ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
07.12.2025
Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.
24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради України 392 депутати проголосували «за» ухвалення Акту проголошення незалежності України, яким проголошено створення самостійної української держави. Текст Акту складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на одному папірці. Прагнення до незалежності підтвердив і український народ 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі. На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» ствердно відповіли 90,32% громадян.
Наша понад 30-річна історія незалежності насичена різноманітними політичними подіями. Україна пережила кілька майданів. Студентський майдан або Революція на граніті – голодування студентів у центрі Києва 1990 року на знак протесту проти підписання нового всесоюзного договору. Другий український Майдан пов’язаний з президентськими виборами 2004 року, отримав назву Помаранчева революція. Через відмову підписання тогочасною владою Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом у 2013–2014 роках відбувся Євромайдан або Революція Гідності.
Українське суспільство завжди згуртовується перед загрозою. Так було і у перші дні війни 2014 року, коли прямо з Майдану Незалежності добровольці відправились на східні кордони боронити Україну від російської навали. Тоді ж зародився ще один український феномен – волонтерський рух. За даними представництва ООН в Україні, починаючи з 2014 року кожен п’ятий українець мав волонтерський досвід або ж жертвував кошти на волонтерські проєкти. На волонтерах «тримався» Майдан, вони ж допомагали щойно відродженій українській армії у 2014 році, допомагають і у 2022-му під час повномасштабної російсько-української війни.
Серце України б’ється так сильно, що його чують на всій планеті. Воно болить, стискається від вибухів. Його бинтують молитвами, гоять любов’ю. Його тримає в сильних руках український Воїн. Його оберігає матір, заколисуючи у бомбосховищі свою дитину. І поки воно б’ється – живе в мирі Європа. За спиною в України. Ми боремось не лише за себе, відвойовуючи незалежність України, а й за демократичні європейські цінності і у цьому відчуваємо підтримку більшості країн світу.
Який час, така і допомога. Литва, зібравши кошти для України на байрактар, не зупинились на цьому і до Дня Незалежності України вирішила зробити ще один подарунок до свята. Норвегія, надихнувшись незламністю українців перед ворогом і прагненню до свободи, продовжила започатковану литовцями, підтриману поляками, і громадянами Канади традицію, збирає гроші і також планує подарувати байрактар, нині до них долучилась і Латвія. Ми не самотні у нашій боротьбі і вдячні тим країнам і партнерам, які допомагають відстоювати нашу незалежність, наближають нашу перемогу і допомагатимуть надалі у відбудові України. А ще маємо перемоги у космосі, на спортивних аренах, на пісенних конкурсах.
У невеликій бібліографічній підбірці* ми не в змозі охопити всі події, що відбулись за період незалежності, але спробували виокремити деякі з тих, які вплинули на хід новітньої історії нашої країни чи змінили її.
*інформацію структуровано хронологічно і тематичними блоками
Декларація про державний суверенітет України : прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. № 55-XII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429. – Режим доступу: https://bit.ly/3zpjohL. – Дата звернення: 15.08.2022. – Також: Декларація про державний суверенітет України : прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – Київ : Політвидав України, 1990. – 8 с.
Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року : Постанова Верховної Ради Української РСР [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). – 1990. – № 45. – Ст. 604. – [Київ], [2021]. – Режим доступу: https://bit.ly/3PCTbC1. – Дата звернення: 16.08.2022.
Даниленко, В. Україна в 1985–1991 рр.: остання глава радянської історії / Віктор Даниленко ; Інститут історії України НАН України. – Київ, 2018. – 278 с. – Також: Шлях до незалежності: суспільні настрої в Україні кінці 80-х рр. ХХ ст. : документи і матеріали / Інститут історії України НАН України, Галузевий державний архів Служби безпеки України ; упоряд.: Віктор Даниленко (кер.) та ін. ; редкол.: Валерій Смолій (голова) та ін. – Київ, 2011. – 626 с. ; В’ятрович, В. Останні дні імперії. 1991-й очима КГБ / Володимир В’ятрович // Історія з грифом "Секретно". Таємниці українського минулого з архівів КГБ. – Львів, 2013. – С. 286-297.
Декларація про державний суверенітет України / підгот. Наталія Маковська // Архіви України. – 2010. – № 3-4. – С. 167-179. – Також: «Перший цвях у домовину СРСР»: як Україна прийняла Декларацію про державний суверенітет. Серія 6 документального фільму “10 Днів незалежності України” [Електронний ресурс] // YouTube. Центр дослідження визвольного руху. – 2021. – 28 вересня. – Режим доступу: https://bit.ly/3QIW1WL. – Дата звернення: 19.08.2022 ; Бойко, О. Історичні обставини прийняття Декларації про державний суверенітет України / Олександр Бойко // Людина і політика. – 2002. – № 4. – С. 63-70.
Декларацією було проголошено верховенство Конституції та законів республіки на території УРСР, виключне право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством України, визнання всього економічного і науково-технічного потенціалу, створеного на території України, власністю її народу.
Кульчицький, С. Історичні передумови переростання перебудови в національну революцію (1989–1991 рр.) / Станіслав Кульчицький // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки : міжвідомчий збірник наукових праць. – 2001. – Вип. 5. – С. 330-351. – Режим доступу: https://bit.ly/3S8Km4v. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: Пилипчук, В. Етапи формування суверенної Української держави: (історико-правові та політичні аспекти) / В. Пилипчук // Вісник Академії правових наук України. – 2010. – № 3. – С. 94-104.
Становлення Народного Руху України : (за документами Галузевого державного архіву Служби безпеки України) / упоряд.: О. Бажан, О. Лошицький // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2009. – № 2. – С. 206-326. – Також: Кіндрачук, Н. За Україну незалежну (Роль Народного Руху України у здобутті незалежності України, 1989–1991 рр.) : монографія / Н. Кіндрачук. – Івано-Франківськ : НАІР, 2013. – 208 с. ; Лазарович, М. Національне піднесення України другої половини 1980-х років як переддень Руху / Микола Лазарович // Другі Чорноволівські читання : матеріали наукової конференції, присвяченої 75-й річниці з дня народження В’ячеслава Чорновола. – Тернопіль, 2014. – С. 73-86.
Створення Народного Руху України вiдображало об’єктивну необхiднiсть економiчного й полiтичного реформування суспiльства, нацiонального вiдродження України.
Стрий 1990: вони були першими [Електронний ресурс] / Діана Іванчук // Націоналістичний портал. – 2021. – 15 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3nnJnzp. – Дата звернення: 17.08.2022.
14 березня 1990 р синьо-жовтий прапор замайорів над місцевою державною установою в Стрию. Наше місто стало першим в Україні, в якому офіційно підняли національний символ Української держави. Цьому передувало відродження національної свідомості українців, зростання політичної активності населення, створення різноманітних громадських організацій. Почесну місію вивісити прапор, освячений в Успенській церкві, виконали: Ботвин Богдан, Бичко Василь, Бойко Олег, Галицький Орест, Дрімайло Роман та Морквич Богдан.
Студентська революція на граніті : альбом / авт., упоряд. Олесь Доній – Київ: Смолоскип, Тріумф, 1995. – 129 с. – Також: Дефіцит, масові голодування студентів і вимоги до влади: історія Революції на граніті 1990 року [Електронний ресурс] / Вероніка Климська // 24 канал. – 2020. – 2 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/2p6Wha2. – Дата звернення: 15.08.2022 ; 30 років тому студенти розпочали в Києві Революцію на граніті [Електронний ресурс] / Галина Терещук // Радіо Свобода. – 2020. – 2 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zOqLhK. – Дата звернення: 15.08.2022 ; Революція на граніті 1990 року. 40 архівних фото [Електронний ресурс] // Радіо Свобода. – 2020. – 2 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/3JMKQKc. – Дата звернення: 15.08.2022 ; Сич, О. Революція на граніті 1990 р. і Помаранчева революція 2004 р.: динаміка впливу націоналістичних структур / Олександр Сич // Історико-політичні студії : збірник наукових праць. – 2018. – № 1 (9). – С. 95-106. – Бібліогр.: 24 назв.- Режим доступу: https://bit.ly/3zD2Q5Z. – Дата звернення: 15.08.2022.
Першим революційним зривом в новітній історії України було студентське голодування, що відбувалося 2–17 жовтня 1990 р. на площі Жовтневої революції у Києві (тепер – Майдан Незалежності). В новітній історії України ця подія більше відома під назвою «Революція на граніті». Організаторами голодування виступили київська Українська студентська спілка (УСС) та львівське Студентське братство (СБ). Вони висунули до тодішньої влади п’ять вимог: перевибори Верховної Ради УССР, націоналізація майна КПУ та ЛКСМУ, недопущення підписання нового союзного договору, відставка Голови Ради Міністрів УССР В. Масола та прийняття рішення про військову службу громадян УССР виключно в межах республіки.
