ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
14.07.2026
Цикл віртуальних та книжкових виставок «Історики-ювіляри 2026 року» продовжує публікація, присвячена 140-річчю від дня народження Івана Петровича Крип’якевича (1886 – 1967) — українського історика, медієвіста, джерелознавця, археографа, книгознавця, бібліографа, педагога та громадського діяча, одного з провідних дослідників історії України ХХ століття. У науковій та публіцистичній діяльності використовував псевдоніми Іван Холмський, Іван Горишівський, Іван Петренко, Viator, а також криптоніми І. К., Крч, І. Кр-ч.
Іван Крип’якевич народився 25 червня 1886 року у Львові в родині греко-католицького священника і теолога Петра-Франца Крип’якевича. Початкову освіту здобув удома, згодом навчався у Львівській гімназії, а в 1904–1909 роках — на філософському факультеті Львівського університету. У студентські роки брав участь у громадському та культурно-освітньому житті, виступав за розширення прав української освіти, співпрацював із товариством «Просвіта» та організував студентський «Просвітній кружок».
Вирішальний вплив на формування молодого науковця справив Михайло Грушевський. Від 1905 року Крип’якевич публікував свої праці в «Записках Наукового товариства імені Шевченка», брав участь у підготовці окремих томів фундаментальної «Історії України-Руси». У 1911 році захистив докторську дисертацію «Козаччина і Баторієві вольності» та був обраний дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.
Педагогічну діяльність розпочав у Рогатинській гімназії. У різні роки викладав у навчальних закладах Львова, Рогатина та Жовкви. Активно співпрацював із українськими періодичними виданнями, редагував журнали «Дзвінок», «Ілюстрована Україна» та інші часописи. Значну увагу приділяв питанням розвитку бібліотечної справи, бібліографії та популяризації історичних знань.
У 1918–1919 роках був приват-доцентом Кам’янець-Подільського державного українського університету. У міжвоєнний період працював професором Львівського українського таємного університету, викладав історію України в Богословській академії у Львові, а також активно працював у Науковому товаристві імені Шевченка, де обіймав посади секретаря та голови історичної секції, редагував наукові видання товариства.
Поряд із науковою діяльністю Крип’якевич брав участь у громадських ініціативах. Зокрема, працював у Комітеті охорони військових могил, долучався до діяльності туристично-краєзнавчого товариства «Плай», співпрацював із українською пресою та культурними організаціями.
Від жовтня 1939 року очолював кафедру історії України Львівського університету, а з 1941 року мав звання професора. У тому ж році за сукупністю наукових праць отримав ступінь доктора історичних наук. Під час німецької окупації Львова працював редактором наукових видань Українського видавництва.
Після завершення Другої світової війни працював у Львівському університеті та Інституті історії України Академії наук УРСР. У 1946 році був переведений до Києва, де працював старшим науковим співробітником Інституту історії України та деякий час очолював відділ стародруків Бібліотеки Академії наук УРСР. У 1948 році повернувся до Львова.
У 1951 році став керівником відділу Інституту суспільних наук АН УРСР, а в 1953–1962 роках був директором цієї установи. У 1958 році обраний академіком Академії наук УРСР, а в 1961 році отримав звання заслуженого діяча науки УРСР.
Наукова спадщина Івана Крип’якевича налічує понад шістсот праць. Основними напрямами його досліджень були історія України доби середньовіччя та ранньомодерного часу, історія козацтва, державотворчих процесів, української культури та історіографії. Серед найвідоміших праць ученого — «Матеріали до історії української козаччини», «Студії над державою Богдана Хмельницького», «Богдан Хмельницький», «Історія української культури», «Велика історія України», «Історія українського війська», «Історичні проходи по Львові», а також численні підручники й науково-популярні видання.
Вагоме місце у його діяльності посідали книгознавчі та бібліографічні дослідження. Крип’якевич вивчав історію українського друкарства, стародруки, діяльність Івана Федорова, укладав бібліографічні огляди та покажчики, працював над дослідженням історичних джерел і розвитком історичної бібліографії в Україні.
Помер Іван Крип’якевич 21 квітня 1967 року у Львові, де й був похований. Його ім’ям названо Інститут українознавства НАН України, вулиці в низці українських міст та наукові установи. Праці вченого й сьогодні залишаються важливою складовою української історичної науки.
Видання з фонду НІБУ
Білокінь, С. Крип’якевич Іван Петрович (1886-1967) / С. Білокінь // Українські історики XX століття : бібліографічний довідник. Вип. 2. Ч. 1. – Київ ; Львів, 2003. – С. 163-164.
Гошко, Т. Д. Іван Крип’якевич – ініціатор співпраці галицьких дослідників із ВУАН / Т. Д. Гошко // Український історичний журнал. – 2010. – № 4. – С. 128-142.
Дашкевич, Я. Р. Постаті : нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Р. Дашкевич. – 2-ге вид., виправл. й доповн. – Львів : Піраміда, 2007. – 807 с.
Зі змісту : Крип’якевич І. П. – С. 10-11, 20-22, 133-135, 486-502.
Діалог істориків. Листування І. Крип’якевича та Ф. Шевченка (1950–1960) / упоряд., авт. передм. та довідкового апарату І. М. Мороз. – Київ : ВПЦ Київський університет, 2019. – 351 с. : іл.
Документи Богдана Хмельницького (1648–1657) / упоряд. : І. П. Крип’якевич, І. Бутич. – Київ : Видавництво Академії наук УРСР, 1961. – 740 с.
Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. Наукова діяльність, структура, працівники / ред. Я. Д. Ісаєвич. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2001. – 336 с.
