Цей день в історії

15 липня 2025 р. 10:10

15 липня 1892 року в м. Зборів (нині — Тернопільська область) народилася одна з найяскравіших постатей українського жіночого руху XX століття — Мілена Рудницька.

Здобувши освіту у Львівському університеті й у Відні, вона почала викладати у гімназіях та учительських семінаріях. Також співпрацювала з жіночими організаціями, зокрема із «Союзом українок», де стала головою президії у 1920–30-х рр. Мілена Рудницька активно боролася за права жінок, беручи участь у міжнародних жіночих конгресах і виступаючи в Лозанні, Парижі, Празі.

Окрім того, вона була депутаткою польського сейму (1928–1935), де рішуче захищала права українців, особливо — права української освіти в умовах політики польської асиміляції.

Не менш важливою діяльністю Мілени Рудницької на міжнародній арені стало привернення уваги світу до трагедії Голодомору 1932–1933 років. У 1933 році вона організувала делегацію до Ліги Націй, де виголосила промову із закликом розслідувати масовий голод в УСРР, назвавши його свідомим знищенням українського народу. Вона також публікувала статті у міжнародній пресі, викриваючи радянську пропаганду та байдужість світової спільноти. Ці виступи стали одними з перших кроків до визнання Голодомору не випадковою трагедією, а злочином проти людяності.

У той час, коли радянська влада ретельно приховувала голод, а багато західних журналістів (наприклад, Волтер Дюранті із The New York Times) або замовчували, або применшували масштаби трагедії, Мілена Рудницька мала мужність казати правду.

«Бути жінкою — це не менш важливо, ніж бути українкою. І коли ти усвідомлюєш це — ти можеш боротися на обох фронтах».

Ці слова Мілени Рудницької стали не просто особистим кредо, а сутністю її всього життя, де гармонійно поєднувались активна громадська позиція і боротьба за права жінок та українського народу. Вона уособлювала мужність інтелектуалки, політикині та громадянки. Не побоялася виступити проти потужних імперій — польської й радянської — на захист української культури, мови, освіти і прав жінок.

Мілена Рудницька залишила після себе не лише книги й спогади, а й приклад того, як сказане вчасно слово може стати зброєю, а голос — захистом для цілого народу.

Детальніше про це: https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/607/

Зображення з сайту: https://grebkray.com.ua/suspilstvo/zhyttyevi-istoriyi/zhinochyj-ruh-diye-v-usih-zhinkah-navit-koly-vony-czogo-ne-znayut-i-czogo-ne-hochut/

Видання з фонду НІБУ: 

• Присяжний, Михайло. Мілена Рудницька: сходження до неба [Текст] / М. П. Присяжний, Ю. Присяжна-Гапченко ; Львівський національний університет ім. І. Франка. - Львів : Паіс, 2010. - 128 с.

• Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи [Текст] : [збірник документів і матеріалів] / Центральний Державний історичний архів України, Львівський державний університет ім. І. Франка, Інститут історичних досліджень, Європейський Дослідний Інститут ім. В. К. Липинського (Філадельфія) ; ред. кол.: М. Богачевська-Хомяк, М. Дядюк, Я. Пеленський. - Львів, 1998. - 843 с. : нот., фот.

• Попович, Степан Теодорович. Мілена Рудницька і її “Західна Україна під большевиками” [Текст] : в 2 ч. / С. Т. Попович, Г. І. Попович. - Львів : Коло, 2016. - 483 с. : фот., портр., іл.