«Цариця книжок»: 445 років з часу публікації «Острозької Біблії»

Вип. 7 у межах книгознавчого проєкту «Ювілей історичної книги»

2026 року минає 445 років від дня виходу у світ «Острозької Біблії» – першого повного видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, цінного надбання для всіх християн Східної Європи.

Укладенням повного корпусу біблійних книг острозькі книжники надали нового імпульсу розвиткові української православної культури. Вони створили основу для розвитку богослів'я, кодифікували оновлений українцями варіант церковнослов'янської мови. Іван Франко звернув увагу, що мова Острозької Біблії – це вже не мова Кирила і Мефодія, а українізована церковнослов'янська. Її мова дещо відрізнялася від «класичних» текстів старослов’янською мовою. Коректори знали, що широке громадянство не розуміє старої церковнослов’янської мови, а тому часто змінювали незрозумілі слова на ясніші, а давні форми на нові. Через це «Острозька Біблія» наблизила до деякої міри нову редакцію церковної мови до живої. Видання Біблії стимулювало формування на ній релігійної, богословської термінології, розвиток богословської думки і появу на межі ХVІ-ХVІІ століть полемічної православної літератури. Це пожвавило не лише середовище церковних інтелектуалів, а й розвиток освіти: з'явилися азбуки, граматики (вершиною яких стала «Граматика» Мелетія Смотрицького 1619 року), мовні словники.

Церковнослов’янська мова «Острозької Біблії» була далеко не останнім чинником, завдяки якому ця книга вийшла далеко за межі України. Поява «Цариці книжок» – як назвав її митрополит Іван Огієнко – стала величезною подією не тільки в історії української культури, але і в культурі загальнослов’янській. Окрім українців «Острозькою Біблією» багато років послугувався весь православний слов'янський світ та Молдавія, її мова справила великий вплив на утвердження у східних і південних слов'ян пізнішого східнослов'янського варіанту церковнослов'янської мови. Вона фактично стала канонічною для православних слов’ян.

Острозька друкарня – найдавніший після Львова осередок друкарства на українських теренах. Між 1578 і 1612 тут вийшли у світ 28 видань.

Основним виданням друкарні стала «Острозька Біблія». Це була восьма за ліком друкована книга в Україні.

Ініціатором видання повної слов'янської «Біблії» був самий знатний і впливовий магнат Речі Посполитої, великий гетьман, Київський воєвода, маршал Волинської землі, князь Костянтин (Василь) Костянтинович Острозький (1526-1608). У здійсненні видання слов'янської Біблії він бачив свого роду перемогу в ідеологічній боротьбі православ'я з унією, з насаджуваної полонізацією і покатоличенням українського народу. На запрошення князя Костянтина Острозького у 1575 році до Острога переїхав Іван Федоров, де заснував друкарню.

Раніше дослідники часто концентрували увагу на його особі. Ця традиція фактично збереглася донині. Справді, заслуга Федорова в появі цього видання є чималою. Але не треба забувати, що він виконував переважно роботу технічну. Щоби це видання побачило світ, треба було здійснити велетенську науково-дослідницьку й перекладацьку роботу. Зрештою, треба було профінансувати цей непростий проєкт.

До укладачів Острозької Біблії можна віднести Герасима Даниловича Смотрицького, який був автором віршованих та прозових передмов; Тимофія Михайловича, який у 1580 році видав алфавітно-предметний покажчик до Нового Завіту і який редагував його до Біблії; Василя Суразького, якого дослідники ототожнюють із Василем Малюшицьким. Певну роль в укладенні її відігравав також Іван Федоров. Він був автором післямови до цього видання, де говорить, що надрукував книги Старого й Нового Завіту. На його долю випала технічно складна робота.

Текст «Острозької Біблії» готувався до друку, звірявся та узгоджувався за різними списками, редагувався та доповнювався членами острозького літературно-видавничого осередку впродовж декількох років. При цьому використовувалися не тільки церковнослов'янські, а й грецькі, латинські, єврейські джерела та західноєвропейські видання біблійного тексту.

