ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
17.04.2024
«Із Лубен Полтавської губ.»:
огляд статті Василя Шевича
Постать Василя Степановича Шевича, кореспондента часопису «Основа» та автора заміток «Из Лубен (Полтавської губ.)» залишається маловідомою. Ключові факти біографії у своїх статтях висвітлює дослідник історії української літератури та журналістики другої половини ХІХ – початку ХХ століття Віктор Дудко. [1] Народився Василь Шевич 1830 року. Освіту здобував у Владимирській губернській гімназії (м. Владимир, рф) та Московському університеті на філософському факультеті, який так і не закінчив через брак коштів для оплати навчання. Працював у Мещовському повітовому училищі (нині місто. Мещовськ Калузька обл., рф) і Кам’янець-Подільському єврейському училищі. Від 1854 року оселився на Полтавщині, де продовжує викладацьку діяльність у Зіньківському повітовому училищі. Згодом переїжджає у місто Лубни, в якому долучається до створення недільної школи, яку відкрили 25 березня 1861 року при Лубенському повітовому училищі. Про цю подію В. Шевич анонсує вже у травневому номері «Основи».[2] Починає автор допис із проблем, з якими зіткнулася школа, а саме бідкається про нестачу коштів для забезпечення учнів навчальними посібниками, які б вони могли брати додому та, таким чином, заохочуватись до науки. На той час у місті Лубни, за даними автора, проживало 4 000 осіб. В перший день відкриття школи її відвідало 72 учні, а наступного – 77, серед них 40 – нічого не знаючих, 26 – знаючих склади і лиш 11 вміли читати. Станом на 9 квітня 1861 р. в Лубенській недільній школі нараховувалась тільки половина учнів, які відвідали її в перший день «по той причине, что неблагонамеренные люди уверили многих учеников в том, что за обучение в воскресной школе будут впоследствии налагаемы на них казенные работы!» [2, С. 75].
Далі автор повідомляє, що викладання в недільній школі розділили між собою вчителі Лубенського повітового та духовного училищ, згадуючи прізвище Тирютіна Дениса Дмитровича, який подав ідею створення школи та був куратором в ній і за сумісництвом викладачем. Ним було запропоновано розділити учнів на групи: в першому класі навчалися зовсім не грамотні, а в другому – початківці та ті, що читати вміють. В. Шевич зазначає, що старші учні повітового училища також допомагали викладати під наглядом вчителів.
Закінчує статтю автор проханням надсилати книги та навчальні посібники для школи, нестача яких гостро відчувалася як учнями, так і викладачами.
Матеріали про Лубенську недільну школу не вичерпуються однією заміткою. Розкриття теми освіти лубенчан Василь Шевич доповнює статтею в жовтневому номері «Основи» за 1861 рік, [3] яку розпочинає з вдячності за «дарунок». Стає зрозуміло, що прохання автора з травневого номеру було задоволене: «…хто тільки зайде до нас грамотний та чесний, той і наш: і бумагу, і карандаш, і книжечку йому дамо…». [3, С. 148] Як зазначає Віктор Дудко, у вересні 1861 р. член Полтавської Громади й організатор недільних шкіл у Полтаві Олександр Стронін надсилає до Лубен 60 примірників укладеної ним «Азбуки по методе Золотова для южно-русского края». Також, після заклику В. Шевича зі сторінок «Основи» допомогти новій школі книжками до Лубен надходили українські видання і з Петербургу. [1, С. 77] При цьому матеріальне забезпечення школи та й самих учнів охочих до навчання було недостатнім: «Бідні вони: ні карандаша, ні бумаги, ні пера, ні за що купити – що ми дамо, то тільки і є у їх; а школа наша все бідніша становиться: грошенят дастьбі!..». [3, С. 149]
Учили в недільній школі письму, арифметиці, «вірі Христовій», читали Євангеліє, але, як повідомляє В. Шевич, навчання в його закладі провадилося «по-московськи», «а там – дальше, де сонце не світить, балакають може люди і по-нашому… Воно бачте світ давно вже такий перевертень!». [3, С. 149] За відсутності ґрунтовного дослідження поглядів Василя Шевича, можна зробити припущення, що вибір мови навчання був зумовлений або недвозначним ставленням автора до української мови, яку він називав у своїх попередніх працях «малоросійським наречієм» [1, С. 76], або ж не вбачав різниці, якою мовою буде викладання: «не то важно, на каком наречии или языке преподаются науки, а то, чтобы это преподавание было добросовестно, а истина светла». [4, С. 177] Погляди його змінилися після спілкування з Полтавськими громадівцями у 1860-х роках. Та навіть більше. Василя Шевича з іншими членами Полтавської громади О. Строніним, А. Свидницьким, А. Шимановим і В. Лободою у 1862 році було заарештовано за український сепаратизм та вислано до Уфи (місто, рф). Проте, на думку історика В. Дудка, звинувачення В. Шевича в активній участі в українському русі було перебільшеним. Але ця сторінка біографії автора потребує детального опрацювання.
