСПП.

1926 р. - був заарештований польсько-шляхетськими властями. Польська влада звинувачує його в "державній зраді” і кидає до в'язниці. Там поет написав поему "Смерть Франка", в якій змалював тяжке життя великого Каменяра. В цій поемі Бобинський створив величний i правдивий образ людини, що повністю віддала себе служінню народові і повела за собою маси знедолених. Поема "Смерть Франка" являє собою вершину поетичної творчості Бобинського. Вона була премійована на конкурсі до 10-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції. Її видали в Харкові, Львові, Чехословаччині, Канаді.[5]

 Після виходу на волю він вирішив виїхати на Радянську Україну разом із дружиною й сином. 1930 р. - прийнятий на навчання в аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, що містився в Харкові.[17]

Василь Петрович писати вірші почав ще юнаком. Перша збірка його поезій "В притворі храму" вийшла 1919 р. в Стрию. Збірка сонетів "Ніч кохання" побачила світ у Львові 1923 р., а з 1924 р. у Львові ж вийшла збірка поезія "Тайна танцю".[5]

1920-1924 pp. - поет пише бойові реалістичні поезії. Так, його вірші "Пісня галицького злидаря", "Спів крилатих кентаврів", "Тюремна колисанка" та інші сповнені мотивами рішучого класового протесту.[5]

ТЮРЕМНА КОЛИСАНКА
Heзнайомій з 13-ї камери

Люлі-люлі... Тук-тук-туки...
Спи, сусідко з-за стіни.
Крильми круки чорнопері
по камері сіють сни
Спи, дівчатко... Тук-тук-тук...

Спи, сусідко. Тиха нічка
простеляє темінь риз,
як черничка м'якорука,
гонить крука блеском сліз.
Спи, дівчатко.... Тук-тук-тук...

Спи спокійно. Коридором
ходить сторож, мірить крок.
Зграйним хором голубиним
в небі лине рій зірок.
Спи, дівчатко... Тук-тук-тук…

Люлі-люлі... Крізь решітку
зоряний іскриться хор
Вмить васвітить огнецвітку – 
променистий метеор.
Hе злякайся.. Тук-тук-тук...

Не злякайсь: весілля з смутком,
щастя з муками сплелось.
Метеори мчаться хутко,
спалахнуть, займуться ось!
Ти всміхнешся... Тук-тук-тук...

Спи, сусідко. Темінь ночі
обгортає цілий світ.
Але вже вродитись хоче
воля – дивний огнецвіт.
Мрій про волю... Тук-тук-тук...

Мрій, що ти вже, квітко, дома,
що вже всім нам Вільний Дім!
Спи, сусідко незнайома,
спокій віченькам твоїм...

Завтра світ увесь – УСІМ!
1922 р.

Він сповний віри у свій новий шлях, в соціялізм і в українське відродження в УРСР. Ця віра надавала тодішнім його поезіям самопевности і пристрасти. (5)

Я на вас, на ваших очей сліпоту
Розпалю стотисячні блиски.
Я з погорди болючих бичів наплету
На гелотів рабів від колиски.

В УРСР Бобинський видав три книжки своїх поезій: “Поезії”, вибір за десятиліття 1920-1930 рр. (Харків, 1930 р.); “Слова в стіні” (Харків, 1932 р.); “Поеми і памфлети” (Харків, 1933 р.). Всі вони своїми темами стосувалися національної і соціальної боротьби в Галичині, трактованої поетом в дусі раніших постанов Комінтерну і Комуністичної Партії Західної України. Це було явне історичне спізнення, бо вже в 1934 р. вся верхівка КПЗУ була викликана Москвою в СРСР і тут підступно кинута у в'язницю як “буржуазні націоналісти”.[5]

 
Протокол допиту Олекси Влизька про закордонні поїздки Івана Терещенка та Михайля Семенка від 4 грудня 1934 р. (копія)

Як і більшість інших письменників групи “Західна Україна”, Бобинський на початку 30-х років зазнав безпідставних репресій. 25 грудня 1933 р. органами ДПУ був виписаний ордер за № 36 на його арешт.[17]

В “Анкеті звинуваченого” в графі “Соціальне і політичне минуле” зазначено: “служив в австрійській армії 1916-18 рр. в ранзі молодшого офіцера; в УГА хорунжим з 1918 р. по 1919 р.”. У постанові на арешт В. Бобинського (№ 737) зазначено: звинувачується у злочинах, передбачених ст. 54-11 КК УРСР, бо “належить до української контрреволюційної організації, яка ставила своєю метою повалення Радянської влади шляхом збройного повстання, групує повстанські кадри у вузівських колах, зв'язаний із польським консульством у Харкові, є учасником ряду нарад контрреволюційної організації, перебуває у зв'язках з видатними діячами цієї організації”. Ухвалено: В. Бобинського необхідно взяти під арешт і тримати в спецкорпусі ДПУ УРСР.[17]

