ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
19.04.2024
Хто такі карпатські мольфари
Карпати – неймовірне місце, де чарівна природа органічно поєднується з самобутністю місцевих мешканців.Саме у Карпатах до наших днів збереглося багато автентичних ремесел, промислів, а також цілий світ міфології, основаної на трактуванні надприродних здібностей людей. У народі їх називають по-різному: ворожбитами, відунами, віщунами, ворожками, відьмаками, знахарями, магами, потворниками, примівниками, чарівниками, чаклунами, кудесниками, яритниками, планетниками або мольфарами. Однак найпоширеніша назва – «мольфар». (Зображення з сайту https://prokarpatylviv.com/uk/karpatski-molfari-hraniteli-ukraїnskih-karpat/).
Термін «мольфар» походить від давнього слова «мольфа», що означає «зачарований», «замовлений» предмет (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мольфа).
У тлумачному словнику української мови його значення трактується як чарівник (Словник української мови: у 20 т. Т. 1 А-Б / НАН України, Укр. мовно-інформ. центр; голов. наук. ред. В. М. Русанівський ; уклад. Л. Л. Шевченко [та ін.]. – Київ : Укр. мовно-інформ. центр, 2012. – 1119 с. – 911 с. https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=52274&page=1662). (Словник зберігається у фонді НІБУ).
Перекази стверджують, що мольфари є предками сучасних магів та чародіїв, яким відомі таємниці неба й землі, води та вогню, природних стихій та цілющого зела; вони вміють помічати й розшифровувати давні знаки-символи, легко входять у контакт зі стихіями, щоб допомогти людям у їх земних справах. Мольфари лікують молитвами, святою водою, травами, чарівним зіллям та замовляннями. Деякі отримують дар від предків, інші вірять – мольфарство можна опанувати самостійно. Хтось володіє чорною магією, хтось – білою. У разі коли мольфар порушує закони природи, його магічні можливості можуть несподівано зникнути.
«Зображали мольфарів по-різному. Інколи це були дуже вусаті чоловіки з бородою й важким поглядом. Іноді й не можливо було пізнати – чи то дядько, чи старець, чи просто легінь, який подався в мольфарство… Мольфари селилися переважно у високогір’ї, де їх ніхто не знав і не бачив. Усім хто хотів відвідати мольфара, необхідно було подолати чималу дистанцію. Подорожні долали бурхливі потоки гірських рік, блукали гущавинами лісу, підіймалися кам’янистими стежками, аби тільки поспілкуватися з чарівником. Кожен, хто витримував такі випробування, був гідним того, аби мольфар вислухав його і дав гідну пораду» (https://www.facebook.com/Galychyna/videos/1766118996817296/).
Особливим у карпатських магів є обряд «вступ у силу». За переказами, мольфар, який хотів набратися енергії, мусив раз на рік переспати у лігві ведмедя та в орлиному гнізді, або усамітнитися в горах, у нікому невідомій печері, аби там, не бачити сонця, ні з ким не спілкуватися, без їжі та води провести у позі зародку дванадцять днів і дванадцять ночей, очищаючи свою енергію і живитися лише силою природи.
Найвідоміші карпатські мольфари кінця XIX – початку XX століття: Василь Паливода, Пилип Бойко, Степан Ботківський, Чуп’як, Федір Дарадуда, Булянда, Василь Турчиняк. (Більше про них за посиланням: https://spadok.org.ua/molfarstvo/top-7-molfariv-v-istoriyi-ukrayinskykh-karpat).
Відомі мольфари у ХХІ столітті: Іван Сорохманюк, Магдалена Мочіовскі, Орест Стафійчук, Михайло Тодорів, Іван Довбуш, Марія Цвілінів та ін. (Детальніше на сайті за посиланням: https://pravda.if.ua/pyat-prorocztv-najvidomishyh-karpatskyh-molfariv-yaki-z-nyh-ne-zbulysya/).
Ось, як про карпатських відунів розповідає сам мольфар, покійний знахар, уродженець села Верхній Ясенів Михайло Михайлович Нечай: «...Основна могутність мольфара у його словах та співах. Мольфар здатний творити як добро, так і зло. Кожному мольфару притаманний свій неповторний, так би мовити, стиль роботи. Деякі з них народжуються з магічними знаннями, тобто є мольфарами по спадку, які передаються з покоління в покоління однієї родини. Інших вчать. Одні оволодівають чорною магією, другі — білою... Це є мінус і плюс як штепсель, тут плюс, а тут мінус – це чорні і світлі сили і між ними йде боротьба. З цього починається життя, цим воно і продовжується. Мольфар має бути глибоко духовною особистістю, так як він звертається до Бога та небесних сил з проханням про допомогу. Якщо мольфар чинить неправедно і порушує закони Природи, він може бути позбавлений магічних можливостей… Я хочу знайти учня, але досі ще не зустрів такої людини. Він повинен людей любити, природу, а не гроші. А де ж такого дурня знайти, адже сьогодні навіть діти гроші люблять. Чесно кажучи, я вже знаю дату своєї смерті. Знаю, від чого помру, але сподіваюся, що до того часу з’явиться все ж людина, у якої є покликання стати мольфаром. Без нього нашій традиції – кінець...». (https://vn.20minut.ua/ua-i-svit/naschadok-vinnitskogo-polkovnika-danila-nechaya-likue-lyudey-172380.html).
