ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
16.04.2024
З метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, в Україні встановлено свято День Української Державності.
У більшості країн світу прапор, герб та гімн вважаються загальнонаціональними символами, що об’єднують націю і державу… ці атрибути стають справжніми знаками ідентифікації, що перетворюють населення території на політичну націю, формують ідею історичної спадкоємності державницьких традицій та закріплюють її у масовій свідомості громадян. Прапор, герб та гімн, як атрибути державного суверенітету, супроводжують функціонування державного організму у всіх сферах політичної комунікації… (Символічний комплекс атрибуції державного суверенітету)
Українська державна символіка відображає традиційну українську символіку, що сформувалася протягом тисячоліть, яку відносять до найзмістовніших символічних систем людства. Україна має свої багатовікові національні синьо-жовті кольори, які відображаються на державному прапорі, та герб у вигляді Тризуба, що супроводжують українців на їх історичному шляху від славетних князів Святослава, Ольги і Володимира, часів Українського короля Данила до здобуття незалежності України… (Конституційне-правове забезпечення порядку використання та захисту державних символів України, с. 80).
Фото: Урочистості підняття синьо-жовтого прапора
під виконання Державного гімну України /
Пресцентр МВС України, 23 серпня 2021 року, Верховна Рада України
Українці успадкували лаконічний, на перший погляд простий, але дуже глибокий за своїм змістом герб Тризуб, що сягає сивої давнини і синьо-жовтий Державний Прапор України, який сьогодні займає гідне місце поруч з прапорами інших демократичних країн Європи і світу, політичних і військових інституцій, на міжнародних форумах. Публічно виконана 10 березня 1865 року у місті Перемишль пісня «Ще не вмерла Україна» з нагоди урочистостей до річниці смерті Тараса Шевченка, через 50 років стала державним гімном УНР та ЗУНР, а в 1992 році – Державним Гімном України. У найскладніші часи, у переломні моменти нашої історії, яка пишеться і сьогодні, його виконання звучить по-особливому.
У нинішній історії України державні атрибути стали символом незламності, героїзму, свободи. За саму приналежність до всього українського нас мордували голодом і тюрмами, вбивали, катували, знищували. Такі ж подібні методи перейняла і продовжує застосовувати нинішня росія, намагаючись вкрасти і переписати історію, відібрати пам'ять, викорінити на нашій землі все українське, знищити нас як націю.
До бібліографічного списку ми спробували підібрати матеріал про основні атрибути державності, а також навести сучасні приклади героїзму і мужності простих українців у боротьбі за свободу і виборюванні незалежності.
Фото: Тризуб на огорожі будівлі Кабінету міністрів України / Сергій Нужненко, Радіо Свобода
Про День Української Державності : Указ Президента України від 24 серпня 2021 р. № 423/2021 [Електронний ресурс] // Президент України: офіційне інтернет-представництво. – 2021. – 24 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3RTu8w7. – Дата звернення: 18.07.2022.
Про Державний Герб України : Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. № 2137-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 592.
Про Державний Гімн України : Закон України від 6 березня 2003 р. No 602-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 24. – Ст. 163.
Про Державний Гімн України : Указ Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 р. № 2042-ХІІ [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 17. – Ст. 217. – Режим доступу: https://bit.ly/3IaV5H7. – Дата звернення: 20.07.2022.
Про Державний Прапор України : Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. № 2067-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 19. – Ст. 257.
Про державні символи України : Постанова Верховної Ради України від 3 вересня 1996 р. No 347 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 45. – Ст. 241-242.
Фото: Прапор України на висоті 90 метрів, встановлений у Києві / Радіо Свобода
Аксьоненко, О. Державні символи України : усний журнал / О. Аксьоненко // Історія України. – 2004. – No 4. – С. 15-17.
Атлас історії української державності. Українські землі від найдавніших часів до сьогодення / упоряд. Володимир Грицеляк. – Львів : Карти і атласи, 2013. – 127 с. : іл., карти, портр., табл. – Бібліогр.: с. 127.
Зі змісту: Символи державності. – С. 7-20.
Бабак, І. Історичне значення тризуба як символа України / Інна Бабак // Етнічна історія народів Європи. – 2008. – Вип. 27. – С. 127-129.
