Національна історична бібліотека України

Соломії Крушельницькій виповнилося 150 років

21 вересня 2022 р. 15:32

«Там, де проходить С. Крушельницька,
квітнуть троянди й співають солов'ї»

/ Д. Кардуччі /

23 вересня цього року виповнюється 150 років від дня народження всесвітньо відомої української оперної співачки та педагогині Соломії Крушельницької. В Україні ця дата відзначатиметься на державному рівні. Адже імена видатних українців і українок має знати весь світ. Особливо це важливо зараз, коли росіяни нищать все українське, зазіхають на нашу ідентичність. Урочистості розпочалися на Тернопільщині, де народилася співачка, мистецьким проєктом «Соломія», який започаткували ще у 2016 році кияни Юрій Юров та Нінель Бабієнко. У ньому представлено 21 твір відомих українських художників – митці з Києва, Сум, Кривого Рогу, Івано-Франківська. Всього 15 авторів, серед них – народний художник України, лауреат Шевченківської премії Михайло Гуйда, заслужені художники України Костянтин Могилевський, Олександр Ольхов, подружжя Панас Титенко та Олена Яковенко.

Соломія Крушельницька знана не тільки в Україні, а й за її межами. В усьому музичному світі кінця ХІХ – першої половини ХХ століття вона була символом досконалості й неперевершеності. Її репертуар включав твори як ліричного, так і драматичного характеру. Її незрівняної краси лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави – воістину унікальне явище в оперному мистецтві. Характер артистичної діяльності Соломії Крушельницької та навіть її темперамент не вкладалися в рамки традиційного етикету старої мелодрами, тому можна сказати, що її творчість була антитрадиційною, новаторською. Артистка завжди цікавилася проблемами оперного репертуару і охоче виступала в нових операх.

Народилася 23 вересня 1872 року в українському селі Білявинці на Тернопільщині, у багатодітній родині греко-католицького священника прогресивних поглядів Амвросія Васильовича Крушельницького.

Уже в дитинстві Соломія виявила виняткову музичну обдарованість. Під керівництвом батька вона вивчила нотну грамоту, разом зі своїми братами і сестрами співала у домашньому хорі. Консерваторію Галицького музичного товариства Соломія закінчила з срібною медаллю, а в характеристиці екзаменаційної комісії зазначено: «має всі дані для того, щоб стати прикрасою навіть першорозрядної сцени. Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, музична освіта, високе почуття прекрасного, природна зовнішність, сценічна стать — словом все, чим нагородила її природа, обіцяють їй в артистичній кар’єрі найкращу майбутність».

Для того, щоб продовжити навчання, молода співачка після закінчення консерваторії вирішила їхати до Італії, де її вчителями стали знамениті Фауста Креспі (спів; підготувала не одну знамениту співачку, вважала Соломію найздібнішою з своїх учениць) і професор Конті (драматична гра та міміка).

У 1893 році дебютувала на сцені Львівського оперного театру опери «Фаворитка», «Сільська честь». Наступного року співала у Львівській опері головні партії в операх «Фауст» Шарль Ґуно, «Африканка» Джакомо Мейєрбера, «Страшний двір» Станіслава Монюшка. У грудні 1895 року виступила на італійській сцені у місті Кремона (театр А. Понк’єллі) в опері Дж. Пуччіні «Манон Лєско». Критики високо оцінили її вокальні дані, відзначаючи «…бездоганно поставлений блискучий голос, напрочуд вірну емісію звуків, граничну відточеність співу».

Розпочавши артистичну діяльність в концертах львівського «Бояна» співачка згодом виступала на сценах багатьох оперних театрів світу (Кремона, Трієст, Одеса, Буенос-Айрес, Варшава, Париж, Неаполь, Мілан, Каїр, Рим та ін.). Виконала близько 60 партій в операх Р. Вагнера, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Ш. Гуно, Ж. Бізе, Р. Штрауса, М. Масне, С. Гулака-Артемовського, П. Чайковського та ін. 1904 року, на запрошення Дж. Пуччіні, блискуче виконала партію Баттерфляй у його опері «Чіо-Чіо-сан» (театр «Гранде», Трієст), після чого ця опера здобула всесвітнє визнання. Дж. Пуччіні вважав С. Крушельницьку «найпрекраснішою й найчарівнішою Батерфляй».

Від середини 1920-х рр. залишила оперну сцену, виступала в камерних концертах (країни Західної Європи, Канада, США). Була тонким, глибоким інтерпретатором творів К. Монтеверді, К.-В. Глюка, В.-А. Моцарта, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Й. Брамса, М. Равеля, М. Мусоргського. Все життя популяризувала українську музику, блискуче виконувала українські народні пісні, твори С. Людкевича, Д. Січинського, М. Лисенка тощо.

