ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Культурний фронт: МИ УКРАЇНЦІ!

Поетика байки Леоніда Глібова

(до 195-річчя від дня народження)

 

Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше,
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене!
                               
 Л. І. ГЛІБОВ

 

 

Славетний український байкар, проникливий лірик, дитячий поет, видавець та громадський діяч Леонід Іванович Глібов (Глібів) народився 5 березня (21 лютого за ст. стилем) 1827 року у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. Початкову освіту здобув вдома, а у 1840 році вступив до Полтавської гімназії. З перших років навчання у гімназії почав писати вірші. Але важка хвороба змусила його перервати навчання та повернутися додому. У 1849 році він вступає до Ніжинського ліцею князя Безбородька, вихованцями якого свого часу були М. Гоголь та Є. Гребінка. Після закінчення ліцею Леонід Іванович вчителює у місті Чорний Острів на Поділлі, а 1858 року переїздить до Чернігова, де працює на посаді вчителя географії у Чернігівській чоловічій гімназії. Серед його учнів були майбутній письменник Гліб Успенський та Петро Косач.

Свої байки та вірші Глібов друкував у журналі «Основа», що з 1861 pоку виходив у Петербурзі. І саме в першому випуску журналу був надрукований вірш «Журба», який згодом, оздоблений талановитою мелодією М. Лисенка став улюбленою піснею кількох поколінь «Стоїть гора високая»…


             Стоїть гора високая,
           Попід горою гай,
           Зелений гай, густесенький,
           Неначе справді рай.
           ***
           Як хороше, як весело
           На білім світі жить!..
           Чого ж у мене серденько
           І мліє, і болить?

           Болить воно та журиться,
           Що вернеться весна,
           А молодість... не вернеться,
           Не вернеться вона!..

 

Згодом Л. І. Глібов заснував тижневик «Черниговский листок», редактором, автором і коректором якого був він сам. На сторінках часопису піднімались гострі соціальні проблеми, багато матеріалів було присвячено популяризації української історії, етнографії, фольклору. У 1863 році видання «Черниговского листка» припинено: редакторові інкримінувалась участь в антиурядовому таємному гуртку «Земля і воля». І саме цього ж року у Києві в серії «Для народного читання» вийшла перша збірка «Байки Леоніда Глібова». Але частину накладу видання було спалено як «вредное издание, которое не должно иметь места в народном училище». 

Леонід Іванович переїхав із сім’єю до Ніжина, і лише наприкінці 1867 року знову повернувся до Чернігова, де працював завідувачем земської друкарні. Навколо поета згуртувалась прогресивна чернігівська інтелігенція, він став душею літературно-мистецького життя міста, брав активну участь у діяльності аматорського театру. 

У 1889 році Леонід Глібов почав співпрацювати з галицькими виданнями «Зоря» і «Дзвінок». 
«[…] лагідним, добродушним жартуном був Глібов тоді, коли під псевдонімом «дідуся Кенира» друкував свої віршовані загадки, приказки й акростихи на сторінках дитячого «Дзвінка». «Дідусь» любив свою малечу авдиторію, та й вона віддячувала йому тим самим. Глібов знав душу дитячу, любив дітей, умів потрапляти на їх уподобання й був найкращим письменником для дітей у нашому письменстві. Через те його байки своєю простотою так подобаються малечі й принажують її до себе»,– писав про популярність дитячих творів байкаря відомий літературознавець С. О. Єфремов. 

За останні чотири роки свого життя письменник написав творів українською мовою більше, ніж за увесь попередній час. В пошані й славі, але майже зовсім сліпим доживав Леонід Іванович останні свої дні. 10 листопада 1893 р. від астми й хвороби серця на 66 році життя його не стало. Похований він у Чернігові поблизу Троїцького монастиря.

Літературна спадщина Леоніда Івановича Глібова різнопланова: він автор 43 поезій, 27 віршованих загадок, 12 акровіршів, а також казок, поем і комедій. Але найбільшого визнання письменник здобув як неперевершений байкар. Іван Якович Франко назвав Леоніда Глібова «найкращим українським байкописом», а український колорит його творів відзначають дослідники творчості письменника: «Байки Глібова, що найбільшої слави здобули своєму авторові, наскрізь перейняті українським колоритом. Хоча він часто бере загальносвітові теми, не раз оброблені байкарями всього світу, але завжди вміє прибрати їх у оригінальне вбрання. Не тільки люди, але й звірина у Глібова мають виразно національне обличчя, розроблене й видержане до найменшої рисочки в національно-українських тонах» [4, 303].

«Коли читаєш твори Л. І. Глібова, чується голос народу, звучить барвиста і соковита мова, в уяві виникають реальні образи, за допомогою яких він гостро засуджував жорстокість, деспотизм, сваволю, оспівував трудовий народ, його мрії, болі, страждання, віру в краще майбутнє, любов до своєї батьківщини, до людей, праці» [7, 3 ]. 

