ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
05.12.2025
Українське місто Соледар добре відоме завдяки видобутку кам’яної солі та заводу «Артемсіль». Однак, мало хто знає, що історія міста з його самобутньою природою - провальними (карстовими) озерами, справжнім українським степом та індустріальними пейзажами - має кількасотлітню історію. Першими мешканцями краю були козаки Ізюмського полку й переселенці з північних областей України. Спочатку козаки відкрили колодязі-озера з ропою і почали виварювати сіль, а наприкінці 17 століття вздовж притоки річки Бахмутки з’явилися хутори солеварів, серед них і Брянцівка – нинішній Соледар. Пізніше, в середині 18 століття, ця територія увійшла до військової адміністративно-територіальної одиниці – Слов’яносербії. Землі почали заселятися військовими офіцерами та сербськими, молдавськими і польськими переселенцями. А втім, історія цього краю все ж пов’язана з видобутком «білого золота». Припущення про наявність солі у надрах цієї землі підтверджували на початку 19 століття відомі геологи – Ф. Ле-Пле, Н. Д. Борисяк, О. В. Гурова та ін. А у 1879 році розпочалося будівництво першої соляної шахти, яку за близькість до поселення Брянцівка назвали "Брянцівською копальнею". До 1914 року таких копалень вже було дев’ять ("Нова Величка", "Терещанський" тощо). У 1926 році соляні поселення об’єднли і перейменували на честь німецького діяча Карла Лібкхнета (1871-1919). А ще через 12 років населений пункт імені Карла Лібкнехта отримав статус селища міського типу. У 1965 році смт імені Карла Лібкнехта перейменовано на Карло-Лібкнехтівськ, і того ж року смт Білокам’янське і Карло-Лібкнехтівськ об’єднано в одне місто – Карло-Лібкнехтівськ. Лише у 1991 році місто отримало назву Соледар, а згодом до нього приєднано смт Сіль і Дворіччя. За даними перепису 2001 року населення міста становило 13182 осіб, з яких 60,1% вважали рідною мовою українську.
З часу незалежності України Соледар поступово розвивається і як туристичний центр. У соляній шахті, на глибині 300 метрів, розташували Музей солі, де туристам пропонували пройтися непрацюючими соляними шахтами по дну стародавнього Пермського моря, уявляючи історію розвитку соляної промисловості, побачити соляне футбольне поле, підземну галерею, концертну залу. Саме в цій залі збереглася неймовірна акустика, яку мають лише декілька найвідоміших театрів світу, що дозволяло проводити унікальні концерти симфонічної музики. Крім цього, у місті працював єдиний на території України спелеосанаторій, де лікували бронхіальну астму, захворювання шкіри і щитовидної залози, пневмонію, риніт тощо.
Незвичайним природним феноменом краю є маловідоме місце Соледарське озеро. Його особливість полягає в тому, що на поверхні температура води зазвичай досягає 20-25°С, але на глибині 4-6 метрів може становити 30-40°С. Соледарське озеро виникло на місці соляної шахти, підірваної та затопленої у роки Другої світової війни.
Соледарське озеро
Цікаві факти про Соледар:
На жаль, наразі місто повністю зруйновано. Воно було одним з важливих оборонних пунктів Бахмута, тому російські війська вперше почали штурмувати місто ще у травні 2014 році. Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році Соледар неодноразово зазнавав обстрілів, тому значну частину мешканців було евакуйовано. 28 травня 2022 року, внаслідок ударів, зруйновано будівлю копальні підприємства "Артемсіль".
Зруйнована будівля заводу "Артемсіль".
9 січня 2023 року ворог розпочав потужний штурм, а через два тижні українські війська відійшли від Соледара. Місто опинилось в російській окупації.
Все ж, віримо, що після нашої перемоги Соледар відбудується та усі ті, хто не мав змоги відвідати ці унікальні місця, здійснять сюди подорож.
Дивись також Краєзнавчі Ресурси НІБУ: "Історія міст і сіл України", "Адміністративно-територіальний устрій України. Зміни і доповнення" , Проєкт «Міста і села України, втрати воєнного часу».
Більше інформації з історії міста Соледар:
1. Україна: путівник: 500 куточків, які варто відвідати / авт.-уклад. Ю. С. Воронцова. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 416 с.
2. Донбасс : путеводитель / Н. Е. Зиркач, А. Г. Непомнящая. Донецк : ЛЮКС-ПРИНТ, 2012. – 108 с.
3. Памятники национального культурного наследия Украины “Неизведанная Украина” : автомобильно-туристический атлас / сост.: А. Глазовой, Ю. Ференцева. – Киев : Балтия-Друк, 2012. – 288 с.
3. Белокаменское [Білокам’янське, селище міського типу, нині - Білокам’янка, мікрорайон міста Соледар Бахмутський район Донецька область] // Борадяной А. В. Край Донецкий: краткий топонимический словарь Донецкой области. – Врадиевка : Коваленко А. Г., 2009. – С. 27.
4. Соледар [місто, Донецька область] // орадяной А. В. Край Донецкий: краткий топонимический словарь Донецкой области. – Врадиевка : Коваленко А. Г., 2009. – С. 147-148.
5. Двуречье [Дворіччя, селище міського типу, нині – місто Соледер Соледар Бахмутський район Донецька область] // Борадяной А. В. Край Донецкий: краткий топонимический словарь Донецкой области. – Врадиевка : Коваленко А. Г., 2009. – С. 55.
6. Соль [Сіль, селище міського типу, нині місто Соледар Бахмутський район Донецька область] // Борадяной А. В. Край Донецкий: краткий топонимический словарь Донецкой области. – Врадиевка : Коваленко А. Г., 2009. – С. 149.
7. Малі міста України. Донецька область : бібліографічний покажчик / Держ. наук. архітект.-будівельна б-ка ім. В.Г. Заболотного ; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; ред. кол. Г. А. Войцехівська (відп. ред.) ; наук. консульт. В. І. Дмитрук. - К., 2017. - 319 с. : іл.
Підготувала: О. В. Покропивна
листопад 2024 р.