Баїк, О. Публічні атрибути і символи Української держави : монографія / Оксана Баїк ; Національний університет «Львівська політехніка». – Львів : ПАІС, 2015. – 252 с. – Бібліогр.: с. 219-251 (336 назв).
Белявская, А. Государственные символы Украины: правила использования, ритуалы, традиции / Алла Белявская, Вадим Болгов, Алла Коваленко // Вісник Української академії геральдики, товарного знаку та логотипу. – 2006. – № 64. – С. 2-38.
Бєлов, О. Історія Державного герба України : до 20-ї річниці незалежності України : наук.-метод. посібник / Олександр Бєлов, Георгій Шаповалов ; Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України, Запорізька обласна державна адміністрація. – Київ ; Запоріжжя : АА Тандем, 2011. – 92 с.
Бєлов, О. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт : монографія / Олександр Бєлов, Георгій Шаповалов ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ ; Запоріжжя : Дике Поле, 2008. – 264 с.
Верменич, Я. Чубинський як дослідник національної правової культури України [Електронний ресурс] / Ярослава Верменич // Український історичний збірник. — Київ, 2000. – № 3. — C. 189-202. – Режим доступу: https://bit.ly/3a4sjLR. – Дата звернення: 15.07.2022.
Заслуги Чубинського на ниві правознавства дістали високу оцінку сучасників і нащадків. М. Драгоманов вважав, що своїми дослідженнями звичаєвого права Чубинський, Єфименко, Кістяківський вивели українську етнографічну школу на передові позиції…
Вовканич, С. Семіотика і семантика Тризуба: інформаційна візія / Степан Вовканич // Вісник НАН України. – 2006. – No 8. – С. 59.
Гай-Нижник, П. Утвердження тризубу в офіційній символіці Української Народної Республіки та Української держави доби Центральної Ради та Гетьманату (1917–1918 рр.) / Павло Гай-Нижник // Гілея. – 2018. – Вип. 131, № 4. – С. 21-29.
Гімн на Майдані співали півмільйона українців (відео) [Електронний ресурс] // DailyLviv.com. – 2014. – 1 січня. – Режим доступу: https://bit.ly/3QZHK8O. – Дата звернення: 15.07.2022.
Сотні тисяч людей зустріли 2014 рік на київському Майдані Незалежності і таким чином ще раз продемонстрували свій європейський вибір. Рівно опівночі всі заспівали національний гімн України.
Фото: Революція Гідності, 1 січня 2014 року
Головченко, В. Історико-правова ґенеза державної символіки України / Валентин Головченко, Андрій Потьомкін // Віче. – 2009. – № 8. – С. 8-11.
Государственные символы Украины, символы Автономной Республики Крым : документы, методические рекомендации, статьи / сост. Л. Боброва. – Симферополь, 2012. – 108 с.
Гречило, А. Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення [Електронний ресурс] / Андрій Гречило, Богдан Завітій. – Київ: Родовід, 2018. – 400 с. – Режим доступу: https://bit.ly/3B9TkbW. – Дата: 18.07.2021.
«Загадковий знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко». Кілька факторів переважили тоді на його користь при виборі нашого національно-державного герба. У цій книжці про це йдеться. І стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений, – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Усі решта символів, що мали сильніші позиції та тривалішу (але не глибшу!) традицію, відступили на другий план. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній, а головне – стародавній, Тризуб став міцним містком, що легітимізував історичний зв’язок модерної України з Київською Руссю. Упродовж усього XX ст. наш герб надихав багатьох українських мистців – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено немало сторінок» – Богдан Завітій (с. 7).
Гречило, А. Становлення українських національно-державних символів у 1917–1920 роках / Андрій Гречило // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – Львів, 2006. – Т. CCLII. – С. 114-142.
Державний Гімн України : популярний історичний нарис / упоряд.: Микола Линник [та ін.] ; авт. тексту Марія Загайкевич. – Київ : Музична Україна, 2006. – 56 с.
Державні символи України : бібліографічний покажчик / Центральна бібліотека ім. М. Л. Кропивницького ; уклад.: Н. Артемьєва, І. Письменна ; ред. Т. Михайловська. – Миколаїв, 2010. – 18 с.
Доброван, Н. Державна символіка України і національна свідомість (з досвіду краєзнавчих та соціологічних досліджень) / Надія Доброван, Оксана Доброван // Історія України: маловідомі імена, події, факти : збірник статей. – 1999. – Вип. 6. – С. 116-120.
