ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
27.04.2024
«Зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду»
Т. Г. Шевченко
Григорію Савичу Сковороді – 300 років
У 2022 році Верховна Рада України ухвалила постанову «Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди».
Спадщина Сковороди «належить до визначних надбань вітчизняної культури, а його ім'я зайняло помітне місце в ряду видатних діячів минулого, які збагатили філософську думку та художню літературу України. У свідомості сучасників та нащадків Сковорода постає як мандрівний філософ-вільнодумець, вчитель, який був передвісником нової епохи – епохи українського романтизму», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови.
Відзначати 300-річний ювілей великого українця зі світовим ім'ям готувався Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області. Заснований в 1972 році він розташовувався в будинку поміщиків Ковалівських, спорудженому в XVIII столітті як садовий павільйон. Напередодні війни там тільки закінчилися реставраційні роботи, що готували заклад до святкування ювілейної дати видатного філософа.
Та в ніч проти 7 травня окупанти знищили цю установу прямим влучанням російської ракети. Снаряд влетів під дах будівлі, спалахнула пожежа. Вогонь охопив усі приміщення музею. Його вдалося загасити лише о 8 ранку, вигоріло 280 кв метрів.
«Не пробачимо. Багато запитань про колекцію. Частину було евакуйовано заздалегідь. Але меморіальний будинок зазнав непоправних втрат», – зазначили працівники музею.
«Армійською авіацією протягом ночі уражено 18 військових об'єктів України, серед них два пункти управління в районі Сковородніково (саме так у російській армії назвали село Сковородинівка) Харківської області», - заявили у Москві.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що наслідки знищення музею будуть зворотними від тих, що запланували в Москві. «Тепер Сковороду знають не тільки в Україні, а й у світі. Ще більше людей зацікавляться філософією мислителя та відвідають музей після відновлення. Можна знищити дошки та цеглу, але не ідею. Ніхто не зробив більше для популяризації української культури, ніж кремлівські «стратеги», – написав він у Twitter.
Основою характеру Григорія Савича стали риси властиві українському народу в цілому. Він був проповідником філософії любові і свободи, патріотом і борцем за українську незалежність, педагогом-новатором, який постійно намагався вийти за рамки загальновизнаних канонів.
Музика та поезія становили нерозривну єдність і гармонію життя й філософії Сковороди. Філософія для нього була, за його ж висловом, «найдосконалішою музикою». «Музичне» спрямування літературних творів відчутне навіть у назвах (книга «Симфонія, нареченная Асхань…»), у визначеності самих жанрів опусів: пісня, кант, духовний концерт, канон, стихири, «музично - псальмові імпровізації».
Головною метою філософії Сковорода називав пошук щастя, гармонії, життєвого балансу. Григорій Савич є першим і єдиним у світі мандрівним філософом, який поєднував життя з вченням, постійним удосконаленням самого себе. Усім своїм життям він довів, що щастя людини не залежить від місця і часу, плоті або крові, не міститься у високій посаді, владі або багатстві.
З 1769-го року Сковорода вів мандрівне життя, не засиджуючись довго на одному місці. Фінансові та матеріальні блага теж мало хвилювали філософа: у побуті та своїх звичках він був надзвичайно скромним. Мандрівна торбина, яку Григорій завжди брав із собою, вміщувала сопілку, книжки та власні рукописи. Найкраще це висловив сам Григорій Савич: «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця».
Скромним був і раціон Сковороди: він не вживав м’ясо та рибу, харчувався переважно молочними продуктами, свіжими фруктами та овочами. До слова, полюбляв шалено дорогий (на той час) сир пармезан, який передавали йому із Франції друзі.
Сковорода абсолютно нікого не боявся та не поважав високі чини. Він вважав, що людину варто оцінювати за її розумом та досягненнями, а не за статусом у суспільстві.
Одного разу, імператриця Катерина ІІ забажала особисто побачити відомого філософа. При зустрічі, Григорій не вклонився їй. Коли ж Катерина запитала, чому він не хоче кланятися, Сковорода спокійно відповів: «Не бажав я тебе бачити, ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, якщо я перед тобою удвоє зігнуся?».
Існує думка, що Григорій Савич володів даром передчуття.
Відомі два разючі факти, які доводять, що поет умів передбачати біду. Так, у 1770 році він гостював у свого друга Іустина – начальника Китаївської пустині в Києві. Раптом він заявив, що їде. Коли його почали розпитувати, сказав, що під час прогулянки Подолом почув трупний запах. Іустин вмовляв його не їхати і запевняв, що ніякої небезпеки немає, але Григорій не послухав. А через два тижні у Київ прийшла чума, і місто закрили.
Крім того, Сковорода знав дату своєї смерті. 9 листопада 1774 року поет, за переказами, після обіду викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і навіки заснув. На своєму надгробку філософ велів розмістити знамениту фразу «Світ ловив мене, але не спіймав».
«Життя — це постійний та безперервний пошук істини». Саме так вважав Григорій Савич та демонстрував це на власному прикладі. Багатогранна постать Сковороди, безумовно, ще не раз приверне увагу дослідників. Високо оцінювали його діяльність і відомі діячі. До прикладу, Іван Франко вважав Сковороду «цілком новим явищем із погляду ширини погляду і глибини думок».
300-річний ювілей Григорія Сковороди в Україні відзначатимуть на державному рівні. Парламент запропонував «Укрпошті» видати серію поштових марок до 300-річчя Сковороди, а Національному банку України рекомендували виготовити і ввести в обіг спеціальну ювілейну монету.
