ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
03.03.2026
«Народи пишаються своїми культурними надбаннями, бережуть їх,
водночас стараючись робити їх живими елементами суспільного життя.
І це правильно, бо за допомогою цих культурних надбань народи духовно
розвиваються, ушляхетнюються, підносять рівень свого світосприймання.»
Любомир Гузар
Українська культура та ідентичність є прямою ціллю рашистів. Під загрозою сьогодні – і матеріальна, і нематеріальна культурна спадщина України. До початку війни Україна мала понад 500 музеїв, 65 історико-культурних заповідників, майже 170 тис. пам’яток, включаючи сім об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (одна з них – на тимчасово окупованій території). Уся територія країни і всі її пам’ятки, спадщина різних культур – матеріальних і нематеріальних – сьогодні під загрозою знищення.
Тому в Україні активно діє Штаб порятунку спадщини, члени якого також входять до профільної робочої групи при Міністерстві культури та інформаційної політики України. Штаб працює над захистом музейних колекцій, документуванням втрат, координацією з іншими ініціативами та гуманітарною допомогою.
Надзвичайно активний, створений у відповідь на виклики війни, Музейний кризовий центр. Він намагається допомогти невеликим інституціям та їхнім співробітникам, які не мали власних ресурсів на евакуацію; пріоритет надавався музеям з маленьких міст і селищ на сході та півдні України.
До справи збереження української культурної спадщини активно долучаються окремі закордонні заклади. Зокрема, у Польщі створили Комітет допомоги музеям України, який об’єднав очільників більш ніж 40 польських музеїв. У Німеччині уряд ініціював створення Мережі захисту культурних цінностей України, центральним органом якої став Німецький національний комітет Міжнародної ради музеїв (ICOM). До нього приєдналися Німецька національна бібліотека, Федеральний архів і Німецька комісія ЮНЕСКО. Мережа збирає інформацію про культурні потреби України та координує різноманітні німецькі організації, які хочуть надавати допомогу.
Крім колосальної роботи з фізичного збереження об’єктів культури, український уряд і волонтерські організації також займаються віртуальною документацією.
Разом з тим, поряд з проблемою диджиталізації, існує також і проблема надійного зберігання вже оцифрованих даних. Над цим працює вебархів міжнародного проєкту «Врятувати українську культурну спадщину онлайн». 16 березня вже зафіксували перший з початку війни випадок віртуального знищення культурного архіву. Йдеться про архів Folk-Ukraine, що містив велике зібрання народних пісень України. Після хакерської атаки на сайт зник весь контент (https://lb.ua/culture/2022/04/01/511860_vid_arhitekturi_virtualnih.html).
Охорона нематеріальної культурної спадщини (далі – НКС) у порівнянні з охороною матеріального культурного надбання набагато складніша (через характер фіксації даного типу елементів) і менш нормативно врегульована. Водночас, нематеріальна культурна спадщина є частиною загальноєвропейської культурної спадщини та культурної спадщини всесвітнього значення і на сьогоднішній день актуально її зберегти. Культурна спадщина, сформована насамперед взаємодією між людьми, співтовариствами, об’єктами і середовищем – це взаємодія між їхніми матеріальними і нематеріальними проявами.
Під час війни багато музеїв розграбовано або зруйновано. Чимало унікальних нерухомих історико-культурних об’єктів сьогодні просто зникають. Але цінністю держави є люди, які гинуть, яких вивозять примусово у росію та асимілюють, щоб стерти з пам’яті – генетичний код нації: мову та культуру. Адже за допомогою мови та культури відбувається особливий зв’язок поколінь, передаються безцінні знання про елементи нематеріальної культурної спадщини.
