ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
24.05.2026
Пропонуємо до уваги користувачів книжкову виставку, присвячену Дню пам’яті жертв політичних репресій – 17 травня, підготовлену відділом довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи.
Голгофа мільйонів… Комуністичний тоталітарний режим залишив кровавий слід на теренах української землі. У ХХ ст. відбулась найбільша трагедія людства, коли тисячі українців були оголошені ворогами народу, позбавлені усіх громадянських прав, жорстоко закатовані в катівнях НКВС, депортовані, примусово направлені в психіатричні лікарні. У лещата тоталітарного режиму потрапили політичні діячі, вчені, освітяни, діячі культури і мистецтва, медичні працівники, духовенство різних конфесій, селяни та прості робітники з усіх регіонів України.
Політичні репресії завдали непоправної шкоди Українському народу. Кількість жертв політичних репресій в Україні незліченна. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України.
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили»
Сьогодні, в умовах російсько-української війни, тема політичних репресій набула особливого значення. Події минулого переконливо засвідчують, до яких трагічних наслідків призводять тоталітаризм, зневага до людської гідності, придушення свободи слова та права народу на власну ідентичність. Історія політичних переслідувань в Україні є не лише пам’яттю про минуле, а й важливим застереженням для сучасності.
Документні джерела допомагають осмислити нерозривний зв’язок між злочинами тоталітарного режиму ХХ століття та сучасною агресією росії проти України. Як і в минулому, українці знову змушені боротися за право бути вільними, зберігати власну культуру, мову, історичну пам’ять і державність. Саме тому збереження правди про політичні репресії є важливою складовою національної пам’яті та духовної стійкості суспільства.
Представлені на виставці видання з фонду Національної історичної бібліотеки України розкривають трагічні події ХХ століття – факти знищення Українського народу комуністично-тоталітарним режимом, передумови та наслідки. Джерелознавчі дослідження, збірники архівних документів, нариси і спогади реабілітованих громадян, матеріали конференцій та бібліографічні покажчики допомагають глибше зрозуміти масштаби тих страшних подій. Окрему експозицію представляють документи серії «Реабілітовані історією». Виставка експонується в читальній залі НІБУ.
Микола Скеля-Студецький (З кн.: Кондрацький А. А. Часопис київського політрепресанства (коротка історія Київського товариства політв’язнів та жертв репресій 1988–2001 рр.) / А. А. Кондрацький. – Київ, 2001. – С. 62).
Література з фонду НІБУ
До збірки включено документи й матеріали колишніх спецслужб, пов’язані з масовими політичними репресіями, жертви яких були таємно поховані в лісі біля селища Биківня, а також матеріали кримінальної справи № 50-0092, яка не один рік розслідувалась органами прокуратури України у зв’язку з необхідністю визначити місця поховання жертв масових репресій та встановити осіб, винних у цій трагедії.
У праці докладно проаналізовано репресивну політику сталінського режиму на західних землях України в 1939–1953 рр. Показано її зміст, форми й методи, висвітлено опір місцевого населення радянській тоталітарній системі. Видання ґрунтується на архівних документах з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
У збірнику вміщено статті науковців – учасників Першої Всеукраїнської наукової конференції. Показано теоретичні проблеми та практики досліджень сталінських репресій в Україні, донесення історичної правди до українського суспільства.
До збірника увійшли документальні матеріали колишніх спецслужб, пов’язані з масовими політичними репресіями на Київщині, жертви яких таємно закопані на спецділянці в лісі поблизу селища Биківня, на інших кладовищах столиці, обласних та районних центрів України. Видання містить статті, таблиці та фотоматеріали з місць поховання жертв тоталітарного режиму кінця 1920–30-х років.
Видання викриває та демонструє на загал засоби й механізми більшовицького терору в період Розстріляного відродження та боротьби за самостійність України. Це історія нерівного, драматичного і трагічного протистояння інтелектуальних еліт і представників радянської держави та правлячої партії, які прагнули підпорядкувати або ж знищити все, над чим не мали контролю, – мистецтво, науку, пам’ятки історії – увесь культурний світ разом з його творцями й захисниками.
Книга чеського історика Петра Блажека – це дослідження самоспалення як найрадикальнішої форми протесту у країнах радянського блоку у період 1966–1989 років, зокрема і в Україні. Автор зібрав історії 21 героя, які здійснили самоспалення з політичних мотивів. Це дослідження – важливий крок для збереження пам’яті про трагічні вчинки в ім’я свободи та справедливості.