27 грудня 1933 р. В. Бобинський подав органам ДПУ заяву, в якій рішуче заперечив свою приналежність до Української військової організації: “Членом УВО я ніколи не був”. Проте у протоколах допитів зазначено, що В. Бобинський “зізнався”: “...з 1922 р. і до дня арешту я був членом Української військової організації (УВО), яка ставила своєю метою шляхом збройного повстання скинути Радянську владу на Україні і встановити тут фашистську диктатуру”. В обвинувальному висновку, підписаному оперуповноваженим секретно-політичного відділення Соколовим 24.11.1934 р., констатується: “Бобинський як за кордоном, так і на Радянській Україні займався розвідувальною діяльністю на користь УВО, був зв'язаний з самим Донцовим і його групою”. Справу В. Бобинського було передано на розгляд судової “трійки” ДПУ УРСР з пропозицією ув'язнити його у концентраційний табір строком на п'ять років. Заступник прокурора ДПУ УРСР Крайній, допитавши В. Бобинського, 28 лютого 1934 р. запропонував засудити його на три роки концтаборів. Судова “трійка” погодилася з цим висновком і винесла рішення: “Бобинського Василя Петровича заслати у виправно-трудовий табір строком на три роки”.[17]

Лиха доля кидала В. Бобинського на будівництво каналу Москва-Волга, потім знову арешт, і згідно із статтею 58-6 Кримінального кодексу РРФСР - вища міра покарання: розстріл. Вирок виконано 28 січня 1938 р.[17]

Після війни реабілітацією В. Бобинського зайнялася Спілка письменників України: зокрема - П. Козланюк, А. Турчинська, М. Гаско, Б. Буряк та ін.

29 серпня 1956 р. прокурор Київського військового округу І. Бударгін переглянув у порядку нагляду справу В. Бобинського і дійшов висновку: "він був притягнутий до судової відповідальності необгрунтовано".[17]

26 жовтня 1956 р. Військовий трибунал Київського військового округу згадану постанову судової “трійки”, щодо В. Бобинського скасував, а його реабілітував (посмертно). [17]

Список документів із сайту Електронного архіву українського визвольного руху

Виписка із протоколу допиту обвинуваченого Мирослава Ірчана від 3 січня 1934 р.

Протокол допиту Мирослава Ірчан-Бабюка від 26 березня 1934 р.

Протокол допиту обвинуваченого Валер'яна Поліщука від 19 січня 1935 р.

Протокол допиту Олекси Влизька про закордонні поїздки Івана Терещенка та Михайля Семенка від 4 грудня 1934 р. (копія)

Протокол допиту Олекси Влизька про закордонні поїздки Івана Терещенка та Михайля Семенка від 4 грудня 1934 р.

Видання з фонду НІБУ

1. Encyclopedia of UKRAINE. Volume 1. A - F. / V. Kubijovyč . – Toronto, Buffalo, London,1984. – page 250.

2. Архів розстріляного відродження: матеріали архівно-слідчих справ українських письменників, 1920 - 1930-х років / упоряд. О. Ушкалов, упоряд. Л. Ушкалов. – Київ : Смолоскип, 2010. – С. 329.

3. Бобинский В. П. Избранное : Стихи : Пер. с укр. / В. П. Бобинский ; сост. Турганова Б. А. – Москва : "Худож. лит.", 1975. – 254 с.

4. Бобинський В. DER BLUTHUND : Із циклу « Три портрети» / В. Бобинський // Червоний шлях. – 1931. – №10. – С.30-34.

5. Бобинський В. Бібліографічна пам’ятка до 70-річчя від дня народження / В. Бобинський. – Львів,1968. – 7 с.

6. Бобинський В. П. Гість із ночі : Поезія : Проза : Публіцистика : Літ. критика : Пер. / В. П. Бобинський. – К. : Дніпро, 1990. – 622 с.

7. Бобинський В. П. Майбутній метеор / В. Бобинський // Червоний шлях. – 1926. – №3. – С. 21-23.

8. Бобинський В. П. Поезії / В. П. Бобинський ; упоряд. М. І. Дубина. – К. : Рад. письменник, 1986. – 318 с.