У «Працях етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край» (1872), записаних Павлом Чубинським, подано обряд розганяння хмар і граду (Чубинский П. П. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной Русским географическим обществом: Юго-зап. отдел: материалы и исследования Т. 1 Верования и суеверия ; Загадки и пословицы ; Колдовство / П. П. Чубинский. – Санкт-Петербург, 1872. – XXX, 459 с. Книга зберігається у фонді НІБУ).
З градівниками або хмарниками пов’язаний запис з Бойківщини у «Приповідках» Івана Франка: «Хмарником називають чоловіка, що має вміть відганяти або насилати градів і хмари». (Етнографічний збірник / видає Етнографічна комісія Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. – Львів : Накладом [Наук.] Т-ва [ім. Шевченка] ; Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1895 - 1929. - Т. 2. Галицько-руські народні приповідки. Вип. 2. (Діти – Пять) / зібрав, упорядкував і пояснив [та авт. передм.] Іван Франко. – 1908. – Х, 301-612 с. Книга зберігається у фонді НІБУ).
Про мольфарів мовиться у легендах про ватажка карпатських опришків Довбуша, у книзі М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1911) (Книга зберігається у фонді НІБУ).
У 1964 році, після однойменної екранізації твору М. Коцюбинського, фільм режисера Сергія Параджанова здобув світової слави, і про мольфарів дізналися по всьому світу.
(На світлині кадр з фільму «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова Зображення з сайту:
https://www.youtube.com/watch?v=WFnA23i9-Ko).
«Прототипом Юри-мольфара у «Тінях забутих предків» був Михайло Тарадута, один із великих мольфарів, що жив у 19 ст. на Буковині. Розповідають, як він молоко із берези точив, хліб із порожньої торбини діставав. Людей із того світу витягав… Подібні історії розповідають і про великого мольфара Гоя із-під Косова». (Етнокультурологія: Словник-довідник / автор-укладач Л. М. Маєвська. – Житомир : ЖДУ, 2007. – 392 с. – Мольфари. - С. 235-240. Детальніше за посиланням: https://core.ac.uk/download/pdf/12084365.pdf).
У «Тінях забутих предків» М. Коцюбинський художньо представляє яскраву сцену з української чаклунської практики, коли мольфар Юра, демонструючи магічне дійство, зупиняє градову стихію в Карпатах:
«Став проти хмари, одна нога наперед, і склав руки на грудях. Закинув назад бліде обличчя і вперся похмурим оком у хмару. Стояв так довгу хвилину, а хмара ішла на нього. І раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю. Вітер зараз звіяв її в долину і підхопив на голові в Юри довге волосся. Тоді Юра підняв до хмари ціпок, що тримав у руці, і крикнув у синій клекіт:
– Стій! Я тебе не пускаю!..
Хмара подумала трохи і пустила в одповідь вогняну стрілу.
– Ой! – закрила Палагна очі рукою, як розсипались гори.
Але Юра так само міцно стояв, і кучері вились на голові в нього, як у гнізді гадюки.
– Ага! Ти так! – крикнув Юра до хмари. – То я мушу тебе заклинати. Я заклинаю вас, громи й громовенята, тучі і тученята, я розганяю тебе, фортуно, наліво, на ліси й води... Іди рознесися, як вітер по світі... Розсядься і розситися, ти тут сили не маєш...
Але хмара тільки моргнула зневажливо лівим крилом і почала завертати направо, понад царинки.
– Нещастя! – стиснула руки Палагна. – Чисто виб'є сіна...
Однак Юра не хотів піддатись. Він лиш зблід дужче, лиш очі потемніли у нього. Коли хмара направо – то й він направо, хмара наліво – і він наліво. Він бігав за нею, борючись з вітром, махав руками, грозив ціпком. Він вився, як в'юн, по горі, завертаючи хмару, моцувався із нею, спирав... Ось-ось, ще трошки, ще з сього краю... Чув в грудях силу, метав громи з очей, здіймав руки угору і заклинав Вітер розвіяв його кептар та бив у груди, хмара гарчала, плюскала громом, завертала у очі дощем, драгліла над головою, готова впасти, а він, залитий потом, ледве переводячи дух, метався грунем в нестямі, боячись втратить останні сили. Чув, що сили вже слабнуть, що в грудях пусто, що вітер рве голос, дощ залива очі, хмара перемагає, і вже останнім зусиллям підняв до неба короткий ціпок:
– Стій!..
І хмара раптом спинилась. Підняла здивовано край, сперлась, як кінь на задні ноги, заклекотіла внутрішнім гнівом, одчаєм знесилля і вже просила:
– Пусти! Де ся подіну?
– Не пущу!
– Пусти, бо гинем! – кликали жалібно душі, згинаючись під вагою переповнених градом мішків.