Фото: Alexander Malakhovsky
Фішер, В. Перший фестиваль «Червона Рута» як культурний феномен української естради / В. Фішер // Культура і мистецтво: сучасний науковий вимір : матеріали IV міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів та магістрантів. – Київ, 2020. – С. 98-99.
Хаврук, І. Референдум 17 березня 1991 року в Україні / І. Хаврук // Грані. – 2011. – № 3. – С. 41-45. – Бібліогр.: 14 назв.
Хроніка опору : документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчинену так званим ГКЧП у серпні 1991 р. / упоряд., авт. прим. Лесь Танюк. – Київ : Вік : Дніпро, 1991. – 455 с.
Чорнобиль пришвидшив розпад СРСР, вважають історики [Електронний ресурс] / Тетяна Ворожко // Голос Америки. – 2011. – 26 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3nisOEp. – Дата звернення: 22.08.2022. – Також: Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків [Електронний ресурс] / Eдуард Андрющенко, Дмитро Трещанін // Радіо Свобода. – 2019. – 9 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zHMdq9. – Дата звернення: 22.08.2022 ; 1986: Чорнобиль. Переговори диспетчерів 26 квітня [Електронний ресурс] // Історична правда. – 2018. – 26 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zv6TkX. – Дата звернення: 22.08.2022 ; Плохій, С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Сергій Плохій ; пер.: В. Махонін, Є. Тарнавський. – Харків : Бібколектор, 2019. – 396 с. : іл. ; Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії : збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галузевий державний архів Служби безпеки України, Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті ; уклад.: О. Бажан, А. Когут, Г. Боряк. – Київ : К.І.С., 2020. – 686 с. : іл. ; Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті ; відп. ред. В. Смолій ; редкол.: А. Когут та ін. ; упоряд.: О. Бажан та ін. – Київ, 2019. – 1200 с. ; Чорнобиль – хроніка важких тижнів: [документальний фільм про ліквідацію наслідків вибуху на ЧАЕС]. [Електронний ресурс] / автор сценарію, режисер В. Шевченко // YouTube. normal-ukrainian. – 2011. – 11 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3cK2DVT. – Дата звернення: 22.08.2022.
Конституція Автономної Республіки Крим : від 21 жовтня 1998 р. – Сімферополь : Тавріда, 1999. – 140 с.
Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Україна, 1996. – 54 с. – Також: Конституція України : станом на 22 січ. 2018 р. : відповідає офіц. тексту. – Харків : Право, 2018. – 72 с.
Про День незалежності України : Постанова Верховної Ради України вiд 20 лютого 1992 р. № 2143-ХІІ [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 279. – Режим доступу: https://bit.ly/3aZdhYi. – Дата звернення: 15.08.2022.
Про грошову реформу в Україні : Указ Президента України від 25 серпня 1996 р. № 762/96 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу: https://bit.ly/3zDL5DC. – Дата звернення: 18.08.2022.
Про проголошення незалежності України : Постанова, Акт Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р. № 1427-ХІІ [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502. – Режим доступу: https://bit.ly/3okI70j. – Дата звернення: 15.08.2022 – Також: Маковська, Н. Акт проголошення незалежності України – унікальний документ Національного архівного фонду / Наталія Маковська // Архіви України. – 2011. – № 4. – С. 5-10.
Про статус Автономної Республіки Крим відповідно до діючої Конституції та законодавства України : Постанова Верховної Ради України, 24 лютого 1994 р., м. Київ, № 4006-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 22. – Ст. 148. – Режим доступу: https://bit.ly/3dES46X. – Дата звернення: 18.08.2022.
Леонід Каденюк
Бойко, О. Україна: від путчу до Пущі (серпень–грудень 1991 р.) : монографія / Олександр Бойко. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2006. – 224 с. – Також: Здобуття Незалежності України 1991 : історія проголошення, документи, свідчення : у 2 т. / Асоціація народних депутатів України ; ред. рада: О. Барабаш (голова) та ін. – Житомир : Рута, 2011 ; Субтельний, О. Розпад імперії та утворення національних держав: випадок України / Орест Субтельний ; пер. з англ. Ю. Петрусь // Сучасність. – 1994. – № 12. – С. 65-72 ; Страх комуністів і натиск дисидентів: як Україна проголосила незалежність. Серія 7 документального фільму “10 Днів незалежності України” [Електронний ресурс] // YouTube. Центр дослідження визвольного руху. – 2021. – 5 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Ckzf3e. – Дата звернення: 21.08.2022.
24 серпня 1991 року починався як звичайний день, а завершився епохальною подією в новітній українській історії – проголошенням Незалежності України.
Гетьман, В. Як приймалась Конституція України : нотатки учасника розробки Основного Закону України / Вадим Гетьман. – Київ, 1996. – 127 с. – Також: Марченко, Р. Завершення конституційного процесу в Україні кінця ХХ ст. «Конституційна ніч» (27–28 червня 1996 р.) / Роман Марченко // Грані. – 2010. – № 4. – С. 27-31. – Бібліогр.: 72 назви ; Мусіяка, В. Конституція України. Як це було / Віктор Мусіяка // Наука і суспільство. – 2009. – № 5-6. – С. 2-8 ; Покотило, О. Історія прийняття Конституції України 1996 р. та суть політичної реформи / Ольга Покотило // Історичний журнал. – 2009. – № 1. – С. 54-64. – Бібліогр.: 24 назви.
О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го першу Конституцію незалежної України було проголосовано. У ній закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”.
Данілов, А. Український флот: біля джерел відродження / А. Данілов. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 600 с. : іл. – Також: Жибарєв, М. «На провокації не відповідатиму! Себе захищатиму!» [Електронний ресурс] / інтерв’ю зап. Андрій Кучеров // Державна прикордонна служба України. Офіційний вебсайт. – 2017. – 4 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3IeiebZ. – Дата звернення: 18.08.2022.
«25 років тому один із кораблів Чорноморського флоту першим підняв український прапор. 21 липня 1992 року неподалік кримського Донузлава розігрався справжній бойовик. За кораблем СКР-112, який вийшов у відкрите море, почалася погоня». «Проте екіпаж сторожового судна не підкорювався і своєю поведінкою показував, що здаватися не збирається… розповідає безпосередній учасник подій – контр-адмірал запасу Микола Жибарєв».
Дерев’янко, С. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року : політичні мотиви суб’єктів ініціювання та призначення / С. Дерев’янко // Гілея : наук. вісник. – 2012. – № 4. – С. 698-702. – Також: Результат вільного волевиявлення народу [Електронний ресурс] / Сергій Лавренюк // Голос України. – 2021. – 1 грудня. – Режим доступу: https://bit.ly/3cO2Ozt. – Дата звернення: 16.08.2022 ; «Народ-співавтор». Як референдум про Незалежність України 1 грудня 1991 року розвалив СРСР [Електронний ресурс] / Ростислав Хотин // Радіо Свобода. – 2021. – 30 листопада. – Режим доступу: https://bit.ly/3IWh1Gv. – Дата звернення: 16.08.2022 ; Ігор Юхновський: Проголошення Незалежності не було гладким : розмова з автором ідеї проведення референдуму 1991 року [Електронний ресурс] / розмовляв Володимир Семків // Zbruc. – 2016. – 1 грудня. – Режим доступу: https://bit.ly/3OGCBzS. – Дата звернення: 16.08.2022 ; Юхновський, І. Так народжувалася держава: ідея референдуму проклала шлях до проголошення Незалежности / Ігор Юхновський // Сучасність. – 2008. – № 8. – С. 5-19 ; 30 років тому. Референдум 1991 року про незалежність України і розпад СРСР (архівні фото) [Електронний ресурс] / Петро Кагуй // Радіо Свобода. – 2021. – 1 грудня. – Режим доступу: https://bit.ly/3IYbXRR. – Дата звернення: 16.08.2022 ; Як українці поховали СРСР на референдумі. Серія 8 документального фільму “10 Днів незалежності України” [Електронний ресурс] // YouTube. Центр дослідження визвольного руху. – 2021. – 12 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PDFhyE. – Дата звернення: 16.08.2022.
Це був дуже ризикований крок – провести всенародний референдум у грудні 1991 року. Тоді ніхто не проводив соціологічних кампаній і не вивчав настроїв населення. Захід також у нас не вірив. Та що там Захід – навіть наші дружні сусіди та країни Балтії не визнали Україну незалежною республікою після проголошення Акту про незалежність. І причин цьому було багато. Україна тоді видавалася потенційно нестабільною, розділеною за історичними кордонами, мовними і релігійними ознаками. Її майбутнє на той момент було абсолютно непрогнозованим і був високий ризик того, що потенційна нова держава обере шлях тоталітаризму, а не демократії. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення.
