ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
19.04.2024
Подільські Товтри – унікальне за своєю природою геологічне утворення з неповторними ландшафтами, якому майже не має аналогів у світі. Це витягнутий гірський масив, що складається з невисоких із численними відгалуженнями гряд (горбів, товтр), вкритих лісами, степами, інколи відкритими вапняками. Товтровий кряж має загальну довжину понад 200 км, починається від селища Підкамінь Львівської області й тягнеться ланцюжками горбів територією Тернопільської та Хмельницької областей до Молдови.
У далекому геологічному минулому на території сучасного Поділля знаходилось так зване Сарматьске море. Вздовж його східного узбережжя утворився гігантський бар’єрний риф з відкладень різноманітних водоростей, коралів, молюсків та інших дрібних морських організмів. У процесі утворення Карпатських гір море поступово відступило, і на місці рифу з’явилася гряда вапнякових гір, яку сьогодні називають «Товтровою грядою». Унікальність товтрових гір в тому, що вони являють собою бар’єрний риф, який був сформований як морський, але знаходиться на суходолі.
Територія Товтр не зазнала Четвертинних зледенінь, тому тут зберіглася реліктова дольодовикова флора і фауна.
Товтрові гори багаті на карстові форми та печери. У товщі порід, що складають товтри, сформувалися горизонти підземних вод, які частково перетворилися на мінеральні з цінними властивостями, які використовуються сьогодні як лікувальні та столові води.
Товтри – настільки унікальний об’єкт природи, що для розгадки своїх таємниць приваблюють дослідників з різних куточків світу. Перші дослідження товтр почалися ще в 1886 р. вітчизняним геологом Миколою Барбот де Марні та продовжилися в першій половині XX ст. вченими В. Ласкаревим, Р. Вержинським, І. Королюк та ін.
На території Кам'янець-Подільського та Хмельницького районів Хмельницької області (за новим адміністративно-територіальним поділом), де товтри створюють особливо дивовижні пейзажі, в 1996 році був створений Національний природний парк «Подільські Товтри».
Це - найбільший за площею (261 316 га) природний парк України та один з найбільших в Європі. На його території зростає 2977 видів, форм і сортів рослин з різних кліматичних зон. Фауна хребетних тварин представлена приблизно 366 видами. Багато представників флори та фауни включені до різних природоохоронних документів: Міжнародної Червоної книги, Європейського червоного списку, Червоної книги України, до списків Бернської конвенції.
Значну рекреаційну цінність парку складають природні лісові масиви. Насамперед – це дубово-грабові, грабово-дубово-ясеневі і кленово-ясеневі ліси. Поширені також і бучини.
Частину парку складає долина Дністра з його лівими притоками, яка теж є унікальною пам’яткою природи. Глибоко врізаючись у вапнякові товщі гір, ріки течуть звивистими меандрами між каньйоноподібними схилами, створюючи дивовижні пейзажі.
На території парку перебуває під охороною 129 об'єктів природозаповідного фонду України. Серед них:
• численні заказники загальнодержавного значення: ландшафтні («Іванковецький», «Івахновецькі товтри», «Кармалюкова Гора», «Совий яр», «Княжпільський», «Циківський», «Сокіл», «Велика і Мала Бугаїха»); ботанічні («Чапля», «Панівецька дача», «Товтра Вербецька», «Нижні Патринці», «Довжоцький», «Карабчіївський», «Сатанівський»;
• геологічні пам'ятки природи загальнодержавного значення («Смотрицький каньйон», «Китайгородське відслонення», «Печера Атлантида», «Товтра Самовита»);
• заповідне урочище «Жабинецька Дача»;
• ботанічний сад загальнодержавного значення;
• парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Також в парку знаходиться 19 археологічних та понад 300 історико-архітектурних пам'яток (переважна більшість яких - в його адміністративному центрі, м. Кам’янці-Подільському).
На лівому березі річки Дністер за 55 км від м. Кам’янець-Подільського знаходиться мальовнича затока, де колись було давнє подільське місто Бакота.