Згідно з оцінками критиків, успіх Крушельницької на оперних сценах був не чим іншим, як визнанням української музики та вокального мистецтва. У свої концерти Крушельницька обов'язково включала кілька номерів з українськими народними піснями. Вона ніколи не виконувала їх в перекладі, хоч володіла 8 мовами. Ці пісні співачка виконувала завжди, коли публіка викликала її на біс. Навіть у палаці царя Миколи II Крушельницька співала українською мовою. Виконавши кілька арій, вона заспівала «Веснівку» на слова Маркіяна Шашкевича. Після виконання цар по-французьки поцікавився у співачки, якою мовою прозвучала пісня. Гордо піднявши голову, Крушельницька відповіла, що пісня «мовою її рідною, українською».

Соломія Крушельницька, перебуваючи за кордоном, пильно стежила за розвитком політичних подій в Україні, матеріально підтримувала українську радикальну партію, яку створили І. Франко та М. Павлик.

У 1938 році помирає чоловік Соломії Крушельницької – Чезаре Річчоні. Аби якось пережити втрату чоловіка, Соломія їде в Галичину – провідати рідних. Разом з родиною її сестри Осипи Бандрівської вона відпочивала у карпатському селі Дубина. Там її застала війна. Під час німецької окупації міста Соломія Крушельницька дуже бідувала, тому давала приватні уроки вокалу. Після повернення до Львова на співачку чекали прикрі звістки – радянська влада націоналізувала її будинок, залишивши родині Крушельницьких лише одне помешкання. У післявоєнний період Крушельницька почала працювати у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка. Однак її викладацька діяльність ледь почавшись, мало не завершилася. Під час «чищення кадрів від націоналістичних елементів» їй інкримінували відсутність консерваторського диплома. Згодом диплом був знайдений у фондах міського історичного музею. Мешкаючи й викладаючи в СРСР, Соломія Амвросіївна, незважаючи на численні звернення, протягом тривалого часу не могла отримати радянського громадянства, залишаючись підданою Італії. Нарешті, написавши заяву про передачу своєї італійської вілли й усього майна радянській державі, Соломія Крушельницька стала громадянкою СРСР. Віллу відразу ж продали, компенсувавши власниці мізерну частину від її вартості. Допомогу Крушельницькій в отриманні громадянства надав Семен Стефаник, син відомого українського письменника Василя Стефаника, який обіймав посаду в регіональній владі Львова. Соломії також був заборонений виїзд за межі СРСР.

До 77-річного віку Соломія давала концерти, на останньому виступі виконала пісню «Краю мій рідний».

16 листопада 1952 року перестало битися серце Соломії Крушельницької. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові. Могила Крушельницької поряд з місцем поховання Івана Франка, який, до слова, був присутній на одному з перших концертів співачки у 1885 році.

Великій співачці присвячували свої твори композитори, письменники, художники. Такого всесвітнього визнання, пошани та любові добилася проста дівчина з українського мальовничого села, адже Україна завжди славилась своїми співочими талантами, красою та мелодійністю пісень. Символ української опери, української музики, українського мистецтва. Все це – Соломія Крушельницька.

Для більш детального ознайомлення з життям та творчим шляхом всесвітньо відомої української співачки, запрошуємо Вас завітати в Національну історичну бібліотеку України де є чимало видань про цю талановиту жінку.