Аналіз мови Острозької Біблії дає підстави зробити висновок про те, що окремі її книги перекладали із текстів різних часів, виконаних у багатьох країнах. Зокрема, сучасні дослідники вважають, що в основу старозавітного тексту «Острозької Біблії» була покладена «Септуагінта» – грецький переклад із староєврейської, здійснений ще в елліністичному Єгипті (III ст. до Р. Х.). Князь Василь-Костянтин Острозький спеціально посилав людей на терени колишньої Греції, аби звідти привозили грецькі переклади біблійних книг. Всі зібрані в Острозі біблійні тексти порівнювали й коректували відповідно до «Септуагінти».

В передмові до видання «Біблії» вказано, що над нею працювали 72 перекладачі, які робили переклад з єврейської і давньої грецької мови.

У процесі підготовки «Біблії» було окремо надруковано книгу «Нового Завіту з Псалтирем» у 1580 році. Далі побачило світ видання «Острозької Біблії» 12 липня 1580 року у невеликому накладі. «Острозька Біблія»1581 року відрізнялась від видання 1580 року за складом та орнаментом. Під час друку траплялися затримки, оскільки потрібно було усунути помилки, шукати правильні текстові вирішення питань та виробляти правильний переклад. Пізніше, 12 серпня 1581 року, вийшло повне видання «Біблії» з передмовою від імені Василя-Костянтина Острозького, де він тлумачить підготовку тексту видання; другою віршованою передмовою ректора Острозької академії Герасима Смотрицького, де вміщено похвалу видавцеві та його гербові і післямову друкаря Івана Федорова. Видання дуже велике за об’ємом, проте завдяки майстерності набору та застосуванню дрібного шрифту книга не видається такою масивною. Імовірно, через те, що книги друкували не звичайним порядком, а в міру виправлення тексту, «Біблія» складається з п'яти частин, з окремою пагінацією (нумерацією сторінок) кожної (276, 180, 30, 56 і 78, до цього ще 8 аркушів передмов, а разом 628 аркушів, чи 1256 сторінок).За підрахунками книгознавців, книга містить 3 240 000 друкованих знаків.

Друкуючи Острозьку Біблію, Іван Федоров вперше у світі застосував шість видів типографських шрифтів. Але основним став шрифт, запозичений у місцевих писарів. І тому нині, розглядаючи острозький примірник Святого писання, можна побачити, яким було канцелярське письмо на Волині в XVI столітті.

Видання розпочинається титульним аркушем у витонченій рамці, на звороті титулу вміщено герб Острозького, в кінці книги – друкарську марку Івана Федорова. Потекстових ілюстрацій немає, однак при оформленні Острозької Біблії широко використовувалися традиційні для кириличних книг елементи декоративного оформлення – заставки, кінцівки, ініціали, численні композиції з виливних прикрас. Цікавим є факт, що у «Біблії» використано зображення козаків-херувимів. Іван Федоров сподівався видати багатоілюстровану «Біблію», прикрашену 150 гравюрами на міді. Але намір його не здійснився: «резчик картин» запросив дуже велику суму за роботу. У виданні вміщено 81 заставку з 16 дощок, 70 кінцівок із 17 дощок, 1384 гравійовані ініціали, а також численні композиції з виливних прикрас. Книга є досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття.

Тираж на виданні не зазначено, однак фахівці вважають, що вийшло 1500 примірників, які розійшлися серед православних слов'ян, а також молдаван та румунів.

Острозька «Біблія» завдяки високій якості перекладів довгий час не мала конкурентів й фактично стала канонічним текстом у Православній, а також і в Греко-Католицькій церкві України. Коли московський цар Олексій Михайлович задумав видати «Біблію», звірену з грецьким текстом, московські книжники із цим завданням не впоралися. Тому було вирішено перевидати «Острозьку Біблію», виправивши деякі орфографічні помилки й змінивши українські наголоси на російські. Навіть передмову до цього видання «Біблії» склали на зразок Острозької, замінивши вислови «народ руський» на «народ всеросійський». Так з’явилася московська «Біблія» 1663 року, яка в росії отримала назву «первопечатной».