Документи КГБ про синьо-жовтий прапор над Києвом у 1966 р. СКАНИ [Електронний ресурс] // Історична правда. – 2016. – 2 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3HYtDMS. – Дата звернення: 19.07.2022.
Вранці 1 травня 1966 року над будівлею Київського інституту народного господарства (нині Національний економічний університет) замайорів синьо-жовтий прапор. Його чудово було видно тисячам киян, які формували колони для першотравневої демонстрації. Розслідуванням «теракту» зайнявся КГБ. Слідчі встановили, що організаторами акції були сусіди по гуртожитку: уродженець Одеси майстер-сантехнік Георгій Москаленко та уродженець Київщини слюсар-зварювальник Віктор Кукса.
Жибарєв, М. Є. «На провокації не відповідатиму! Себе захищатиму!» [Електронний ресурс] / інтерв’ю зап. Андрій Кучеров // Державна прикордонна служба України. Офіційний вебсайт. – 2017. – 4 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3IeiebZ. – Дата звернення: 20.07.2022.
«25 років тому один із кораблів Чорноморського флоту першим підняв український прапор. 21 липня 1992 року неподалік кримського Донузлава розігрався справжній бойовик. За кораблем СКР-112, який вийшов у відкрите море, почалася погоня». «Проте екіпаж сторожового судна не підкорювався і своєю поведінкою показував, що здаватися не збирається… розповідає безпосередній учасник подій – контр-адмірал запасу Микола Жибарєв».
Зелінський, О. Виникнення та перші кроки суспільного життя національного гімну «Ще не вмерла України…» / Олександр Зелінський // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. – № 4. – С. 11-27.
ЗСУ встановили прапор України на острові Зміїний [Електронний ресурс] / Анастасія Діденко // Суспільне Крим. – 2022. – 7 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3OUCn9s. – Дата звернення: 20.07.2022. – Також: Військові встановили прапор України на острові Зміїний – фото [Електронний ресурс] // НВ. – 2022. – 7 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3c4e9uY. – Дата звернення: 20.07.2022.
«Зміїний завжди був Українським і завжди буде. І ніяка тимчасова окупація цього не змінить! Наш батальйон був першим, хто відвідав острів Зміїний після звільнення. Це було ризиковано, але тепер на острові майорить наш прапор», – зазначено у повідомленні спецпідрозділу «Зґард». «Пам'ятай, «русский военный корабль», острів Зміїний – це Україна!», так підписав прапор голова Одеської ОВА Максим Марченко.
Какауліна, Л. Деякі проблемні питання конституційно-правового забезпечення порядку використання Державного Герба України / Людмила Какауліна // Конституційна реформа в Україні: новий етап та сучасні виклики : матеріали науково-практичної конференції, 24 червня 2015 року. – Київ, 2015. – С. 241-245.
Какауліна, Л. Конституційно-правове забезпечення порядку використання та захисту державних символів України [Електронний ресурс] : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.00 «Конституційне право, муніципальне право» / Людмила Какауліна ; Інститут законодавства Верховної Ради України. – Київ, 2021. – 202 с. : додат. – Бібліогр.: 196 назв. – Режим доступу: https://bit.ly/3OHde1E. – Дата звернення: 20.07.2022.
Зі змісту: Закон України «Про Державний Прапор України». – С. 175-194.
Капелюшний, В. Утвердження державної символіки в роки української революції / Валерій Капелюшний // Історія України. – 2004. – № 21-22. – С. 10-19.
Карпов, В. Українська звитяга у символах [Електронний ресурс] / Віктор Карпов. – Київ: Філюк, О., 2017. – 421 с. : іл. – Бібліогр.: 533 назви. – Режим доступу: https://bit.ly/3ajgDVv. – Дата звернення: 24.07.2022.
Зі змісту: Державна символіка України – фундаментальна основа військової символіки. – С. 133-162.
Кравченко, В. Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 року / Валерій Кравченко. – Київ : Смолоскип, 2004. – 53 с.
Кульчицький, С. Кольори прапора для незалежної України / Станіслав Кульчицький // Історія України. – 1999. – № 37. – С. 5-6.