– Ага! Тепер ти просиш!.. Я тебе заклинаю: іди у безвісті, у провалля, куди коні не доіржуть, корови не дорікують, вівці не доблеюють, ворони не долітають, де християнського гласу не чути... Туди пускаю тебе...
І дивна річ – хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв’язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок. Біла завіса закрила гори, а в глибокій долині щось клекотіло, ламалось і глухо шуміло. Юра упав на землю і важко дихав».
Автор зображує Юру-мольфара, як людину, наділену надприродними здібностями. Йому під силу викликати дощ, чи, навпаки, відігнати градову хмару, врятувати худобу чи допомогти людині: «Про нього люди казали, що він богує. Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар. В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини, його боялись, але потребували усі…»; «Він був могутній, потужний, все знав. Од його слова гинула зразу худоба, сохла й чорніла, як дим, людина, він міг наслати смерть і життя, розігнать хмару і сперти град, вогнем чорного ока спопелить ворогів і запалити в жіночому серці кохання. Він був земним богом, той Юра, що хтів Палагни, що простягав по неї руки, в яких тримає світові сили…».
Мольфарство – справа, яка вимагає надзвичайної відповідальності. Щоб допомогти людям, мольфари використовують різні символи та сакральні предмети – чи то спеціально зроблений оберіг, чи то предмет побутового використання чи хатнього начиння, чи то частина одягу, а то й зброя чи сільськогосподарське знаряддя, мосяжні персні, медальйони, зґарди або знайдена мольфаром річ, іноді тваринного походження – зуб, перо птаха, кості тощо. Над визначеним предметом мольфар промовляє спеціальну замову, закладає в неї світлою думкою та молитвою сакральний зміст, і той предмет служить в певній життєвій ситуації. Вже потім, мольфа довго служить мольфару, передається як спадок, а якщо загубити її – дивним чином повертається до господаря. Одним з головних атрибутів мольфара є залізна бартка – маленька сокира. Магічні камені, гуцульські ритуальні прикраси, громовиці та громове дерево – все це допомагає сконцентруватися та налагодити зв’язок з потустороннім світом.
 |
 |
 |
 |
| Залізна бартка – маленькасокира Зображення з сайту https://spadok.org.ua/gutsulshchyna/karpatski-molfy-i-molfary-tayemnytsi-fakty-prypushchennya |
Градовий ніж Зображення з сайту https://focus.ua/uk/ukraine/503303-gromovicya-i-gradoviy-nizh-yaki-ritualni-predmeti-vikoristovuyut-spravzhni-molfari#:~:text=Мольфою%20може%20бути%20будь-який,промовив%20свою%20примовку%20над%20предметом |
Зґарди Зображення з сайту https://spadok.org.ua/gutsulshchyna/karpatski-molfy-i-molfary-tayemnytsi-fakty-prypushchennya |
«Вупа» - люлька |
 |
 |
| Мосяжні перстні Зображення з сайту https://spadok.org.ua/gutsulshchyna/karpatski-molfy-i-molfary-tayemnytsi-fakty-prypushchennya |
Арійські опришківські свастичні хрести Зображення з сайту https://spadok.org.ua/gutsulshchyna/karpatski-molfy-i-molfary-tayemnytsi-fakty-prypushchennya |
Це не повний перелік мольф. Є, звісно, і такі, які важко класифікувати і віднести тільки до предметів мольфара, оскільки мають універсальне значення і використовуються не тільки мольфарами. Це трійці-свічники, ритуальні брязкальця, семираменні хрести, гуцульські бартки, обрядові музичні інструменти та багато іншого цікавого, важливого, що необхідно вивчити нашим дослідникам. (Більше про предмети мольфарів можна прочитати за посиланням: https://www.0342.ua/news/1017612/molfi-ak-sakralni-predmeti-molfarstva).
Образ мольфара може доповнювати домашня тварина. Найчастіше це чорний кіт, своєрідний охоронець простору, в якому живе і чаклує мольфар.Вважається, щосаме чорний кіт відчуває ауру людини, енергетику, уловлює її думки, може визначити хворе місце, захищає свого хазяїна від усіх можливих негараздів та відвертає блискавки від оселі.
На фото Михайло Нечай зі своїм котом. (Зображення з сайту https://uahistory.com/topics/famous_people/1851).
На телебаченні та в Інтернеті можна побачити багато сюжетів про мольфірів – там вони пророкують і передбачають майбутнє, долю країн і політиків, а також знають, якими будуть результати виборів. Однак реальність кардинально відрізняється від того, що пропонують нам засоби масової інформації. Насправді ми дуже мало знаємо про те, як здійснюється гуцульська магія. Більше того, навіть знання про мольфарів у більшості з нас спотворені. Карпати завжди притягували туристів не лише з України, а й з усього світу. Людей приваблює щось незнайоме, незвідане, пов’язане з містикою. Україні, як країні з багатим історичним минулим, розвинутою міфологією є що запропонувати світу: таємничі печери, романтичні розвалини, згадки про привидів у замках і палацах, народні містичні звичаї, «лисі» гори, природні аномалії, загадкові історії і звичайно карпатські мольфари, – все це приваблює туристів. З’являється новий вид туризму – містичний туризм. Сьогодні, щоб знайти справжнього мольфара, доведеться розпитувати місцевих мешканців, які неохоче розказують де живуть такі люди, бо вони селяться в далеких куточках гірських полонин, щоб знайти спокій і віддалитися від сучасного темпу життя.