На початку квітня цього року в онлайн форматі відбулася перша зустріч діалогової платформи на тему: «Охорона НКС під час війни», на якій порушувалися важливі питання щодо НКС та її збереження. Учасники діалогової зустрічі наголошували, що вимушене переміщення та смерть практикуючих носіїв НКС у громадах України, де ведуться активні бойові дії, ставить під загрозу НКС цих громад, адже без практиків передача живої спадщини стає неможливою. Бойові дії в певних регіонах віддаляють людей від місць проживання, сім’ї роз’єднуються, люди вимушені залишати свої домівки, а отже, обмежується доступ до місць та об’єктів, які є важливими для людей, таким чином, руйнується колективна пам’ять, приналежність до місць проживання, культурних просторів, що напряму загрожує передачі знань та спільних традицій (https://uccs.org.ua/novyny/vidbulasia-persha-zustrich-dialohovoi-platformy-na-temu-okhorona-nks-pid-chas-vijny/).
У збереженні нематеріальної культурної спадщини особлива роль відводиться музеям (http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001325/132540r.pdf). У Етичному кодексі ІСОМ для музеїв, затвердженого Генеральною конференцією Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) у 2004 р. зазначено, що «музеї несуть відповідальність за матеріальну і нематеріальну культурну спадщину»
(https://icom.museum/fileadmin/user_upload/pdf/%20publications/code_russia2013.pdf).
Важливим завданням музею як культурно-освітнього центру є ознайомлення з матеріальною і нематеріальною культурною спадщиною народу. Культурна спадщина – цілісне явище, яке виражається і в результатах духовної діяльності, способі життя, сімейному устрої, соціальних взаємовідносинах, світогляді та багато іншому. Існує нерозривний зв’язок між матеріальною і нематеріальною культурою. Звернення до нематеріальної спадщини підтримує соціальну значимість музею, робить його «живим», ставить на службу суспільству, дозволяє задіяти весь культурний потенціал, включаючи звичаї, обряди, мову, усну народну творчість, технологію виробництв, музику тощо.
Музеї, як і інші заклади культури у містах, намагаються допомогти переселенцям та мешканцям відволіктися та адаптуватися під час війни, цікавими програмами. Нинішні заняття особливі: на них запрошують людей, які пережили страшні часи бойових дій у регіонах, куди прийшли російські окупанти, де здійснюють обстріли з ракет та літаків. Дорослі й діти, які змушені були покинути домівки і тікати від війни, нині зупиняються у різних куточках України.
Так, перед Великоднем у львівському музеї Митрополита Андрея Шептицького відкрили виставку авторських писанок з усіх регіонів України.
(https://www.lvivpost.net/kultura/n/48313).
Основу виставки склала колекція писанок директора музею отця Севастьяна (Дмитруха). Крім того, представлені авторські роботи писанкаря Тараса Гунька. Як волонтер він впродовж трьох днів на безкоштовних майстер-класах навчав у музеї Шептицького дітей і дорослих. Художниця-реставраторка та арт-менеджер музею Шептицького Ірина Гірна пояснює, що експозицію виставки писанок формували так, аби провести чіткі паралелі між українською історією ХХ століття та нинішньою війною з тим самим ворогом. Експозиція доповнена особистими речами підпільних священиків та монахинь, а також старовинними вишивками із галицьких храмів та каплиць
(https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3460625-u-muzei-septickogo-u-lvovi-vidkrili-vistavku-pisanok-z-usih-regioniv-ukraini.html).
З нагоди великого свята Музей мистецтв Прикарпаття проводить майстер-класи з писанкарства, що допомагає не забути свої традиції та культуру.
(https://artmuseum.org.ua/index.php/zakhody/maister-klasy).
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, а також у районах області проводять для переселенців і їхніх дітей майстер-класи з виготовлення великодніх писанок, витинанок, 
адже робота над їх створенням стане для них своєрідною психологічною терапією (http://www.golos.com.ua/article/35835).
Музей історії Дніпра підготував різноманітну безкоштовну програму з цікавими фільмами і унікальними фактами про Дніпро, а також майстер-класом для дітей і дорослих, виготовлення свічки з вощини та прослухання історії виробництва свічки (http://www.golos.com.ua/news/157422).
