1960-1970

Пропонуємо Вашій увазі розповідь про діяльність Бібліотеки в 1960-1970-х роках. Це було знакове десятиліття для нашої установи.

Києво-Печерська Лавра поступово відновлювалася від ушкоджень, отриманих під час Другої світової війни й Бібліотека змогла нарешті повернутися «до дому».

Погляд на територію Верхньої Лаври з Великої лаврської дзвінниці

Троїцька надбрамна церква. Південний фасад	Нікольська церква та корпуси «Больніцького монастиря»

Повернення на територію заповідника "Києво-Печерська Лавра" сприяло й розширенню структури Бібліотеки: вона, нарешті, отримала можливість відкрити для широкого загалу свої колекції стародруків та рідкісних видань.

Саме в це десятиріччя Бібліотека набула свого статусу провідної установи в галузі історико-краєзнавчої бібліографії, очоливши роботу зі створення бібліографічної бази даних до загальнодержавного проєкту «Історія міст і сіл Української РСР».

1960 р.

3.11. Бібліотеку очолив Лерій Леонідович Макаренко.

Бібліотека одержала приміщення корпусу № 29 (нині – № 85) на території музею-заповідника «Києво-Печерська Лавра» площею 360 м2, де в найбільшій кімнаті розмістилося книгосховище на 300 тис. примірників книг.

Запроваджено відкритий доступ читачів до книжкових фондів у читальному залі, бібліографічному відділі, частково – на абонементі. Бібліотека працювала з 10.00 до 22.00 години.

Створено генеральний алфавітний та систематичний каталоги, систематичну картотеку журнальних і газетних статей, алфавітну картотеку рецензій, картотеку авторефератів.

1961 р.

1.01. Фонд Бібліотеки налічує вже 367167 одиниць книгозберігання.

Фахівці Бібліотеки Павло Жевахов, Ганна Курій, Надія Шеліхова підготували Науково-методичний збірник № 1, на сторінках якого висвітлювалась наукова діяльність Бібліотеки, в основному, в галузі історико-краєзнавчої роботи. Головна мета цього збірника – поширення кращого досвіду бібліотек з питань краєзнавства.

1962 р.

Історична бібліотека розпочала створення довідково-бібліографічного апарату для 26-томного енциклопедичного довідника «Історія міст і сіл Української РСР».

Це був загальнодержавний проєкт, параметри якого визначала Постанова ЦК КПУ за № 16/18-3 від 29 травня 1962 р. «Про видання історії міст і сіл Української РСР».

Відповідно до Постанови ЦК КП України та Ради Міністрів УРСР від 13 березня 1962 року № 267 «Про заповідник Києво-Печерська Лавра» Державна історична бібліотека Української РСР отримала додаткове приміщення в корпусі № 24 Києво-Печерської лаври площею 2010 м. кв. Крім того, займала корпус № 29 (85) площею 350 м. кв. та міського Планетарію – 564 м. кв.

1963 р.

Листом Міністерства культури УРСР № 8-332 від 22.02.1963 р. на ДІБ покладено обов’язки з координації роботи бібліотек України у створенні унікальної «Зведеної картотеки матеріалів з історії міст і сіл Української РСР» - бібліографічної бази даних для проєкту 26-томного енциклопедичного довідника «Історія міст і сіл Української РСР».

29.05. Відбулося розширене засідання Вченої Ради Бібліотеки за участю представників Ради Міністрів УРСР та багатьох бібліотек м. Києва, де обговорювалися основні принципи побудови «Зведеної картотеки...», і в результаті розроблені регламентуючі документи: «Інструктивно-методичний лист по складанню бібліографії з історії міст і сіл області» та «Інструкція по відбору, опису та анотуванню матеріалів для картотеки «Історія міст і сіл Української РСР».

На кінець року «Зведена картотека матеріалів з історії міст і сіл Української РСР» вже налічувала понад 100 тис. карток.

В структурі Бібліотеки створено нові підрозділи:

- абонемент,

- читальний зал,

- відділ іноземної літератури,

- 3 філіали, в т.ч. для юнацтва.

1964 р.

Бібліотека відзначила 25-річний ювілей.

За 10 років (з 1953 р.) підготовлено і випущено масовим тиражем 22 бібліографічних та методичних видання.