А туристи можуть завітати до «Музею гуцульської магії» (https://verkhovyna.life/magic/), який відкрився влітку 2015 року у Ворохті Івано-Франківської області. Тут зібрано особисті речі карпатських мольфарів: чим вони примовляли від укусів змій та мирили посварене подружжя, що брали із собою на полювання та як лікували людей, коли у Карпатах ще не було лікарень.
На вигляд – типова етнографічна експозиція з великою кількістю специфічних артефактів – палиць, ножів, банок з незрозумілим зіллям. І тільки з розповіді екскурсовода стає ясно, що насправді означають ці предмети: в руках досвідченого мольфара ніж здатний розігнати хмари, а посох – примирити подружжя, що посварилося.
Традиційний місцевий музичний інструмент – дримба – налаштовує енергетичне поле людини (до речі, трагічно загиблий у 2011 році «останній мольфар» Михайло Нечай був багато років саме керівником гуртка гри на дримбі). Відвідувачі дізнаються про магію, яка буквально «зашита» в гуцульському одязі, та про візерунки на каблучках – традиційних прикрасах мольфарів.
Тут є і хрест з осики, градовий ніж, який допомагає розганяти грозові хмари та відганяти вовка від отари. У музеї розкажуть про давні магічні замовляння та народні рецепти лікування людей, про способи боротьби з духами, що населяють гори, ліси, річки та озера; про магічні знаки та предмети; про людей з надприродними властивостями. У музеї проводять майстер-класи з виготовлення магічних артефактів – наприклад, спеціальних дерев’яних ложок, або прядіння, дзеркальна каліграфія знайомить з давньою технікою таємного листування, за допомогою якого передавалися таємні знання від одного покоління мольфарів до іншого.Кожний експонат супроводжується легендою, а вірити чи ні – залежить від слухачів. (Фото: verkhovyna.life).
У музеї можна побачити ступку, в якій Михайло Нечай із села Верхній Ясенів розтирав зілля. Почесне місце в експозиції займає стіл із речами мольфара. Є паличка, якою зупиняли чвари й подружні сварки. Є також ніж – «громовий чепелик», яким Михайло розганяв хмари. Розповідають про випадок, коли в 1989 р. він забезпечував гарну погоду протягом тижня в Чернівцях під час фестивалю «Червона рута». (Більше про Михайла Нечая можна дізнатися: https://www.youtube.com/watch?v=-GPoxSm6upM;https://versii.if.ua/novunu/mistichni-magi-yak-zhivut-u-gorah-karpatski-molfari/;https://report.if.ua/poglyad/Smert-molfara/; https://www.youtube.com/watch?v=fEFJtVtcurs). (Зображення з сайту https://www.0342.ua/news/2468070/muzej-guculskoi-magii-u-verhovini-odin-z-najnezvicajnisih-muzeiv-ukraini).
Також у музеї можна ознайомитися з практикою мольфарів. Розповідають, що умольфара Андрія Атаманюка - Ґойя, з села Шешори Косівського району, були такі здібності, що він міг читати думки на відстані. Коли хтось приходив до нього і не вірив у його сили, він навіть не пускав на поріг хати. Лікував усе – від зубного болю до епілепсії. Подейкують, Ґой бачив людські хвороби з води. За свою допомогу Ґой ніколи не брав з людей грошей, бо казав, що цей дар прийшов йому безоплатно, тож і людям він так само має допомагати без платні. Тепер такі здібності має його онука. Вона живе у Снятинському районі і є багато бажаючих поспілкуватися з нею. (Більше про Мольфара Ґой із Шешор можна дізнатися: https://spadok.org.ua/molfarstvo/gutsulskyy-prymivnyk-oy-iz-sheshor).
Також серед експонатів згаданого музею зберігаються речі відомої «гадєрки», яка жила на Буковецькому перевалі – Параски Соколовської. Вона народилася і проживала в XIX столітті в селі Буковець Верховинського району. Переказують, вона мала такі здібності, що могла покликати змій з навколишніх лісів. А ще за допомогою спиртової настоянки із карпатської гадюки лікували від раку, ніколи не брала з людей грошей — тільки продукти харчування, щоб мати на що жити. Коли померла, боялися зайти в її хату, бо там було повно плазунів, а як поховали жінку, тоді й вони пішли.
У музеї зберігається скрипка Могура, відомого місцевого скрипаля. Люди кажуть, що вона в нього інколи грала сама. Ще одним яскравим експонатом є мотузка з голкою, гудзиками, кабанячими іклами і двома кільцями. Вона належала мольфарці Марії Семенисі, яка допомагала зводити чужих чоловіків.
