Пропонуємо ознайомитись з веб-ресурсами Національного музею історії Латвії
Національний музей історії Латвії (латиш. Latvijas Nacionālais vēstures muzejs) – музей в Ризі, експозиція якого присвячена латвійськії історії.
Через рік після створення у 1868 році Ризького латвійського товариства наукова комісія приступила до збору матеріалів для латвійського національного музею. Музеї, які існували до цього мали про-німецьку орієнтацію. Роком заснування музею вважається 1869 рік.
Для створення першої експозиції приймалися археологічні, етнографічні, нумізматичні колекції, матеріали по географії, ботаніки та зоології. Першу тимчасову експозицію етнографічного характеру вдалося зібрати вже у 1890 році.
Новий імпульс розвитку музею було дано у 1896 році, коли напередодні Х Всеросійського археологічного конгресу в Ризі десять етнографічних експедицій в різних районах Латвії зібрали близько 6 000 музейних експонатів.
У 1903 році для музею було придбано будинок на вулиці Паулуччі (нині – вулиця Меркеля). У 1905 році відбулося відкриття музею. У 1914 році на зібрані громадськістю кошти було розпочато будівництво спеціального музейного будинку, будівництво було перервано початком Першої світової війни і згодом не закінчено. У 1920 році музей отримав приміщення в Ризькому замку, а в 1924 році набув статусу державного і став називатися Державний історичний музей. До 1939 року в фондах музею налічувалося 150 000 одиниць зберігання.
Під час неодноразової зміни державного статусу Латвії з 1940 по 1944 рік музей продовжував роботу. У 1944 році під час відступу німецько-фашистських військ цінні експонати були вивезені в Німеччину, але колекцію вдалося повернути в Латвію практично повністю, завдяки зусиллям співробітниці Етнографічного відділу музею – Мерії Грінберг, що супроводжувала колекції на шляху до Німеччини.
У 1989 році колекції музею мали 571 000 одиниць зберігання.
З 1 вересня 2005 року музей називається Національний музей історії Латвії. У січні 2010 року до музею була приєднана колишня літня резиденція Президента Латвії Карліс Улманіс (маєток Адольфа фон Бінгнера, згодом – музей культури Латвії «Даудері»).
У січні 2015 року до музею було включено музей Народного фронту – одне із сховищ новітньої історії Латвії, яке містить унікальний набір предметів та документів про прагнення латвійського народу до незалежності у другій половині 1980-х років.
Після пожежі вночі на 20 червня 2013 року музей на території Ризького замку був закритий для відвідувачів. У 2014 році експозиція музею перенесена в нову будівлю на бульварі Брівібас, д. 32.
На офіційному сайті музею відвідувачам пропонується ознайомитись з новим веб-ресурсом EMUZEJS. Тут ви можете дистанційно оглянути експозиції Національного історичного музею Латвії, які недоступні особисто. На даний момент практично доступні такі ресурси:
Додаткову літературу з історії та культури країн світу Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД НІБУ.