Випуск 2. Кролевецьке переборне ткацтво

20 жовтня 2022 р. 12:00

1590 переглядів

Кролевецькі рушники –
Символ щастя і любові.
Кролевецькі рушники –

Оберіг моєї долі.

Віктор Дзюба

У 2012 році було взято під охорону держави та внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під номером 002 елемент «Кролевецьке переборне ткацтво» (https://cutt.ly/rBY4Ajt).

Історична довідка. Кролеве́ць – місто районного підпорядкування в Україні на Сіверщині, у Сумській області, колишній центр однойменного району, теперішній центр Кролевецької міської громади, з 4 січня 2017 року. Місто Кролевець знаходиться на лівому березі річки Реть у місці впадання в неї річки Свидня. Через північно-західну околицю протікає річка Рудка. Відстань від Києва залізницею – 264 км, автошляхами – 262 км. До обласного центру м. Суми – 149 км. Населення 23 227 (01.01.2017).

Люди на цих землях господарювали ще в епоху енеоліту. Поселення, що після зведення тут укріплень, отримало назву Кролевець, можливо, від польського слова «круль», що означає король, було засноване на початку 17 ст. (імовірно 1601 р.) вихідцями Правобережної України. Розвитку міста сприяло його розміщення – на перехресті двох торгових шляхів. У 1638 р. Кролевець згадується як місто, а 1644 р. надано Магдебурзьке право [Бажан О. Г. Кролевець / Енциклопедія історії України : у 10-ти томах. Т. 5: Кон-Кю / НАН України, Ін-т історії України ; ред. В. А. Смолій. – Київ : Наук. думка, 2008. – 551 с. – С. 407].

Під час археологічних розкопок, які проводилися в місті Кролевець на лівому березі річки Реть (мікрорайон Подолове) було знайдено напівземлянку ранньослов’янського часу V-VІІ ст., в якій знаходилися прясла – матеріальна річ, яка говорить про наявність та розвиток ткацького ремесла на цьому місці [Карась А. В. Кролевецьке ткацтво // Кролевеччина, білі плями історії: зб. наук. праць : матеріали наук. конф. краєзнавству / Кролевецька райдержадмін., Кролевецька райрада ; упоряд. А. В. Карась. –- Кролевець : [б. и.], 2002. – 47 с. + 2 л. іл. – С. 25-28].

З другої половини ХVІІ ст. у сотенному містечку Кролевці (на Чернігівщині) був заснований вересневий ярмарок – один із найбільших українських ярмарків. З початку роботи Кролевецького ярмарку ткацтво у Кролевці набуло вибухового розвитку, з роками стало виробничим та художнім промислом. У цей час кролевецькі ткачі об’єдналися у ткацький цех Кролевецьке цехове об’єднання ткачів за Румянцевим переписом було найбільшим у Чернігівській губернії. У 1851 році відбулася перша в Кролевці виставка-ярмарок, на якій продавали місцеві рушники. Слава про них швидко перетнула кордони, і споживчий попит почав невпинно наростати. Із середини ХІХ століття кролевецькі рушники починають цінуватися в усій країні, а в 1914 році їх презентують на Всесвітній виставці в Берліні. У 1936 році в Парижі на Міжнародній виставці український виріб вперше отримує золоту медаль. Ним прикрашають інтер’єр королівських палаців деяких європейських держав.

Дослідниця кролевецького ткацтва Є. Ю. Спаська писала, що «дату заснування ткацького цеху в Кролевці не встановлено, але за даними Рум’янцевського опису 1765 – 1769 років, до нього вже входило 34 ткацькі двори, що нараховували майже 100 душ. Переважно це були безземельні посполити. Найбільш заможні ткачі (переважно міщани) мали учнів, які працювали на господаря за отримуване навчання. Є. Спаська вважала, що дату організації ткацького цеху в Кролевці можна віднести на кінець ХVІІ – початок XVІІІ століть» [Спаська Є. Ю. Господарство кролевецьких скупників Риндіних // Укр. іст. журн.: наук. журн. / НАН України, Ін-т історії України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. – Київ : Наук. думка, 1962. – № 5 (Вересень-Жовтень). – С. 109-111].