Громадяни України впевнено підтвердили Акт проголошення незалежності України! У Тернопільській області «Так» сказали 98,76% громадян, у Волинській – 96,32%, Черкаській – 96,03%, Вінницькій – 95,43%, у Києві – 92,88%, Запорізькій області – 90,66%, Дніпропетровській – 90,36%, Донецькій – 83,90%, і навіть у Кримській АРСР та в місті Севастополі прихильників незалежності України було понад 50% громадян (відповідно 54,19% та 57,07%). Загалом на підтвердження Акта проголошення незалежності України було віддано 90,32% голосів.
Десятніков, О. Грошова реформа 1996 р. в Україні (за матеріалами періодичної преси в Черкаській області) / О. Десятніков // Вісник Черкаського університету. Історичні науки. – 2008. – Вип. 133-134. – С. 183-188. – Бібліогр.: 45 назв. – Також: Ющенко, В. Гривня: перші кроки / Віктор Ющенко // Слов’янське віче – ХХІ століття. – 1997. – № 2. – С. 136-139 ; Савлук, М. Нова національна валюта гривня працює на економіку України / М. Савлук // Фінанси України. – 1997. – № 2. – С. 20-28 ; Від прикраси до валюти. Чотирнадцять цікавих фактів про гривню [Електронний ресурс] // Суспільне Новини. – 2021. – 2 вересня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PCK3xk. – Дата звернення: 22.08.2022.
2 вересня 1996 року президентом Леонідом Кучмою видано Указ "Про грошову реформу" в Україні. Це надзвичайна подія для України, в результаті якої створено один з невід'ємних атрибутів державності – національну валюту…
Десять років незалежності України: минуле та сучасне державотворення : науковий збірник / Інститут історії України НАН України ; ред.: В. Смолій, О. Реєнт, Ю. Терещенко та ін. – Київ, 2003. – 434 с. – Також: Кульчицький, С. В. Утвердження незалежної України: перше десятиліття / С. В. Кульчицький // Український історичний журнал. – 2001. – No 2. – С. 3-22 ; No 3. – С. 48-68 ; No 4. – С. 3-41. – Бібліогр.: 14 назв ; Кульчицький, С. Закономірності державотворчого процесу у незалежній Україні / Станіслав Кульчицький ; Інститут історії України НАН України. – Київ, 2001. – 160 с. : табл. – Бібліогр.: 99 назв.
Каденюк Л. Місія – Космос / Леонід Каденюк. – Київ: Пульсари, 2009. – 328 с. : фот. – (Українці у світовій цивілізації). – Також: Щоб запустити людину на Марс, треба вирішити ще чимало технічних проблем – український космонавт Каденюк [Електронний ресурс] // Радіо Свобода. – 2017. – 20 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3oZH4U5. – Дата звернення: 22.08.2022.
Космічний багаторазовий, транспортний, пілотований корабель «Колумбія» стартував 19 листопада 1997 року з мису Канаверал. Український космонавт Леонід Каденюк у складі місії NASA STS-87 відправився у політ в космічний простір, тим самим він став першим делегатом незалежної України в нескінченному космічному всесвіті. «Після польоту я приїздив до «Зоряного містечка», була зустріч там. Але, пригадую, після польоту на прес-конференції була величезна кількість журналістів із різних країн, і єдина країна, з якої не було журналістів – це Росія. І більше того, я Вам скажу, що після польоту мене не привітали ні загін космонавтів, ні центр підготовки космонавтів Росії».
Копиленко, О. Конституція Автономної Республіки Крим: проблеми прийняття, затвердження, реалізації / О. Копиленко ; Академія правових наук України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Інститут економіки та права «КРОК». – Київ : Таксон, 2001. – 362 с. – Режим доступу: https://bit.ly/3zGwFD2. – Дата звернення: 17.08.2022.
Зі змісту: Конституція АР Крим: проблеми затвердження. – С. 109-126 ; Конституція АР Крим: проблеми реалізації. – С. 127-154 ; Конституційні акти АР Крим у складі України : [документи]. – С. 235-361.
Створення та розвиток Національної гвардії України (1991–1997 рр.) / Академія Збройних сил України ; відп. ред. В. Бережинський. – Київ, 1997. – 22 с.
Темко, Г. Будівництво Збройних Сил України: проблеми і перспективи / Г. Темко // Український історичний журнал. – 1996. – № 4. – С. 13-23. – Режим доступу: https://bit.ly/3ozugDC. – Дата звернення: 17.08.2022. – Також: Лопата, А. Одинадцять років Збройних Сил України: думки про сучасне з огляду на минуле / А. Лопата // Військово-історичний альманах. – 2002. – Ч. 2 (5). – С. 66-89.
Про Голодомор 1932–1933 років в Україні : Закон України від 28 листопада 2006 р. № 376-V [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 504. – Режим доступу: https://bit.ly/3A1mnMF. – Дата звернення: 18.08.2022.
Про День Державного Прапора України : Указ Президента України від 23 серпня 2004 р. № 978/2004 (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 602 від 07.08.2009 № 576 від 10.10.2015) [Електронний ресурс] / Богдан Данилишин // Радіо Свобода. – 2013. – 13 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3BIfX7D. – Дата звернення: 17.08.2022.
Помаранчева революція. Фото: aftenposten.no
Веселова, О. Увічнення пам’яті жертв голоду-геноциду 1932–1933 років в Україні / Олександра Веселова // Український історичний журнал. – 2004. – No 2. – С. 50–67. – Також: Веселова, О. Меморіальні знаки і пам’ятники жертвам голоду-геноциду 1932-1933 рр. в Україні / Олександра Веселова // Краєзнавство. – 2009. – № 1-2. – С. 169-179. – Бібліогр.: 53 назви ; Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 років в Україні та вшанування пам’яті жертв / Міністерство закордонних справ України. – Київ, 2018. – 312 с. : іл.
Український Президент Віктор Ющенко у виступі на Генеральній Асамблеї ООН 26 вересня 2008 р. закликав світову спільноту висловити солідарність з українським народом у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.
Вступ до СОТ – це не свято, а постійний переговорний процес [Електронний ресурс] / Богдан Данилишин // Радіо Свобода. – 2013. – 13 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Qj1Tph. – Дата звернення: 17.08.2022. – Також: Вступ до СОТ сприяв розвитку національної економіки – МЕРТ [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2018. – 15 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Jf4bTG. – Дата звернення: 17.08.2022 ; Вступ України до Світової Організації Торгівлі [Електронний ресурс] / Яна Примаченко // Цей день в історії. – 2018. – 11 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zDosz7. – Дата звернення: 17.08.2022.
Після чотирнадцяти років переговорів 16 травня 2008 року Україна стала 152-м повноправним членом світової Організації Торгівлі, що спростило доступ українських товарів до світових ринків і дало можливість розпочати з Європейським Союзом переговори про укладення Угоди про асоціацію.
Гай-Нижник П. Загострення навколо острова Коса Тузла 2003 р. як складова геостратегічної операції Російської Федерації щодо оволодіння акваторією Азовського моря та окупації-анексії Криму / Павло Гай-Нижник // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри : збірка наукових праць. – Херсон, 2017. – Вип. 6. – С.86–93. – Також: Пробна війна. 15 років тому росія спробувала захопити український острів Тузла [Електронний ресурс] / Інна Семенова // НВ. – 2018. – 29 вересня. – Режим доступу: https://bit.ly/3bak01s. – Дата звернення: 15.08.2022 ; Все починалося з Тузли: коли російські ЗМІ почали “воювати” проти України [Електронний ресурс] / Антон Печерський // АрміяInform. – 2022. – 26 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PFWqsE. – Дата звернення: 15.08.2022.
29 вересня 2003 року з боку території рф розпочалося жодним способом не узгоджене з українською стороною спорудження дамби через Керченську протоку до українського острова Тузла. Офіційною метою будівництва було з’єднати з Тузлою російський берег протоки в районі станиці Тамань Темрюцького району Краснодарського краю. Справжня мета розпочатих робіт була іншою – на прикладі конфлікту довкола Тузли рф промацувала реакцію української держави і суспільства та міжнародної спільноти, а також відпрацьовувала механізми інформаційного супроводу.
23 червня 2001 року Папа Іван Павло ІІ приїхав в Україну, попри спротив Росії [Електронний ресурс] / Галина Терещук // Радіо Свобода. – 2021. – 23 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zbSzfW. – Дата звернення: 16.08.2022. – Також: Візит Папи Івана Павла ІІ до Львова. Хроніка подій 20-річної давнини [Електронний ресурс] // Суспільне. Новини. – 2021. – 26 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Jd8AGW. – Дата звернення: 16.08.2022.
"Свобода вимагає сильного, відповідального і зрілого сумління. Свобода — вимоглива і в певний спосіб коштує більше, ніж неволя, тому, обіймаючи вас як батько, кажу вам вибирайте вузьку дорогу. Ту дорогу, яку Господь вказує вам через свої заповіді", — сказав Іван Павло ІІ.