Ганна Заєць, екскурсовод Музею гуцульської магії пояснює, що «...називати всіх гуцульських чарівників мольфарами – категорично неправильно. Мольфари серед гуцулів вважаються виключно поганими чарівниками, які використовують саме чорну магію для досягнення своїх цілей. Точне походження цього слова невідоме. Припускають, що воно має романське коріння. Так, з італійської або португальської мови слово «malfare» означає «вчиняти зло». В Карпатах зараз немає мольфарів – ця назва розповсюдилася після того, як вийшов фільм Тіні забутих предків Сергія Параджанова, який знімався у Верховині. У цьому фільмі Сергій правильно відобразив свого мольфара, але чомусь, саме як вийшов цей фільм, всі цілителі та примівники (ворожбити) у Карпатах отримали таку назву, і стала вона для всіх загальновідомою… до білої магії найчастіше відносять примівників, люди, які допомагають примівкою. Примівка — то молитва. Молитву ту ще називають «архаїчною молитвою» — вона, як і магія, ще походить з язичницьких часів. І молитви ці мають пряме звертання до сонця. Тобто у примівках звертаються до сонця, як до тої, скажімо, божої постаті, яка мала б допомогти. І саме через те до сьогоднішніх днів гуцульских магів називають язичниками, мотивуючи тим, що їхні молитви звертаються до сонця».
Часто можна почути, що карпатських віщунів називають саме «примівниками», бо вони знають, як примовляти – використовувати давні молитви.
Карпатських травників називають зілльовиками, знахарями. Кажуть, збір з карпатських трав має особливі властивості завдяки чистоті природи, горам та місцевим стрімким водам. Втім, далеко не кожен збір може бути лікарським. Про це набагато краще знають і відають місцеві травники, розповідає екскурсовод Ганна Заєць:
«– У Карпатах травників називають зілльовиками – тих, хто займаються лікуванням лікарськими рослинами. Зазвичай у нас кажуть – «то є зілльовики». Ті, які виготовляють різні ліки з трав, роблять різні настоянки. Флора дуже велика в Карпатах, є дуже багато лікарських рослин. Я вам скажу, – аби бути травником, бути зілльовиком не так вже й легко і просто: люди збирають ті пропроції, ті рецепти століттями, зберігають у великій таємниці, у своїй родині. Це непросто. Мало того – знати, як виглядає та чи інша лікарська рослина, аби зілля стало ліками – це велика наука, яку дуже важко добути. Скільки не намагайся, є люди, які не хочуть цим ділитися. Мало того, що я знаю, як виглядає звіробій (ви теж знаєте), – але його ще треба знати, коли зірвати, в яку пору дня, в яку пору року, з чим його поєднати, з якої сторони заходу чи сходу сонця. Це не так просто, це велика наука. Зараз є багато таких, хто пропонує послуги травників (чи зілльовиків), але до того треба відноситися з дуже великою засторогою» (Уривки з інтерв’ю спецкора Радіо НВ Богдана Амосова: https://nv.ua/radio/inverythatplace/molfary-legendy-i-pravda-o-volhvah-karpat-slushat-radio-onlayn-50043502.html).
Але мольфари, як стверджують у Музеї гуцульської магії, називають себе «цілителями», «примівниками», «знахарями», «травниками» (Відео про музей на сайті: https://www.0342.ua/news/2468070/muzej-guculskoi-magii-u-verhovini-odin-z-najnezvicajnisih-muzeiv-ukraini).
У горах живе багато людей, які мають особливі знання. Вони їх не вивчали в університетах, не вичитували у вчених книгах, а отримали у спадок від своїх предків та спілкуючись із незайманою природою.
У ХХІ столітті, як не дивно, у вік науково-технічного прогресу та інформаційних технологій, люди все частіше звертаються за допомогою до ясновидців, віщунів, ворожок, мольфарів тощо. Останнім часом, сформувався цілий клас людей, які живуть на «доходи від магії». Зі сторінок газет та екранів телевізорів чаклуни та чарівники всіх мастей обіцяють нам зняття порчі та пристріту, лікування від будь-яких хвороб, вирішення проблем сімейних та у сфері бізнесу. І що більше охочих дізнатись або навіть виправити свою долю, то більше людей роблять на цьому непоганий бізнес. Вірити в надприродне чи не вірити – особистий вибір кожного. Але треба бути дуже обережними, щоб не бути ошуканим.
Вірити чи ні карпатським віщунам – також вибір. Але пам’ятаймо, що мольфарство – це межа надзвичайної відповідальності перед собою, перед Богом і нащадками. Мольфарство це справжнє таємниче мистецтво, а карпатські віщуни – це особливість та унікальність духовного світу Карпат. Без них таємничість карпатського куточка втратить свою цінність, встановлену віками та поколіннями. Природа є важливим елементом магії. Вона надихає, допомагає відновити сили та дає прекрасні дари, які люди часто не помічають.
У сучасній культурі тема мольфарства також відображена в різних жанрах. Нещодавно гурт «KOZAK SYSTEM» створив пісню «MOLFAR» (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=7xewTBUWz1M).
