Книга підготовлена за матеріалами багаторічних досліджень творчості майстрів народного мистецтва Гуцульщини і Покуття: різьбярів, мосяжників, керамістів, писанкарів, хореографів, музикантів тощо. Серед них імена відомих і маловідомих майстрів, але не менш талановитих, що свідчить про дивовижний розвій народної творчості. Значне місце відведено фаховим деревообробним і гончарній школам, які виникли в місцях найбільш сприятливих для розвитку художнього ремесла.

Перевидана в Україні ця Енциклопедія Українознавства була першим довідково-науковим виданням, яке містило найістотнішу інформацію з усіх галузей знань про Україну. В першій частині (ЕУ-1) українознавчі матеріали охоплюють всю етнічну територію України, включаючи й ті місцевості, що знаходилися поза кордонами УРСР. Окремі галузі українознавства (крім географії) представлено в хронологічному порядку: від найдавніших часів до кінця 40-х, інколи 30-х років XX століття. Загальна частина (ЕУ-1) перевидана в ідентичному вигляді, без внесення змін і виправлень. Редколегія і авторський склад Енциклопедії Українознавства при підготовці видання керувалися виключно принципами наукового об’єктивізму, свідомо уникаючи будь-яких нашарувань політичного та ідеологічного пропагандизму. Їх єдиною метою було прагнення створити універсальний довідник найістотніших знань про Україну, її народ, територію, історію, культуру, господарство і спосіб життя.

Уперше в українській керамології здійснено наукове дослідження ролі й місця єдиної в Луганщині гончарної школи регіонального значення – Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи (1927–1935) – у системі гончарної культури України першої половини ХХ століття. З’ясовано передумови відкриття спеціалізованого закладу та заходи Слов’яносербського повітового земства, спрямовані на підтримку гончарного промислу в с.Макарів Яр (1902–1915). Проаналізовано основні напрямки діяльності школи, її вплив на гончарний промисел Луганщини. Встановлено прізвища учнів; відтворено життєвий шлях завідувача – Павла Дубинського, викладача – Валентини Васильєвої, інших викладачів і вихованців закладу. Проаналізовано навчальний план і навчальні програми, склад учнівського та викладацького колективів; матеріально-технічне забезпечення навчального процесу й кошториси. Книгу проілюстровано рідкісними фотографіями учнів, викладачів та їх виробів. Зроблено висновки щодо ефективності функціонування гончарної школи, її значення як у системі української художньої освіти кінця 1920-х – початку 1930-х років, так і в національному відродженні українства в регіоні, об’єктивних причин згортання діяльності закладу у взаємозв’язку з суспільно-економічним життям країни. Окремий розділ містить спогади сучасників про гончарний навчальний заклад. Дослідження здійснено на основі чисельних архівних документів, польових матеріалів автора, які вперше вводяться до наукового обігу, публікацій у друкованих органах земств. Монографія є другою книгою наукового трикнижжя «Гончарний здвиг Донбасу» і постає своєрідним продовженням дослідження-прологу керамолога Олеся Пошивайла «Гончарна велич і трагедія Макарового Яру доби Розстріляного Відродження». Завершує унікальну трилогію збірник документів і матеріалів «Гончарство Макарового Яру кінця ХІХ – середини ХХ століття» – найповніший нині корпус опублікованих польових, архівних і речових матеріалів про найбільший гончарний осередок на межі Слобідської України й Донщини.

У книзі розглядається процес становлення і розвитку дерев’яної пластики на Закарпатті другої пол. XX - поч. XXI ст. в контексті історичного та соціокультурного процесів, які впливали на формування мистецького життя у краї і творіння художнього образу Срібної землі засобами різьбярства; розглядається характер творчих пошуків і художньо-стильових особливостей плпстики на прикладі творчості різьбярів - членів Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Книга розрахована на науковців, митців, студентів, вчителів, а також масового читача.

У навчальному посібнику розглядаються питання теорії та історії декоративно-прикладного мистецтва України. Аналізуються його основні види (ткацтво, килимарство, вишивка, художнє деревообробництво, кераміка тощо) як своєрідний світ національної краси і духовності. Основні теоретичні аспекти, питання історії та композиції, подані в книзі, дають змогу глибше зрозуміти орнаментально-пластичні народні образи, котрі випливають із глибин людського життя. Це перше видання такого плану, що ґрунтується на нових засадах висвітлення питань художньо-духовної культури українського народу. Для студентів художньо-графічних факультетів, учнів педагогічних училищ, всіх, хто цікавиться українським декоративно-прикладним мистецтвом.

Навчальний посібник - колективна праця, що містить відомості про формування й розвиток української нації, етнічну територію та етнографічне районування, багатовіковий досвід і традиції духовної та матеріальної культури українського народу.

Енциклопедія охоплює широкий пласт культури українського народу: побут, страви та напої, основні промисли й види дозвілля, традиційний одяг, взуття і прикраси із різних куточків нашої країни. На цих ілюстрованих сторінках оживають звичаї та обряди минувшини, найшанованіші свята, традиційна музика та пісні, що передавалися із покоління в покоління та стали невід`ємною частиною життя українців.