Костюк, Д. Роль громадянського суспільства в русі «Україна без Кучми» / Д. Костюк // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. – 2019. – Т. 30 (69), No 1. – С. 17-23. – Бібліогр.: 23 назви. – Режим доступу: https://bit.ly/3OG57BQ. – Дата звернення: 19.08.2022.
Літопис України за 20 років незалежності очима істориків / упоряд.: О. Томаченко, М. Лапків ; голов. ред. А. Сидорчук. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2011. – 143 с. : іл., портр. – Також: Державотворчий процес в Україні, 1991–2006 / Інститут історії України НАН України ; Н. Барановська, С. Біла, В. Бондаренко та ін. – Київ : Наук. думка, 2007. – 910 с. : табл. ; Комаринська, З. Україна незалежна (1991–2011) у фактах, документах, ілюстраціях / З. Комаринська, Н. Олійник ; Університет банківської справи Національного банку України. – Київ : УБС НБУ, 2012. – 243 с. : іл., табл., портр. ; Касьянов, Г. Україна 1991–2007 : нариси новітньої історії / Г. Касьянов. – Київ : Наш час, 2008. – 428 с. : іл., портр. – Бібліогр.: с. 413-420.
Майдан-2004: згадаймо, як це було. Тексти, ФОТО, ВІДЕО [Електронний ресурс] // Історична правда. – 2013. – 22 листопада. – Режим доступу: https://bit.ly/3P2l0Th. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: Гальчинський, А. Помаранчева революція і нова влада / Анатолій Гальчинський. – Київ : Либідь, 2005. – 368 с. – Режим доступу: https://bit.ly/3Qj1fIn. – Дата звернення: 19.08.2022 ; Кульчицький, С. Помаранчева революція : монографія / Станіслав Кульчицький. – Київ : Генеза, 2005. – 368 с. ; Заблоцький, Б. Україна за «правління народне, народом і для народу»: дорожня карта до мети Помаранчевої революції / Б. Заблоцький. – Львів : Новий світ-2000, 2007. – 195 с. : іл., табл., портр. ; У кольорах «помаранчевої революції» / заг. ред., упоряд. Юрій Шаповал. – Київ : ЕксОб, 2008. – 308 с. ; Історія українських майданів – від протестів на граніті до Помаранчевої Революції. Серія 9 документального фільму “10 Днів незалежності України” [Електронний ресурс] // YouTube. Центр дослідження визвольного руху. – 2021. – 19 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/3pAdCo2. – Дата звернення: 19.08.2022.
Помаранчева революція стала великою несподіванкою для Західного світу. На той момент Захід ледве навчився відрізняти українців від росіян і тут раптом безкровна революція. Тоді українці повстали на захист прав людини і демократії – так само як це зробили в країнах Східної Європи наприкінці 80-х – початку 90-х.
Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / Н. Власенко, І. Курило, Е. Лібанова, О. Осауленко, О. Остапчук, О. Позняк, В. Саріогло, Л. Стельмах, В. Стешенко ; Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Державний комітет статистики України. – Київ : ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 558 c.
Харківські угоди: в чому суть документа і як за нього голосували в Раді VI скликання [Електронний ресурс] // Слово і діло. – 2021. – 15 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zDSe6U. – Дата звернення: 18.08.2022.
21 квітня 2010 року у Харкові підписана угода, згідно з якою термін перебування російського Чорноморського флоту в Севастополі продовжили з 2017 до 2042 року. Незважаючи на бійки, димові шашки та блокування трибуни, Верховна Рада все ж ратифікувала Харківські угоди – 236 голосів «за».
Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25 квітня 2019 р. № 2704-VIII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2019. – № 21. – Ст. 81. – Режим доступу: https://bit.ly/3A2jDzS. – Дата звернення: 19.08.2022.
Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави : Постанова Верховної Ради України від 20 березня 2014 р. № 1140-VII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 15. – Ст. 581. – Режим доступу: https://bit.ly/3sw21Io. – Дата звернення: 17.08.2022.
Про комітет з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу : Указ Президента України від 2 квітня 2010 р. No 470/2010 // Урядовий кур’єр. – 2010. – 8 квітня. – С. 11. – Також: Питання підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2010 р. № 819-р // Урядовий кур’єр. – 2010. – 14 квітня. – С. 12.
Про корінні народи України: Закон України від 1 липня 2021 р. № 1616-IX [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2021. – № 38. – Ст. 319. – Режим доступу: https://bit.ly/3FC4SVA. – Дата звернення: 17.08.2022.
«Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки». «Держава гарантує захист корінних народів України від актів геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства».
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року "Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" : Указ Президента України від 24 березня 2021 р. № 117/2021 [Електронний ресурс] // Президент України: офіційне інтернет-представництво. – 2021. – Режим доступу: https://bit.ly/3PtZx6D. – Дата звернення: 18.08.2022.
Революція Гідності. Фото: styler.rbc.ua
Війна на Донбасі. 2014–2016 рр. : збірник наукових праць за матеріалами ІІ Всеукр. наук. військ.-іст. конф., 20 квіт. 2017 р. / Нац. військово-історичний музей України ; редкол.: В. Таранець, Я. Тинченко (відп. ред.), І. Мороз (відп. ред.). – Київ, 2017. – 290 с. : іл. – Також: Головко, В. Україна в умовах антитерористичної операції та російської збройної агресії (2014 р.) / В. Головко // Український історичний журнал. – 2015. – No 3. – С. 176-193. – Бібліогр.: 36 назв ; АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви [242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу – як його назвали оборонці] / уклад. І. Штогрін ; фот. С. Лойко. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 352 с. : фот. ; Зіненко, Р. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії : у 2 ч. / Р. Зіненко ; ред., авт. вступ. ст. В. Бутусов. – 2-ге вид., переробл. та допов. – Харків : Фоліо, 2019 ; Вільчинський, О. У степу під Авдіївкою. – Харків : Фоліо, 2018.- 187 с. / О. Вільчинський. – Харків : Фоліо, 2018. – 187 с. ; Підшибякін, С. Операція чи «котел»: Дебальцівські події початку 2015 року у візіях української громадської думки / С. Підшибякін // Новітня доба. – 2019. – Вип. 7. – С. 23-37. – Бібліогр.: 37 назв ; Поспєлов, А. Перша бойова перемога Українського флоту – військово-морське зіткнення на траверзі Чорноморська 8 вересня 2016 року / А. Поспєлов // Гілея : науковий вісник. – 2018. – Вип. 128. – С. 80-84. – Бібліогр.: 10 назв.
День Незалежності України: 30 цікавих фактів про державу і армію [Електронний ресурс] // АрміяINFORM. – 2021. – 19 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3ozY5Eh. – Дата звернення: 15.08.2022. – Також: День незалежності України: 7 історичних фактів до 30 річниці [Електронний ресурс] / Євгеній Морі // Суспільне Культура. – 2021. – 23 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3OmzcWP. – Дата звернення: 15.08.2022 ; День Незалежності 2021: військовий парад і Марш захисників України [Електронний ресурс] // YouTube.ua. Радіо Свобода. – 2021. – 24 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zkm5RO. – Дата звернення: 15.08.2022 ; МКІП створило Цифрову мапу подій до Дня Незалежності України [Електронний ресурс] // Міністерство культури та інформаційної політики України. – 2021. – 2 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Bmla4I. – Дата звернення: 15.08.2022.
Задорожній, О. Анексія Криму – міжнародний злочин : монографія / О. Задорожній ; Українська асоціація міжнародного права, Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. – Київ : К.І.С., 2015. – 576 с. – Також: Андрієвська, А. Люди "сірої зони". Свідки російської анексії Криму 2014 року / А. Андрієвська, О. Халімон ; Український інститут національної пам’яті. – Київ : К.І.С., 2018. – 264 с. ; Гай-Нижник, П. Окупація та анексія Криму Російською Федерацією у 2014 р. як акт агресії проти України: перебіг вторгнення і свідчення міжнародного злочину / Павло Гай-Нижник // Російська агресія проти України: правда і вигадки, причини і наслідки : збірник науково-аналітичних праць. – Київ, 2018. – С. 181-222. – Бібліогр.: 33 назви ; Crimea in the Dark. The Silencing of Dissent : [Крим у темряві. Мовчання інакомислення]. – London : Amnesty International, 2016. – 27 p.