А Дніпропетровський історичний музей ім Д. І. Яворницького запрошує на різноманітні майстер-класи, в тому числі – ліплення з глини. (https://www.facebook.com/watch/?v=1381280665654531).
На початку травня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (м. Луцьк) у рамках проєкту «Арт-батальйон» відбувся майстер-клас із гончарства від Миколи Шавули та Олександра Жаловаги.(https://kultura.rayon.in.ua/news/509855-v-muzei-korsakiv-provedut-mayster-klas-z-goncharstva).
У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького (м. Ужгород) провели майстер-класи з виготовлення будинків для синичок. Захід провели для дітей вимушених переселенців, які зараз живуть на Закарпатті, та ужгородців. У музеї дітям розповіли про птахів, котрі живуть на Закарпатті, навчили робити будиночки, а далі провели екскурсію територією музею.(https://zakarpattya.net.ua/Zmi/218834-V-Uzhhorodi-ditei-vchyly-iak-robyty-budynky-dlia-synychok-FOTO-VIDEO).
У Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» влаштовують майстер-класи для дітей із родин, які вимушено покинули свої домівки через війну. Наукові співробітники музею розробили низку культурно-просвітницьких заходів, аби відволікти дітей і подарувати їм гарний настрій. Маленьких учасників навчають розпису писанок, декупажу великодньої атрибутики, вишивання рушника, вибійки, виготовлення патріотичного браслету та закладок для книжок, народного танцю і гри на музичних інструментах.
(https://pereiaslav.city/articles/206674/u-pereyaslavi-provodyat-tvorchi-majster-klasi-dlya-ditej-pereselenciv).
Працівники Ужгородського скансену провели тематичну екскурсію «Традиції Великодня» для дітей та їх батьків. Зокрема, відвідувачам розповіли про різні звичаї та традиції закарпатців, пов’язаних із Великоднем. Наприклад, в яких печах випікалися та як оздоблювалися паски, як наші предки розмальовували яйця, освячували паску тощо (http://life.ko.net.ua/?p=128122).
Первомайський краєзнавчий музей в умовах війни проводить майстер-класи для дітей та дорослих – напишемо писанку чи зробимо мотанку. Майстрині виготовляють обереги для військових, щоб передати хлопцям і дівчатам на фронт, для них важливі такі речі, адже в кожній є тепло та енергія, які оберігають (https://thegard.city/articles/200609/yak-pracyue-pervomajskij-kraeznavchij-muzej-v-umovah-vijni).
Одну з виставкових залів Хмельницького обласного художнього музею, переобладнали під мистецький простір. Саме тут розпочав свою роботу арт-хаб для гостей міста, дітей-переселенців, а також маленьких і дорослих хмельничан. Працівники музею проводять майстер-класи з малювання, розпису скла. Діє майстерня з основ ткацтва з майстром Вомбат Михайлович (https://www.facebook.com/khramhohm/videos/176709798030217).
Тут також працює майстерня зі співу і танців фольклорних колективів «Ладовиці» й «Ладосвіти», які гартують майбутнє покоління спадкоємців українських традицій (https://khm.gov.ua/content/art-hab-u-muzeyi-vidvidaly-ponad-800-osib).
Поки наші війська мужньо захищають українську землю від варварської навали російських окупантів, захист та збереження унікального культурного, духовного надбання народу стало одним з головних завдань культурних інституцій в усіх куточках нашої країни. Тому дуже важлива підтримка цих інституцій як від держави, так і від міжнародних установ та різноманітних фондів, які розробляють програми для збереження культурного надбання України. Величезна подяка музейникам, які у такий надскладний для країни час, працюють, докладають величезних зусиль для збереження нашої культурної спадщини. Разом до перемоги!
Книжкові видання з фонду НІБУ:
Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.
Додатково читайте електронні джерела:
Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи Нестеренко О. В., Снігирьова Л. М.