Починаючи з цього року Бібліотека вивчає і аналізує стан краєзнавчої роботи бібліотек країни. Наприклад: «Аналіз звітів обласних бібліотек з питань краєзнавчої роботи за 1963 рік», «Планування краєзнавчої роботи районної бібліотеки: метод. поради».

Відбулися зміни в структурі Бібілотеки: створено відділ науково-бібліографічної та інформаційної роботи, в якому виокремлено сектор краєзнавчої роботи.

Валентина Грицаєнко, Алла Пилипенко, Алла Комська

2 березня відкрито відділ рідкісних та стародрукованих книг

Фонд відділу налічував 19 125 одиниць зберігання, серед яких пам’ятки книгодрукування: книги кирилівського друку XVI – XVIII століть, видання гражданського друку до 1825 року, прижиттєві видання класиків української літератури.

1965 р.

В межах реалізації загальнодержавного проєкту «Історія міст і сіл України (УРСР)» колектив фахівців Бібліотеки К. Єрмак, А. Ісай, Л. Канделло, В. Титаренко, Н. Уманська підготували «Короткий список бібліографічних джерел на допомогу в написанні історії міст і сіл Української РСР».

Також, значно зміцнилися ділові зв’язки Бібліотеки з науковими установами, які були залучені до створення 26-томного видання «Історії міст і сіл Української РСР».

14-16 вересня вперше відбулася республіканська нарада-семінар бібліотечних працівників з питань краєзнавчої роботи, організована відділом бібліотек Міністерства культури України та ДІБ УРСР, на якій було узагальнено досвід роботи бібліотек з питань краєзнавства.

1966 р.

Бібліотека започаткувала поточний бібліографічний покажчик «Нові надходження книг з історії в Державну історичну бібліотеку», який видавався з 1967 до початку 1990-х років щоквартально.

Цього ж року за редакції Павла Жевахова підготовлено науковий збірник: Краєзнавча робота бібліотек України: методичні матеріали з питань краєзнавчої роботи бібілотек (К., 1966. – 232 с.).

1967 р.

Видано перший том проєкту «Історія Міст і сіл Української РСР» - «Харківська область», який експонувався в Монреалі на виставці ЕКСПО-67.

За успіхи в бібліотечній справі та популяризації книги Державна історична бібліотека нагороджена дипломом ІІ ступеня Всесоюзного огляду бібліотек.

За вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи та історичної науки директор бібліотеки Лерій Леонідович Макаренко відзначений орденом «Знак Пошани».

1968 р.

Бібліотека спільно з науковцями Інституту історії України АН УРСР розпочала проєкт зі створення щорічного науково-допоміжного бібліографічного покажчика «Історія України / Української РСР», який продовжується і донині та став однією з візитівок Історичної бібліотеки.

1969 р.

Державній історичній бібліотеці виповнилося 30 років.

Бібліотека знаходилася в приміщенні міського Планетарію, а також займала частину 24 і 85 корпусів на території заповідника «Києво-Печерська Лавра».

- загальна площа – 2 000 м2

- загальний читальний зал – 60 місць.

- структура Бібліотеки – 8 відділів.

- штат – 78 працівників.

- книжковий фонд – 572 546 прим.

- обслуговує 6000 читачів.

1970 р.

Бібліотеці надано в повне користування корпус № 24 (площею 1 985 м2),

що дозволило обладнати систему читальних залів та  поліпшити обслуговування читачів:

- загальна читальна зала – 85 місць;

- зала періодики – 6 місць;

- зала для наукових працівників – 10 місць;

- зала стародрукованих та рідкісних книг – 8 місць.

На виконання функції координаційного центру з підготовки бібліографічної бази даних для проєкту «Історія міст і сіл Української РСР» фахівець відділу науково-бібліографічної та інформаційної роботи Д. Альохін підготував аналітичну довідку «Стан роботи і завдання обласних бібліотек по посиленню допомоги авторським колективам і редакційним колегіям у завершенні підготовки 26-томного видання «Історія міст і сіл Української РСР», опубліковану в збірнику «Робота бібліотек Української РСР: метод. матеріали» (К., 1970. – Вип. 13. – С.67-73).