Калакура, О. Сучасні мовно-культурні процеси в умовах трансформації інформаційного простору України / О. Калакура // Соціум. Документ. Комунікація : збірник наукових статей. – 2020. – No 9. – С. 112-130. – Бібліогр.: 17 назв. – Також: Парило, Т. Державна мова – основний механізм розвитку гуманітарної сфери України / Т. Парило // Україна – Європа – Світ = Ukraine – Europe – World : міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. – 2020. – Вип. 24. – С. 178-186. – Бібліогр.: с. 185-186 ; Стечак, Г. Мовна політика в Україні за часів незалежності: проблеми і перспективи / Г. Стечак, С. Ягело // Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті : збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Львів, 2020. – С. 143-145 ; Марусик, Т. Здобутки і втрати мовної політики в умовах прямої воєнної агресії та гібридної війни / Т. Марусик // Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ : збірник наукових праць. – 2019. – С. 175-188 ; “Не розколює націю, а об’єднує”. Що передбачає закон про мову? [Електронний ресурс] // BBC News. – 2019. – 15 травня. – Режим доступу: https://bbc.in/2GbHgJO. – Дата звернення: 17.08.2022.
Киридон, А. Томос про надання автокефалії Православній Церкві України: архітектоніка процесу / А. Киридон // Уманська старовина. – 2019. – Вип. 6. – Також: Киридон, А. Становлення Помісної православної церкви в Україні (2016–2019 рр.) / А. Киридон // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри : збірник наукових праць. – Одеса, 2019. – С. 179-189. – Бібліогр.: 18 назв ; Жилюк, С. «Томос 2019»: дискурс зумовлень утворення православної церкви України / С. Жилюк, С. Шаправський // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : збірник наукових праць. – Рівне, 2019. – Вип. 31, кн. 1. – С. 51-60. – Бібліогр.: 8 назв ; Щоткіна, К. Хроніки Томосу / К. Щоткіна. – Харків : Віват, 2019. – 304 с.
Кримська платформа: підсумки та перспективи – погляд українських експертів [Електронний ресурс] / Мирослав Ліскович // Укрінформ. – 2021. – 26 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3oUWSaJ. – Дата звернення: 17.08.2022.
23 серпня в Києві пройшла, мабуть, найважливіша міжнародна подія за часи незалежності – форум «Кримська платформа», в якому взяли участь урядові делегації аж 45 країн та організацій: всіх членів ЄС, США, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Канади, Ісландії. Серед учасників – 9 президентів, 4 прем'єр-міністри, 14 голів МЗС, інші крупні політики та дипломати. Україна розраховує, що Платформа стане постійним майданчиком, який допоможе з часом повернути анексований Росією Крим: «Наша найголовніша мета – повернути Крим в актуальний порядок денний світової спільноти, передусім – наших партнерів і сусідів».
Кульчицький, С. Україна на порозі об’єднаної Європи / Станіслав Кульчицький, Михайло Міщенко. – Київ : Центр Разумкова, 2018. – 232 с. : граф., табл.
Новітня історія незалежної України налічує заледве три десятки років. Однак цей нетривалий історичний проміжок був надзвичайно насичений непересічними подіями і кардинальними змінами, великими здобутками, але й великими і втратами. З одного боку, Україна відбулася як держава, довела своє право на суверенітет і власне місце у світі. Українці отримали громадянські права і свободи, зокрема право вільно, не озираючись на Москву, обирати керівництво держави, створювати громадські структури і контролювати владу. З іншого – нинішнє становище країни залишається винятково складним. Україна все ще перебуває на відстані від Європи…
Жовто-блакитний прапор піднімали над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони.
Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави. Біляївка.City
"Ми не думали, що будемо тут довго, але вийшло інакше". Добровольці про початок АТО [Електронний ресурс] / Дар’я Кінша // Суспільне Новини. – 2021. – 17 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3vmym5U. – Дата звернення: 18.08.2022. – Також: В Україні 14 березня відзначають День українського добровольця [Електронний ресурс] // АрміяINFORM. – 2021. – 14 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3vlUGwB. – Дата звернення: 18.08.2022.
Ця дата вибрана невипадково, адже саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на початковому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.
Попко, С. Впровадження стандартів НАТО у Збройних Силах України: стан, тенденції / С. Попко // Гілея : науковий вісник. – 2020. – Вип. 158, № 10, ч. 1. – С. 61-66. – Бібліогр.: 39 назв. – Також: Автушенко, І. Перепідготовка військовослужбовців Збройних сил України за програмою НАТО–Україна / І. Автушенко // Європейські історичні студії : електронний науковий журнал. – 2018. – № 11. – С. 99-112. – Бібліогр.: 16 назв ; Ткачук, А. Співробітництво ЗСУ та НАТО в умовах становлення євроатлантичної інтеграції України у 2000-х рр. / А. Ткачук // Гілея : науковий вісник. – 2020. – Вип. 153, № 2. – С. 204-210. – Бібліогр.: 24 назви ; Слободянюк, М. До питання про новий вигляд військовослужбовців Збройних Сил України (проблеми нової емблематики видів Збройних Сил, родів військ та служб, нарукавних емблем) / М. Слободянюк // Відродження Українського війська: сучасність та історична ретроспектива : збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (1–2 грудня 2016 р.). – Київ, 2016. – С. 115-117.
Революція Гідності: на шляху до історії : збірник наукових праць / Інститут історії України НАН України, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Національний меморіальний. комплекс Героїв Небесної Сотні ; відп. ред.: І. Пошивайло, Л. Онишко. – Київ : Національний музей Революції Гідності, 2020. – 384 с. – Також: Щербак, В. Мій Майдан : Революція гідності, листопад 2013 – лютий 2014 / В. Щербак. – Київ : ЗН УА, 2015. – 272 с. : іл. ; Стражний, О. Майдан. Події – свідчення – менталітет / О. Стражний. – Київ : Дух і Літера, 2016. – 360 с. ; Балабан, Р. Майдан як політичний інститут / Р. Балабан // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. – 2015. – Вип. 2 (76). – С. 113-131. Режим доступу: https://bit.ly/3okcfJi. – Дата звернення: 15.08.2022 ; Терейковська, С. Небесна сотня. Життєписи / С. Терейковська ; авт. вступ. сл. І. Пошивайло. – Київ, 2018. – Кн. 1. – 432 с. : фот. ; Домашенко, Т. Небесна Сотня воїнів Майдану / Т. Домашенко. – Київ ; Вишневе : Духовна вісь, 2014. – 192 с. : іл. ; Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну. Серія 10 документального фільму “10 Днів незалежності України” [Електронний ресурс] // YouTube. Центр дослідження визвольного руху. – 2021. – 26 жовтня. – Режим доступу: https://bit.ly/3ACvqFq. – Дата звернення: 15.08.2022.
Переломним моментом протестів на Майдані стала ніч на 11 грудня 2013 року. Тоді киян розбудили церковні дзвони. Вони вперше за 800 років били на сполох – як у 1240-му, коли війська монголів підступили до Києва.
Стегній, О. Громадянські свободи, економіка і боротьба з пандемією / О. Стегній // Соціальний досвід пандемії COVID-19 в Україні: соціологічний вимір : матеріали круглого столу, проведеного онлайн 20 листопада 2020 р. – Київ, 2021. – С. 16-20. – Також: Соціально-економічні наслідки коронакризи : [інформаційно-аналітична доповідь] / Центр Разумкова ; керівник проекту Ольга Пищуліна. – Київ, 2021. – 236 с. – Режим доступу: https://bit.ly/3Q3EbNv. – Дата звернення: 22.08.2022 ; Україна після коронакризи – шлях одужання : наукова доповідь / Я. Жаліло та ін. ; Національний інститут стратегічних досліджень, Центр економічних і соціальних досліджень, Центр регіональних досліджень. – Київ, 2020. – 302 с. Режим доступу: https://bit.ly/3bm1V0q. – Дата звернення: 22.08.2022 ; В Україні від коронавірусу померли 877 медиків [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2021. – 18 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3NqXlMd. – Дата звернення: 22.08.2022.
У Дніпрі медики рятують життя поранених воїнів [Електронний ресурс] // Varta1. – 2022. – 3 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3xV0KxO. – Дата звернення: 18.08.2022. – Також: Сторіччя військового госпіталю в Дніпрі [Електронний ресурс] / Ігор Залюбовський // АрміяINFORM. – 2022. – 21 січня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zD2lcE. – Дата звернення: 18.08.2022.
«З початку війни 2014 року евакуювали понад 26 000 військовослужбовців, 400 з яких – гелікоптерами, решту – автомобільним та залізничним транспортом, – говорить підполковник медичної служби Ольга Полякова. – Взимку 2015 року під час боїв за Донецький аеропорт приймали до сотні поранених на добу».
У космос вийшла ракета з українським двигуном [Електронний ресурс] // Texty.org.ua. – 2021. – 17 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3RJAUVj. – Дата звернення: 18.08.2022. – Також: NASA готується до запуску ракети Antares розробленого спільно з Україною [Електронний ресурс] // Мілітарний. – 2021. – 8 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3RTRL7J. – Дата звернення: 18.08.2022.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/3yUNkRu. – Дата звернення: 15.06.2022. – Також: Режим доступу: https://bit.ly/3FZBxEF. – Дата звернення: 15.08.2022 ; Угода про асоціацію [Електронний ресурс] // Урядовий портал. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. – Режим доступу: https://bit.ly/3wFW78T. – Дата звернення: 15.08.2022.