А пізніше слов'янська «Біблія» перевидавалася багато разів, практично без всяких правок, за винятком написання окремих імен або назв. І сьогодні текст цієї книги є основою сучасних видань Біблії.

«Острозька Біблія» завжди була предметом дослідження великого кола вчених, свого часу її докладно та всесторонньо вивчали І. Франко, І. Огієнко, М. Возняк, І. Свєнціцький, С. Маслов, А. Зернова, Е. Немировський, Я. Ісаєвич, Я. Запаско, І. Мицько та ін.

Острозькі видання «Новий Завіт з Псалтирем» (1580) та «Біблія»(1581) є найстарішими виданнями кириличного фонду Національної історичної бібліотеки України.

До НІБУ «Біблія» надійшла у серпні 1965 року з книжкового букіністичного магазину.

Так як книга потребувала значної реставрації, вона потрапила до Державної науково-дослідної реставраційної майстерні стародрукованих книг та рукописів. Спеціалістами були проведені наступні роботи: проведено дезинфекцію аркушів та оправи; видалено воскові нашарування, оброблено плями; знято скотч; аркуші промито, видалено паперові наклейки та залишки клею; підклеєно розриви та доповнено місця втрат; укріплено краї аркушів; блок книги зшито, сформовано та прикріплено до оправи; шкіру оправи очищено, тоновано та вкрито консервантом; виготовлено нові ремінці та застібки. У січні 1981 року книга була повернута до НІБУ.

Наразі стародрук знаходиться у задовільному стані.

Як книжкова пам'ятка книга була оцифрована. Електронний примірник можна побачити в електронній бібліотеці «Історична спадщина України» на сайті НІБУ.

Національна історична бібліотека України не тільки зберігає ці книги, а й активно знайомить з ними своїх користувачів. Жодна екскурсія у науково-дослідному відділі стародруків, цінних та рідкісних видань НІБУ не проходить без демонстрації і розповіді про «Острозьку Біблію». Велику зацікавленість викликає вона у користувачів, коли демонструється на віртуальних та традиційних книжкових виставках. Незабаром, з 20 травня 2026 року, планується показ трьох острозьких стародруків, а саме: «Нового Завіту з Псалтирем», «Біблії» та «Маргарит» на виставці у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра».

На сайті НІБУ можна також ознайомитися з проєктом «Абетка українських стародруків», один із випусків якого присвячений цьому унікальному стародруку.

Рекомендовані джерела:

Бондар Н. П. Острозькі видання у колекції кириличних видань НБУВ // Бібліотечний вісник. – 1998. – № 4. – С. 22.

Бондар Н. П. Примірники Острозької Біблії у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського // Український археографічний щорічник. Нова сер. – Вип. 8–9. – Київ; Нью-Йорк: М. П. Коць, 2004. – С. 139-154.

Відкриваємо таємниці Острозької Біблії : історико-краєзнавчий подіум / Рівненська обл. б-ка для молоді ; уклад. Н. Приходько. – Рівне, 2021. – 56 с. : іл., кол. іл.

Дзюба О. М. 1580-1581 роки. Острозька Біблія // Дзюба О. Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні : (Х-середина ХVІІ ст.) : посіб.-довід. / О. Дзюба, Г. Павленко. – Київ, 1998. – С. 132-133.

Запаско Я. П. Мистецька спадщина Івана Федорова. – Львів: Вища шк., 1974. – С. 35–40.

Ісаєвич Я. Д. Літературна спадщина Івана Федорова. – Київ: Вища шк., 1989. – С. 129-140.

Ісаєвич. Я. Д. Острозька Біблія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ, 2010. – Т. 7 : Мл - О. – С. 685.

Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. – Львів: Вища шк., 1975. – С. 92–106.

Клименко П. В. Графіка шрифту в Острозькій біблії / П. В. Клименко ; Український наук. ін-т книгознавства. – Київ, 1925. – 23 с.