Кучерук, О. Державна символіка / Олександр Кучерук // Рідна школа. – 1993. – № 6. – С. 23-38.
Кучерук, О. Державний герб України (фрагменти стенограми засідання Верховної Ради України) / Олександр Кучерук // Пам’ять століть. – 2001. – No 2. – С. 90-103.
Листопад 2014: «Кіборги» встановлюють Прапор над ДАП [Електронний ресурс] // YouTube. 5 канал. – 2016. – 22 серпня. – Режим доступу: https://youtu.be/uEfRwbjCckY. – Дата звернення: 24.07.2022.
«Кіборги» встановлюють Прапор України на даху старого термінала Донецького аеропорту. Листопад 2014 року.
Фото: Державний прапор України майорить на диспетчерській вежі Донецького аеропорту, яка постраждала від обстрілу під час боїв між проросійськими терористами та Збройними силами України у Донецьку, 4 жовтня 2014 року / Shamil Zhumatov, Reuters
Луців, А. Державний герб України : (домисли і дійсність) / Андрій Луців. – Тернопіль, 2003. – 32 с.
Маляренко, В. Державний гімн як дзеркало нації / В. Маляренко // Право України. – 2013. – No 5. – С. 374-380.
Мамонтова, Е. Етикет державних символів України: структура, принципи, норми / Елла Мамонтова // Освіта регіону : науковий журнал. Політологія. Психологія. Комунікації. – 2011. – No 1. – С. 90-95.
Мандрика, М. Державні символи України / М. Мандрика // Наука і суспільство. – 2002. – № 5-6. – С. 20-25.
Михайла Вербицького двічі виганяли із семінарії [Електронний ресурс] / Денис Мандзюк // Gazeta.ua. – 2010. – 24 грудня. – Режим доступу: https://bit.ly/3ykb1CG. – Дата звернення: 22.07.2022.
Михайло Вербицький мріяв покласти на музику всі поезії Тараса Шевченка. 1863-го року в львівському журналі «Мета» надрукували чотири вірші поета. Відкривав номер не відомий доти твір «Ще не вмерла Україна». Він сподобався священикові – за настроєм і структурою нагадував польський гімн «Єще Польска не зґінела». За тиждень отець Вербицький написав музику до всіх віршів, опублікованих у журналі, – спершу для гітари,а потім для хорового виконання. Уже згодом з'ясувалося, що вірш належить не йому, а молодому вченому-етнографові з Борисполя під Києвом – Павлові Чубинському.
На благодійні кошти відкрили пам’ятник автору музики державного гімну Михайлові Вербицькому [Електронний ресурс] // Zbruc. – 2015. – 28 грудня. – Режим доступу: https://bit.ly/3y5sIWk. – Дата звернення: 22.07.2022.
Відкриття пам’ятника Михайлові Вербицькому стало заключним акордом Року композитора, оголошеному на Львівщині на честь 200-річчя від дня народження отця Михайла.
На острові Зміїний підняли український прапор [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2022. – 4 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3IgykSq. – Дата звернення: 15.07.2022. – Також: На Зміїному встановили прапор України – ОК «Південь» [Електронний ресурс] // Радіо Свобода. – 2022. – 4 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3OLAsUw. – Дата звернення: 15.07.2022.
«Прапор України на острові Зміїний встановлено. Військова операція завершена, і наразі знов територія повернена під юрисдикцію України», – повідомила начальниця пресцентру Cил оборони Півдня України Наталія Гуменюк.
Народження країни. Від краю до держави: назва, символіка, територія і кордони України / Кирило Галушко, Андрій Гречило, Сергій Громенко, Геннадій Єфіменко, Максим Майоров. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 350 с.
Зі змісту: Утвердження сучасних державних символів України. – 338-348.
Національна символіка незалежної України : методичні рекомендації для викладачів і студентів неісторичних спеціальностей вищих навчальних закладів / Микола Бушин, І. Мащенко, В. Юзвенко. – Черкаси : ЧІТІ, 2001. – 48 с.
Новак, І. Дотримання протокольних норм використання державної символіки України / Інна Новак // Людина і політика. – 2003. – № 3. – С. 115-118.
Новак, І. Етикет державного прапора / Інна Новак // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – Київ, 2001. – Вип. 5. – С. 44-49.