Українське волонтерство – явище унікальне. Йому завдячуємо суверенітетом [Електронний ресурс] / Михайло Матяш // Укрінформ. – 2022. – 6 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3usAKYi. – Дата звернення: 16.08.2022. – Також: Волонтерський рух в Україні як нова форма взаємодії влади і громадянського суспільства [Електронний ресурс] // Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. – Режим доступу: https://bit.ly/3NRoDLc. – Дата звернення: 16.08.2022 ; Позняк-Хоменко, Н. Волонтери – сила небайдужих / Наталка Позняк-Хоменко ; Український інститут національної пам’яті. – Київ ; Тернопіль : Джура, 2020. – 360 с. – Режим доступу: https://bit.ly/3PwhXTU. – Дата звернення: 16.08.2022 ; Кожухаренко, Л. Роль волонтерського руху в реформуванні української армії / Л. В. Кожухаренко // Гілея. – 2018. – Вип. 136. – С. 109–114. – Режим доступу: https://bit.ly/3zaaQKv. – Дата звернення: 16.08.2022.
Можливо, найбільш значущим результатом Революції Гідності, крім усвідомлення українцями необхідності побудови національної держави, стало виникнення волонтерського руху – важливої складової громадянського суспільства і головної рушійної сили реформування країни.
Шлях до безвізу. Десять років надій і тривог [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2017. – 11 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PEcZV9. – Дата звернення: 17.08.2022. – Також: Що отримують українці від безвізового режиму? [Електронний ресурс] / Тетяна Попова // Радіо Свобода. – 2017. – 12 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3NOF3EO. – Дата звернення: 17.08.2022.
6 квітня 2017 року своє слово сказав Європейський парламент: 521 голосом «за» він підтримав надання безвізу Україні, а 26 квітня посли держав-членів Європейського Союзу підтримали рішення Європарламенту. Далі, після голосування Ради міністрів закордонних справ ЄС, 17 травня це Рішення повинні підписати президент Європарламенту та представник головуючої країни (наразі це Мальта). Після того Рішення публікується в офіційному віснику ЄС. Як очікується, безвіз для українців почне працювати 11 червня.
«Українцям це допоможе зрозуміти, що ж таке насправді європейські цінності, європейський простір. Розбудова спільного простору на основі спільних цінностей – це набагато цінніше. Окрім того, їдучи туди, українці будуть себе презентувати. Європейці матимуть змогу більше контактів отримати і відкрити для себе Україну», – зазначає Олена Снігир. «”Безвіз” людям дасть надію на те, що Україна стане частиною Європи не тільки географічно, але й ціннісно, політично, соціально і культурно», – каже Микола Капітоненко.
Constructing a Political Nation: Changes in the Attitudes of Ukrainians during the War in the Donbas [Розбудова політичної нації: зміни у ставленні і світогляді українців під час війни на Донбасі] / Edited by Olexiy Haran, Maksym Yakovlyev. – Kyiv : Stylos Publishing, 2017. – 223 p. – Режим доступу: https://bit.ly/3BwoQki. – Дата звернення: 18.08.2022. – Також: Гарань, О. Проблеми консолідації українського суспільства після Євромайдану: здобутки і загрози / О. Гарань // IX Міжнародний конгрес україністів. Історія : збірник наукових статей. – Київ, 2018. – С. 55-71 ; Кельман, М. Самоорганізація народу як фактор формування громадянського суспільства в Україні : монографія / М. Кельман ; Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів : Растр-7, 2018. – 211 с. : рис., табл. – Бібліогр.: с. 171-193 ; Трансформації суспільних настроїв в умовах протидії агресії Росії на Донбасі: регіональний вимір / наук. ред. О. В. Гарань. – Київ : Стилос, 2017. – 234 с. : табл., карти ; Багінський, А. В. Держава та громадянське суспільство в урегулюванні конфлікту на сході України: погляд у майбутнє / А. В. Багінський // Сучасне та майбутнє в глобальних і локальних проекціях : матеріали Міжнародних соціологічних читань пам’яті Н. В. Паніної. – Київ, 2018. – С. 62-70.
Про введення воєнного стану в Україні : Указ Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 [Електронний ресурс] // Президент України. Офіційне інтернет-представництво. – Режим доступу: https://bit.ly/3CbNRBK. – Дата звернення: 19.08.2022.
Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” : Закон України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Режим доступу: https://bit.ly/3dClcf2. – Дата звернення: 19.08.2022.
Фото: Getty Images
Біженці, зруйнована інфраструктура, втрати ВВП Росії. Місяць війни в цифрах від Forbes [Електронний ресурс] / Володимир Ланда, Денис Красніков // Forbes. – 2022. – 24 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zggRW2. – Дата звернення: 22.08.2022. – Також: Загальна сума прямих задокументованих збитків становить $95.5 млрд, мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів – $165.1 млрд [Електронний ресурс] // Економічна правда. – 2022. – 6 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3cSsXgB. – Дата звернення: 22.08.2022 ; Українські біженці війни за кордоном [Електронний ресурс] // Національний інститут стратегічних досліджень. – 2022. – 30 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/38Gh37J. – Дата звернення: 22.08.2022.
Лише за тиждень з 10 по 16 березня або з 11 по 17 березня Росія завдала Україні інфраструктурних збитків щонайменше на 330 млрд грн, або на $8,3 млрд. Вартість зруйнованих та пошкоджених житлових будинків, за оцінкою Forbes, складає понад $20 млрд. $15 млрд – фінансова та гуманітарна допомога Україні. 6,48 млн людей полишили домівки та тимчасово переїхали до інших регіонів України, свідчать дані Міжнародної організації з міграції на 16 березня. 3,9 млн українців, за даними ООН на 22 березня, вʼїхали до сусідніх країн. 1557 людей, за даними ООН та Офісу генпрокурора на ранок 23 березня, отримали поранення різної тяжкості. Серед них 167 дітей. Від $20 млрд – Україна може втратити ВВП у 2022 році... з урахуванням, що бойові дії в Україні не затягнуться на «дуже тривалий період». Цей прогноз Міжнародний фонд робив 7 березня.
Війна в Україні стане найбільш задокументованим злочином в історії людства: ще три країни долучились до розслідувань [Електронний ресурс] / Ігор Бережанський // ТСН. – 2022. – 1 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3xlFUpP. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: ЄС виділить 7,25 млн євро на розслідування воєнних злочинів РФ в Україні [Електронний ресурс] // Європейська правда. – 2022. – 8 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3xB6MTK. – Дата звернення: 19.08.2022.
Найближчими днями має запрацювати об’єднана база воєнних злочинів, скоєних росіянами в Україні. Доступ до неї матимуть прокурори десятків країн, які беруть участь у розслідуванні.
Герої Нескореної України [Електронний ресурс] // АрміяInform. – 2022. – Режим доступу: https://bit.ly/3A0O4VK. – Дата звернення: 22.08.2022. – Також: Герої України [Електронний ресурс] / Тетяна Яворська // Еспресо. – 2022. – 22 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PsElgv. – Дата звернення: 22.08.2022.
День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни [Електронний ресурс] // Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, Центр Разумкова. – 2022. – 22 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3CkB4Ny. – Дата звернення: 22.08.2022.
Результати соціологічного опитування, що проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року за грантової підтримки Університету Бремена та Міжнародного фонду «Відродження». Понад 90% українців пишаються своїм громадянством. Це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу. Віра в перемогу у війні – є тим, що об’єднує українське суспільство. Так вважають 72,5% опитаних. Попри війну, українці переважно позитивно думають про майбутнє України. Так, надія є найпоширенішим відчуттям в думках про майбутнє України – її відчувають 65,5% респондентів. 40% респондентів відчувають оптимізм.
Документи щодо воєнного стану в Україні [Електронний ресурс] / Олена Баконіна // ЮРЛІГА. – 2022. – 7 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3RO3CnL. – Дата звернення: 16.08.2022. – Також: Президент підписав указ про запровадження воєнного стану в Україні, Верховна Рада його затвердила [Електронний ресурс] // Офіційне інтернет представництво. – 2022. – 24 лютого. – Режим доступу: https://bit.ly/3aNgI4l. – Дата звернення: 16.08.2022.
Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Народні депутати затвердили цей документ 300 голосами. Згідно з указом, воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й відповідно до українського законодавства.