9. Бобинський В. П. Поезії. 1920-1928 : (Суспільні умовини творчості В. Бобинського) / В. П. Бобинський. – Х. : Держвидав, 1930. – 104 с.

10. Бобинський В. Смерть Франка / В. Бобинський // Червоний шлях. – 1926. – № 10. – С.5 – 19.

11. Бобинський В. Чорноризі / В. Бобинський // Червоний шлях. – 1932. – №4. – С.51 – 52.

12. Братунь Р. Лицар поезії, лицар революції / Р. Братунь // Жовтень. – 1988. – С.112 – 115.

13. Довгалюк П. М. Бобинський В. П. / П. М. Довгалюк // Українська літературна енциклопедія : в 5 т. – Т.1 : А - Г . – Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988. – С. 199.

Т. 1 : А - Г / відп. ред. І. О. Дзеверін ; заст. відп. ред.: М. Г. Жулинський, М. П. Зяблюк. – 1988. – 532, [2] с. : іл.

14. Дубина М. Невідомий Василь Бобинський / М. Дубина // Книжник. – 1990. – №5. – С.18 – 23.

15. Енциклопедія Сучасної України . Т. 3. Біо - Бя / НАН України, Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка ; ред. І. М. Дзюба. – Київ : Держ. голов. підприємство республіканського виробничого об’єднання, 2004. – С. 92.

16. Енциклопедія українознавства. Словникова частина . Т. 1. [Перевидання в Україні] / В.Кубійович, М. Глобенко. - Репр. відтворення вид. 1955 - 1984 років. – Київ : Глобус, 1993. – С.141.

17. ...З порога смерті... : письменники України - жертви сталін. репресій. Вип. 1 / Л. С. Бойко, В . С. Брюховец, І. В. Зуб ; упоряд. О. Г. Мусієнко ; худож. О. І. Яцун. – Київ : Рад. письменник, 1991. – С. 65 – 67.

18. Кальба М. Борис Бобинський (Бобо) / М. Кальба // Визвольний шлях. – 1990. – №11. – С.1375 – 1385.

19. Книги і долі. Митці Розстріляного Відродження : біобібліографічний покажчик / М-во культури і мистецтв України, Одеська держ. наук. б-ка ім. М. Горького ; упоряд. Г. І. Єфімова. – Одеса : Друк, 2002. – С.61-68.

20. Ковалів Ю. І. Історія української літератури: кінець XIX – поч. XXI ст. : підручник : у 10 т. Т. 3. У сподіваннях і трагічних зламах / Ю. І. Ковалів. – Київ : Академія, 2014. – С. 100 – 102. – (Альма – матер).

21. Крижанівський С. Інтелігент нової формації / С. Крижанівський // Вітчизна. – 1987. – №10. – С.174 – 175.

22. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917-1933 : поезія, проза, драма, есей / Ю. А. Лавріненко. - 7-е вид. – Київ : Смолоскип, 2015. – С.257 – 260.

23. Над рікою часу : Західноукраїнська поезія 20 – 30 років. – Харків: Фоліо,1999. – С.25 – 92.

24. Наші втрати: Матеріяли до біографічного словника репресованих у 1930-их роках діячів в УРСР, зібрані Юрієм Лавріненком / Українська академія наук у США ; ред. М. Жулинський. – Київ ; Нью-Йорк : Твім інтер, 2005. – 252 с.

25. Обірвані струни : антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920–1945 / авт. передм. Б. Кравцев. – Нью-Йорк : Наукове Т-во ім. Шевченка в Америці і Українська Вільна Академія наук у США за матеріальною допомогою Східньо-Европейського Фонду, 1955. – 43 с.

26. Поліщук В. Переплетені хащі галицьких інтересів / В.Поліщук // Червоний шлях. – 1929. – №4. – С.87.

27. Сирота Л. Літературна група "Митуса" (1921-1922) : О. Бабий, В. Бобинський, Р. Купчинський, Ю. Шкрумеляк. Бібліографічний покажчик / Л. Сирота ; НАН України, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника. – Львів : [б. и.], 2004. – 189 с.

28. Трофимук С. Поетичний пам’ятник каменяреві / С. Трофимук // Жовтень. – 1967. – №3. – С.121 – 125.

29. Чоповський В. У боротьбі за волю / В. Чоповський // Українська культура. – 1970. – №8. – С.9.

30. Шевченко С. В. Архіпелаг особливого призначення / С. В. Шевченко. – Київ : Фенікс, 2006. 366 с. : фото + 32 л. фото. – С.55.

Укладачі: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ соціокультурних комунікацій)