Цей день в історії

08 липня 2025 р. 10:29

8 липня 1777 р. Вермонт першим з американських штатів скасував рабство. Так почалося поступове звільнення чорношкірого населення США, що тривало до 1865 р.

Рабство в тій чи іншій формі практикувалось протягом всієї історії людства й продовжує існувати зараз. Стародавні Індія та Месопотамія, Єгипет, Греція, Рим - усі ці цивілізації активно використовували рабську працю. В пізній Римській імперії з’явився інститут колонів - залежних селян, прикріплених до землі, які мали сплачувати частку врожаю землевласнику. Хоч колони формально не були рабами, де-факто мало чим від рабів відрізнялися. Згодом практику закріплення селянина та його нащадків за ділянкою землі перейняла вся Європа - так з’явилося кріпацтво.

Українські землі не були виключенням. За часів давньої Русі військовополонених використовували для жертвоприношень або повертали родичам за викуп. Тих, кого з різних причин не викупили, ставали рабами. Давні слов’яни також постачали рабів на візантійські ринки. Але, хоча ця справа була вигідною, тоді великого розвитку вона не отримала. Набагато активнішою работоргівля стала в період володарювання Золотої Орди: рабів-русинів вивозили як до мусульманських країн, так і до Західної Європи, особливо Італії. Зокрема, в таких містах як Генуя, Венеція, Флоренція, Піза та Неаполь раби в деякі часи становили від 4 до 10% населення. Попит на рабів особливо зріс після епідемії чуми 1348 р. В християнському світі статеві відносини з рабинею вважалися адюльтером, тому вони часто виходили заміж за своїх господарів і в такий спосіб здобували волю. Детально описав практику людоловства і работоргівлі на українських землях османський вчений і мандрівник Евлія Челебі у своїй “Книзі подорожей”.

Рабство в Україні було формально скасовано за Великого Князівства Литовського - статут 1588 р. зарахував усіх рабів до кріпосних. Виключенням з цього правила були військовополонені - вони були невільниками аж до XIX століття. Але новий закон мало що змінив на практиці.

Кріпацтво проіснувало на українських землях до XIX століття, коли було скасовано у 1848 р. в Австро-Угорщині й у 1861 р. в Російській імперії. Нащадки кріпаків в основній масі й далі жили в злиднях, а імперії продовжували розпоряджатися їхніми життями, наприклад, використовуючи на полях битв першої та другої світових воєн. Російська імперія змінила назву на СРСР, але не змінила методів.

В сучасному світі рабство, на жаль, все ще активно практикується організованими злочинцями та диктаторськими режимами.

Зображення з сайту: https://caritas.kyiv.ua/mizhnarodnyj-den-borotby-za-skasuvannya-rabstva/

Видання з фонду НІБУ:

Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области : извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века / Эвлия Челеби ; Ист.-археолог. благотворительный фонд “Наследие тысячелетий”. - Симферополь : Доля, 2008. - 267, [3] с. : ил.

Кук - “Леміш”, Василь. Колгоспне рабство / В. Кук - “Леміш” ; Центр досліджень визвольного руху. - Львів : Центр досліджень визвольного руху, 2005. - 263 с. : табл. - (Джерела до історії українського визвольного руху).

Шевченко, Віктор. Скасування кріпосного права у 1861 році: спроба нетрадиційного аналізу / В. Шевченко ; Національна академія наук України, Інститут історії України. - Київ, 2008. - 95 с.

Стешенко, Іван. Життя і твори Тараса Шевченка. [До визволення з кріпацтва] / І. Стешенко. - Львів : Друк. НТШ, 1918. - 58 с. - (Записки Наукового Т-ва ім. Шевченка ; Т. 119-120)

Шилюк, Дмитро. Московія перед судом історії: (житомирська преса періоду німецької окупації та інші правдиві джерела про сутність Росії) / Д. Шилюк. - Житомир : Волинь, 2015. - 64 с.