Тут на 120-метровій Білій горі збереглися печери одного з найдавніших та найвідоміших українських монастирів. Звідси розкриваються неповторні краєвиди Кам’янецького Придністер’я з каньйонами та пагорбами, струмками і руслом річки Дністер та її припливів. Навколишня природа дійсно вражає своєю мальовничою красою та приваблює тисячі туристів.
«Бакотська затока» разом з ще одним об’єктом парку - «Пониззя річки Смотрич» - є водно-болотними угіддями міжнародного значення, які охороняються Рамсарською конвенцією та відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття басейну р. Дністер як середовище існування водоплавних птахів.
Китайгород – відомий як містечко з 1607 р. Його засновником вважається Андрій Потоцький. З місцевості, де він розташований, розкривається панорама Подільських Товтр та Дністровського каньйону, що приваблює не лише своєю мальовничістю, а й унікальністю геологічної будови. Насамперед, це всесвітньо відоме Китайгородське відслонення, площею 60 га, вік якого понад 430 млн. років.
Лише в районі с. Китайгород можна спостерігати єдиний у Європі повний розріз нижньо-, середньо- та верхньосилурійських відкладів, представлених пісковиками, сланцями, вапняками. Тому в Китайгород приїжджають вчені з усього світу вивчати вапняковий розріз землі та проводять тут наукові симпозіуми.
На північній межі парку «Подільські товтри» на березі річки Збруч розташоване невелике мальовниче подільське селище Сатанів – одне з найцікавіших історичних поселень краю. Тут знаходиться одна з найрідкісніших єврейських архітектурних культових споруд – побудована на початку XVI ст. Сатанівська синагога та залишки замку – однієї з найстаріших оборонних споруд на Поділлі. Найціннішим видовим майданчиком є старий акрополь кінця XVIII – першої половини XIX ст., відомий в містечку як «єврейський цвинтар».
На схилах річки Збруч в 80-х роках XX ст. був створений парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (з 1996 року) «Сатанівська перлина», де зростає близько 400 видів дерев та чагарників, серед яких чимало екзотичних – оцтове дерево, каштан їстівний, магнолія кобус. Також тут охороняється найбільш східна ділянка бука європейського (середній вік дерев становить 120-170 років). Масив парку «Сатанівська Дача» входить у світову спадщину ЮНЕСКО як один із масивів Букових пралісів Карпат.
У товтрах чимало дивовижних печер, у тому числі карстові печери, розташовані біля найвищої точки Хмельниччини – гори Велика Бугаїха (409 м).
За 18 км на південний захід від Кам’янця-Подільського, поблизу села Завалля, знаходиться пам’ятка природи загальнодержавного значення «Печера Атлантида», що утворилась в гіпсоангідритових породах. Вона має три горизонтальні поверхи та являє собою систему невеликих залів, з’єднаних мережею переходів. Тут виявлені кристалічні утворення, водно-механічні та гравітаційні відклади. Поруч з «Атлантидою» розташована печера «Киянка» з довжиною ходів 250 м, яка утворилася в неогенових гіпсах та визнана пам’яткою місцевого значення. Такий же статус мають «Залучаньська Печера», утворена у вапняках тортону, та товтра «Першак» з печерою поблизу села Біла.
Для любителів подорожувати будуть цікавими й інші об’єкти парку «Подільські Товтри»:
- заказник загально-державного значення «Совий Яр», крутосхили якого вкриті густими лісами та високими пахкими травами; на Сливовій горі зі стометрової висоти відкриваються чудові краєвиди на долину річки Студениця та її схили, помережені ярами, а поряд з горою височіють кам’яні скелі найрізноманітніших форм;
- заказник загально-державного значення «Івахновецькі Товтри», де охороняються степові та наскальні ландшафти, розташовані переважно на дев’яти товтрах з унікальною рослинністю;
- «Кармалюкова гора» - заказник, де на площі 765 га охороняється типова ділянка Товтр;
- найбільший за площею заказник «Панівецька дача» (923га) з дубово-грабовими та грабовими лісами;
- «Товтра Самовита», особливість якої в тому, що тут зберіглося найбільше видів степової товтрової рослинності, та багато інших.