Численні факти і документи свідчать, що саме ХІХ століття стало періодом справжнього розквіту кролевецького ткацтва. Особливістю кролевецького рушника, на відміну від звичайного, вишитого, є те, що його ткали нарівні й чоловіки, й жінки. Відомі ткачі: Михайло Соломаха, Хома Тищенко, Нечипір Пастушок, Микита Задорожний, Яків Хоменко та інші. Особливо виділялись родини Падалків, Довгоп’ятих, Тюріних, Лисенків, Бельченків, Іванченків, Торобанів, Лукашів, Бичків, Сердеченків та інші. Леонтій, Єремій та Іван Ринді разом з ріднею вписали яскраву мистецьку і купецьку сторінки в розвиток ткацтва, заклавши фінансові підвалини розвитку цього ремесла [Спаська Є. Ю. Господарство кролевецьких скупників Риндіних // Укр. іст. журн.: наук. журн. / НАН України, Ін-т історії України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. – Київ : Наук. думка, 1962. – № 5 (Вересень-Жовтень). – С. 109-111].

Наприкінці ХІХ ст. і на початку ХХ ст. у Кролевці налічувалось понад дві тисячі ткачів-надомників, які у 1922 році, зусиллям ініціативної групи, об’єднались у артіль художньо-декоративного ткацтва «Відродження», яку очолив А. Яценко. Перші ткалі артілі: Х. Неровня, Г. Почепинець, Г. Власова, Г. Романюк. У 1960 році артіль перейменували на фабрику художнього ткацтва, де виготовляли речі масового побуту – штори, скатертини, покривала, килимки, рушники [Кролевецькі рушники: з історії художнього ткацтва на Кролевеччині / ред. В. В. Сереженко. – Кролевець ; Лебедин : Білий лебідь, 2002. – 59 с. – С. 13]. Кролевецька фабрика була одним з провідних центрів ручного художнього ткацтва. Вироби Кролевецької фабрики представлялись на вистаках – у Брюселі, Лондоні, Загребі, Монреалі, Нью-Йорку, Осакі, Торонто, Флоренції; вони експортувались до Італії, Канади, США, Франції, Японії та інших держав. Над створенням орнаментальних мотивів працювали кролевецькі художники: І. Дудар, Н. Прокопенко, Л. Закурська, О. Гавруш та творчих майстрів і ткачів фабрики О. Василенко, З. Черенкова, М. Даценко, Г. Єфіменко, Є. Дудка, Л. Ситник, Г. Шабельник, Є. Коноваленко, В. Валова, Л. Орел та багато інших. Ткаля В. Рекуха, яка пропрацювала на фабриці майже 40 років, у 1968 р. була удостоєна звання Героя соціалістичної праці. Ціною неймовірних зусиль вдалося врятувати фабрику.

Незважаючи на труднощі, сьогодні кролевецьке переборне ткацтво вийшло на новий рівень. Свої уміння передають молодшому поколінню майстрині, які працюють у Державному вищому професійному училищі м. Кролевець, в комунальному підприємстві «Кролевецькі рушники», у Спільноті Кролевецького ткацтва, яка об’єднує: майстрів ручного ткацтва, що практикують кролевецьке переборне ткацтво; спільноту кролевецької громади, що опікується збереженням, охороною та життєдіяльністю елемента нематеріальної культурної спадщини України «Кролевецьке переборне ткацтво»; громадську організацію «Центр розвитку «Жива культура» (https://krolevetsweaving.org.ua/). Традиції кролевецького переборного ткацтва передаються від майстра до учня, з покоління в покоління.

Збереженням, охороною та популяризацією кращих зразків кролевецького переборного ткацтва займаються Кролевецький краєзнавчий музей (https://www.facebook.com/profile.php?id=100083292814669), (http://krolevets.com/museum.php?zaly), де знаходяться рушники, який за часом виготовлення можна віднести до 1830 – 1840-х років (Скарби мистецтв. Кролевецькі рушники: https://www.youtube.com/watch?v=tohRRvxNdog).