В умовах воєнного часу, на допомогу нашим захисникам, організовано волонтерський проєкт ГО «МОЛЬФАР» (http://molfar.org/), мета якого - дієва система медичної логістики порятунку поранених. Існує торгова марка MOL’FAR–чай чистої душі (https://molfar-tea.com/) а також бренд “Мольфар”, який створює набори для дитячої творчості (https://molfar.shop/https://molfar.shop/).
Тобто слово, яке побутує у сучасному лексиконі, несе нашарування магії та позитиву. З самого початку війни з росією представники української окультної спільноти: мольфари, екстрасенси, нумерологи, астрологи, тарологи тощо піднімають наш бойовий дух оптимістичними прогнозами на майбутнє. Нехай патріотичний запал, тісна єдність і невтомна праця мирних українців у поєднанні з бойовим духом, військовою майстерністю та нещадною зброєю наших захисників стануть тим смертоносним чарівним коктейлем, який спалить нашого ворога. І нехай зло повертається туди, звідки прийшло!
Пропонуємо ознайомитися зі списком літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України та відкритих джерел Інтернету.
Книжкові видання з фонду НІБУ:
Бердник Г. О. Знаки карпатської магії / Г. О. Бердник. –Львів : Вид-во TerraIncognita, 2020. – 216, [5] с. : іл., портр. – (Українська езотерика).
У виданні – уривки з енциклопедії відьом і чародійства, зразки фольклорних магічних текстів, роздуми самої письменниці, її бесіди з мольфаром, старовинні гуцульські примовки, колядки, веснянки, пісні та багато іншого. Цікаве оформлення книжки та ілюстрації занурюють в атмосферу містики.
Блощинська В. Культ карпатської магії як феномен гуцульської культури // Карпати: людина, етнос, цивілізація. – 2014. – Вип. 5. – С. 277-293.
Боян С. Мольфари українських Карпат: типологічний аналіз / С. Боян, Н. Баюрчак // Галичина: часоп. – Івано-Франківськ, 2015. – № 27. – С. 45-51.
Войтович В. Українська міфологія / В. Войтович. – Київ, 2005. – 664 с.
Гнатюк В. Нарис української міфології / В. Гнатюк. – Львів: Ін-т народознавства НАНУ, 2000. – 264 с.: іл.
Етніка Карпат: наук. щорічник: ст. та матеріали етногр. експедицій / КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» Закарпатської облради; ДВНЗ «Ужгородський нац. ун-т». – Ужгород, 2018. – Вип. 3. – 323 с.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули / НАН України. Ін-т народознавства ; наук. ред., уклад. С. П. Павлюк. – Харків : Фоліо, 2020. - 379, [2] с. : іл., фот., 24 вкл. л. фот. – (Великий науковий проект).
Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Р. Ф. Кайндль. – Чернівці, 2000. – 206 с. : іл.
Коцюбинський М. М. (1864-1913). Тіні забутих предків: повість / М. М. Коцюбинський. – [Київ] : Сяйво, [1927]. – 91 с.
Сеньків І. (1913-1993). Гуцульська спадщина / І. Сеньків; упоряд. Д. Ватаманюк. – Чернівці : Друк Арт, 2014. – 512 с.: іл.
В ілюстрованій монографії, яку можна назвати справжньою енциклопедією Гуцульщини, відомого етнографа, що в повоєнний час жив у Німеччині, докладно висвітлюються походження українців, Карпат – гуцулів та їхнього говору, особливості господарювання, народної архітектури, мистецтва, традиційних ремесел, звичаїв тощо. У кількох розділах розглядається відображення Гуцульщини в літературі та мистецтві. Подані бібліографічні матеріали про діячів та дослідників Гуцульщини.
Соколова А. Міфологічні релікти дохристиянських вірувань українців: сучасна рецепція / А. Соколова // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – 2017. – Вип. 37. – С. 178-184.
Тиховська О. М. Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етнопсихологічний аспект: монографія / О. М. Тиховська. – Ужгород: Рік-У, 2021. – 511 с.
Українська міфологія та культурна спадщина: міфологічні уявлення, вірування, обряди, легенди та їхні відлуння у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов’ян та інших народів / автор О. А. Кононенко. – Харків : Фоліо, 2011. – 716 с.: іл.
Книга знайомить з чарівним світом праслов’янського міфовсесвіту, з його магією, метаморфозами, з ієрархією у ньому богів, духів, з багатством народних обрядів. На основі різних досліджень, етнологічних праць, спостережень, розвідок по крихті дбайливо зібраний і систематизований великий матеріал – з маленьких осколків знань і відомостей, що дійшли до нас, складається велична картина світобачення далекого слов’янського предка.
Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / упоряд., авт. прим., вступ. ст. А. П. Пономарьов, худож. В. І. Гордієнко. – Київ : Либідь, 1991. – 637, [1] с. : іл. – (Пам’ятки історичної думки України).
Чубинский П. П. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной Русским географическим обществом: Юго-зап. отдел: материалы и исследования. Т. 1 Верования и суеверия; Загадки и пословицы; Колдовство / П. П. Чубинский. – Санкт-Петербург, 1872. – XXX, 224 с.