Одарченко, П. Український національний прапор у творах і спогадах письменників і видатних діячів / П. Одарченко // Рідна школа. – 2004. – № 2 (138). – С. 17-18.
Павло Чубинський – вчений, поет, громадський діяч [Електронний ресурс] / Ростислав Приріз // Дрогобицька Духовна Семінарія. – 2022. – 6 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3HSSOQM. – Дата звернення: 18.07.2022. – Також: Приріз, Р. Павло Чубинський – вчений, поет, громадський діяч / Ростислав Приріз // Слово. – 2010. – № 2 (42) червень-серпень. – С. 26-28.
Палій, А.-В. Тризуб – символ розвитку духовності людства / Анна–Віталія Палій // Дзвін. – 2017. – № 2. – С. 154–163.
Пастернак, О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського князя Володимира Великого / Ярослав Пастернак ; переднє слово до першого видання Сергій Шелухин ; переднє слово до другого видання Василь Чапля. – 2-ге вид. – Прага : Пробоєм, 1941. – 64 с : іл.
Паучок, В. Етногенез українського народу і становлення національної символіки / В. Паучок. – Тернопіль, 1993. – 200 с.
Перше виконання Гімну України – 1990 рік (Р. Демчишин).wmv [Електронний ресурс] // YouTube. Volodymyr Kudovba. – Режим доступу: https://youtu.be/Ukudxi5p-eQ. – Дата звернення: 19.07.2022.
Перше виконання Гімну України 9 квітня 1990 року у Львівській Опері.
Перше аранжування для оркестру. Художній керівник та диригент Галицького Симфонічного Оркестру – Ростислав Демчишин.
Перший в історії запис «Ще не вмерла Україна!» [Електронний ресурс] // YouTube. ARIEV. – 2013. – 18 жовтня. – Режим доступу: https://youtu.be/VrLbW7J0BGI. – Дата звернення: 19.07.2022.
Перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна!» Співає Михайло Зазуляк. Студія Columbia, США, 1916 рік.
Під синьо-жовтим прапором свободи [Електронний ресурс] / Євген Букет // АрміяINFORM. – 2021. – 22 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3ns8y3M. – Дата звернення: 18.07.2022.
Прапор України, який майорів над «Азовсталлю», передали до київського музею [Електронний режим] / Яна Осадча // Українська правда. – 2022. – 4 червня. – Режим доступу: https://bit.ly/3Q59yb9. – Дата звернення: 20.07.2022.
Про створення української національної символіки у роки визвольної боротьби (1917–1920 рр.) / підгот. Дмитро Розовик // Український історичний журнал. – 1999. – № 4. – С. 115-121.
Савчук, Ю. Державні символи Батьківщини : Державний Прапор України, Великий і Малий Державні Герби України, Державний Гімн України : історична традиція та сучасність / Юрій Савчук // Світогляд. – 2007. – № 1 (3). – С. 4-11.
Савчук, Ю. Студії над прапором Івана Мазепи / Юрій Савчук // Пам'ятки України: історія та культура. – 2008. – № 3. – С. 84-105.
Савчук, Ю. Яка доля спіткала перший прапор українського флоту 1918 р.? / Юрій Савчук, Людмила Шпильова // Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях. – Київ, 2014. – С. 265-266.
«Офіційно військово-морський прапор України було затверджено 18 липня 1918 р. особисто гетьманом П. Скоропадським. Шанується як стяг у полку і всі служачі на кораблі мусять охороняти цей прапор до останньої краплі крови, як прапор Української Держави».
Салтан, Н. «Живи, Україно, незламна і сильна» ... Парламентські дебати навколо затвердження тексту Державного гімну України 4 та 6 березня 2003 року / Наталія Салтан, Олександр Салтан // Сіверянський літопис. – 2016. – № 4. – С. 16-36. – Бібліогр.: 35 назв.
Сафонова, О. Конституційний зміст державних символів України / Оксана Сафонова // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 2. – С. 335-339.
Сергійчук, В. Національна символіка України / Володимир Сергійчук. – Київ : Веселка, 1992. – 109 с.
Символ державності та єдності нації: до 25-річчя затвердження Державного Прапора України : бібліографічний покажчик / Запорізький національний університет ; уклад.: О. Горбань, Ольга Левчук ; відп. за вип. Ніна Чала. – 3-тє вид., переробл. та допов. – Запоріжжя : ЗНУ, 2017. – 13 с.