Та Музей Кролевецького ткацтва (Музей кролевецького ткацтва: https://www.youtube.com/watch?v=xxLNXAThmbk&t=2s), (https://cutt.ly/pBDgnhc). відкритий у листопаді 2011 р., у рамках проведення Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники» (https://www.youtube.com/watch?v=KGREugCT8Ts). У дні його проведення районний центр перетворюється на мистецьку Мекку, а все обертається навколо вічного оберегу, на честь якого проходять виставки, зустрічі, презентації, пісенні і поетичні вечори. Розташовано музей в історичній садибі родини Огієвських. В основу музею була закладена спадщина музейної кімнати Кролевецької фабрики художнього ткацтва. Музейне зібрання стародавніх і сучасних творів художнього ткацтва нараховує понад 1300 одиниць збереження. Ткані вироби, з фондів музею, дійшли до нас із ХІХ – ХХ ст. У експозиції музею представлені верстати, на яких досі тчуть рушники зберігачі музею [Музей кролевецького ткацтва. Ткані рушники кінця XIX – початку XX століття [Текст] = The Museum of Krolevets Weaving. Woven towels (rushnyks) of late XIX – early XX century : альбом / Кролевецька райдержадмін. Сумської обл. Від. культури, Музей кролевецького ткацтва ; упоряд.: Г. К. Ніжнік, І. О. Пурига, В. В. Гецевич. – Кролевець : [Б. в.], 2017. – 44 с. : іл.].

Кролевецький тканий рушник характеризується тканням, що не повторюється в інших районах країни, з чіткою системою орнаментально-композиційного декорування. Для кролевецького рушника є характерним поєднання білого й червоного кольорів. На білому, рідше червоному тлі між густо червоними паралельними смугами ткався багатий орнамент. Одні рушники заткані суцільними візерунками, на інших – менш густішими.

Доступним матеріалом для рушникового ремесла були коноплі та льон, які вирощувались на Кролевеччині. А от використання червоного кольору пов’язують з фарбуванням ниток червцем – комахою фіалково-чорного кольору, що живе на листі дуба. Їх збирали в червні, сушили і виробляли червону фарбу всіх відтінків (від ясно-червоної до темно-бурої). Крім того, фарбу добували з коріння марени, крапу, які висушували та перемелювали на порошок.

За призначенням кролевецькі рушники поділяли на буденні ужиткові й настінні декоративні, які займали значне місце в убранні української оселі. Білі буденні рушники оздоблювали тільки смугами по краях, святкові декоративні рушники були надзвичайно різноманітні за мотивами орнаментів і за технікою ткання. Ткали кролевецькі рушники у давнину довжиною від 170 до 600 см, а завширшки від 35 до 60 см, відповідно до призначення. На території Середнього Подніпров’я такий рушник був окрасою майже кожної хати. Кролевецькі кілкові (їх називали «королівські», «красні», а на Черкащині – «княжецькі») рушники мали ширину 40 см – 50 см і довжину 3 м – 4 м. Обрядові були довгі, подарункові – коротші та з орнаментом лише по краях. Вони набули великого попиту, оскільки використовувалися у весільному обряді, де виконували роль оберегу. У ХІХ – на початку ХХ ст. усі рушники ткалися на пари: виготовляли два однакових на одній основі, по довжині вряд, через засік. Продавалися парою, ніколи не підшивалися. Підшитий рушник вважався вживаним.