Шекерик-Доників П. Д. Рік у віруваннях гуцулів : вибрані твори / П. Д. Шекерик-Доників. – Харків: Фоліо, 2021. – 345, [4] с. – (Першодруки).
Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 5 / В. Шухевич. – Львів: Загальна друкарня, 1908. – 296 с.
Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.
Додатково читайте електронні джерела:
Амосов Богдан. Легенди стародавніх Карпат: міфи і правда про українських мольфарів / Радіо НВ. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://versii.if.ua/novunu/legendi-starodavnih-karpat-mifi-i-pravda-pro-ukrayinskih-molfariv/.– Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Бердник Г. О. Знаки карпатської магії / Г. О. Бердник. – Електрон. текст. дані. – Львів : Вид-во TerraIncognita, 2020. – 216, [5] с. : іл., портр. – (Українська езотерика). – Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Berdnyk_Hromovytsia/Znaky_karpatskoi_mahii_Taiemnytsia_staroho_molfara.pdf. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.06.2022.
Володимир Шухевич про мольфарів і ворожбитів / Spadok.– Електрон. дані. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/molfarstvo/volodymyr-shukhevych-pro-molfariv-i-vorozhbytiv.– Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Громовиця Бердник – Знаки карпатської магії / Spadok.– Електрон. дані. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/molfarstvo/znaky-karpatskoyi-magiyi.– Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Гуцульська магія. Про що розповідають у музеї чаклунства / Суспільне.– Дата опублікування: 6 липня 2020. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/43482-guculi-i-magia-pro-so-rozpovidaut-u-muzei-caklunstva/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Гуцульська магія хай-тек: як у Верховині минуле зустрічається з майбутнім / Культура. – Дата опублікування: 22 липня 2017. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://kurs.if.ua/news/magiya_haytek_yak_u_verhovyni_mynule_zustrichaietsya_iz_maybutnim_57108.html/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Зміїна бабця Василина Палійчук із Шибеного / Spadok. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/molfary/zmiyina-babtsya. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Карпатська мольфарка зробила пророцтво судного дня росії та розкрила передбачення Михальди : (відео) / Ukr-space. – Дата опублікування: 5 червня 2022. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukr-space.com.ua/news/173081. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 27.06.2022.
Карпатські мольфари пророкували перемогу й кінець Путіна : (відео) / Український простір Прикарпаття. – Дата опублікування: 10 березня 2022. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukr-space.com.ua/news/167770. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Карпатські мольфари розігнали хмари над Україною: після цих слів хочеться почати життя заново / Znaj.ua. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://znaj.ua/society/224660-karpatski-molfari-rozignali-hmari-nad-ukrajinoyu-pislya-cih-sliv-hochetsya-pochati-zhittya-zanovo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Коли закінчиться війна в Україні та почнеться процвітання: пророцтво карпатських мольфарок : відео / Український простір Прикарпаття. – Дата опублікування6 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukr-space.com.ua/news/161018. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Коли закінчиться війна: розповідає карпатський мольфар / ТСН. – Дата опублікування 12 квітня 2022 // YouTube. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=i5ZT2maS4lE. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Легенды древних Карпат. Мифы и правда об украинских мольфарах / Радио НВ. – Дата опублікування: 23 вересня 2019. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://nv.ua/radio/inverythatplace/molfary-legendy-i-pravda-o-volhvah-karpat-slushat-radio-onlayn-50043502.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Лікувальні трави та трембіти: туристів запрошують у Карпати на зустріч з таємничим мольфаром : (відео) / Pravda Твого міста. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://pravda.if.ua/likuvalni-travy-ta-trembity-turystiv-zaproshuyut-u-karpaty-na-zustrich-z-tayemnychym-molfarom-video./. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Містична Україна. Мольфари. Карпатські чаклуни / Телеканал «Мега» // Youtube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=dSJEUhjeAuo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.06.2022.
Мольфа – що це таке? / Spadok. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/molfarstvo/scho-take-molfa. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Мольфар Іван Сорохманюк в свято Миколая заговорив: лякати вас не хочу, але 2022 рік принесе Україні величезні зміни / Ukr-space. – Дата опублікування 26 грудня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukr-space.com.ua/news/162442. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Мольфар Михайло Нечай : не опубліковане інтерв'ю / Spadok TV // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=fEFJtVtcurs. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.,
Мольфар Михайло Нечай. КМТ 2009 / Калуське міське телебачення // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=-GPoxSm6upM. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Мольфари Карпат. Містична спадщина наших предків / Karpaty-ua. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://karpaty-ua.org.ua/molfary-karpat-mistichna-spadshchyna-nashyh-predkiv.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 27.06.2022.
Мольфари — одвічні хранителі Карпат / Газета «Чорноморські новини». – Електрон. дані. – Режим доступу: https://chornomorka.com/archive/21657/a-6457.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Мольфари та знахарі. Дмитро Комаров зняв випуск про Карпати : (відео) / Репортер. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://report.if.ua/turyzm/molfary-ta-znahari-dmytro-komarov-znyav-vypusk-pro-karpaty-video/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 26.06.2022.