	Врублевська, Валерія Василівна. Соломія Крушельницька : роман-біографія / В. В. Врублевська. – Київ : Молодь, 1979. – 336 с.
	Врублевська, Валерія Василівна. Соломія Крушельницька : роман-біографія / В. В. Врублевська. – Київ : Дніпро, 1986. – 358 с. У романі-біографії української письменниці Валерії Врублевської відображено життя і творчість видатної української співачки, всесвітньо відомої Соломії Крушельницької. Головна героїня постає у творі на широкому тлі соціальної дійсності свого часу. Для написання роману про Крушельницьку В. Врублевська скористалася ще неопублікованими матеріалами М. Головащенка, які «лежали» у видавництві. Про захист авторських прав у той час і за таких обставин не могло бути й мови. Тому цей негідний вчинок, незважаючи на величезні зусилля Михайла Івановича доказати плагіат, так і не дістав належної оцінки громадськості. Книжка дезорієнтувала читачів через компіляцію справжніх фактів біографії співачки, оригінальних документів (рецензії, листи) і фантазій авторки.
	Герета, Ігор Петрович. Музей Соломії Крушельницької : нарис-путівник / І. П. Герета. – Львів : Каменяр, 1978. – 94 с. : іл. У 1978 році львівське видавництво «Каменяр» друкує нарис-путівник по Музею Соломії Крушельницької у селі Біла (на Тернопільщині). Його автор Ігор Ґерета, один з фундаторів цього музею, зумів у форматі огляду музейної експозиції написати блискучу статтю про співачку з багатим фактажем, що охоплює головні віхи її життєтворчості та вшанування пам’яті артистки.
	Коляда, Ігор Анатолійович. Соломія Крушельницька / І. А. Коляда. – Харків : Фоліо, 2019. – 119 с. – (Знамениті українці). Книга про Соломію Крушельницьку – видатну українку, яка прославилася на весь світ завдяки своєму оперному співу, адже її сопрано справляло гіпнотичний ефект на слухачів. Народившись у селі Білявинці на Тернопільщині, вона вже за п’ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадонни ХХ століття». І хоча талановита українка володіла вісьмома мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.
	Соломія Крушельницька (23.09.1872-16.11.1952) : бібліогр. покажчик / Управління культури Терноп. обл. держ. адміністрації, Терноп. обл. універсальна наук. б-ка ; упоряд. А. О. Ленчишин. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – 110 с. : фото. З нагоди відзначення 135-річчя від дня народження видатної української співачки Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує цей бібліографічний покажчик. У ньому відображені документи, які створюють життєписно-бібліографічну студію неперевершеної Соломії – зірки оперної сцени, виконавиці українських народних пісень та пісень українських композиторів. Бібліографію укладено в десяти розділах, один із них містить матеріали про співачку, розміщені в мережі Інтернет.
	Соломія Крушельницька : короткий бібліогр. покажчик : до 90-річчя з дня народження / АН УСРС. Львівська б-ка ; склад. Д. І. Салагуб. – Львів, 1963. – 20 с. Покажчик складається з 4-х розділів: Основні дати; Література про життя і творчість; Хронологія літератури; Опери, в яких співала С. Крущельницька.
	Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : у 2 ч. Ч. 1 : Спогади / вступ. стаття, упоряд. і прим. М. Головащенка. – Київ : Муз. Україна, 1978. – 398 с. У першій частині цього видання опубліковано спогади рідних, друзів, учнів та сучасників Соломії Крушельницької. Матеріали розміщено так, щоб вони відображали хронологію життя Соломії Крушельницької. В кінці кожного спогаду подано дату його написання, а при відсутності її – дата першодруку, що зазначена у квадратних дужках.
	Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування : у 2 ч. Ч. 2 : Матеріали. Листування / упоряд. і прим. М. Головащенка. – Київ : Муз. Україна, 1979. – 447 с. До другої частини увійшли різні матеріали та листування, які упорядникам вдалося зібрати в державних архівах, театрах, бібліотеках та у приватних осіб багатьох країн світу протягом довгорічних наполегливих пошуків. Матеріали світової преси розповідають про тріумфальні виступи співачки на кращих оперних сценах Росії, Польщі, Італії, Франції, Португалії, Аргентини, Чилі, про концертні турне акторки Європою та Америкою.
	Соломія Крушельницька. Хроніка 1893–1920 років / Муз.-мемор. музей Соломії Крушельницької у Львові ; авт.-упоряд. Д. Білавич. – Львів : Растр-7, 2019. – 239 с. : 16 вкл. л. фот. Пропонуємо увазі читачів хроніку подій з життя і творчої діяльності Соломії Крушельницької, що охоплює період становлення, розквіту і завершення оперної кар’єри артистки. Дослідження побудоване на архівних матеріалах з фондів Музично – меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, фондів інших музеїв, архівів та бібліотек України. Частина матеріалів публікується вперше.
	Мельничук, Богдан Іванович. Соломія Крушельницька : документальна повість / Б. І. Мельничук. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2016. – 86 с. : 6 вкл. арк. фот. У цьому творі автор намагався хоча б штрихами відобразити шість по вінця виповнених пошуками, болями і майже неймовірними звершеннями десятиліть життя леґендарної Соломії Крушельницької (1872-1952). Документальна повість адресована насамперед педагогам, студентам, учням старших класів, а також усім, хто цікавиться історією та культурою України.
	Музично - меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові: ілюстрований путівник / упоряд. О. Скоп. – Львів : Каменяр, 2002. – 63 с. : іл. У виданні використані фотографії та документи із фонду збірки Музею Соломії Крушельницької.
	Народні пісні з села Соломії Крушельницької : записані в селі Біла Тернопільського району / Білецький мемор. музей Соломії Крушельницької, Тернопільський ін-т нац. відродження ; Ред. І. Зелена. – Тернопіль : Збруч, 1993. - 199 с. : іл., ноти.н Збірник народних пісень укладних із записів різного часу.