Кожна епоха накладала свій неповторний відбиток на характер зображення. Як вважають деякі дослідники, орнамент кролевецьких тканих виробів несе в собі інформацію з дохристиянських часів. Здебільшого це солярні знаки, квіти, дерева. Стилізовані зображення птахів і дерев, квадрати і ромби, пов’язані з давніми обрядами слов’ян. Образ жінки – матері землі втілювали в образі богині Берегині, яку зображували з піднятими вгору руками. Давній образ дерева життя представлений на кролевецьких рушниках у вигляді гілочки з квітами або овочами. Одним із найскладніших орнаментальних мотивів є «монастирки», тобто стилізовані зображення трибанної церкви, також зустрічаються стилізовані постаті людей. З ХІХ столітті серед народних мотивів орнаменту на тканинах з’явилися зображення двоголових орлів, причому двоголові орли давнішого, візантійського походження. Візантійські орли та орли-шуліки на рушниковому полотні сусідять винятково з язичницькими орнаментами. Окрема розлога тема – радянський період рушникотворення, коли переважала радянська символіка [Історія українського мистецтва: в 6 т. / Науково-дослід. ін-т теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури, Держбуд СРСР, Держ. ком. цивіл. будівництва та архітектури; голов. ред. М. П. Бажан. – Київ : АН УРСР, 1966. – Т. 4, Кн. 1 : Мистецтво кінця XVIII – першої половини XIX століття. – 1969. – 363 с. : іл. С. 270-271].

Кролевецькі рушники відзначаються не так різноманітністю візерунків, як багатством композицій, у які їх укладали. Характерною особливістю кролевецьких рушників є використання традиційної техніки перебору з ремізно-човниковим ткацтвом. Цей вид ткацтва пов’язаний із введенням багаторемізного ткацького верстата, кількість ремізок якого доходила іноді до 12 – 16. Найстаріший рушник 1838 року зроблено за старою технікою «під парки», тому він двосторонній – малюнки лицьової та зворотної сторін однакові. Рушник на льняній основі з природним барвником ниток з рідкісним малюнком двоголових орлів з опущеними крилами. Наприкінці XІX століття застосовуватиметься інша, простіша техніка, рушники починають робити односторонніми.

Кролевецький рушник – це неповторна задушевна пісня, співана різноманітними засобами ткання, розкішною фантазією орнаменту, в котрій наші далекі предки й сучасники виливали й вкладають нині свою багатющу поетичну палітру душі.

У читальній залі НІБУ з 20 жовтня експонується книжково-журнальна виставка з циклу «Нематеріальна культурна спадщина в документних джерелах з фонду НІБУ», яка висвітлює історію та сучасний розвиток кролевецького ткацтва. Запрошуємо відвідати виставку.

Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України

Книжкові видання

1. Балабон І. В. Кролевець та Кролевеччина : роздуми про сьогодення і минуле / І. В. Балабон. – Київ, 2015. – 189 с. : фот. – Зі змісту: Фабрика художнього ткацтва. – С. 10-11.

2. Бутник-Сіверський Б. С. Українське радянське народне мистецтво / Б. С. Бутник-Сіверський. – Київ, 1967. – 48 с. – Зі змісту: С. 17-20.

3. Варивончик А. В. Художні промисли України: ґенеза, історична еволюція, сучасний стан та тенденції : монографія / А. В. Варивончик. – Київ, 2018. – 527 с. : іл. – Зі змісту: Ткацтво. – С. 31-55 : іл.

4. Карась А. В. З історії м. Кролєвця / А. В. Карась. – Суми, 1995. – 28 с. : мал., план., фот.

5. Малі міста України. Сумська область : бібліогр. покажч. / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектурно-будівельна б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. – Київ, 2016. – 391 с. – Зі змісту: Кролевець. – С. 137-160.

6. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва / К. І. Матейко, Л. Т. Кравчук, М. Я. Куницька [та ін.]; М-во вищої та серед. спец. освіти УРСР, Львівський держ. ін-т приклад. та декорат. мистецтва. - Львів, 1969. - 191 с. : 8 л. іл.

Зі змісту: 3 розд. : Гургула І. В. Народні тканини. – С. 63-66.

4 розд. : Гургула І. В. Народні тканини. – С. 146-150 : іл.