У монографії досліджуються передумови та механізми здійснення політичних репресій на прикордонному Поділлі у період між двома світовими війнами, аналізуються процеси покарання співробітників НКВС УРСР, які виконували злочинні накази політичного керівництва СРСР у роки «Великого терору», пропонуються шляхи використання набутого знання для впливу на формування історичної пам’яті, громадської думки щодо подій радянської доби та поглиблення процесу декомунізації в Україні.
Збірник документів висвітлює одну із головних складових «Великого терору» – масові політичні репресії комуністичного режиму у 1937–1938 роках, проведені відповідно до оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР М. І. Єжова № 00447 від 30 липня 1937 року. У книзі вперше публікується комплекс розсекречених архівних документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України щодо підготовки, перебігу, результатів та жертв цієї операції на території тодішньої Української РСР. Документи розкривають механізм творення партійними та каральними органами масового терору та його соціально-політичну спрямованість проти сільського населення України, ілюструють жорстокість у проведенні операції: з понад 111 тисяч заарештованих основну масу (понад 64 тисячі) було розстріляно, майже всі інші загинули пізніше у таборах ГУЛАГу.
У першому томі збірника документів публікуються тексти протоколів і стенограм партійних зборів і оперативних нарад співробітників НКВС УРСР та його обласних управлінь, які відбулися після припинення Великого терору, протягом листопада 1938 – листопада 1939 рр. Оприлюднені матеріали свідчать про реакцію чекістів на постанову РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 17 листопада 1938 р. «Про арешти, прокурорський нагляд і ведення слідства», відносини між регіональними партійними комітетами та місцевими апаратами органів держбезпеки після Великого терору.
У колективній монографії вперше в історіографії досліджуються відносини створеної вождями більшовицької партії держави-комуни з українським суспільством в ході побудови радянського ладу. Аналіз фактичного матеріалу здійснюється в розрізі суспільства в цілому та його соціальних та етнонаціональних груп. Простежується роль окремо взятої особи в трансформаційних процесах і доля людей, які чинили опір соціально-економічним перетворенням радянської влади.
У книзі вміщено 40 біографічних нарисів про українських лікарів-учених, які працювали у першій половині ХХ ст. та були викреслені тоталітарним режимом з історії медицини в УРСР. Подані основні відомості про життя вчених, їхню наукову та педагогічну діяльність, формування ними науково-медичних шкіл, їхню участь в українському суспільному житті.
В історико-документальному виданні зібрані архівні документи жителів села Єрковці, які під час колективізації вступали до колгоспу, а також акти розкуркулення заможних жителів села. Спогади людей про Голодомор та справи репресованих жителів села.
У книзі на глибокому аналізі історичних подій розкривається закономірність виникнення УПА як сили, покликаної самим народом. На численних архівних документах та спогадах учасників національно-визвольної боротьби українського народу автор відтворює захоплюючу і трагічну сторінку історії боротьби українських повстанців ОУН і УПА за незалежність нашої Батьківщини.
Ця книга є документом про життя письменника – Миколи Федоровича Чернявського, який був свідком, учасником й одночасно жертвою однієї з найжорстокіших епох в історії людства.
Видання висвітлює драматичні сторінки історії політичних репресій, що здійснювалися радянською тоталітарною системою на промислових підприємствах Придніпров’я у 20-х–30-х рр. минулого століття проти технічної інтелігенції.
У книзі автор за допомогою наукових джерел, письмових свідчень очевидців та жертв терору 30-х років ХХ ст. проливає світло на один із найбільш замовчуваних періодів історії СРСР. Погляд західного дослідника на перебіг подій особливо цікавий ще й тому, що це – незаангажований погляд зі сторони. А представлений у книзі аналіз терору як явища неодмінно стане ґрунтом для нових досліджень сучасних українських істориків.
У виданні представлено документи радянських органів державної безпеки про здійснення ними у 1939–1941 та 1944–1946 рр. політичних репресій проти Української греко-католицької церкви та заходів з її ліквідації під гаслом «возз’єднання з Російською православною церквою».
Книга висвітлює історію політичних репресій на Придніпров’ї в часи тоталітаризму. В нарисах-персоналіях розповідається про трагічну долю людей, які працювали на науковій та освітянській ниві.