"Декларація Лугано". Кабмін представив план з відновлення України на $750 млрд. Деталі [Електронний ресурс] / Богдан Заїка // Ліга.Бізнес. – 2022. – 4 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3bciFY3. – Дата звернення: 16.08.2022. – Також: План Маршалла з полів Лугано: як будуть відбудовувати Україну за 750 мільярдів доларів [Електронний ресурс] / Ярослав Вінокуров // Економічна правда. – 2022. – 5 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PC37vv. – Дата звернення: 16.08.2022 ; Конференція з питань відновлення України (Лугано, Швейцарія) [Електронний ресурс] // YouTube. КабМін. – 2022. – 4 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PQSOUs. – Дата звернення: 16.08.2022.
Розрахований на десять років український "план Маршалла" передбачає не лише відбудову зруйнованої війною інфраструктури, а й побудову абсолютно нової – ефективнішої, сучаснішої та екологічнішої. Реалізація плану має початися у 2022 році – незалежно від того, чи припиняться бойові дії.
До столиці прибув "Потяг до перемоги" [Електронний ресурс] // Еспресо. – 2022. – 23 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3ALFAnb. – Дата звернення: 24.08.2022.
У своїх ілюстраціях Андрій Присяжнюк закарбував мужність Богдана Зізи, який облив синьо-жовтою фарбою міську адміністрацію у Євпаторії; Сергій Туркіневич – мешканців Енергодара, які беззахисні вийшли проти танків; Дмитро Касянюк — сталевих оборонців Маріуполя та сміливих залізничників, які евакуювали людей; Роман Синенко розкрив історію лікарів із Луганщини, які рятували життя, залишаючись в окопах і підвалах; Аліна Коник – фермерів Миколаївщини, які збирали врожай на замінованих та охоплених полум’ям полях; Максим Кільдеров – партизанів Херсонщини.
Другий Саміт перших леді та джентльменів [Електронний ресурс] // kyivsummitflg.gov.ua. – 2022. – 23 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zbM6BH. – Дата звернення: 17.08.2022. – Також: Другий Саміт Перших Леді та Джентльменів [Електронний ресурс] // YouTube. Офіс президента України. – 2022. – 23 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PBNfcE. – Дата звернення: 17.08.2022 ; Серце світу б’ється в Україні! Виступ Річарда Гіра на Саміті перших леді та джентльменів [Електронний ресурс] / Даніела Долотова // Вікна. – 2022. – 23 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Oz75E3. – Дата звернення: 17.08.2022.
Захід під назвою Україна та світ: майбутнє, яке ми (від)будуємо разом проводиться з ініціативи першої леді України Олени Зеленської з метою розвитку діалогу між українцями та світом про потреби нашої держави та народу.
Історичний документ. Зеленський підписав заявку на членство в ЄС [Електронний ресурс] // BBC News Україна. – 2022. – 28 лютого. – Режим доступу: https://bbc.in/3MIfiFC. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: Україна отримала статус кандидата в ЄС [Електронний ресурс] / Юрій Шейко, Ольга Журавльова // DW. – 2022. – 23 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PflwhJ. – Дата звернення: 18.08.2022 ; ЄС остаточно надав Україні статус кандидата [Електронний ресурс] / Ярослав Прищепа, Тетяна Войтюк, Тетяна Яворович // Суспільне Новини. – 2022. – 23 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3RHrBoU. – Дата звернення: 18.08.2022.
Європейська Рада на саміті у Брюсселі 23 червня ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата в Європейський Союз. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
Кримська платформа – 2 [Електронний ресурс] // Суспільне. Новини. – 2022. – 23 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3cd4vGJ. – Дата звернення: 23.08.2022.
"З Криму почалося – Кримом і завершиться", – навів президент слова з листа кримськотатарського активіста Нарімана Джеляла, якого ув’язнили російські окупанти за політичними мотивами.
Ленд-ліз для України підписано: яку зброю отримаємо та коли оплачувати [Електронний ресурс] // Defense Express. – 2022. – 10 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3JeHori. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: Історичний закон про ленд-ліз для України: що це нам дасть [Електронний ресурс] / Назар Волошин // АрміяINFORM. – 2022. – 10 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zeWJDC. – Дата звернення: 19.08.2022.
Вчора, 9 травня, відбулась історична подія – Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022). Підписання закону S. 3522 «Акт про ленд-ліз на захист демократії в Україні від 2022 року» відбулося в Білому домі. Закон про ленд-ліз спрощує процедуру постачання озброєнь і прискорить передачу Україні та іншим країнам Східної Європи озброєння та обладнання й інших критичних поставок шляхом скорочення бюрократичних процесів. Якщо дуже коротко, то Україна буде отримувати стільки допомоги, скільки потрібно для перемоги, бо наша поразка проти РФ – це загроза всьому цивілізованого світу.
«Мовчання вбиває»: Шевченко вимагає бойкотувати спортсменів-росіян, які не висловились проти війни [Електронний ресурс] / Дарина Жданович // 24 канал Футбол. – 2022. – 14 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/39PWLsO. – Дата звернення: 18.08.2022. – Також: Янголи спорту. Реквієм за загиблими українськими спортсменами [Електронний ресурс] / Спортивний комітет України // Янголи спорту. – 2022. – Режим доступу: https://bit.ly/39ExeTA. – Дата звернення: 18.08.2022 ; Sport map: Відбудуємо спорт разом : Проєкт [Електронний ресурс] / Спортивний комітет України. – Режим доступу: https://bit.ly/3yuB4s6. – Дата звернення: 18.08.2022.
Наша Мрія: історія найбільшого у світі літака Ан-225 [Електронний ресурс] // YouTube. 1+1. – 2022. – 5 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3BjXUEx. – Дата звернення: 15.08.2022. – Також: Багатоцільовий транспортний літак Ан-225 Мрія [Електронний ресурс] // Мілітарний. – 2022. – 19 лютого. – Режим доступу: https://bit.ly/3BnCZQV. – Дата звернення: 15.08.2022 ; 30-ліття велетня: ТОП-10 цікавих фактів про найпотужніший у світі український літак АН-225 "Мрія" [Електронний ресурс] // 5 канал. – 2022. – 21 грудня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Bsde1R. – Дата звернення: 15.08.2022.
У результаті російської атаки на аеропорт Гостомель під Києвом був знищений один із найбільших літаків світу Ан-225 «Мрія». Згадуємо історію унікального літака.
Нові перемоги! Українські спортсмени здобувають медалі на Invictus Games [Електронний ресурс] / Богдана Макалюк // Вікна. – 2022. – 19 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3aK41qc. – Дата звернення: 17.08.2022.
Invictus Games – це міжнародні змагання, в яких беруть участь колишні та чинні військовослужбовці, що зазнали травм на війні. Перші Ігри Нескорених відбулись у Лондоні за ініціативи принца Гаррі. У них взяли участь 400 спортсменів з 13 країн світу. Україна потужно представлена на кожних Іграх нескорених, адже наші ветерани війни по-справжньому незламні.
Обличчя «Азовсталі». Історія захисників Маріуполя [Електронний ресурс] // Суспільне Новини. – 2022. – 18 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zgKoQS. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: Бути людьми навіть у пеклі. Як знищували Маріуполь, а місцеві об'єднувалися, щоб вижити [Електронний ресурс] / Ірина Петренко // Liga.net. – 2022. – 24 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3GHMMln. – Дата звернення: 19.08.2022 ; «Загиблих не рахували, не накривали, не ховали». Історія виживання і порятунку з Маріуполя [Електронний ресурс] / Вікторія Приседська // BBC News Україна. – 2022. – 18 травня. – Режим доступу: https://bbc.in/3t4OgAE. – Дата звернення: 19.08.2022.
"Парад" знищеної російської техніки на Хрещатику. Фоторепортаж [Електронний ресурс] / Єлизавета Серватинська // Суспільне Новини. – 2022. – 20 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3c8RhLd. – Дата звернення: 21.08.2022. – Також: На Хрещатику у Києві влаштували «парад» знищеної російської техніки, – ФОТО, ВІДЕО [Електронний ресурс] // 44.Сайт міста Києва. – 2022. – 20 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3wJcgvd. – Дата звернення: 21.08.2022 ; В Києві на Хрещатику влаштували "парад" знищеної російської техніки. Відео [Електронний ресурс] / Анастасія Ізвощікова // Суспільне Новини. – 2022. – 20 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PLfrJ7. – Дата звернення: 21.08.2022.
До Дня Незалежності України у Києві на Хрещатику влаштували парад техніки армії рф, яку розбили ЗСУ під час війни в Україні. Центральну вулицю столиці заполонили спалені танки, бронемашини, вантажівки та інша техніка. "Парад "другої армії світу" буде досить масштабним. Але не зовсім таким, яким його уявляли в Кремлі. Натомість тепер його саме таким побачать у всьому світі", – написав у своєму телеграм-каналі радник міністра оборони Олексій Копитько.