Зі змісту : Крип’якевич, Іван Петрович (1886-1967). – С. 230-234.
Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до бібліогр. словника. – Київ, 2017. – 615 с.
Зі змісту : Крип’якевич І. П. – С. 196, 238-239.
Історія української культури / під заг. ред. І. П. Крип’якевича. – Львів : Видання Івана Тиктора, 1937. – 718 с. : 1 арк. портр.
Історія української культури / ред. І. П. Крип’якевич. – Київ : Либідь, 1999. – 656 с.
Клименко, Н. П. Іван Крип’якевич як автор підручників та посібників з історії / Н. П. Клименко // Український історичний журнал. – 2011. – № 6. – С. 191-208.
Клименко, Н. П. Іван Крип’якевич як особистість і науковець (за новими джерелами) / Н. П. Клименко // Український історичний журнал. – 2011. – № 6. – С. 191-208.
Крип'якевич, І. П. Безіменні герої / І. П. Крип'якевич. – Львів, 1923. – 7 с. – (Бібліотека "Просвіта" ; ч. 1).
Крип’якевич, І. П. Біографічний словник моїх знайомих / І. П. Крип’якевич ; [упоряд. І. М. Мороз]. – Київ : ВПЦ Київський університет, 2017. – 143 с. : фот.
Крип’якевич, І. П. Було колись в Україні : твори : для середнього та старшого віку / І. П. Крип’якевич. – Київ : Веселка, 1994. – 351 с. : іл. – (Золоті ворота).
Крип’якевич, І. П. Всесвітня історія : у 3 кн. Кн. 1 : Стародавні часи / І. П. Крип’якевич. – Київ : Либідь, 1995. – 464 с. : іл.
Крип’якевич, І. П. Всесвітня історія : у 3 кн. Кн. 2 : Середньовіччя і нові часи / І. П. Крип’якевич. – Київ : Либідь, 1995. – 424 с. : іл.
Крип’якевич, І. П. Всесвітня історія : у 3 кн. Кн. 3 : Найновіші часи / І. П. Крип’якевич. – Київ : Либідь, 1995. – 288 с. : іл.
Крип’якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство / І. П. Крип’якевич ; НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. – 2-ге вид., із змін. і допов. – Львів, 1999. – 220 с.
Крип’якевич, І. П. Історичні проходи по Львові / І. П. Крип’якевич. – Львів : Накладом Тов. «Просвіта», 1932. – 164 с. : іл.
Крип’якевич, І. П. Історія козаччини / І. П. Крип’якевич. – 2-ге вид. – Львів : Накладом фонду «Учітеся, брати мої», 1934. – 130 с.
Крип’якевич, І. П. Історія України / І. П. Крип’якевич. – Львів : Українське видавництво, 1941. – 70 с.
Крип’якевич, І. П. Історія українського війська. Ч. 1–3 / І. П. Крип’якевич, Б. П. Гнатевич. – Львів : Тиктор, 1936. – VIII, 568 с. : 383 іл., 4 вкл. арк. іл.
Крип’якевич, І. П. Історія української культури / І. П. Крип’якевич. 4-те вид., стереотип. – Київ : Либідь, 2002. – 656 с.
Крип’якевич, І. П. Каталог бібліотеки львівської Ставропігії з 1619 р. / І. П. Крип’якевич // Українська книга. – 1937. – № 7-8. – С. 157-166.
Крип’якевич, І. П. Коротка історія України : для початкових шкіл та 1-го класу : (з багатьма малюнками, 2 історичними мапами та найважнішими датами з історії України) / І. П. Крип’якевич. – Київ ; Львів : Вернигора, 1918. – 88 с.
Крип’якевич, І. П. Мала історія України / І. П. Крип’якевич. – Jersey City : З друкарні Свобода, 1924. – 30 с.
Крип’якевич, І. П. Мала історія України / І. Крип’якевич. – Львів : Українське видавництво, 1941. – 31 с.
Крип’якевич, І. П. Український екслібріс XIII в. : (Каталог) / І. П. Крип’якевич // Українська книга. – 1937. – № 4-5. – С. 110-111.
Литвин, Т. Колекція періодики в приватній бібліотеці Івана Крип’якевича / Т. Литвин // Українська періодика: історія і сучасність : Доповіді та повідомлення дев'ятої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, - Львів, 28-29 жовтня 2005 р. – Львів, 2005. – С. 597-602.
Львів : короткий довідник / складач : Б. К. Дудикевич, І. П. Крип’якевич, К. М. Пелехатий ; ред. Г. П. Пінчук. – Львів : Вільна Україна, 1945. – 83 с. : іл., карти.
Нариси історії Львова : до 700-річчя з дня заснування. 1256–1956 / ред. кол.: Б. К. Дудикевич, І. П. Крип’якевич (відп. ред.). – Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1956. – 440 с. : 20 л. іл., карти.
Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. Т. 1 : А–К / ред. О. Онопрієнко. – Київ : Євроімідж, 2002. – 876 с. : фото. – (Золоті імена України).
Зі змісту : Іван Крип’якевич (1889-1967), історик, археолог, педагог, громадський діяч. – С. 826-827.
Ричка, В. М. Неопублікована стаття Івана Крип’якевича «Полуднева Україна в часи Богдана Хмельницького» / В. М. Ричка // Український археографічний щорічник. Нова серія. Вип. 2. – Т. 5. – Київ : Наукова думка, 1993. – С. 280-305.
Сливка, Ю. Академік Іван Петрович Крип’якевич : спогади / Ю. Сливка. - Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2000. – 32 с.
Підготували: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ культурних комунікацій)