Михайло Міцель – старший архівіст Американського об’єднаного розподільчого комітету (Джойнт) у Нью-Йорку, автор книг з історії євреїв України. Книга розповідає про ксенофобську атмосферу останнього десятиліття сталінського режиму (антисемітські інциденти 1943–1945 рр., еміграція та міграція, переслідування представників творчої інтелігенції, уявлення про євреїв у масовій свідомості та міфології, «справа лікарів» тощо). Перед нами — документальна спадщина деградованого суспільства, втілення імперської, сталінсько-путінської мрії про єдиний народ.
У книзі подано життєпис тітки автора Ольги Гуцал з Тернопільщини, репресованої окупаційною радянською (московською) владою та реабілітованої на початку періоду Незалежності України. Описано її боротьбу за самостійну Україну у лавах Організації українських націоналістів на території Чортківського району в середині 1940-х років.
Книга є своєрідним меморіалом тих, хто постраждав від незаконних політичних репресій 1920–1950 рр. До уваги читачів – унікальні спогади та листи репресованих, рідкісні фотографії з фондів Бердянського краєзнавчого музею та документи з Галузевого державного архіву СБУ.
В даному випуску книги вміщені статті істориків-науковців, спогади реабілітованих донеччан, документи, які в своїй більшості вперше вводяться в науковий обіг. Зібраний матеріал – наслідок роботи обласної редакційної колегії і науково-редакційної групи, які готували том «Донецька область» із загальноукраїнської серії книг «Реабілітовані історією».
Совєтські табори були продовженням репресій тоталітарного режиму проти визвольних рухів поневолених московськими окупантами народів. В українському перекладі книги литовських авторів доступно і вичерпно висвітлено феномен реальності, яку пережили литовські та українські в’язні радянського ГУЛАГу. У виданні глибоко відображено табірну дійсність, життя, побут, умови та боротьбу політв’язнів. Поданий аналіз головних обставин та факторів проблеми, спогади і свідчення учасників цих подій.
Більшовицька каральна машина знищила мільйони людських життів. З особливою ненавистю тоталітарна система нищила і гнітила духовну еліту нації. В жорна сталінських репресій потрапив і молодий поет Василь Олександрович Мисик (24.07.1907–03.03.1983). Покарання він відбував на Соловках. Йому пощастило вижити як у радянському, так і у фашистському концтаборах. Книга містить спогади сучасників про життєвий і творчий шлях поета та розвідку про його трагічну долю.
Ця книга – чергова із серії «Реабілітовані історією». В ній – трагічні й болісні спогади людей, які зазнали репресій в добу комуністичного тоталітаризму, а також їхніх дітей, які десятиліттями змушені були носити на собі тавро «ворогів народу».
Альманах виходить як додаток до серії книг «Реабілітовані історією. Запорізька область». В ньому публікуються документи, статті, нариси, спогади, які розповідають про нелюдські муки та страждання сотень і тисяч запоріжців, репресованих у роки тоталітаризму.
Збірник висвітлює одну з драматичних сторінок більшовицької модернізації сільського господарства УСРР 1930–1931 рр. У книзі вперше опубліковано документи про механізм фальсифікації органами ДПУ УСРР за вказівкою вищого партійного керівництва СРСР справи «Української філії Трудової селянської партії», розкриваються методи придушення інтелектуального опору української інтелігенції.
Видання висвітлює драматичні сторінки історії політичних репресій, що здійснювалися радянською тоталітарною системою в селах Придніпров’я в період колективізації. Метою даної книги є введення до наукового обігу архівних документів того трагічного періоду, які висвітлюють політичні настрої та моделі поведінки селянства Дніпропетровщини в умовах сталінської революції «згори» 1928–1933 рр.
У виданні висвітлюється репресивна діяльність радянських правоохоронно-каральних органів на прикладі розгрому «виявленої» НКВС на Сталінській залізниці «правотроцькістської диверсійно-шкідницької терористично-шпигунської організації» (1937–1938 рр.).
У восьмому томі видання подано документальні матеріали й художні твори одного з найтрагічніших періодів історії України 1920–1930 рр., відомих в інтелектуальній гуманітаристиці як «червоний ренесанс» або «розстріляне відродження».
У монографії показано процес розвитку української адвокатури у період з другої половини ХІХ ст. до її фізичного знищення під час Великого терору 1937–1938 рр. Висвітлено найбільш драматичний період в історії адвокатури Києва та Київщини, який представлений у трагічних долях жертв сталінських репресій – 18 київських адвокатів і 26 юристів з Биківнянського некрополю. У виданні численні архівні матеріали та раніше невідомі документи радянських спецслужб вводяться у науковий обіг вперше.
Статті