Понад 5 тисяч українських дітей примусово депортовані до Росії чи окупованих територій [Електронний ресурс] // LB. – 2022. – 20 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3zeyeq5. – Дата звернення: 19.08.2022.
"На сьогоднішній ранок понад 1032 українські дитини постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії РФ. За офіційною статистикою, 353 дитини загинули та понад 679 отримали поранення. Звичайно, ми не можемо порахувати точну кількість жертв, оскільки рашисти не пускають нас на нашу територію, щоб ми могли знайти та порахувати наших вбитих дітей", – заявила радник-уповноважений президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.
Скільки пошкоджено і зруйновано шкіл в Україні – дані МОН [Електронний ресурс] // Нова українська школа. – 2022. – 3 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3xtW4gC. – Дата звернення: 17.08.2022. – Також: Сергій Шкарлет: «Я не допущу освітнього мародерства» [Електронний ресурс] / Соня Кошкіна // LB.ua. – 2022. – 2 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3owg3HA. – Дата: 17.08.2022 ; Прощання з дитинством: випускні альбоми на руїнах і вальс-присвята [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2022. – 13 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3QignX3. – Дата звернення: 17.08.2022.
«Більш ніж 23 тисячі педагогічних працівників і понад 600 тисяч учнів виїхали. Але це не дуже точні дані». «Близько 12600 закладів загальної і середньої освіти працюють, і до навчання повернулися майже 3,7 мільйона учнів. Обсяг тимчасово внутрішньо переміщених дітей, які долучилися до навчання з інших областей, сягає майже 87 тисяч. Найбільше таких дітей – учнів шкіл, закладів загальної та середньої освіти – у Львівській області: майже 24 тисячі».
В українських школах закінчився навчальний рік. Випускники вирішили, що війна, яка зруйнувала їхні навчальні заклади, не переможе мрії, й закарбували цю сторінку свого життя на світлинах і відео. Серед цьогорічних випускників багато тих, хто попрощалися зі своїми школами назавжди. Принаймні в тому вигляді навчальних закладів, до якого звикли. Адже 111 закладів загальної середньої освіти, за даними Міністерства освіти України станом на 31 травня, зруйновані вщент унаслідок повномасштабного вторгнення рф. Пошкоджено 830 шкіл.
Уперше відзначили народ: у США українцям вручили премію Dissident Human Rights Award [Електронний ресурс] // АрміяINFORM. – 2022. – 20 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3PfDj8t. – Дата звернення: 16.08.2022. – Також: У США українців відзначили премією Dissident Human Rights Award – Зеленська [Електронний ресурс] / Олеся Богданьок // Суспільне Новини. – 2022. – 20 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Pz6K5m. – Дата звернення: 16.08.2022.
«Мала честь отримати адресовану всьому українському народу премію Dissident Human Rights Award у Меморіалі пам’яті жертв комунізму у Вашингтоні. З 2015 року премія присуджується активістам і дисидентам поневолених народів за їхню хоробрість у відстоюванні прав людини та свободи. Цьогоріч уперше нею відзначили не конкретну людину, а весь народ України за «мужню боротьбу за свободу проти агресивної війни росії», – Олена Зеленська.
«Херсон – це Україна!»: стверджують 300 тисяч херсонців [Електронний ресурс] // Херсонська міська рада. – 2022. – 4 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3bcz3YK. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: «Ось таке дивне життя в окупації». Як живе Херсон, зайнятий російськими військовими [Електронний ресурс] / Олеся Герасименко, Анастасія Сорока // BBC News Україна. – 2022. – 22 березня. – Режим доступу: https://bbc.in/3MIfiFC. – Дата звернення: 19.08.2022.
Як медична система України пристосувалася до війни. Розповідає очільник МОЗ [Електронний ресурс] / Олег Павлюк // Суспільне Новини. – 2022. – 27 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3NVOsdx. – Дата звернення: 16.08.2022. – Також: Світ має знати: як українські лікарі рятують життя [Електронний ресурс] // Vogue. – 2022. – 22 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3MSBo7Y. – Дата звернення: 16.08.2022 ; Росія здійснює напади на українські школи та лікарні [Електронний ресурс] // АрміяINFORM. – 2022. – 8 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3MDBGPP. – Дата звернення: 16.08.2022 ; У МОЗ розповіли про зруйновані під час війни лікарні та загиблих медиків [Електронний ресурс] / Надія Собенко // Суспільне Новини. – 2022. – 28 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3tmcZAB. – Дата звернення: 16.08.2022 ; У МОЗ розповіли, скільки лікарень, аптек та «швидких» окупанти знищили за 87 днів повномасштабної війни [Електронний ресурс] / Вікторія Коломієць // Hromadske. – 2022. – 21 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/39hpyWW. – Дата звернення: 16.08.2022.
EESC Resolution: Ukraine – from relief to reconstruction – proposals by the European civil society [Електронний ресурс] // European Economic and Social Committee. – 2022. – 16 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3mYqNOi. – Дата звернення: 18.08.2022. – Також: Європейський соціально-економічний комітет підтримав надання Україні статусу кандидата в ЄС. Резолюція [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2022. – 16 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3SaV5f3. – Дата звернення: 18.08.2022.
Резолюція ЄЕСК: Україна – від допомоги до реконструкції – пропозиції європейського громадянського суспільства.
«ЄЕСК закликає Європейську раду надати Україні статус кандидата на членство в ЄС на зустрічі 23-24 червня 2022 року». У документі висловлюється солідарність з Україною, наголошується на важливості активного залучення громадянського суспільства до забезпечення життєдіяльності держави та для продовження надання базових соціальних послуг в умовах російського військового вторгнення. У ньому також містяться конкретні рекомендації щодо створення умов для адаптації українських біженців на трудовому ринку ЄС та забезпечення їхнього доступу до соціальних послуг, включаючи освіту та медичне обслуговування. У резолюції наголошується на необхідності мобілізації міжнародної допомоги для підтримки економіки України у нинішніх важких умовах, а також для масштабного відновлення соціальної та іншої важливої інфраструктури, зруйнованої внаслідок російської агресії.
Global impact of the war in Ukraine: Billions of people face the greatest cost-of-living crisis in a generation, 8 June. Brief № 2 [Електронний ресурс] // UN Global Crisis Response Group On Food, Energy And Finance. – 2022. – 8 червня. – Режим доступу https://bit.ly/3JcyieQ. – Дата звернення: 18.08.2022. – Також: Наслідки війни в Україні відчує весь світ – Генсек ООН [Електронний ресурс] // АрміяINFORM. – 2022. – 9 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3oxHAbD. – Дата звернення: 18.08.2022.
«Через три місяці після російського вторгнення в Україну ми стикаємось із новою реальністю. Для тих, хто перебуває на місцях, щодня приносить нові кровопролиття та страждання. А для людей у всьому світі війна загрожує безпрецедентною хвилею голоду та злиднів, соціальним та економічним хаосом», – заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Kalush Orchestra переміг на Євробаченні-2022 [Електронний ресурс] // Перший Західний. – 2022. – 15 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3G2V7Qh. – Дата звернення: 19.08.2022. – Також: EBU, Суспільне Мовлення та BBC домовилися провести Євробачення-2023 у Великій Британії від імені України [Електронний ресурс] / Поліна Горлач // Суспільне Новини. – 2022. – 25 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3ovMztf. – Дата звернення: 19.08.2022 ; "Євробачення-2023" відбудеться у Великій Британії від імені України [Електронний ресурс] / Поліна Горлач // Interfax-Україна. – 2022. – 25 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3b7Uz0E. – Дата звернення: 19.08.2022.
«Оскільки тепер ми є стороною, яка приймає, Велика Британія виконає цю обіцянку напряму і влаштує фантастичний конкурс від імені наших українських друзів», – написав прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у мікроблозі Twitter.
Secretary Austin's Opening Remarks at the Ukraine Defense Consultative Group, Ramstein Air Base, Germany (As Prepared) [Електронний ресурс] // US Department of Defense. – 2022. – 26 April. – Режим доступу: https://bit.ly/3ozno9m. – Дата звернення: 22.08.2022. – Також: Міністри оборони 40 країн щомісяця зустрічатимуться для обговорення потреб України – глава Пентагону [Електронний ресурс] // НВ. – 2022. – 26 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3O5LX8F. – Дата звернення: 22.08.2022.
Вступне слово міністра Остіна в Консультативній групі з питань оборони України, авіабаза Рамштайн, Німеччина. “Thank you all for rallying so quickly for this historic meeting of the Ukraine Defense Consultative Group. It’s an extraordinary gathering, with more than 40 countries represented here today”.
UNITED24. The initiative of the President of Ukraine [Електронний ресурс] // u24.gov.ua. – 2022. – Режим доступу: https://bit.ly/3ovMTZ2. – Дата звернення: 19.08.2022.
UNITED24 – ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи – стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами.
Все буде Україна! 💙💛