З плином часу твори славетного українського байкаря не втрачають своєї актуальності. І сьогодні ми зачитуємось його байками, такими яскравими, розумними, дотепними та повчальними; слухаємо ліричні пісні на слова поета, що стали народними.

Користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитись з рідкісними виданнями творів класика вітчизняної літератури, зокрема прижиттєвими публікаціями, а також переглянути сучасні перевидання поезій Л. І. Глібова та наукові дослідження, що розкривають життєвий та творчий шлях нашого видатного співвітчизника.


Видання творів Л. І. Глібова (з фонду Національної історичної бібліотеки України)

 

Прижиттєве видання.
1. Глібов Л. І. Байки Леоніда Глібова / Л. І. Глібов. – Вид. 2-е уповнене. - Чернігів : Земская Типография, 1872. – 124, IV с.

Перша збірка «Байки Леоніда Глібова» надрукована у Києві 1863 року. Майже увесь її наклад був знищений відповідно до Валуєвського циркуляра, яким заборонялося видавати книги українською мовою. У 1872 році видано другу, доповнену книгу байок, а у 1882 році – третю, що була передруком попередньої.
 

 

 


 

Прижиттєве видання.
2. Глібов Л. І. Там хороше де нас нема : байка / Л. Глібов. - Чернігів : Земская Типография, 1889. – 10 с.

 

 

 

 

 

3. Глібов Л. І. Байки /Л. І. Глібов ; [передм. Б.Г. [Б. Д. Грінченка]]. – Київ : Вік, 1904. –IV,189, 11 с. 

З передмови Бориса Грінченка:
«Усім дуже подобаються його байки, загадки та інші пісеньки: і діти, й дорослі їх залюбки читають. А одна його пісня: «Стоїть гора високая, Попід горою гай…» розійшлась скрізь поміж нашими людьми і співають її по городах і селах. Між усіма писаннями Глібова чимало таких, що давно їх у нас читатимуть люди собі на втіху та на добру науку».



4. Глібов Л. І. Байки / Л. І. Глібов ; передм. Б. Л. [ Б. С. Лепкого]. – Київ ; Ляйпціг : Коломія-WinnipegMan, 1918. – 64 с. : портр. 

З передмови Богдана Сильвестровича Лепкого:
«[...] Глібов, так само, як і його знаменитий попередник Гребінка, умів своїми байками надати український характер, умів, як каже Єфремов, «прибрати їх у оригінальне вбрання». І ліс, і поле, і село, і небо, усе довкола українське. І мова, якою орудують усі звірині та рослинні розмовники, щиро народня, українська мова. І думки та наука, які вони висказують – це думки і наука, потрібні не кому другому, а нам, думки про правду і любов, про чесне життя, про те, щоб одні другим не творили кривди, щоб не було між нами ненажерливих вовків, ні кудлатих ведмедів, ні солом’яних дідів, а щоб були добрі й мудрі люди. Тому то байки Глібова не постаріли досі, й мабуть не постаріють ніколи».

ЛЕПКИЙ Богдан Сильвестрович (1872–1941). Псевдоніми і криптонім – Нестор, Л. Богдан, Б.Л. та ін. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, художник, педагог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний д-р Українського вільного університету та «Просвіти». Досліджував історію козацької України. Створив цикл історичних повістей, об'єднаних назвою «Мазепа». Автор численних збірок поезій і оповідань, публіцистично-філософських та історичних повістей, спогадів, книжок для дітей, літературознавчих та мистецтвознавчих праць, перекладів на українську і польську мову. За обсягом опублікованого вважається одним з найбільш плідних письменників. На його тексти писали музику М. Гайворонський, Ф. Колесса та ін. Ілюстратор власних видань і книжок інших авторів. Його твори перекладені багатьма європейськими мовами.
 


5. Глібов Л. І. Вибрані твори : в одному томі / Л. Глібов ; за ред. Н. Чередника ; передмова Мик. Новицького.– Харків : Держ. літ. вид-во, 1936. – 126 с., портр. 

До збірки увійшли кращі байки, загадки, жарти, акровірші, поезії, поеми, драматичні твори тощо. Вступну статтю про життєвий і творчий шлях Леоніда Івановича Глібова написав український літературознавець Микола Новицький. 

НОВИЦЬКИЙ Микола Костянтинович (1884–1939). Літературні псевдоніми - Точка, Іона Вочревісущий. Член Катеринославської «Просвіти». У середині 1930-х років займав посаду директора і головного редактора Держлітвидаву. На цій посаді 3 січня 1938 його заарештовано за звинуваченням у так званій шпигунській діяльності. Військовий трибунал Київського особливого військового округу у березні 1939 виніс вирок — найвища міра покарання.