7. Ними пишається Сумщина: (про героїв соціалістичної праці і передовиків народного господарства) : бібліогр. покажч. / Упр. культури Сумського облвиконкому, Сумська держ. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської. – Суми, 1988. – 29, [1] с. – (Знатні люди Сумщини). – Зі змісту: Рекуха Валентина Іванівна. – С. 7.

8. Орел Л. Народне мистецтво України на межі тисячоліть / Л. Орел, Л. Стогнота ; Музей народної архітектури та побуту України, НАН України, ТОВ «Український сувенір». – Київ, 2007. – 248 с. : іл.

9. Очерки кустарных промыслов Полтавской губернии. Вып. 1: Прядение и ткачество в Зеньковском и Миргородском уездах / сост. В. И. Василенко. – Полтава : Полт. губ. земство, 1900. – III, [3], 111 с. – Зі змісту: Ч. ІІ. Розд. VІІ: Преемственность технических знаний в пореформенное время по тканью полотна и сукна… – С. 32-34. – Текст рос.

10. Перлини Сумщини : ілюстр. вид. / редкол: С. М. Грицай (голова), І. В. Богданова, І. М. Ребенко [та ін.]. – Суми, 2011. – 96 с. : фот.

11. Погрузов А. Д. Кустарная промышленность России, ее значение, нужды и возможное будущее / А. Д. Погрузов. – Спб. : Брокгауз-Ефрон, 1901. – 102 с. – (Б-ка пром. знаний ; т. 1. Ч. 3). – Текст рос.

Зі змісту: ІІІ. Организация кустарных промыслов и заботы о их развитии. Кустарные школы и мастерские. – С. 10.

VІІ. Техническая сторона. Кролевецкие тканые вещи... – С. 61.

12. Сумщина : [фотоальб.] / ред. кол. І. Я. Макухін ; авт. тексту, упоряд. О. О. Косяк. – Київ, 1975. – 187 с. : іл. – (Області Радянської України). – [фот. М. І. Гриценко та ін.].

13. Украинское народное искусство. Ковроделие. Ткачество. Вышивка. Роспись. Гончарные изделия. – М. ; Л. : Искусство, 1938. – [6] с. : 54 с. : ил. – Текст рос.

Статті

14. Бажан О. Г. Кролевець / О. Г. Бажан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / НАН України, Ін-т історії України ; ред. В. А. Смолій. – Київ, 2008. – Т. 5: Кон-Кю. – С. 407-408.

15. Боряк О. Народне ткацтво / О. Боряк // Пам’ятки України: історія та культура / М-во культури України. – Київ, 1998. – № 3-4. – С. 103-109 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.

16. Гавриленко М. М. Кролевець / М. М. Гавриленко, М. Г. Сереженко, М. П. Стожок // Історія міст і сіл Української РСР. Сумська обл. / АН УРСР, Ін-т історії; голов. ред. П. Т. Тронько. – Київ, 1973. – С. 323-335 : іл.

17. Гарасюк М. С. Коноваленко Євдокія Андріївна (01.03.1931) – майстриня художнього ткацтва / М. С. Гарасюк // Енциклопедія Сучасної України. Т. 14: Кол – Кос / НАН України, Ін-т енциклопед. дослідж., Наук. т-во ім. Шевченка. – Київ, 2014. – С. 287 : іл., фот.

18. Карась А. В. Кролевецьке ткацтво / А. В. Карась // Кролевеччина, білі плями історії : зб. наук. пр. : матеріали другої наук. конф. з краєзнавства / Кролевецька райдержадмін., Кролевецька райрада ; упоряд. А. В. Карась. – Кролевець, 2002. – С. 25-28. – Бібліогр. с. 27 – 28 (12 назв).

19. Карась А. В. Нові відомості про роботу Кролевецької ткацької артілі за часів Другої світової війни (1941-1945) / А. В. Карась // Історико-культурні надбання Сіверщини у контексті історії України: матеріали п’ятої наук.-практ. конф. (18-19 травня 2006 р. ) : зб. наук. пр. / М-во буд-ва України, Держ. історико-культур. заповідник у м. Глухові. – Глухів, 2006. – С. 201 – 205. – Бібліогр. в кінці ст.

