ДЯКУЄМО ЛІКАРЯМ, ЯКІ РЯТУЮТЬ КРАЇНУ!

360-річчя «Києво-Печерського патерика»

Визначну пам’ятку писемності княжої доби – Києво-Печерський патерик, в якому розповідається про заснування Києво-Печерського монастиря, про дива та подвиги лаврських подвижників, вперше було надруковано у ХVІІ ст. Задум видати Патерик Печерський, що поширювався як рукопис, належав київському митрополиту, архімандриту Києво-Печерської лаври святителю Петру Могилі. Прикметно, що у лаврській друкарні було видано книгу двома мовами: спочатку – польською, пізніше – церковнослов’янською. Для піднесення значення православної церкви у Речі Посполитій, складниками якої були українські землі, у лаврській друкарні у 1635 р. надрукували книгу «Патерикон» Сильвестра Косова з адаптованими оповіданнями з Патерика в перекладі на польську мову.

У липні 1661 року вийшло перше друковане видання Патерика церковнослов’янською мовою. Його було здійснено за архімандрита Інокентія Гізеля.

*Натисніть на назву, щоб переглянути документ у форматі PDF

Патерик или Отечник Печерский, содержащий жития святых преподобных и богоносных отцов наших, просиявших в пещерах [Електронний документ] : на три части разделен : повелением же и благословением ... Иннокентия Гизеля ... Архимандрита Святой Великой Чудотворной Лавры Печерской Киевской / составлен Нестором Летописцем Российским, Симеоном Епископом Владимирским, Поликарпом Архимандритом Печерским. - К. : Типография Киево-Печерской Лавры, 1661. - [6], 289 с. : грав.

До кириличного видання Патерика, яке, за задумом Петра Могили, мало бути багато ілюстрованим, гравюри виконував знаний український майстер Ілля. Він ще на початку 1640-х рр. переїхав зі Львова до Києва на запрошення митрополита для виконання книговидавничих проєктів ієрарха.

Над оздобленням особливо важливої для лаври книги митець разом з помічниками працювали з 1653 до 1660 роки. Протягом цього тривалого часу було виконано близько 50 оригінальних ілюстрації в техніці деревориту (гравюрі на дереві). Вперше в образотворчому мистецтві в них представлено образи багатьох відомих діячів Київської Русі, зокрема – преподобних Нестора літописця, іконописця Алімпія, лікаря Агапіта та інших печерських подвижників. Виконані досвідченим майстром, ці книжкові гравюри якнайкраще доносять зміст та спрямованість оповідань Патерика.

Виняткове значення має складна гравійована композиція на форті (титульному аркуші) книги, в якій прославляється Києво-Печерській монастир, його засновники Антоній і Феодосій Печерські, лаврські святині – чудотворна ікона Успіня Богородиці та Успенській собор, який зображено після перебудов середини XVII ст.

Оригінальність задуму є притаманною гравюрі «Вінець Пресвятої Богородиці», що є своєрідним літописом Києво-Печерської лаври. На ній представлено Богородицю Оранту, Антонія і Феодосія як сонце й місяць, а також у численних зірках вписано імена ігуменів та архімандритів від заснування монастиря до часу виходу книги друком.

Видання Патерика 1661 р. мало великий попит й було передруковано майже без змін у 1678 р.

В «Історії української літератури» Михайло Грушевський зазначив, що саме: «…Патерик став тим вічно відновлюваним, поширюваним, а з початком нашого друкарства – неустанно передруковуваним твором старого нашого письменства, золотою книгою українського письменного люду, джерелом його літературної утіхи і морального поучення. Завдяки тому мав він такий глибокий вплив на етичний світогляд інтеліґентнішої частини старої української маси, як ні один інший твір. Може це виглядати на парадокс, коли скажемо, що Патерик і Кобзар – це були дві найпопулярніші українські книги».

За матеріалом Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

Шульц Ірина. Патерик Печерський 1661 року (до 360-ліття першого друкованого видання церковнослов’янською мовою) [Електронний ресурс] // Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» [веб-сайт]. – Режим доступу до ресурсу: https://kplavra.kyiv.ua/ua/2-lypnya-dukhovna-kultura-pateryk-pecherskyy-ukr