Національна історична бібліотека України

Вже через рік після закінчення Другої світової війни зроблені перші кроки до відновлення Бібліотеки. Повернутися до Києво-Печерської Лаври (Музейного містечка) було неможливо, адже Лавра суттєво постраждала під час війни.

Руїни Успенського собору

Південний та Західний фасади Троїцької надбрамної церкви

Комплекс "Больніцького монастиря": Микільська церква та корпуси, в яких нині розміщуються

Національна історична бібліотека України та Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Тимчасовий прихисток Бібліотека знайшла в Київському історичному музеї (нині Національний музей історії України, який з 1944 року міститься на вул. Володимирській, 2 у будівлі колишньої художньої школи).

Цей період функціонування Історички згадує у своїх спогадах Валентина Юхимівна Михайлова, яка працювала в Книгозбірні від початку 1950-х років.

1946 р.

27.07. Розпорядженняv Ради Міністрів Української РСР № 711-р від 27.07.1946 р. відновлено роботу Державної історичної бібліотеки УРСР (ДІБ УРСР).

Директором призначено Михайла Івановича Закопайла, який очолив роботу по збиранню фонду. З Німеччини до Бібліотеки повернуто майже 21 тис. томів книг, з вітчизняних бібліотек було передано 5 тис. томів книг. Таким чином, на кінець року книжковий фонд Бібліотеки налічував 90 тис. томів книг.

Штатний розклад:

І. Адміністративна частина – 9 осіб.

ІІ. Відділ комплектування – 5 осіб.

ІІІ. Відділ обслуговування – 4 особи.

ІV. Відділ бібліографії і консультацій – 5 осіб.

V. Відділ стародруків і рукописів – 3 особи.

VI. Відділ спецфонду – 2 особи.

Всього – 28 працівників.

1947 р.

З цього року фонд поповнювався обов’язковим примірником. Від бібліотек і установ одержано 243 тис. книжок.

04.10. Зроблено перший запис в інвентарній книзі № 1. Сумарний облік започатковано в «Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду» Ч. 1 «Надходження». Першу партію книг 2752 примірника отримано від Комітету культпросвіти.

Для Бібліотеки тимчасово надано приміщення в Київському історичному музеї (нині – Національний історичний музей України, вул. Володимирська, 2).

1951 р.

Постанова Ради Міністрів УРСР № 3631 від 8 грудня 1951 року про розміщення Державної історичної бібліотеки УРСР в приміщенні Київського Планетарію (Олександрівський костел) (вул. Челюскінців, нині – Костьольна, 2).

1952 р.

30.06. Бібліотека почала обслуговувати читачів у будинку Київського Планетарію де розмістилася лише частина (100 тис. томів) фонду. Обладнано читальний зал на 60 місць. Решту фонду (майже 200 тис. томів) розміщено в непристосованому складському приміщенні Лаврської дзвіниці. Бібліотека працювала з 10.00 до 24.00 години.

1953 р.

Кількість читачів зростає і залишається нагальною потреба приміщення. Більшість книжкового фонду законсервована і недоступна для читачів. Бібліотека продовжує інтенсивно працювати: вже створено генеральні систематичний і алфавітний каталоги для службового користування.

Випущено перший рекомендаційний покажчик «10-річчя визволення Києва від німецько-фашистських загарбників»: бібліогр. пам’ятка (Київ, 1953. – 23 с.).

1954 р.

По міжбібліотечному абонементу (МБА) Бібліотека обслуговує 66 абонентів. Водночас розгорнуто бібліографічну діяльність, видано декілька посібників, здебільшого це – рекомендаційні покажчики, які складала Ревека Самсонівна Кац – одна з тих фахівців, котра започаткувала видання бібліографічної продукції в Історичній книгозбірні.

1955 р.

01.09. Наказ № 1404 від 1 вересня 1955 р. Міністерства культури Української РСР про закріплення корпусу № 7 в Київському державному заповіднику-музеї «Києво-Печерська лавра» (нині – Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»), який підлягає відбудові, за Державною історичною бібліотекою. Передбачалося розмістити книжковий фонд та читальний зал бібліотеки на 200 місць.

1956 р.

Державна історична бібліотека УРСР разом з Інститутом історії України АН УРСР розпочала фундаментальну бібліографічну працю «Історія України» в 3-х томах.

1957 р.

Алфавітний каталог налічував 90882 картки.

Систематичний каталог – 156235 карток.

1958 р.

Вийшов друком бібліографічний покажчик «Історія Києва» (з найдавніших часів до 1861 року). Вип.1-й, І-го тому обсягом 329 сторінок, який підготувала відома бібліограф Ніна Митрофанівна Шеліхова.