Фестиваль, присвячений Міжнародному дню корінних народів (Київ, 2025)

13 серпня 2025 р. 16:25

9 серпня співробітники Національної історичної бібліотеки України відвідали особливу подію – перший фестиваль, присвячений Міжнародному дню корінних народів. Теплого літнього дня у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка панувала атмосфера Криму – рідного, але тимчасово окупованого. Організатори створили тематичні локації у стилі міст півострова, прикрасивши їх табличками з назвами та елементами традиційного декору. Здавалося, що кожен куточок саду нагадував: Крим живе в нашій пам’яті та серцях.

Фестиваль організували Меджліс кримськотатарського народу, Представництво Президента України в АР Крим, Державна служба з етнополітики та свободи совісті, ДП «Кримський дім» та інші організації. У програмі відбулися дискусії за участі відомих діячів: Рефата Чубарова, Ольги Куришко, Віктора Єленського, Олександра Алфьорова та Мар’яни Беци. Лунали слова підтримки від Посла Канади Наталки Цмоць та військовослужбовця-кримчака Петра Кошукова.

Особливо зворушила локація «Листи до вільного Криму». Тут кожен охочий міг написати слова підтримки політв’язням, які зараз перебувають у російських колоніях. Усі зібрані послання згодом передадуть адресатам – в окупований Крим або РФ. Сьогодні ми знаємо про понад 223 українських політв’язнів, і думка про те, що навіть кілька теплих слів можуть підтримати їх у неволі, зворушує до глибини душі. Співробітники бібліотеки Олена Нестеренко та Алла Новицька залишили свої листи підтримки, вклавши в них щирість і надію.

Під час заходу відбулися ярмарки з кримськотатарською керамікою та картинами, майстер-класи, виставки традиційного вбрання, дегустація страв, воркшопи з вивчення кримськотатарських слів і вікторина про культуру караїмів. Особливою стала зустріч із майстром автентичних кримськотатарських орнаментів Рустемом Скибіним. Дослідження та відтворення кримськотатарської культури – виклик, який він прийняв. Митець буквально по крихтах збирає предмети традиційної культури, аби згодом відтворювати керамічні тарілки та глеки, зберігаючи нематеріальну культурну спадщину.

З фестивалю ми повернулися з кримськотатарським прапором, виконаним майстринею кримськотатарської вишивки та етнічних костюмів Ельмірою Катакі, – як символ незламності та пам’яті про вільний Крим.

Ми повернулися з фестивалю з особливим відчуттям – наче хоч на кілька годин опинилися в серці вільного Криму, де поруч живе його культура, мова, пісні та люди. І поки ми зберігаємо цю пам’ять, ми зберігаємо сам Крим.