Символ національної і державної величі: до 25-річчя від дня затвердження
Державного Гімну України : бібліографічний покажчик / Запорізький національний університет ; уклад. О. Горбань ; відп. за вип. Ніна Чала. – Запоріжжя : ЗНУ, 2017. – 16 с.
Символ свободи і незалежності: до 25-річчя затвердження Державного Герба України : бібліографічний покажчик / Запорізький національний університет ; уклад.: О. Горбань, Ольга Левчук ; відп. за вип. Ніна Чала. – 2-ге вид., переробл. та допов. – Запоріжжя : ЗНУ, 2017. – 15 с.
Січинський, В. Тризуб і прапор України / Володимир Січинський. – Львів : Місіонер, 1995. – 62 с.
Стецюк, П. Державні символи України: конституційно-правова характеристика / Петро Стецюк // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 6. – С 103-115.
155 років тому українці вперше виконали пісню «Ще не вмерла Україна…»: історія написання і значення гімну [Електронний ресурс] // Високий Замок. – 2020. – 10 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3nnG8Ir. – Дата звернення: 20.07.2022.
Вперше пісня «Ще не вмерла Україна» була публічно виконана 10 березня 1865 року у місті Перемишль, що нині знаходиться на території Польщі. Відбулося це з нагоди урочистостей до річниці смерті Тараса Шевченка.
Стрий 1990: вони були першими [Електронний ресурс] / Діана Іванчук // Націоналістичний портал. – 2021. – 15 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3nnJnzp. – Дата звернення: 20.07.2022.
14 березня 1990 р синьо-жовтий прапор замайорів над місцевою державною установою в Стрию. Наше місто стало першим в Україні, в якому офіційно підняли національний символ Української держави. Цьому передувало відродження національної свідомості українців, зростання політичної активності населення, створення різноманітних громадських організацій. Почесну місію вивісити прапор, освячений в Успенській церкві, виконали: Ботвин Богдан, Бичко Василь, Бойко Олег, Галицький Орест, Дрімайло Роман та Морквич Богдан.
Сучасні символи та атрибути державності України : довідник : у 4 т. / уклад. Вадим Болгов. – Київ : Український видавничий консорціум, 2008 – .
Т. 1, кн. 1 : Символи державного суверенітету та атрибути державності України. – 176 с.
Тимошенко Н. Державний прапор – символ країни / Н. Тимошенко // Політика і час. – 1997. – № 10. – С. 62- 67.
У Донецьку прив’язали до стовпа жінку з українським прапором [Електронний ресурс] // Zaxid.net. – 2014. – 26 серпня. – Режим доступу: https://bit.ly/3I00JMl. – Дата звернення: 20.07.2022. – Також: «Загорнули в український стяг і прив'язали до стовпа»: спогади екс-бранки окупантів про події 2014 [Електронний ресурс] // YouTube. 5 канал. – 2018. – 21 серпня. – Режим доступу: https://youtu.be/grEuedLBM9s. – Дата звернення: 20.07.2022.
Більше, ніж національний символ. Напередодні дня прапора, колишня бранка бойовиків Ірина Довгань поділилася спогадами про події 2014 року. Тоді її після катувань, загорнуту в український стяг, прив'язали до стовпа в Донецьку, де з неї у всіх на очах знущалися поплічники бойовиків. Нині цей прапор став експонатом музею України у Другій світовій війні. Крім того – в колекції музею 43 прапори з цієї російсько-української війни. І кожен має свою унікальну історію.
Удар по імперії. Як над Києвом 28 років тому піднімали синьо-жовтий прапор [Електронний ресурс] / Богдана Костюк // Радіо Свобода. – 2018. – 24 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/2LGsiw6. – Дата звернення: 19.07.2022. – Також: 30 років тому над Києвом замайорів національний прапор України – фотогалерея [Електронний ресурс] / Сергій Нужненко // Радіо Свобода. – 2020. – 24 липня. – Режим доступу: https://bit.ly/3bBX5fv. – Дата звернення: 19.07.2022.
Україна: герби та прапори = Ukraine: arms and flags / авт. проекту, упоряд.: В. Кисляк, О. Нескоромний ; вступ. ст. Андрій Гречило. – Київ : Парламентське видавництво, 2020. – 495 с. : іл.