Мольфарка Василина. Заговоры / В Карпатах// YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=iJM0eFyUnt0. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Мольфарка назвала дату закінчення війни в Україні / Цікавинки. – Дата опублікування: 22 березня 2022. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://bukinfo.com.ua/cikavynky/molfarka-nazvala-datu-zakinchennya-viyny-v-ukrajini. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 26.06.2022.
Музей Гуцульської магії у Верховині - один з найнезвичайніших музеїв України / 0342ua. – Дата опублікування: 30 липня 2019. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.0342.ua/news/2468070/muzej-guculskoi-magii-u-verhovini-odin-z-najnezvicajnisih-muzeiv-ukraini. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
На Верховинщині бабця Василина лікує від укусу змії, використовуючи часник, голку та примовляння. / Вікна. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://vikna.if.ua/news/category/all/2015/07/16/37171/view. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Нові причинки, щодо етимології «мольфар» / Spadok. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/molfarstvo/novi-prychynky-schodo-etymologiyi-molfar. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Одвічні хранителі Карпат – мольфари / Ungvarinfo. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ungvar.in.ua/cikavo/odvichni-xraniteli-karpat-molfari/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Передбачили війну, лікували хвороби та розмовляли з Богом. ТОП-3 найвідоміших мольфарів Карпат / Сьогодні. – Дата опублікування: 11 грудня 2021. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.segodnya.ua/ua/regions/lvov/predskazali-voynu-lechili-bolezni-i-govorili-s-bogom-top-3-samyh-izvestnyh-molfara-karpat-1590378.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
7 найвідоміших мольфарів XIX століття в історії Українських Карпат / Spadok. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/molfarstvo/nayvidomishi-gutsulski-molfary-kintsya-xix-poch-xx-st.– Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Стафійчук, О. Книга порад карпатського мольфара [Електронний ресурс] / О. Стафійчук. – Київ : Самміт-Книга, 2014. – 200 с. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://nashformat.ua/products/knyga-porad-karpatskogo-molfara.-knyga-oberig-800395. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 26.06.2022.
Стафійчук О. Магічні таємниці мольфарів [Електронний ресурс] / Орест Стафійчук. – Харків : КСД, 2021. – 190 с. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=cwA8EAAAQBAJ&pg=PT2&lpg=PT2&dq=УДК+мольфари&source=bl&ots=OYQjNeUPIa&sig=ACfU3U3UIYZvZPr-Nwl3ISBzc4zbilvK8Q&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjwkN_O7s_4AhXQlIsKHYObDmo4ChDoAXoECBEQAw#v=onepage&q=УДК%20мольфари&f=false. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 26.06.2022.
Стафійчук О. Мольфари України [Електронний ресурс] / О. Стафійчук. – Київ : Техніка, 2015. – 200 c. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:
https://books.google.com.ua/books?id=daYzEAAAQBAJ&pg=PT2&lpg=PT2&dq=УДК+мольфари&source=bl&ots=boS_fDrNDF&sig=ACfU3U2Xsi4H-NWriXRMz0YwkSm7e-4x-w&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwij6cjn6M_4AhVRposKHdMLC28Q6AF6BAgTEAM#v=onepage&q=УДК%20мольфари&f=false. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Таємниці карпатських мольфарів / UATV Channel // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=vNddAMbiFIo. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Таємниці карпатських мольфарів [Електронний ресурс] / DW Ukrainian // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=QIfp7t0PH2c. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Таємниці карпатських мольфарів : (відео) / Репортер. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ua-reporter.com/uk/news/tayemnyci-karpatskyh-molfariv-video. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Українські мольфари: книга Євгена Луціва «Гуцульська магія» [Електронний ресурс] / Журнал Дніпро // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cdxoUmtOAQI. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Хобзей Н. Гуцульська міфологія [Електронний ресурс] : етнолінгв. слов. / Н. Хобзей ; НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича // Електрон. б-ка «Україніка». – Електрон. текст. дані. – Львів, 2002. – 215 c. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001856. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.06.2022.
Хто замовив смерть Мольфара Нечая? / Інтелект. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://intelektnacii.top/cultura/khto-zamovyv-smert-molfara-nechaia/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Хто такий мольфар? Доля України та коли закінчиться війна з Росією [Електронний ресурс] / Гуцульське життя // YouTube. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=W76UK3N19Fw. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 29.06.2022.
Шухевич В. Гуцульщина [Електронний ресурс] / В. Шухевич // Культура України : електрон. б-ка. – Електрон. текст. дані. – Львів, 1908. – Ч. 5. – Режим доступу: https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=935. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.06.2022.
Ятченко В. Ф. Український шаманізм [Електронний ресурс]: монографія / В. Ф. Ятченко. – Електрон. текст. дані. – Київ, 2011. – 216 с. – Режим доступу: http://ndiu.org.ua/images/book/shamanizm.pdf. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 20.06.2022.
Укладачі:
фахівці відділу довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи
Нестеренко О. В., Снігирьова Л. М.
