ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
14.10.2026
6-8 жовтня 2026 року у Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього», організована Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського спільно з Інформаційно-бібліотечною радою Національної академії наук України. Захід об’єднав фахівців бібліотечної, архівної та інформаційної сфер, науковців і дослідників для обговорення актуальних викликів цифрової трансформації, збереження культурної спадщини та розвитку наукових комунікацій. Національна історична бібліотека України також долучилась до міжбібліотечної наукової співпраці.
Особливу увагу привернула третя секція конференції – «Інформаційно-аналітичний супровід суспільно-політичних процесів: бібліотечні стратегії в епоху цифрових трансформацій». Її проблематика засвідчила, що сучасна бібліотека – це не лише місце зберігання документів і надання доступу до інформації, а й активний учасник суспільного життя, інституція, від спроможності якої значною мірою залежить якість публічного знання.
Бібліотека в умовах епістемної війни
Представляла Національну історичну бібліотеку України Ірина Колєснік, фахівчиня Відділу документів іноземними мовами, з доповіддю – «Розширений розум й епістемна війна: бібліотека як когнітивний і політичний інструмент скаффолдингу». В ній авторка пропонує поглянути на бібліотеку не як на пасивне сховище текстів, а як на динамічну інтелектуальну інфраструктуру, що бере участь у формуванні, перевірці та збереженні суспільного знання.
У центрі цього дослідження – поняття епістемної війни, тобто боротьби за інтерпретацію дійсності, достовірність історичних свідчень і право визначати, що вважати знанням. У контексті російсько-української війни ця проблематика набуває особливої гостроти. Спроби спотворити українську історію, заперечити самостійність української державної та військової традиції й нав’язати суспільству викривлені історичні наративи вимагають не лише інформаційної протидії, а й системної роботи з документальними джерелами.
Саме тут розкривається стратегічне значення бібліотек. Завдяки збиранню, каталогізації, атрибуції та науковому опрацюванню документів вони забезпечують можливість перевіряти твердження, зіставляти свідчення й відновлювати історичний контекст. Показовим прикладом у доповіді стало включення до каталогу Національної історичної бібліотеки України видання «Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України. Історія і сучасність» (2026), яке спирається на перевірені документи й історичні матеріали.
За сьогоднішніх обставин бібліотечна діяльність постає не просто складовою культурної політики, а важливим чинником інтелектуальної стійкості суспільства. Збереження документальних свідчень і забезпечення доступу до них – це внесок у захист історичної пам’яті, самостійності українського історичного наративу та права майбутніх поколінь на достовірне знання.
Бібліотеки, наука і демократія під час війни
Важливим продовженням цієї теми стала доповідь Юлії Половинчак, заступниці генеральної директорки з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, та Владислава Дем’янюка – Under Attack, from Ukraine to Elsewhere: Libraries, Science & Democracy («Під ударом: від України до інших країн – бібліотеки, наука і демократія»).
У центрі уваги – досвід українських бібліотек, які продовжують наукову, інформаційну та культурно-просвітницьку роботу в умовах воєнних загроз. Йдеться не лише про фізичне збереження фондів, а й про підтримання дослідницьких програм, цифровізацію спадщини, документування сучасних подій і забезпечення суспільства достовірною інформацією. Український досвід має значення далеко за межами країни, адже демонструє, як бібліотечні установи можуть підтримувати демократичні цінності та суспільну стійкість у кризових обставинах.
Окремого відзначення заслуговує наукове кураторство секції, здійснюване Юлією Половинчак, Маратом Закіровим і Володимиром Удовиком, за участю вчених секретарів Ірини Беззуб та Оксани Желай. Зосередження різних дослідницьких перспектив навколо взаємозв’язку бібліотек, суспільно-політичних процесів і цифрових технологій дало змогу розглянути проблематику комплексно, поєднавши теоретичні підходи з практичними потребами бібліотечної роботи.
Нові технології та якість аналітичної роботи
Особливої уваги заслуговує доповідь Оксани Желай «Бібліотечно-аналітичний сервіс Дослідницької служби Бібліотеки Конгресу США: ІТ-фактор розвитку». На прикладі Congressional Research Service авторка розглядає, як цифрові інструменти змінюють підготовку аналітичних матеріалів для державних інституцій.