Український прапор над Києвом 1 травня 1966 року [Електронний ресурс] / Оксана Федорченко // Укрінформ. – 2016. – 1 травня. – Режим доступу: https://bit.ly/3yqVYIw. – Дата звернення: 18.07.2022. – Також: 1966 рік: жовто-блакитний прапор над радянським Києвом [Електронний ресурс] / Оксана Федорченко // Укрінформ. – 2016. – 4 травня. – Режим доступу: https://bbc.in/3ubhZsp. – Дата звернення: 18.07.2022.
У ніч проти 1 травня 1966 року над будівлею Київського інституту народного господарства (сьогодні це Київський національний економічний університет) двоє молодих хлопців вивісили жовто-блакитний прапор. Червоний – радянський – зірвали, а національний український підняли. Вчинили цей подвиг 26-річний Віктор Кукса та 28-річний Георгій Москаленко.
Український прапор над Києвом 1 травня 1966: як «першотравнева двійка» синьо-жовтий стяг вивішувала [Електронний ресурс] // YouTube. 5 канал – 2019. – 23 серпня. – Режим доступу: https://youtu.be/l_09VeVfujc. – Дата звернення: 20.07.2022.
У 1966 році двоє відчайдушних киян вивісили український стяг на даху Київського інституту народного господарства перед першотравнем. Ці чоловіки ввійшли в історію як «першотравнева двійка». За свій вчинок Георгій Москаленко та Віктор Кукса були заґратовані за антирадянську діяльність та кримінальні злочини, яких вони не робили.
Чередниченко, Д. Павло Чубинський / Дмитро Чередниченко. – Київ : Альтернативи, 2005. – 376 с. : іл. – (Особистість і доба).
У книзі йдеться про яскраву драматичну постать нашої історії – Павла Чубинського. Великий вчений зі світовим іменем, громадський діяч і педагог, поет і перекладач, актор і режисер, що був гнаний за всіх режимів, тепер своєю піснею об’єднав українців на творення нової держави. Його славень став державним гімном України.
Чечнєв, Б. Дух, буква і закон: про символіку і символи відродження України / Борис Чечнєв. – Київ : Рада, 2004. – 34 с.
Чубинський, П. «Ще не вмерла Україна» / Павло Чубинський. – Київ: Акціонерне товариство «Обереги», 1991. – 6 с.
Ще не вмерла: маловідома історія створення гімну України [Електронний ресурс] // YouTube. Drozdov. – 2020. – 5 вересня. – Режим доступу: https://youtu.be/7RIyImJ5I9E. – Дата звернення: 20.07.2022.
Ще не вмерла Україна // Мета : літературно-політичний вісник. – 1863 – № 4. – С. 271—272.
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського, що є літературною канонічною пам’яткою, яка лягла в основу пізніших модифікацій тексту.
«Ще не вмерла України»: історія державного гімну [Електронний ресурс] // Слух. – 2022. – 24 березня. – Режим доступу: https://bit.ly/3yBB3T0. – Дата звернення: 20.07.2022.
Ще не вмерла Україна. Співанник з великих днїв / впорядкував і рисунками прикрасив Богдан Лепкий. – Відень : Українська Культурна Рада. – 1916. – 65 с. – Режим доступу: https://bit.ly/3u3Oskc. – Дата звернення: 18.07.2022.
Зі змісту: Ще не вмерла Україна. – С. 3-4.
Як виник синьо-жовтий прапор? Пояснення українського історика [Електронний ресурс] // YouTube. Олександр Алфьоров. – 2022. – 26 квітня. – Режим доступу: https://youtu.be/i7Cv_ApLGnU. – Дата звернення: 22.07.2022.
Як виник український гімн? Пояснення українського історика [Електронний ресурс] // YouTube. Олександр Алфьоров. – 2022. – 28 квітня. – Режим доступу: https://youtu.be/vPHuVZnmAuY. – Дата звернення: 22.07.2022.
Як тризуб став гербом України? Пояснення українського історика [Електронний ресурс] // YouTube. Олександр Алфьоров. – 2022. – 22 квітня. – Режим доступу: https://youtu.be/Y7nOiGVDtkk. – Дата звернення: 22.07.2022.