Унікальне поєднання на території національного природного парку «Подільські товтри» неповторних природних комплексів (з головною його окрасою - товтровим кряжем) та історико-архітектурних цінностей створює виняткові умови для розвитку екотуризму - як оздоровчого, так і пізнавального.
Місцевість Подільських товтр має нерівний рельєф з великою кількістю балок. Значна розчленованість території та наявність прямовисних скель сприяє активному відпочинку, розвитку спортивного туризму, проведенню туристичних змагань. Це – дельтапланеризм, парапланеризм, підводне полювання, парусні види спорту, скелелазіння, літня та зимова рибалки, збір грибів і ягід тощо.
 |
 |
Тут прокладено чимало цікавих пішохідних, водних, автомобільних, кінних, велосипедних, лижних та інших видів маршрутів (маршрути «Бакотська затока», «Кармалюкова гора», «Чемеровеччина», «Мандруємо золотими скарбами природи» та ін).
У курортній зоні парку працює більше десятка оздоровниць. Розкішна природа, чарівні краєвиди, гори, густо вкриті лісами, чисте повітря, м’який клімат, наявність мінеральної води - все це створює неповторні умови для туризму, відпочинку та оздоровлення.
 |
 |
 |
 |
Список літератури
Винокур І. С. Бакота. Столиця давньоруського Пониззя [Текст] / І. С. Винокур, П. А. Горішній ; АН України. Ін-т археології, Кам’янець-Подільський держ. пед. ін-т ім. В. П. Затонського. - Кам’янець-Подільський : Центр поділлєзнавства, 1994. - 362 с. : іл., карт.
Гальчак С. Д. Поділля: природа, людина-еволюція, історичний розвиток [Текст] / С. Д. Гальчак ; Інститут історії України, Національна академія наук України, Центр дослідження історії Поділля інституту історії України. - Кам’янець-Подільський, 2006
Гетьман В. І. Національні природні парки лісостепу і степу України [Текст] / В. І. Гетьман. - Київ : Талком, 2020. - 283 с. : карти, табл.006. - 367 с.
Горбняк Т. В. Абетка бакотянина [Текст] : [спогади про затоплене село Бакота] / Т. В. Горбняк. - Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2020. - 151 с. : іл.
Горбняк Т. В. Бакота-затоплена доля [Текст] / Т. В. Горбняк; Т. В. Горобняк. - Хмельницький : "Поділля", 2004. - 56 с.
Горбняк Т. В. Давня Бакота [Текст] : [історія села на Поділлі] : літ.-худож. видання / Т. В. Горбняк. - Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2009. - 160 с. : іл., табл., портр.
Григоріїв Н. Я. Поділля: географічно - історичний нарис. [Текст] / Н. Я. Григоріїв. - Кам’янець-Подільський, 2003. - 92 с.
Гуцал В. А. Літописна Бакота в дослідженнях І. С. Винокура [Текст] / В. А. Гуцал // Праці Центру пам’яткознавства. - 2015. - Вип. 28. - С. 86-97
Дем’янчук Г. С. Високі береги Смотрича [Текст] : путівник по туристському маршруту / Г. С. Дем’янчук. - Львів : Каменяр, 1978. - 70 с. : іл.
Заповідне Поділля [Текст] : краєзнавчі нариси / ред.: Г. І. Денисик, В. Е. Любченко. - Вінниця : Тезис, 2001. - 104 с. : іл. - (Земля Подільська).
Заповідними стежинами “Подільських Товтр” [Текст] / О. П. Кучинська. - Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2011. - 44 с. : фот.
Заповідні перлини Хмельниччини [Текст] / Державне управління екології та природних ресурсів у Хмельницької області, Міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи НАН України та Мінприроди України ; Ред. Т. Л. Андрієнко. - Хмельницький : ПАВФ "Інтрада", 2006. - 220 с.
Зелені скарби Поділля [Текст] / В. Г. Корчемний ; Тернопільська обласна організація українського товариства охорони природи, Тернопільська Державна сільськогосподарська дослідна станція. - Тернопіль, 1994. - 119 с.
Край зруйнованих фортець. Хмельниччина [Текст] : путівник туриста по Хмельниччині / ред. С. Іщук. - Хмельницький, 2010. - 50 с. : іл., кол. іл. - (Український журнал “Є. уа” ; № 1).
