Над вертепом звізда ясна…

27 грудня 2022 р. 13:28

Різдво Христове, яке вважається одним з найбільш визначних свят в церковному календарі, дуже важливе для людей, адже його традиційно святкують у родинному колі. З ним пов'язані багато стародавніх українських традицій – різдвяні вертепи, виготовлення звізд,  дідуха та дитячі колядки. 

Різдвяна зірка (або Звізда) – традиційний атрибут різдвяного обряду колядування. Різдвяна зірка – атрибут пов'язаний з народженням Ісуса Христа, адже чудесне народження провістила саме «Вифлеємська зірка» [Безущак С. Різдвяні свята на Тернопільщині: традиції та інновації // Українознавство: Науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. – 2010. – № 3. – С.168)].

Відомо, що звізди почали виготовляти у далекі дохристиянські часи. Звізда є одним із символів народного обряду колядування. Обряд колядування є особливим театралізованим дійством, під час якого люди ходили один до одного по хатах, з піснями та відтворенням побутових сценок, поздоровляли господарів. Різдвяна звізда як атрибут колядників та вертепів була поширена переважно у східних та західних слов’ян. У кожному регіоні вона мала свої особливості, які виявлялися у формі, величині, кількості променів, способі виготовлення, оздобленні. З роками ці різдвяні витвори народних умільців змінювалися, удосконалювалися, аж поки не набули сучасної форми та вигляду [Творці різдвяних звізд / Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, Регіональний Доброчинний Фонд Святого Володимира ; авт.-упоряд. Д. Б. Ковальчук [та ін.]. – Львів : Растр-7, 2021. – 431 с. : іл. ].

Пропонуємо вашій увазі книгу Творці різдвяних звізд / Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, Регіональний Доброчинний Фонд Святого Володимира ; авт.-упоряд. Д. Б. Ковальчук [та ін.]. – Львів : Растр-7, 2021. – 431 с. : іл. (Презентація книги відбулась у Львові 14 лютого 2021 р. https://www.youtube.com/watch?v=wAosxSnXNG4). 

«Соціокультурна роль краєзнавства нині не викликає жодних сумнівів. Краєзнавство виступає в ролі потужного культуротворчого чинника, сприяє розвитку національного почуття, любові до рідного краю тощо…  Книга краєзнавчого спрямування, авторами-упорядниками якої є Дарія Ковальчук, Богдан Новак, Надія Дзвоник та Юлія Гризлюк, присвячена мало висвітленій у науковій та науково-популярній літературі темі – звіздарству. Її вихід спричинили чисельні матеріали, зібрані авторами впродовж тривалого часу на Львівщині. Істотним інформативним джерелом для її створення стали фестивалі «Спалах різдвяної звізди», які з 2007 року щорічно відбуваються у м. Львові [Герус Л. Спалах різдвяної звізди / Л. Герус // Народознавчі зошити = The Ethnology Notebooks : наук. журн. – 2021. – № 5 (161). – С. 1285-1286].

Книжка досліджує явище народної творчості – звіздарство. У роботі наведено окремі розділи, що характеризують образ «зорі», «зірки», «звізди» у Святому Письмі, в українських колядах, в образотворчому мистецтві. На сторінках книжки представлено окремі статті про відродження звіздарства в сучасних умовах, подано  творчі біографії майстрів-творців різдвяних звізд та організацій, громадських товариств, які займаються популяризацією явища звіздарства. У роботі зроблено класифікація конструкцій різдвяних звізд за різними критеріями, описано технології їх виготовлення. Відзначено діяльність Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові з організації щорічних фестивалів різдвяних звізд «Спалах різдвяної звізди» [https://lvivskansen.org/shhorichni-podiyi/festyval-spalah-rizdvyanoyi-zvizdy/].

У книжці подано окремі розділ, який характеризує історію звіздарства в Україні в фотоматеріалах з приватних архівів Зенона Боровця та Юлії Гризлюк. Подано Облікову картку елемента нематеріальної культурної спадщини України – звіздарства – для занесення в Перелік елементів  нематеріальної культурної спадщини України. 

Окремі розділи книжки складають поштові листівки з зображенням різдвяних звізд з приватних колекцій Тараса Семущака, Зенона Боровця, о. Михайла Жеплинського, Богдана Жеплинського. Видання доповнено ілюстративним матеріалом фотографій різдвяних зірок різних конструкцій. Додає інтересу перелік відеоматеріалів про звіздарство. 

Нагадаємо, що відкрито різдвяні зірки у Львові з’явилися тільки в 1988 році, під час перших вертепів Товариства Лева – культурологічної організації, яка розпочала національне відродження в Галичині, за радянських часів це було заборонено [Муравський О. І. Товариство Лева // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. – Київ : Наук. думка, 2013. – Т. 10 : Т – Я. – С. 109 – 110 : іл. ].

У 2022 році українці святкують Різдво під час війни. Усі віруючі українці на Різдво моляться за перемогу України. 

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи

О. В. Нестеренко, Л. М. Снігирьова
Наук. ред.: Г. В. Єфіменко