Пропонуємо дізнатися більше про життя та діяльність Григорія Савича Сковороди з книг, що зберігаються у фонді Національної історичної бібліотеки України:
Драч, Іван Федорович. Григорій Сковорода : бібліогр. повість / І. Ф. Драч, С. Б. Кримський, М. В. Попов ; ред. В. М. Нічик. – Київ : Молодь, 1984. – 216 с. : іл. – (Б-ка юнацтва).
Лаврецький, С. Український філософ Григорій Савич Сковорода : розвідка С. Лаврецького / С. Лаврецький. – Львів : Львівська друкарня Наукового Товариства Шевченко, 1894. – 20 с.
Лучук, Володимир Іванович. Іван Вишенський. Григорій Сковорода : рекоменд. покажчик літератури / В. І. Лучук ; ред. М. П. Гуменюк ; Академія наук Української РСР, Львівська державна наукова бібліотека. – Львів, 1970. – 40 с.
Максюта, Микола Єгорович. Григорій Сковорода: стійкість пошуку : монографія / М. Є. Максюта ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – Херсон : Олді-плюс, 2020. – 318 с.
Махновець, Леонід Єфремович. Григорій Сковорода / Л. Є. Махновець. – Київ : Наук. думка, 1972. – 255 с. : іл.
Мишанич, Олекса Васильович. Григорій Сковорода / О. В. Мишанич. – Київ : Обереги, 1994. – 48 с., 1 арк. портр. – (Бібліотека українця; № 3-5).
Мишанич, Олексій Васильович. Григорій Сковорода і усна народна творчість / О. В. Мишанич ; АН УРСР. Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Наукова думка, 1976. – 151 с.
Ніженець, Анастасія Максимівна. Г. С. Сковорода. Заповідні місця на Харківщині / А. М. Ніженець ; худож.: І. Л. Гейк, С. О. Павлов. – Харків : Прапор, 1969. – 61 с. : іл., портр., факс.
Ніженець, Анастасія Максимівна. Г. С. Сковорода. 1722–1794. Заповідні місця на Харківщині / А. М. Ніженець. – Харків : Вид-во Харк. ун-ту, 1962. – 42 с. : іл.
Ніженець, Анастасія Максимівна. Григорій Сковорода. Пам’ятні місця на Україні / А. М. Ніженець, І. П. Стегній. – Київ : Наук. думка, 1984. – 95 с. : іл.
Пільгук, Іван Іванович. Григорій Сковорода : (художній життєпис) : до 250-річчя з дня народження / І. І. Пільгук. – Київ : Дніпро, 1971. – 262 с. : іл.
Поліщук, Федір Микитович. Григорій Сковорода. Семінарій / Ф. М. Поліщук. – Київ : Вища школа, 1972. – 207 с. : 1 портр.
Поліщук, Федір Микитович. Григорій Сковорода ([1722—1794]) : життя і творчість / Ф. М. Поліщук. – Київ : Дніпро, 1978. – 262 с. : портр.
Попов, Павло Миколайович. Григорій Сковорода : [літ. портрет] / П. М. Попов. – Київ : Дніпро, 1969. – 173 с.
Попов, Павло Миколайович. Григорій Сковорода : життя і творчість : нарис / П. М. Попов. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1960. – 172 с.
Григорій Сковорода. Бібліографія / М-во вищої і серед. спец. освіти УРСР, Харківський держ. ун-т ім. О. М. Горького ; відп. ред. А. П. Ковалівський ; вступ. ст. А. М. Ніженець. – Харків : Вид-во Харк. ун-ту, 1972. – 203 с.
Григорій Сковорода в художній літературі та мистецтві : (короткий бібліогр. покажч.) / Чернівецька держ. обл. наук. б-ка ; склад. І. А. Співак. – Чернівці, 1983. – 16 с.
Григорій Сковорода. 250. [1722–1972] : матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження / АН УРСР. Ін-т філософії ; ред. кол.: В. І. Шинкарук (голова) [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 1975. – 255 с. : іл.
Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали : зб. наук. праць / АН України. Ін-т філософії ; відп. ред. В. М. Нічик. – Київ : Наук. думка, 1992. – 382 с. – (Філософія України).
Григорій Савич Сковорода. 1722–1972 : бібліогр. покажч. / Полтавське обл. упр. культури, Полтавська обл. держ. наук. б-ка ім. І. П. Котляревського; склад.: В. Вербицька, М. Геращенко. – Полтава, 1972. – 8 с. – До 250-річчя з дня народження.
Григорій Савич Сковорода. 1722–1972 : метод. рекомендації бібліотекареві / М-во культури УРСР, Держ. респуб. б-ка УРСР ім. КПРС ; склад. Л. Балацька. – Київ, 1972. – 18 с. – До 250-річчя з дня народження.
Тичина, Павло Григорович. Зібрання творів : у 12 т. Т. 4 Сковорода: Симфонія / П. Г. Тичина ; упоряд., авт. приміт. С. В. Тельнюк; ред. кол.: О. Т. Гончар (голова) [та ін.], ред. Л. М. Новиченко ; АН УРСР. Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Наук. думка, 1985. – 591 с. : 2 арк. іл.
Тичина, Павло Григорович. Г. С. Сковорода : збірник доповідей з нагоди 220-річчя народження 1722—1942 / П. Г. Тичина ; АН УРСР. – Уфа, 1943. – 44 с.
Тичина, Павло Григорович. Сковорода. Симфонія / П. Г. Тичина ; ред. кол. Л. М. Новиченко (голова) ; вступ. ст. С. В. Тельнюк ; грав. на дереві Ю. Г. Логвин. – Київ : Рад. письменник, 1971. – 403 с. : іл.
Ушкалов, Леонід Володимирович. Григорій Сковорода / Л. В. Ушкалов. – Харків : Фоліо, 2019. – 122, [1] с. : [2] л. вкл. портр. – (Знамениті українці).