Літопис природи національного природного парку "Подільські товтри" [Текст] Т.13 / Л. Г. Любінська ; Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Національний природний парк "Подільські товтри". - Кам’янець-Подільський, 2010. - 306 с. : табл.
Маркова С. В. Сатанів: історико-краєзнавчий нарис [Текст] / С. В. Маркова // Краєзнавець Хмельниччини. - 2012. - Вип. 3. - С. 69-80
Маркова С. В. Сатанів [Текст] : історія, міфи та легенди / С. В. Маркова. - Хмельницький, 2010. - 95 с. : іл.
Маярчак С. П. Літописні Бакота і Пониззя [Текст] / С. П. Маярчак // Краєзнавство: науковий журнал. - 2006. - № 1/4. - С. 169-177
Мошак М. І. Сатанівська здоровниця та подорож туристичними стежками Поділля [Текст] / М. І. Мошак. - Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2008. - 119 с.
Невідома Україна [Текст] : унікальні місця та споруди / уклад. С. О. Вербич. - Київ : Арій, 2020. - 271 с. : іл. - (Таємниці історії).
Палков Т. Каменец-Подольский. Хотин. Замки долини Збруча. Подольские Товтры [Текст] : путеводитель / Т. Палков. - Львов : Ладекс, 2010. - 31, 1 с. : карт., фото.
Подільська наукова історико-краєзнавча конференція (16 ; 27–28). Матеріали Подільської наукової історико-краєзнавчої конференції [Текст] / М-во освіти і науки України, НАН України. Ін-т історії України, Кам’янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка, Державний історико-культурний заповідник “Межибіж”, Нац. спілка краєзнавців України. Хмельницька обл. орг., Центр дослідж. історії Поділля ін-ту історії України НАН України ; ред. кол. С. А. Копилов [та ін.]. - Кам’янець-Подільський : Рута, 2020. - 486 с. - ISBN 978-617-7887-62-0 : 188.00 грн.
Полюхович Д. Водяний млин у Сатанові - останній збережений на Хмельниччині [Текст] / Д. Полюхович // Український млинологічний журнал: науковий журнал Української Млинологічної Асоціації. - 2019. - Вип. 2. - С. 188-192
Проблеми дослідження та збереження об'єктів культурної спадщини смт. Сатанів ( Хмельницька обл.). [Текст] / Л. В. Томілович [и др.] // Праці Центру пам’яткознавства: збірник наукових праць. - 2016. - Вип. 30. - С. 36-53
Сакральні пам’ятки Хмельниччини [текст] : довід.-бібліогр. видання / Хмельниц. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. В. О. Мельник ; ред.: В. В. Маковська, Т. А. Шмаль. - Хмельницький : Стрихар А.М., 2018. - 68 с.
Села Золотої долини. Китайгород, Вихватнівці: дійсність і легенди [Текст] / ред. В. Юрков. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2018. - 71 с.
Середнє Придністров'я [Текст] / ред. Г. І. Денисик. - Вінниця : Теза, 2007. - 427 с.
Сецинский Е. И. Бакота, древняя столица Понизья [Текст] / Е. И. Сецинский. - Каменец-Подольский : Тип. Подол. губ. правл., 1889. - 34 с. - Из “Подольских Епархиальных ведомостей”, 1889 г.
Старенький І. О. Археологічні дослідження палацу XIV–XV ст. у Бакоті упродовж 60-х рр. ХХ ст. [Текст] / І. О. Старенький // Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. - 2019. - Т. V. - С. 87-96
Туристичний путівник: Кам’янець-Подільський. Хотин. Бакота. Кривче [Текст] / Р. Галагодза, Н. Галагодза. - Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2016. - 35 с.
Чередник В. Фортеця над Смотричем [Текст] / В. Чередник // Наука і суспільство: щомісячний науково-популярний і літературно-художній ілюстрований журнал. - 2008. - № 3/4. - С. 30-34
Чорнописька Л. О. До історії Смотрича XIV–XVI століть [Текст] / Л. О. Чорнописька // Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. - 2008. - Вип. 2. - С. 19-20.