 

6. Глібов Л. І. Вибрані твори / Л. І. Глібов. – Київ : Рад. школа, 1951. – 244 с. : 1 арк. портр. – (Шкільна бібліотека класиків).

7. Глібов Л. І. Вибрані твори / Л. І. Глібов. – Київ : Держлітвидав, 1957. – 470 с. : 1 арк. портр.

8. Глібов Л. І. Твори / Л. І. Глібов ; [впорядкув., підгот. текстів, вступ. ст. та прим. Б. М. Гур’єва ; худож. Л. М. Стіль]. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1962. – 587 с. : 1 арк. портр. 

9. Глібов Л. І. Твори / Л. І. Глібов ; [вступ. ст. С. Д. Зубкова]. – Київ : Дніпро, 1967. – 263 с. : 1 арк. портр. – (Шкільна бібліотека).

10. Глібов Л. І. Твори : у 2 т. / Л. І. Глібов ; [упорядкув. та прим. О. В. Мишанича та ін. ; редкол.: Є. П. Кирилюк (голова) та ін. ; вступ. ст. П. Й. Колесника ; АН УРСР]. – Київ : Наукова думка, 1974.

Т. 1 : Байки, поезії, твори для дітей, російська поезія. - 511 с. : 4 арк. іл. 

Т. 2 : Російська поезія, драматичні твори, ст., фейлетони, театр. рецензії, листи / [упорядкув. та прим. М. Л. Гончарука і Н. Ф. Клименко]. - 479 с. : 2 арк. іл. 

11. Глібов Л. І. Твори / Л. І. Глібов ; упоряд., авт. передм., авт. прим. Р. П. Іванченко. – Перевид., допов. - Київ : Дніпро, 2016. – 230, [1] с. : 1 арк. портр. 

 

Джерела

1. Деко, О. А. Журавлиний заспів : докум. повість [Про Л. І. Глібова] / О. А. Деко. – Київ : Рад. письменник, 1970. – 124 с. 

2. Деркач, Б. А. Леонід Глібов : життя і творчість / Б. А. Деркач. – Київ : Дніпро, 1982. – 252 с. : портр.

3. Дудко, В. І. Читаючи листи Леоніда Глібова до Олександра Кониського. Нотатки коментатора / В. Дудко // Український археографічний щорічник. — Київ, 2004. — Вип. 8/9. — С. 775-780. 

4. Єфремов, С. О. Історія українського письменства / С. О. Єфремов ; вид. за допомоги Миколи Дмитрієва. - [Київ] : Укр. учитель, [1910]. - 466, ХVІ с.

5. Леонід Іванович Глібов та Чернігівщина : біобібліогр. покажч. / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [уклад. : О. І. Іваненко, О. М. Плаунова]. – Чернігів : Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, 2018. – 88 с. : іл. 

6. Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. = Рожденные Украиной : мемориальный альманах : в 2 т. – Київ : Євроімідж, 2002 – (Золоті імена України). 

Т. 1 : А – К. – 2002. – 877 с. : іл., фот. 

7. Пащенко, В. М. Декодування мовних засобів ліризму у творах Л. І. Глібова // Література та культура Полісся. – Вип. 39: Історія та культура Полісся й України в сучасному науковому сприйнятті. – Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2007. –168 с. 

8. Пільгук, І. І. Леонід Глібов : (до 150-річчя з дня народження) / І. І. Пільгук. – Київ : Знання, 1977. – 48 с. – ( Серія 5. Література і мистецтво ; № 3).

9. Побідаш, І. Л. Леонід Глібов – письменник, педагог, журналіст / І. Л. Побідаш. – Київ, 2004. – 71 с.  

10. Прижиттєві видання класиків української літератури XIX – початку XX ст. : каталог колекції науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України / М-во культури України, Нац. іст. б-ка України ; уклад. Н. Д. Хівренко ; ред.: О. І. Марченко, С. І. Смілянець ; відп. за вип. А. В. Скорохватова ; авт. передм. О. В. Романенко. – Київ, 2018. – 103 с.

11. Самойленко, Г. В. Леонід Глібов у колі сучасників : монографія / Г. В. Самойленко ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2011. – 128 с. : 12 вкл. л. фот. – (Монографії Ніжинської вищої школи). 

12. Українські письменники : біо-бібліогр. словник : у 5 т. Т. 2. Дожовтневий період (XIX – початок ХХ ст.). А–М / ред. кол.: О. І. Білецький (голова) [та ін.] ; уклали: М. П. Пивоваров, Г. Сингаївська, К. Федоритенко ; відп. ред. Є. П. Кирилюк. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1963. –752 с. 

13. Хропко, П. Національна основа творчості Л. Глібова: До 175-річчя від дня народження // Дивослово. – 2002. – № 3. – С.55-56.


Підготувала Н. Д. Хівренко