Ковальчук Г. І. Острозька Біблія // Історичний календар. 2001. – Вип. 7. – Київ, 2001. – С. 323-325.

Ковальчук Г. І. Острозькій Біблії – 420 / Г. І. Ковальчук, Н. П. Бондар, Р. Є. Кисельов // Бібліотечний вісник. – 2001. – № 6. – С. 48–51.

Кралюк П. М. Культурні проекти Василя-Костянтина Острозького / П. М. Кралюк //Кралюк П. М. Князі Острозькі / П. М. Кралюк. – Київ, 2012. – С. 77-101.

Кралюк П. М. Острозька Біблія в контексті української та європейських культур / П. М. Кралюк, Р. Торконяк, І. Д. Пасічник. – Острог : Острозька академія, 2006. – 123 с. : 5 вкл. арк. іл. та фот.

Кралюк П. М. Острозький культурний центр та становлення Києво-Могилянської академії : монографія / П. М. Кралюк. – Київ : КНТ, 2018. – 239 с.

Кучерук О. Острозька Біблія / О. Кучерук // Ілюстрована енциклопедія історії України: в 3-х т. Т. 1: Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. / іл. Л. та С. Голембовських, С. Білостоцького. – Київ, 2004. – С. 146.

Огієнко І. Історія українського друкарства / І. Огієнко ; упоряд., авт. передм. М. С. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2007. – 536 с. : фот. – (Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) «Запізніле вороття»).

Огієнко І. Острозька Біблія 1581 року / І. Огієнко // Погорина. – 2011. – № 18/19. – С. 231-238.

Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку : енциклопед. вид. / [А. Атаманенко та ін. ; редкол.: І. Пасічник (голов. ред.) та ін.] ; Нац. ун-т «Остроз. акад.». – 3-тє вид., допов. і перероб. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2019. – 719 с. : іл.

Острозька академія XVI–XVII століття : енциклопедія / Національний університет «Острозька академія» ; ред. І. Пасічник. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Осторзька академія», 2010. – 512 с. : 36 л. іл.

Острозька Біблія // Літературознавча енциклопедія: в 2-х т. Т. 2: М-Я. – Київ, 2007. – С. 167.

Острозька Біблія // Малий словник історії України / В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – Київ, 1997. – С. 290.

Прищепа Б. Князь К.-В. Острозький. Острозька Біблія / Б. Прищепа // Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині / Б. Прищепа. – Рівне, 2008. – С. 250-253.

Розумна Л. - Д. Історико-культурне значення Острозької Біблії / Л. - Д. Розумна, Л. Льода // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. – 2002. – Вип. 9/10. – С. 3-10. – Бібліогр.: 14 назв.

Свєнціцкий І. Початки книгопечатання на землях України. В пам’ять 350-ліття першої друкованої книжки на Україні у Львові 1573 р. із 560 зразками друку і прикрас давньої книги України замислом, трудом і заходами І. Свенціцкого / І. Свєнціцкий ; Наук. фундація Галицького митр. Андрея Шептицького, Нац. музей у Львові. – Жовква : Печ. монастиря чина св. Василія вел., 1924. – XXII, 85 с. : 150 арк. іл.

Тюрменко І. Острогіана у ментальному вимірі Івана Огієнка (митрополита Іларіона) / І. Тюрменко // Гуманітарні студії: історія та педагогіка. – 2021. – Вип. 1. – С. 62-77.

Франко І. Причинок до студій над Острожською Біблією / І. Франко // Записки Наук. т-ва ім. Шевченка. – 1907. – Т. 80. – С. 5-18.

Шамрай М. А. Провенієнції у виданнях Острозької та Дерманської друкарень (За матеріалами фонду Відділу стародруків ЦНБ АН України) / М. А. Шамрай // Український археографічний щорічник. Нова серія. – Київ, 1993. – Вип. 2. – С. 48–53.

Підготувала Оксана Марченко

Науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань

Докладніше про проєкт: «Ювілей історичної книги»