ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
03.03.2026
Бекір Ваапович оглу Чобан-заде (крим. Bekir Vaap oğlu Çoban-zade) — видатний кримськотатарський вчений-тюрколог України та Туреччини, поет та письменник.
Зробив великий внесок у вивчення мови й літератури не лише свого народу, а й у розвиток мовознавства і літературознавства багатьох тюркських народів.
“Не володіючи грамотою, жалісливий батько мій відчуває себе відповідальним перед своєю совістю і перед Всевишнім і цілком повірив у необхідність вчення, п'ятий рік поспіль взимку і влітку щодня, крім п'ятниці, посилав мене до школи”.
Народився у провінційному кримському містечку Карасубазар (нині Білогірськ) 15 травня (27 травня за новим стилем) 1893 року в сім'ї пастуха. У 1904–1908 роках навчався в Карасубазарській школі-рушдії. Після закінчення початкової школи на кошти Мусульманського благодійного товариства був відправлений на навчання до Стамбула.
Там у 1909–1914 роках він навчався в престижному Галатасарайскому ліцеї на словесному відділенні. Паралельно з цим він закінчив і трирічні вищі курси арабської та французької мови при Стамбульському університеті і отримав право викладання цих мов у середній школі і в ліцеях.
Під час навчання в Стамбулі Бекір опублікував свої перші вірші, які були підписані псевдонімом Чобан-заде (у перекладі «син пастуха»).
З осені 1914 по осінь 1915 він на правах вільного слухача відвідував Стамбульський університет і в цей же період познайомився з угорським професором Масарошем.
З січні 1916 року він вступив на історико-філологічний факультет Будапештського університету, швидко освоює складну угорську мову – через півроку не тільки розуміє її, а й говорить і пише. Пізніше вивчає «Кодекс Куманікус» — знаменитий письмовий пам'ятник кипчакської мови. Молодий вчений до закінчення навчання завершив свою наукову роботу і в 1920 році захистив докторську дисертацію
Після закінчення навчання Бекір викладав у Будапештському та Лозаннському (Швейцарія) університетах і в 26 років став професором обох університетів. У 1919 — один з діячів Угорської комуни. Наприкінці 20-х років молодий професор повернувся на батьківщину. У цей час в Криму відбувалися бурхливі політичні події.
У 1921 році була проголошена Кримська АРСР. На першому Кримському з'їзді Совєтов Бекіра Чобан-заде обирають членом Центрального Виконавчого Комітету Кримської АРСР. У цей період він ще є одним із керівників кримськотатарської партії «Міллі-Фірка», яка спочатку існувала легально і не була забороненою в СРСР. Брав участь у процесі революційного оновлення суспільства.
У 1922 році став професором Кримського університету (нині — Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), а пізніше його ректором.
Влітку 1924 року професора Чобан-заде запрошують в Баку для роботи в Комітеті нового тюркського алфавіту як ученого-консультанта, він як професор Бакинського університету активно брав участь в переході від арабської писемності до латинської.
В Азербайджанському державному університеті Бекіра Чобан-заде обирають професором кафедри азербайджанської мови і літератури, а в 1925-1927 роках Чобан-заде очолює Східний факультет університету, де викладає введення в тюркологію, тюрко-татарську діалектологію, порівняльну граматику тюркських мов, орхонські та давньоуйгурські пам'ятники, методику викладання азербайджанської мови і літератури, новітній період тюрко-татарської літератури. Він бере участь у роботі Азербайджанського термінологічного комітету, де керує гуманітарною секцією. У 1927 році стає головою наукової ради Всесоюзного Центрального Комітету нового тюркського алфавіту.
У 1928 році проти Бекіра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампанія, вченого звинувачували в пантюркізмі, «буржуазному націоналізмі». Незважаючи на цькування у пресі, Бекір Чобан-заде зберіг високий авторитет у наукових колах. У 1930–1935 роках він завідував кафедрою узбецької мови в Ферганському педінституті, викладав в Ташкентському університеті, Бухарскому педінституті, обраний дійсним членом Азербайджанського філіалу АН СРСР, в 1935 році обраний членом Паризького лінгвістичного товариства.
Бекіра Чобан-заде заарештували 28 січня 1937 року в Кисловодську. Звинувачений в участі в діяльності «Міллі Фірка», пантюркістських рухах в 1920–1937 роках, участь у націоналістичних і пантюркістських організаціях. 12 вересня 1937 ВК ВС СРСР засуджений до вищої міри покарання (ст. 60, 63, 70, 73 КК АЗССР). Був страчений 13 жовтня 1937 року. Реабілітований рішенням Верхоного суду СРСР 25 червня 1957 року.
Видання з фонду НІБУ
Ашнін Ф. Д. Бекір Вагап Чобан-заде / Ф. Д. Ашнін //Нроди Азії і Африки . – 1967 . – №1. – С. 208-216
Мілібанд С. Д. Біобібліографічний словник радянських сходознавців / С. Д. Мілібанд ; Голов. ред. сідн. літ. – М. : Наука, 1975. – С. 601
Електронні посилання
Profes. Coban-zade Boran: ŞİİRLERİ / Coban-zade – Aqmescid : QRЬM DEVLET NESRIJATЬ, 1928 [Електронний ресурс] // fliphtml5. – Режим доступу: https://online.fliphtml5.com/dllnd/sidn/#p=1. – Дата звернення: 12.05.2023.
Бекір Чобан-заде [Електронний ресурс] / Богдан Губернський // Крим. Реалії. – Дата публікації: 16.06.2015. – Режим доступу:https://ua.krymr.com/a/27073849.html. – Дата звернення: 01.05.2023.
Бекір Чобан-заде [Електронний ресурс] // Вікіпедія. вільна енциклопедія. – Дата публікації: 17.05.2023. – Режим доступу: http://surl.li/hhjbrl. – Дата звернення: 01.05.2023.
Відео
Bekir Çoban Zade. Бекір Чобан-Заде. [Електронний ресурс] // YouTube. Qirim Ailesi. Кримська родина. – Дата публікації: 21 трав 2021. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6meVG9rdpVc . – Дата звернення: 05.05.2023
Більше, ніж Крим - Епізод 6 "Бекір Чобан-заде" [Електронний ресурс] // YouTube. Більше, ніж Крим / More than Crimea. – Дата публікації: 25 трав 2020. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=DLQQQG5Dkqc. – Дата звернення: 05.05.2023
Підготував відділ
соціокультурних комунікацій
