ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
08.03.2026
До дня народження Тараса Шевченка пропонуємо переглянути нотні видання на твори «Кобзаря», передані до фонду Національної історичної бібліотеки України з приватної колекції Павла Вірського – засновника Національного академічного ансамблю народного танцю України.
Павло Вірський – видатний український хореограф і реформатор. Він розробив майбутню концепцію постановки українського народного танцю на сцені, кардинально змінивши уявлення про цей вид мистецтва. Окрім того, заснував школу, де навчалися танцюристи. Де б не виступав ансамбль знаменитого балетмейстера, завжди гордо звучало «Ми – з України». Завдяки надзвичайній мелодійності та ритмічній віртуозності поезій - Шевченко здобув славу одного з наймузичніших поетів світу. Саме наспівність, мелодійність, музичність Шевченкових поезій, близькість до народної творчості, зумовили їх надзвичайну популярність, стали невичерпним джерелом натхнення для композиторів. Вірші Шевченка перелилися широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п’єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети.
Твори композиторів:
| Вахнянин Богдан Іванович (1886-1940) — композитор, диригент, громадсько-музичний діяч. Небіж А. Вахнянина. Автор музичних картин за поемою «Гайдамаки» Т. Шевченка — «Титар» (1906) і «Лебедин» (1937); на вірші Т. Шевченка «Дума» (з поеми «Невольник»), «Садок вишневий». | |
Титар: на хори мішані і мужескі з солями / музика Б. Вахнянин; сл. Т. Шевчека. – Львів: Накладом Товариства Львівський Боян, 1906. – 25 с. |
|
|
Заремба Владислав Іванович (1833–1902) — український композитор, піаніст і педагог. Автор пісень і романсів як українською так і польською мовами, в тому числі близько 30 вокальних творів на слова Тараса Шевченка («Музика до Кобзаря»). Заповіт : [для голосу з фп.] / музика В. Заремби ; [слова] Тараса Шевченка. – Київ : Леон Идзиковский, ценз. 1898 (C. G. Roder, Leipzig). – 3 c. (Кобзарь Тараса Шевченка / Музика Владислава Заремби. Серія 2 ; № 30). |
|
Ой люли, люли, моя дытыно [Ноти] : [для співу з фп.] / Музыка Владислава Зарембы ; Слова Тараса Шевченка . - New York : H. E. Smolen, [1917-1928]. - 3 с. - (Кобзарь Тараса Шевченка ; 2 серія, № 23). - Літературний інципіт за сучасною орфографією : "Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі...". |
|
Топольницький Генрик Генрикович (1864–1920) — композитор, правник, культурно-громадський діяч. Автор хорових творів на слова Тараса Шевченка («Хустина», «Перебендя», «У своїй хаті», «Три шляхи»). |
|
 |
Хустина [Ноти] : поема Тараса Шевченка : На хори мішані мужеські і соля у супроводі фортепяну або орхестри / уложив Генрик Топольницкий. - 2-е вид. - Львів : Видавництво Тов. Спів. "Львівський Боян", 1906 (Львів : Літ. А. Андрейчин) . - [2], 20 с. : кол.іл. - ([Музична Бібліотека Тов."Львівський Боян"] ; ч. 26). - Інша назва : Поема Тараса Шевченка. Під нотним текстом зазначено ініціали копіїста та дату "Т.К. 10/Х 1906". |
|
Більше інформації подано в бібліографічному покажчику «Історична Шевченкіана», у розділі «Музика» (с. 463–470). Електронна версія видання доступна для ознайомлення в електронній бібліотеці «Історична спадщина України» на сайті НІБУ.
Історична Шевченкіана : бібліографічний покажчик / Ін-т історії України НАНУ ; Нац. іст. б-ка України ; упоряд.: Н. Г. Вощевська [та ін.] ; наук. ред., авт. вступ. ст. Г. В. Боряк ; наук. консультанти: О. П. Реєнт, І. І. Колесник, В. С. Шандра ; відп. за вип. А. В. Скорохватова,. – Київ, 2016. – 576 с. |
|
Лариса Ширшова, Яна Опенько – відділ культурних комунікацій