Недільні школи були заборонені в червні 1862 році, а у серпні В. Шевичем була написана ще одна стаття для «Основи» «Из Лубенского уезда (Полтавской губ.)», в якій він аргументовано опонував урядовому рішенню про закриття недільних шкіл, але вона так і не побачила світ - дорогу перекрила цензура.
Список використаних джерел:
Статті для журналу “Основа” (1861–1862), заборонені цензурою / вст. ст., публ., комент. В. Дудко // Київська старовина. – 1997. – № 5. – С. 71–85.
Шевич В. Из Лубен (Полтавской губ.) / Василій Шевич // Основа : южно-русский литературно-ученый вестник. – 1861. – Травень. - С. 74-76.
Шевич В. Із Лубен Полтавскої губ. / Василь Шевич // Основа : южно-русский литературно-ученый вестник. – 1861. – Жовтень. - С. 148-150.
Гніп М. Громадський рух 1860-х рр. на Україні / М. Гніп. — Харків, 1930. — Кн. 1: Полтавська громада. — С. 177.
Джерела з бази даних «Історія міст і сіл», які містять інформацію про історію міста Лубен Полтавської області в ХІХ ст.
Бокшиц О. Зародження наукових осередків і розвиток мережі дослідних установ Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1896-1911 рр.) / О. Бокшиц // Переяславський літопис: збірник наукових статей. - 2013. - Вип. 4. - С. 84-93. [Згадується Лубенська дослідна станція лікарських рослин].
Женские учебные заведения // Памятная книжка Киевского учебного округа на 1912/13 учебный год. Часть I и II. - Киев, 1913. - С. 214-427. [Згадується Лубенская Александровская женская гимназия].
Луговий Р. С. Розкопки Ф. І. Камінського 1881 і 1882 рр. на Замковій горі у Лубнах / Р. С. Луговий, О. В. Коваленко, Л. М. Лугова // Старожитності Посулля: зб. наук. праць. - Київ : Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК, 2016. - С. 32-41.
Ночовний Б. Малюнок-схема головної вулиці Лубен: маловідоме джерело історії ратушного міста Гетьманщини XVIII ст. / Б. Ночовний // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: збірник наукових праць. - 2012. - Вип. 21: Ч. ІІ. - С. 23-27.
Описание Лубенского уезда // Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии, составленные в 1846 г. : в 3 ч. / Н. Арандаренко. - Полтава, 1852. - Ч. 3. - С. 266-284.
Пустовіт Т. Архівні джерела про видавців лубенського часопису “Хлібороб” (1905-1908) / Т. Пустовіт // Рідний край: науковий публіцистичний художньо-літературний альманах. - 2005. - № 2 (13). - С. 111-121.
Сакало О. Типологія і структура родин сільського духовенства Лубенського полку в другій половині XVIII століття / О. Сакало // Краєзнавство: науковий журнал. - 2011. - № 1. - С. 151-163.
Сергієнко В. Історія утворення та основні аспекти діяльності Лубенського Спасо-Преображенського братства (1899-1917 рр.) / В. Сергієнко // Часопис української історії. - 2011. - Вип. 21. - С. 107-109.
Славою оповиті тисячолітні Лубни // Грибан Г., Халимон В. Гортаючи сторінки історії Полтавщини / Г. Грибан, В. Халимон. - Полтава : Дивосвіт, 2016. - С. 307-317.
Средние учебные заведения. Мужские гимназии // Памятная книжка Киевского учебного округа на 1912/13 учебный год. Часть I и II. - Киев, 1913. - С. 117. [Згадується Лубенская гимназия].
Список не є вичерпаним. Більше документів з даної теми Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.
Підготувала : М. В. Цінська
Докладніше про проєкт:
Часопис «ОСНОВА», як джерело історико-краєзнавчих досліджень