20. Карась А. Секретне кролевецьке ткацтво / А. Карась // Сіверянський літопис : всеукр. наук. журн. / Чернігівський нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Всеукр. т-во “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Чернігів, 2003. – № 5/6. – С. 38-45 : іл. – Бібліогр. с. 44 – 45 (35 назв).

21. Колос С. Г. Кролевецькі рушники / С. Г. Колос // Народна творчість та етнографія / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Міжнар. асоц. етнологів. - Київ, 1966. – № 6. – 42 – 53 : іл.

22. Корнющенко І. Нові твори кролевецьких майстрів / І. Корнющенко // Народна творчість та етнографія / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Міжнар. асоц. етнологів. – Київ, 1969. – № 6. – С. 5 – 6.

23. Литвинчук Н. Слідами Євгенії Спаської (з досвіду повторного обстеження кролевецького ткацького осередку в перші десятиліття ХХІ століття) / Н. Литвинчук // Матеріали до укр.. етнології: щоріч. : зб. наук. пр. – Київ, 2016. – Вип. 15(18). – С. 213-218. – Бібліогр. с. 217 – 218 (12 назв).

24. Луговик Т. З історії кролевецького ткацтва ХVІІ-ХVІІІ ст. (за матеріалами дослідж. Є. Ю. Спаської “Кролевець – опорний пункт художнього ткацтва на Україні”) / Т. Луговик // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Бібліотечка «Часи козацькі»: зб. наук. ст. – Київ, 2021. – Вип. 30. – С. 330 – 334.

25. Мусієнко П. Н. Тканини / П. Н. Мусієнко // Історія українського мистецтва : в 6 т. – Київ, 1969. - Т. 4, Кн. 1 : Мистецтво кінця XVIII – першої половини XIX ст. – С. 270 – 273 : іл.

26. Никорак О. І. Художні тканини / О. І. Никорак // Народні художні промисли УРСР : довід. / відп. ред. : Р. В. Захарчук-Чугай, О. І. Никорак, Г. Г. Стельмащук ; АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ, 1986. – С. 22 – 23 : іл.

27. Спаська Є. Рушник в побуті українського селянства (уривок із праці "Кролевець – опорний пункт художнього ткацтва на Україні") / Є. Спаська // Матеріали до української етнології: щоріч. : зб. наук. пр. – Київ, 2016. – Вип. 15(18). – С. 184 – 198. – Бібліогр. в кінці ст.

28. Тонких Н. Діяльність Кролевецького земського кустарно-ткацького складу наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть на сторінках Чернігівської періодики / Н. Тонких // Народні художні промисли України: історія, сьогодення, перспективи : зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. 20 листопада 2015 р. / Київська міськдержадмін., Департамент культури, Нац. музей укр. нар. декорат. мистецтва. – Київ, 2016. – С. 86-93. – Бібліогр. с. 92 – 93 (16 назв).

29. Угненко Т. В. «Кролевецьке художнє ткацтво» / Т. В. Угненко // Енциклопедія Сучасної України. Т. 15: Кот – Куз / НАН України, Ін-т енциклопед. дослідж., Наук. т-во ім. Шевченка. – Київ, 2014. – С. 531-532 : іл.

30. Федевич Л. К. Дудар Іван Петрович (19.11.1921 - 29.12.2007) – художник декоративного ткацтва / Л. К. Федевич // Енциклопедія Сучасної України. Т. 8: Дл – Дя. Додаток: А – Г / НАН України, Ін-т енциклопед. дослідж., Наук. т-во ім. Шевченка. – Київ, 2008. – С. 501 : фот.

31. Федевич Л. К. Даценко Меланія Романівна (02.01.1924 - 22.12.2006) – майстриня художнього ткацтва / Л. К. Федевич // Енциклопедія Сучасної України. Т. 7: Г – Ді / НАН України, Ін-т енциклопед. дослідж., Наук. т-во ім. Шевченка. – Київ, 2007. – С. 240 : іл.