Серед ключових напрямів – модернізація цифрової інфраструктури, інтеграція інформаційних ресурсів, захищені хмарні середовища та застосування штучного інтелекту для первинного опрацювання великих масивів текстів. Такі рішення дають змогу швидше знаходити попередні напрацювання, уникати дублювання досліджень і ефективніше аналізувати законодавчі документи. Водночас принциповим залишається положення, що остаточна перевірка інформації, оцінювання результатів і формулювання висновків мають належати фахівцеві.
Цей досвід особливо актуальний для українських бібліотечно-аналітичних служб. Технологічне оновлення тут означає не просто автоматизацію окремих операцій, а підвищення якості, оперативності та доказовості інформаційної підтримки державних рішень. Поєднання цифрових можливостей із професійною експертизою відкриває нові перспективи розвитку бібліотеки як повноцінного учасника системи вироблення та перевірки знань.
Інший важливий аспект окреслив Марат Закіров у доповіді «Термінологія і практика відкритої науки у цифрову епоху». Автор звернув увагу на доступність наукових результатів, авторське право, моделі відкритого доступу та проблеми рецензування. Відкрита наука створює умови для ширшого поширення знань, однак потребує збалансованих рішень щодо прав авторів, фінансових бар’єрів і контролю якості досліджень. Для бібліотек це означає важливу роль у забезпеченні доступності наукової інформації та підтриманні надійних механізмів її поширення.
Співпраця як основа майбутнього
Конференція засвідчила, що майбутнє бібліотечної справи визначатиметься здатністю поєднувати традиції наукового опрацювання документів із технологічними інноваціями, відкритою комунікацією та міжінституційною співпрацею.
Спільна робота підтвердила значення конференції як простору фахового діалогу, обміну знаннями й формування нових напрямів розвитку бібліотечної науки.
Особливо важливо, щоб державні бібліотеки, архіви та наукові репозитарії розвивали співпрацю на засадах наукової відповідальності, сумісності цифрових ресурсів і спільного опрацювання документальної спадщини. Об’єднання каталогів, дослідницьких компетенцій і технологічних можливостей сприятиме збереженню національної пам’яті, підвищенню доступності джерел і створенню надійного підґрунтя для подальших досліджень.
У час, коли достовірність інформації стає питанням суспільної безпеки, бібліотеки залишаються не лише хранителями минулого, а й активними творцями інтелектуального майбутнього України.
Список використаних джерел
1. Колєснік І. О. Розширений розум й епістемна війна: бібліотека як когнітивний і політичний інструмент скаффолдингу [Електронний ресурс] // Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (6–8 жовтня 2026 р.). – Київ, 2026. – Режим доступу: https://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/2873 (дата звернення: 10.10.2026).
2. Половинчак Ю. М., Дем’янюк В. В. Under Attack, from Ukraine to Elsewhere: Libraries, Science & Democracy [Електронний ресурс] // Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (6–8 жовтня 2026 р.). – Київ, 2026. – Режим доступу: https://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/2929 (дата звернення: 10.10.2026).
3. Желай О. П. Бібліотечно-аналітичний сервіс Дослідницької служби Бібліотеки Конгресу США: ІТ-фактор розвитку [Електронний ресурс] // Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (6–8 жовтня 2026 р.). – Київ, 2026. – Режим доступу: https://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/2825 (дата звернення: 10.10.2026).
4. Закіров М. Б. Термінологія і практика відкритої науки у цифрову епоху [Електронний ресурс] // Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (6–8 жовтня 2026 р.). – Київ, 2026. – Режим доступу: https://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/2816 (дата звернення: 10.10.2026).
5. Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (6–8 жовтня 2026 р.) [Електронний ресурс] / Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2026. – Режим доступу: https://conference.nbuv.gov.ua/site/view/id/36 (дата звернення: 10.10.2026).
6. Секція 3. Інформаційно-аналітичний супровід суспільно-політичних процесів: бібліотечні стратегії в епоху цифрових трансформацій [Електронний ресурс] // Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього». – Київ, 2026. – Режим доступу: https://conference.nbuv.gov.ua/site/reports/id/36/section/201 (дата звернення: 10.10.2026).