32. Шевченко Є. І. Валова Валентина Олексіївна (22.10.1946) – майстриня художнього ткацтва / Є. І. Шевченко // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4: В – Вог / НАН України, Ін-т енциклопед. дослідж., Наук. т-во ім. Шевченка. – Київ, 2005. – С. 48 : фот, іл.

Електронні джерела

1. Ватаг Тетяна. Український тканий рушник – унікальна світова культурна спадщина / Дивись.info. – Дата опублікування 6 серпня 2022. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dyvys.info/2022/08/06/ukrayinskyj-tkanyj-rushnyk-unikalna-svitova-kulturna-spadshhyna/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.10.2022.
2. Віртуальна екскурсія до музею Кролевецького ткацтва керівник Пальоха Ігор / ЦПО Кролевецької міської ради // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=uo2FsJes3ho. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.10.2022.
3. Карась А. Кролевецьке ткацтво / А. Карась / Відділ культури і туризму Кролевецької райдержадмін Сумської обл.; Кролевецький районний краєзнавчий музей ; Наук. редактор О.О. Боряк. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2008. – 100 с. : 60 іл. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://cutt.ly/HB1XZ9y . – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.10.2022.
4. Кролевецький рушник. Історія і сьогодення + майстер-клас / Ткацтво України // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=D3zVXTH74mo&t=8s. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.10.2022.
5. Кролевецькі рушники: минуле чи сучасність? / Суспільне Суми // YouTube. – Дата опублікування 5 травня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=1G2jJqFnVDk&t=5s. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
6. Кролевецькі рушники. Музей українського рушника / Ткані рушники. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://rushnyk.cdu.edu.ua/krolevetski-rushnyky/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
7. Кролевецькі рушники Сумщини потрапили до п’ятірки українських товарів, унікальність яких захищає ЄС / Суспыльне. Культура. – Дата опублікування 27 квітня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/126168-krolevecki-rusniki-sumsini-uvijsli-do-patirki-ukrainskih-tovariv-unikalnist-akih-zahisae-es/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.10.2022.
8. Кролевецькі рушники як українська доля / Олександр Вертіль. – Дата опублікування 7 грудня 2013 / Урядовий кур’єр. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/krolevecki-rushniki-yak-ukrayinska-dolya/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
9. Минуле й майбутнє кролевецького рушника / Укінформ. – Дата опублікування https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2340922-minule-i-majbutne-kroleveckogo-rusnika.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.10.2022.
10. Музей кролевецького ткацтва / Tania Hryshchenko // YouTube.. – Дата опублікування 23 червня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=PagkaILFapo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.10.2022.
11. Про Кролевець та кролевецьке ткацтво 2018 / Олена Щербань // YouTube. – Дата опублікування 18 жовтня 2018. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=RQ3w_WHAOAI. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 11.10.2022.
12. Скарби мистецтв. Кролевецькі рушники / Телеканал ATV // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=tohRRvxNdog. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
13. Сумщина Incognita Кролевець. Мрія про рушник / Суспільне Суми // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6Ec5-o_OCu0. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
14. «Кролевецькі рушники» - 2018: Сумщина приняла міжнародний фестиваль / Суспільне Суми // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KGREugCT8Ts. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
15. Спільнота Кролевецького ткацтва. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://krolevetsweaving.org.ua/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
16. «Тканий бренд» з Полісся: кролевецький рушник / Автентична Україна. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://authenticukraine.com.ua/blog/kroleveckij-tkanij-rusnik. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
17. Ткацтво у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (традиційна культура) / KOZAMEDIA // YouTube. – Дата опублікування 27 лютого 2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=XwRp3kqK3Jo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 12.10.2022.
18. Традиція кролевецького переборного ткацтва / Віртуальний музей УЦКД. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua/element/4. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.10.2022.

Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та

науково-інформаційної роботи

О. В. Нестеренко, Л. М. Снігирьова

Наук. ред.: Г. В. Єфіменко

Докладніше про рубрику:
Нематеріальну культурну спадщину в документних джерелах